Кафедра цифрових технологій і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/28c0d391-1030-4be6-8f9e-c67cd2f8a4eb
Browse
32 results
Search Results
Item Психологічні особливості дистанційного навчання у закладах вищої освіти: практичний досвід(Вінниця : Друк плюс, 2022) Кириленко, Валерій Вадимович; Кириленко, Неля Михайлівна; Крижановський, Андрій Іванович; Ромащук, Ольга ІгорівнаУ статті розглядаються психолого-педагогічні аспекти дистанційного навчання у закладах вищої освіти. Зокрема, формування психологічної готовності студентів до дистанційного навчання, психологічний аналіз навчальної технології дистанційного навчання та специфіка його психологічних механізмів. Застосування комп’ютерних навчальних систем в умовах дистанційного навчання створює сприятливі умови для врахування запропонованого нами психологічного механізму при побудові навчального процесу. Це виявляється в тому, що за цих умов з’являється можливість передавати студентам усі функції управління навчальною діяльністю, включаючи вибір завдань за рівнями складності, а також вибір послідовності вивчення навчального матеріалу. А завдяки врахуванню індивідуальних психологічних особливостей студентів можливо досить точно визначити, які саме функції управління доцільно передавати студентам на певному етапі навчання, адже врахування специфіки психологічних механізмів дистанційного навчання є важливою передумовою його ефективності. У статті представлено педагогічний досвід організації дистанційного навчання у КЗВО «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж» на базі багатофункціональної платформи LMS Collaborator, визначено цифрові інструменти з метою забезпечення дистанційного навчання, окреслено пункти, що забезпечує досліджувана нами система: управління користувачами, ролями та правами доступу, імпорт та інтеграцію з кадровими системами, контроль доступу та дій; організацію навчання та контроль успішності студентів, доступ та дії, повну автоматизацію освітнього процесу; зручність оцінювання академічної успішності здобувачів освіти, ведення електронних журналів успішності та активності студентів в системі; можливість адміністратора співпрацювати з розробниками системи, повідомляти про неточності в роботі, консультуватися з приводу коректного налаштування роботи тих чи інших модулів; мобільність і комфорт. У статті також окреслені перспективи вдосконалення системи дистанційного навчання в коледжі.Item Нові підходи у методиці викладання математичних курсів за вибором в школі(Вінниця : Друк плюс, 2022) Падалко, Ніна ЙосипівнаУ статті представлена методика формування знань учнів у процесі викладання курсу за вибором «Економічні задачі лінійного пpoгpaмування» з використанням інформаційно- комунікаційних технологій. Мета статті - показати ефективність вивчення запропонованого курсу за допомогою системи динамічної математики GeоGebrа. На думку авторів, введення прикладних задач із економічним змістом у шкільному курсі математики та пошук шляхів їх розв’язання, знайомить учнів з такими важливими категоріями, як податки, банківські розрахунки, доходи, витрати, прибуток тощо. Доцільність вивчення задач лінійного пpoгpaмування в школі за участі iнфopмaційно-комунікаційних технологій, обумовлена набуттям учнями умінь обґрунтовувати економічний зміст понять, величин і процесів, моделюючи їх у вигляді рівнянь, нерівностей та їх систем. Доведено, що розроблений курс за вибором для учнів 11 класів формує компетентності аналізу різних способів та методів знаходження розв’язку економічних задач. Учні, на прикладі типових зaдaч, мають можливість порівнювати одержані результати: їх стандартність чи оригінальність, затрачені обсяги обчислювальної роботи, практичну цінність. Даний курс дає можливість вчителеві математики показати учням всі допустимі методи знаходження розв’язку прикладних задач, зокрема, аналітичні, геометричні підходи та способи із застосуванням спеціалізованих комп’ютерних пpoгpaм. Використання системи динамічної математики GeоGebrа у навчальному процесі дозволяє прискорити, полегшити, зробити наочними обчислення та побудови. Це дає можливість варіювати змінними, для усвідомлення змістового зв'язку між ними. Крім того, застосування програми дає можливість не лише впорядкувати евристичний пошук, але й звільнити час для здійснення додаткових самостійних досліджень. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі підкреслює практичну значимість математики та потребу у її вивченні.Item Інформаційно-комунікаційні технології як засіб активізації самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання(Вінниця : Друк плюс, 2020) Дакалюк, Ольга Олександрівна; Dakaliuk, Olha O.У статті визначено умови ефективності застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для активізації самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання. Впровадження різноманітних форм ІКТ розглянуто як засіб мотивації та активізації самостійної пізнавальної діяльності студентів. Наголошено, що інформаційно-комунікаційні технології дають можливість вивести організацію самостійної роботи студентів на якісно новий рівень, а саме дозволяють створити принципово інше освітнє, так зване інформаційно-освітнє середовище, що активізує самостійну роботу студентів, оптимізуючи навчальний процес, скорочуючи час одержання системи знань і умінь. Охарактеризовано особливості організації навчання в дистанційному режимі та зазначено, що в умовах дистанційного викладання необхідно здійснювати нові підходи, що передбачає істотне переосмислення та коригування традиційних форм, і переведення їх в дистанційні форми. Зазначено, що ефективність та результативність ДН є значною мірою обумовленими психологічною та методологічною готовністю викладачів (тьюторів) до роботи зі студентами в режимі онлайн, їх професійною мобільністю. Під час дослідження було розглянуто низку переваг ДН та основні складові частини, за наявності яких може повноцінно розвиватися дистанційне навчання. Водночас, вказано на деякі проблеми, що виникають під час організації дистанційного навчання за відсутністю усіх або деяких з вищезгаданих складових, а саме: відсутність у багатьох студентів відповідного технічного забезпечення та якісного Інтернет зв’язку, проблема фінансування дистанційної освіти, неготовність викладачів/студентів до нового формату освітнього процесу, відсутність у студентів досвіду працювати самостійно та недостатня мотивація до саморозвитку й одержанню знань, умінь, навичок без постійного контролю викладача. Було виокремлено низку вимог до підвищення ефективності самостійної роботи: розвивати розумову активність і творчий потенціал; враховувати отримані раніше знання, і спиратися на них;послідовність: ступінь складності завдань повинна збільшуватися; різноманітність за формою, необхідно вносити елементи новизни.Item Формування комунікативних умінь у майбутнього соціального працівника засобами інформаційно-комунікаційних технологій(Вінниця : Друк плюс, 2020) Васянович, Григорій Петрович; Нагірняк, Михайло Ярославович; Боднар, Олена Сергіївна; Vasianovych, Hryhorii Petrovich; Nahirniak, Mykhailo Yaroslavovych; Bodnar, Olena SerhiivnaУ статті обґрунтовуються психолого-педагогічні ідеї, спрямовані на якісну підготовку майбутнього соціального працівника. Особлива увага у визначеному контексті приділяється дослідженню головних засад, що забезпечують цей процес. Серед значної їх кількості автори виокремлюють такі: гносеологічно-когнітивні; мотиваційно-потребнісні; рефлексивно-особистісні, що перебувають у тісній взаємодії і розвитку. Гносеологічно-когнітивні засади забезпечують процес пізнання майбутнім соціальним працівником законів, закономірностей, осмислення найбільш дієвих принципів, форм і методів щодо формування у нього комунікативних вмінь і навичок. Належне її опанування студентом у стінах закладу вищої освіти, дозволяє йому піднятися на рівень не лише душевно-духовного, психологічного стану майбутнього клієнта, а й до власного самопізнання. Мотиваційно-потребнісні засади уможливлюють пошук, з’ясування найбільш ефективних шляхів формування потреб, мотиваційної діяльності майбутнього фахівця соціальної сфери, необхідності творення взаємовідносин у системі «соціальний працівник – клієнт» на гуманістичних принципах, нормах. Рефлексивно-особистісні засади дозволяють майбутньому соціальному працівникові здійснювати самоаналіз своєї діяльності, виявляти її смисли і цінності. Доводиться, що рефлексивно особистісний компонент суттєво доповнюється інтернальністю. Це означає, що особистість активно виявляє себе у процесі здійснення відповідальних дій. Отже, індивід дотримується такої життєвої позиції, що б, і як я не робив, за все несу особисту відповідальність. Ні середовище, ні жодна ситуація не можуть виправдати мої хибні дії, вчинки. Доводиться, що надзвичайно важливу роль у формуванні комунікативних умінь майбутнього соціального працівника виконують інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), котрі все більше опановують і розвивають культурно-освітній простір.Item Розвиток інформаційної грамотності дорослих в умовах неформальної освіти(Вінниця : Друк плюс, 2020) Ващенко, Любов Іванівна; Vashchenko, Lyubov I.У статті подано суть поняття «інформаційна грамотність», проаналізовано її взаємозв’язок з концепцією освіти впродовж життя, виявлено шляхи й можливості розвитку інформаційної грамотності дорослих в умовах неформальної освіти. Інформаційну грамотність автор розглядає як базовий фундамент для досягнення особистих, соціальних, професійних і освітніх цілей. Актуальними напрямами інформаційної грамотності дорослих є мережева грамотність, цифрова грамотність, інтернет-грамотність, комп’ютерна грамотність та медіаграмотність. Загалом інформаційна грамотність тільки в поєднанні з іншими формами грамотності дає можливість сформувати високу інформаційну культуру, процес формування якої відбувається в результаті життєдіяльності під впливом засобів масової комунікації. Інформаційна культура вимагає постійного оновлення знань і умінь, формування особливого стилю мислення, що забезпечує необхідну соціальну адаптацію до змін і гарантує гідне місце в інформаційному просторі. Автор аналізує програми, курси й проекти, що сприяють розвитку інформаційної грамотності дорослих в умовах неформальної освіти. Зокрема, це спеціальні програми підвищення інформаційної грамотності користувачів на базі бібліотек. Метою цих програм є формування інформаційної грамотності як сукупності знань, умінь, навичок пошуку, оцінки, організації і представлення інформації з використанням традиційних і нових інформаційних технологій. Також це дистанційні навчальні курси медіаграмотності для дорослих, які можна знайти на сторінках Інтернет-мережі. Вони знайомлять із найбільш розповсюдженими видами маніпуляцій і пропаганди, надають базові інструменти перевірки інформації та розвитку критичного мислення. Особливої уваги заслуговує Національна програма цифрової грамотності населення «Дія: Цифрова освіта», що пропонує три онлайн-курси: базовий курс з цифрової грамотності, цифрова грамотність для вчителів, курс для батьків «Онлайн-безпека дітей».Item Гібридне навчання: переваги та недоліки(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Дідух, Л. І.; Didukh, L.У статті розглядається гібридне навчання, онлайн-навчання, їхня інтеграція, переваги та недоліки, а також перспективи його використання у ВНЗ у підготовці конкурентоздатних фахівців, зміна ролі викладача у цьому процесі. З метою одержання якісної освіти висвітлені і функціонують безкоштовні освітні ресурси, що допомагають одержувати необхідну навчальну інформацію в більшості на дистанційній основі. Зокрема, нові освітні технології дозволяють кожному не тільки навчатися, а й вчити інших, наприклад, Moodle, Google «Classroom», EduBrite та ін. При цьому особливого значення набуває моніторинг якості знань студентів у гібридному навчання. Сервіси Edutainme надають можливість для здійснення тестування в онлайн-навчанні. Гібридне навчання дозволяє усунути деякі проблеми в здійснення освітньої діяльності у ВНЗ.Item Інтенсифікація навчального процесу засобами інтерактивного навчання(Київ ; Вінниця : ФОП Тарнашинський О.В., 2017) Кадемія, Майя Юхимівна; Кадемия, Майя Ефимовна; Kademiya, M.; Дідух, Любов Іванівна; Дидух, Любовь Ивановна; Didukhe, L.У статті розглянута інтенсифікація навчального процесу на основі використання диференційованого інтерактивного навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Особлива увага приділяється впровадженню сучасних педагогічних технологій: l-learning, m-learning, f-learning, SMART-learning, blended-learning та відповідних методик, а також створення і використання інформаційно-освітнього середовища, його поновлення на основі концепції «хмарних обчислень» та його засобів. Отже, це надасть можливість кожному студенту самостійно визначати час і місце навчання, навчатися за власною траєкторією та бажанням.Item Використання методів інтерактивного навчання у закладах професійної освіти(Київ-Вінниця: ФОП Тарнашинський О.В., 2017) Гордійчук, Галина Борисівна; Гордийчук, Галина Борисовна; Gordiychuk, Galina BorisovnaУ статті аналізується доцільність використання методів інтерактивного навчання у закладах професійної освіти; наводяться приклади використання деяких методів інтерактивного навчання. У статті робиться наголос на тому, що ефективність використання інтерактивних методів залежить від декількох факторів: рівня підготовки учнів й володіння викладачем методиками використання інтерактивних методів. Методи інтерактивного навчання відкривають для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дають змогу реалізувати природне прагнення людини до спілкування, сприяють досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь. Використання методів інтерактивного навчання сприяють загальному розвитку учнів, наданню кожному з них оптимальних можливостей для особистісного становлення й вдосконалення в контексті самовизначення, самореалізації та формування професійної культури. З цією метою під час роботи з учнями використовуються такі методи інтерактивного навчання, як: метод «Мікрофон», метод «Мозковий штурм», метод «Займи позицію», метод «Робота в парах», метод «Коло ідей». Використовуючи методи інтерактивного навчання, зокрема на уроках інформатики спостерігалась зацікавленість дітей, їх емоційне піднесення та небайдужість до того, що відбувається на уроці. Інформаційно-комунікаційні технології дозволяють забезпечити інтеракцію завдяки використанню можливостей мережевих та соціальних сервісів. Нині настільки поширеними є такі веб-технології: блоги, документи для спільного користування й редагування, вікі-статті, фото й відео сервіси, ментальні карти, платформа для створення онлайн-вправ навчального характеру LearningApps тощо.Item Педагогічні умови використання ІКТ у фаховій підготовці вихователя дошкільного навчального закладу(Київ-Вінниця: ФОП Тарнашинський О.В., 2017) Федчишина, Тетяна Леонідівна; Федчишина, Татьяна Леонидовна; Fedchishina, Tatyana LeonidovnaСьогодні відбуваються суттєві зміни в економіці, політиці, культурі України, що відображається і на системі педагогічної освіти, яка набуває нових форм та якостей, зокрема у вищій школі. Основною метою педагогічної освіти сьогодні є підготовка майбутнього педагога відповідного рівня і профілю, конкурентоздатного на ринку праці, компетентної та відповідальної людини, що вільно володіє своєю професією й орієнтується в суміжних сферах знань, здібної до ефективної роботи за фахом на рівні світових стандартів, готової до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності. Провідні принципи системи підготовки майбутніх спеціалістів з дошкільного фаху ґрунтуються на положеннях Конституції України, Законів України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державних стандартах дошкільної освіти та інших документах і нормативних актах [16]. Вивчення нормативно-правової бази щодо підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) засвідчує, що мають велике значення пошуки сучасних підходів до підготовки фахівців означеної галузі у вищих навчальних закладах (ВНЗ).Item Використання інформаційно-комунікаційних технологій тасоціальних сервісів у навчанні(Київ-Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2014) Шахіна, І. Ю.; Шахина, И. Ю.; Shakhina, I. Yu.У статті висвітлено використання інформаційно-комунікаційних технологій у системі освіти, їх переваги та недоліки, цілі; проаналізовано та охарактеризовано соціальні сервіси, виділено їх основні можливості у педагогічній практиці.