Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Інституційний репозитарій
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Технічне мислення майбутніх учителів технологій
(Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2025) Іванчук, А. В.; Марущак , О. В.; Красильникова, І. В.
У статті розкрито особливості формування технічного мислення майбутніх учителів технологій в умовах педагогічного закладу вищої освіти України.
Технічне мислення майбутніх учителів технологій належить до основних компонентів їхньої фахової компетентності. Нині дослідники виокремлюють у його структурі п’ять компонентів: поняттєвий, образний, діяльнісний, графічна грамотність, оперативний. Цілеспрямовано сформувати в студентів всі п’ять компонентів у процесі вивчення однієї навчальної дисципліни складна і далека від розв’язання задача. Важливо, щоб структура технічного мислення майбутніх учителів технологій була релевантна їхній професійній діяльності.
Встановлено, що проблема формування і розвитку технічного мислення в студентів не втрачає актуальності вже багато десятиліть та до її вирішення долучилося багато українських дослідників. Типовою постановкою задач досліджень у більшості випадків було формування технічного мислення студентів у процесі вивчення конкретної навчальної дисципліни або певного виду навчальної діяльності (конструкторсько-технологічної, проєктної, творчої технічної тощо). Основним недоліком значної частини наукових досліджень була відірваність змісту технічного мислення студентів від їхньої майбутньої професійної діяльності. Вирішальним чинником нерелевантності змісту технічного мислення майбутніх учителів технологій, на нашу думку, є традиційне вивчення загальнотехнічних і машинознавчих дисциплін на основі моделі діяльності інженера-конструктора. Дослідники залишали поза аналізом той факт, що проєктно-конструкторська діяльність інженера-конструктора спрямована на проєктування машин і їхніх агрегатів, а професійна діяльність майбутніх учителів технологій заснована на конструкторсько-технологічній або проєктній діяльності, в якій технологічні машини є засобом перетворення предметів праці, а не об’єктом проєктування. Відповідно технічне мислення майбутніх учителів технологій необхідно формувати у процесі вивчення загальнотехнічних і машинознавчих дисциплін на основі моделі діяльності інженера-механіка як еталонного користувача технологічних машин. Поняттєвий компонент технічного мислення майбутніх учителів технологій має зв’язок зі смислом технічних явищ у приводі технологічних машин, його образний компонент пов’язаний з оперуваннями умовними графічними зображеннями механічних передач, а діяльнісний компонент – з аналізом експлуатаційних параметрів приводів технологічних машин та доступних для розуміння студентів неполадок.
Державна політика в сфері освітньо-наукового супроводу геологічного вивчення та використання надр в Україні
(Вінниця : ВДПУ, 2019) Балега, А. В.
У статті досліджено місце та роль інституцій галузевої компетенції та міжгалузевих інституцій спеціальної компетенції в частині науково-освітнього супроводу геологічного вивчення та використання надр як частини державних заходів щодо реалізації політики в сфері надрокористування. Визначено обсяги фінансування науково-дослідних робіт в структурі Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази до 2030 року. Підготовка фахівців та наукових кадрів в геологічної галузі здійснюється за державним замовленням, де замовником виступає Міністерство освіти і науки України (МОН) та Національна академія наук України (НАН). Проведений аналіз динаміки випуску кадрів геологічного напряму засвідчив, що даний показник в період з 2016 року по 2018 рік має стійку тенденцію до зменшення, як результат недостатньої уваги профільного галузевого органу виконавчої влади до питань науково-кадрового забезпечення геологічної галузі. Шляхом аналізу бюджетних програм встановлено, що профільним Міністерством екології та природних ресурсів не забезпечується фінансування підготовки наукових кадрів в сфері геології, така підготовка здійснюється в сфері екології та природних ресурсів та природоохоронної діяльності. Виконання наукових досліджень в сфері геологічного вивчення, використання, відтворення та охорони надр відбуваються галузевими інституціями – установами та організаціями, що входять в сферу управління Державної служби геології та надр України (Держгеонадр) та міжгалузевими інституціями спеціальної компетенції – вищими навчальними закладами, установами, що підпорядковані МОН України та інститутами НАН України. Науководослідні роботи, замовником яких є Держгеонадр, затверджуються рішенням Науково-технічної ради Держгеонадр, з врахуванням завдань та обсягів фінансування, що визначені Програмою МСБ до 2030 року. Перелік наукових проектів, замовником яких є МОН України, затверджується наказом за результатами конкурсного відбору. Досліджено активність ВНЗ та наукових установ щодо участі у конкурсі на виконання таких досліджень. Встановлено, що така активність має тенденцію до спадання, що пояснюється намаганнями ВНЗ подавати проекти більш високої якості з точки зору наукової складової. Для підвищення рівня виконання досліджень геологічного напряму, ефективного та раціонального використання державних коштів надано рекомендації щодо законодавчого закріплення порядку погодження фінансування таких робіт між МОН України та Державної служби геології та надр.
Рекреаційні осередки в структурі рекреаційних ландшафтних систем Поділля
(Вінниця : ВДПУ, 2019) Денисик, О. О.
Розглянуто роль та значення рекреаційних осередків у процесі формування та структурі рекреаційних ланшафтно-інженерних систем Поділля. За модельний регіон взято територію Хмільницької рекреаційної ландшафтно-інженерної системи у Вінницькій області. Зазначено, що ця рекреаційна система має складну структуру, зокрема типологічну. Тут виокремлюються рекреаційні смуги, місцевості й урочища, однак доцільним є дослідження Хмільницької рекреаційно-ландшафтної системи у процесі пізнання наявних тут рекреаційних мікро- і мезоосередків. У межах Хмільницької рекреаційної системи зхарактеризовано чотири рекреаційні осередки. Вони дають можливість не лише визначити сучасний стан зазначеної рекреаційної системи, але й розробити реальні заходи щодо розвитку в ній несприятливих процесів та можливостей їх оптимізації. Результати таких досліджень можна використовувати у процесі розробки регіональних проектів раціонального природокористування.
Характеристика туристичних послуг сільського зеленого туризму в Житомирській області
(Вінниця : ВДПУ, 2019) Тищенко, С. В.
Сільський зелений туризм вважається одним із найперспективніших стратегічних напрямків розвитку сільського господарства на період до 2020 р. До того ж його розвиток спрямований на підвищення життєвого рівня сільських мешканців, формуванням та розбудови нової інфраструктури на селі, що в майбутньому допоможе вирішити багато соціальних проблем, які на сучасному етапі прогресують. Незважаючи на те, що в Україні сільський зелений туризм практикують уже близько 20 років його розвиток з кожним роком набуває обертів. Із-за відсутності достатньої фінансової підтримки та популяризації туристичних послуг зеленого туризму в найближчий перспективі Житомирська область може втратити своїх потенційних туристів і поступове зменшення зацікавленості у відвідуванні наших територій багатих на дуже цікаву етнокультурну ресурсну базу, історико-археологічні об'єкти, природну і кліматичну основу як в самій країні так і із-за кордону. Розвиток туристичних послуг сільського зеленого туризму потребує фінансових інвестицій, досить простий у впровадженні та у його веденні. На нього в свою чергу впливає ряд факторів як: демографічні зміни, матеріальний і соціальний стан населення, рівень освіти, тривалість відпустки, професійна зайнятість тощо. Також існує чіткий зв’язок між тенденцією розвитку туризму, загальним економічним розвитком та особистими доходами громадян.
Релігійно-паломницькі туристичні маршрути Вінниччини (на прикладі католицьких конфесій)
(Вінниця : ВДПУ, 2019) Война, І. М.
У статті представлена структура римо-католицької конфесії на території Вінницької області та виявлено причини значної кількості католицьких храмів, що пов’язано з тривалим перебуванням Вінниччини під експансією Речі Посполитої. Досліджено сучасну структуру релігійних римокатолицьких об’єктів Вінницької області і виявлено, що вони підпорядковуються Кам’янець-Подільській дієцезії Римо-Католицької церкви (РКЦ) в Україні. На території Вінниччини виділяється чотири деканати – Барський, Вінницький, Мурафський і Томашпільський, що об’єднують парафії, загальна кількість яких на території області становить 99. Проаналізовано розподіл давніх костелів територією Вінницької області та виявлено, що католицькі парафії існували у всіх її адміністративних районах, а сучасні католицькі храми зосереджені, переважно у південно-західних (Барський, Шаргородський, Тиврівський, Чернівецький, Муровано-Куриловецький) районах області, де проживає значна кількість католиків. Також з’ясовано, що значна частка парафіян-католиків відвідує храми міста Вінниці. Виокремлено цікаві архітектурні об’єкти католицизму, з’ясовані чинники їх створення і функціонування, проаналізовано стан храмів і розроблено маршрути таким чином, щоб туристи паломники могли відвідати якомога більше визначних місць. Виявлено, що за кількістю об’єктів католицизму на Вінниччині варто запропонувати 4 туристичних маршрути у різних напрямах області, два з яких детально представлені у результатах дослідження. Показано, що низка католицьких храмів, які мають історичну цінність, знаходяться у занедбаному стані, причиною чого є мала частка прихожан-католиків у сільських населених пунктах. Саме тому перспективні туристичні маршрути сакрально-релігійного напряму можуть сприяти розширенню зацікавленості до цієї культурної спадщини Вінниччини та можливого її відновлення.