Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a285badf-bb08-4410-b011-2a7bc167f5c6
Browse
59 results
Search Results
Item Формування спрямованості майбутніх педагогів на творчу самореалізацію у професійній діяльності(Вінниця : Твори, 2020) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.; Холковська, І. Л.; Холковская, И. Л.; Kholkovska, I. L.Визначено педагогічні шляхи формування спрямованості майбутніх педагогів на творчу самореалізацію у професійній діяльності. З’ясовано, що формування спрямованості майбутніх учителів на творчу самореалізацію у професійній діяльності потребує гуманізації та діалогізації стосунків у системі «студент – викладач», застосування педагогічних форм і методів, які забезпечують суб’єктну позицію студентів в освітньому процесі, стимулювання самоосвіти студентів через їх включення у дослідницько-пошукову діяльність, а також реорганізації педагогіч¬ної практики на засадах особистісно орієнтованого підходу.Item Стиль педагогічного спілкування як фактор розумового розвитку учнів(Вінниця : Твори, 2020) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.У статті висвітлюються результати емпіричного дослідження впливу стилів педагогічного спілкування на розумовий розвиток учнів початкової школи. Представлено методику діагностування стилів педагогічного спілкування (авторитарного, демократичного, ліберального) учителів початкових класів на основі спостереження за їх поведінкою на уроці. Основним критерієм розумового розвитку молодших школярів визначено темп (швидкість) формування їх теоретичного мислення. З’ясовано, що стиль педагогічного спілкування вчителя впливає на пізнавальну активність учнів і забезпечує формування в класі психологічної атмосфери, яка більшою чи меншою мірою сприяє їх розумовому розвитку. У класах учителів з демократичним стилем педагогічного спілкування учні демонструють порівняно високий темп розумового розвитку але нижчі показники успішності, ніж в інших класах. У класах учителів з авторитарним стилем педагогічного спілкування учні демонструють нижчий темп розумового розвитку, але показники навчальної успішності (оцінки) порівняно вищі, ніж в інших класах. У класах учителів з ліберальним стилем педагогічного спілкування темп розумового розвитку учнів низький або середній, а навчальна успішність середня або порівняно висока. Результати проведеного дослідження свідчать, що вчителі початкової школи з демократичним стилем педагогічного спілкування створюють більш сприятливі умови для подальшого успішного навчання учнів в основній і старшій школі, хоча показники навчальної успішності (оцінки) їхніх учнів дещо нижчі, ніж в учителів з авторитарним стилем спілкування. На відміну від них, учителі з авторитарним стилем педагогічного спілкування більшою мірою зорієнтовані на досягнення учнями високих показників успішності в теперішньому часі, однак при цьому темп розумового розвитку учнів є нижчим, ніж в учителів з демократичним стилем спілкування. Внаслідок цього учні виявляються менш підготовленими до успішного навчання в основній школі, оскільки відстають у розвитку теоретичного мислення.Item Формування у майбутніх учителів індивідуального стилю педагогічного спілкування(Вінниця : Твори, 2019) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.Обгрунтовано модель мотиваційно-ціннісної детермінації стильових особливостей педагогічного спілкування. Виділено базові параметри педагогічного спілкування та розроблено оригінальну класифікацію стилів. Розкрито програму соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування індивідуальних стилів педагогічного спілкування майбутніх учителів шляхом корекції їх мотиваційно-ціннісних диспозицій.Item Використання навчального діалогу в сучасній практиці підготовки майбутніх учителів(Вінниця : Твори, 2019) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.У статті на основі емпіричного дослідження визначено методи і форми навчального діалогу, які найчастіше використовуються викладачами в сучасній практиці підготовки майбутніх учителів, а також з’ясовано ставлення студентів до різних форм навчального діалогу та його розвивальних можливостей. Виявлено, що викладачі високо оцінюють роль діалогу як засобу організації продуктивної навчальної та міжособистісної взаємодії, формування професійної позиції студентів і розвитку їх професійно важливих особистісних якостей. Водночас діалогічний потенціал вбачається ними здебільшого в методах навчання, які передбачають активний обмін репліками (бесіди, дискусії, диспути тощо). При цьому недостатньо усвідомлюються діалогічні можливості методів навчання, побудованих на основі внутрішнього діалогу (підготовка есе, відповідь авторові, письмове дослідження наукового або художнього педагогічного тексту, фільму тощо). Труднощі, пов’язані з використанням діалогічних методів навчання, на думку викладачів, мають більшою мірою технічний (брак часу, умінь тощо), ніж світоглядний і психологічний характер. З’ясовано, що на вибір прийнятної для студентів комунікативної форми навчання впливає ряд чинників, в якому поряд з особистісними властивостями можна виокремити досвід попереднього навчання, його успішність, наявність емоційного контакту і взаєморозуміння з педагогами. Орієнтація на діалог дає змогу забезпечити активну суб'єктну позицію студентів у навчально-професійній діяльності, предмет якої поступово трансформується з навчального в професійний. Це створює умови для формування у майбутніх учителів професійної позиції як системи ціннісно-смислових орієнтацій, що стають концептуальною основою майбутньої професійної діяльності.Item Authority of educator: essence, structure, forming stages(Łódź : Wydawnictwo Społecznej Akademii Nauk, 2019) Haluziak, V. M.; Галузяк, В. М.; Kholkovska, I. L.; Холковська, І. Л.In the article on the basis of analysis of the different approaches to the understanding of essence of pedagogical authority, the structure, types, principles and stages of forming of authority of a class teacher as an organizer and coordinator of educating process are determined. The authority of an educator is explained as relatively steady emotionally-valued attitude of students toward a teacher in which in some degree trust, respect and admiration are combined. The analysis of quality distinctions between sympathy and respect has led to the determination of two types of pedagogical authority, one of which is based on mainly liking and gratitude, the other is based on respect and confession.Item Сучасні зарубіжні підходи до розуміння лідерства і виховання лідерів(Харків : НТУ «ХПІ», 2019) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.; Акімова, О. В.; Акимова, О. В.; Akimova, O. V.; Громов, Є. В.; Громов, Е.В.; Gromov, I. V.Розглянуті сучасні зарубіжні підходи до розуміння лідерства та ви¬ховання лідерів. З'ясовано, що у сучасній зарубіжній організаційній психології все більшої популярності набувають прогресивні моделі лідерства, які приходять на зміну традиційним центрованим на лідері підходам. Наявність різних поглядів на сутність і призначення лідерства зумовлює існування множинності підходів до виховання лідерів. Виокремлено дві моделі підготовки лідерів (нормативно-адаптивну і особистісно-розвивальну), які відрізняються за своїми завданнями і способами реалізації. Кожна модель має свої переваги та обмеження і за певних умов може виявитися ефективною. Загальна стратегія має полягати у тому, щоб з урахуванням конкретних обставин знаходити оптимальний баланс нормативно-адаптивної і особистісно-розвивальної моделей, що зробить можливим виховання лідерів нового покоління, здатних не просто керувати підлеглими, а сприяти їх особистісному зростанню, об'єднувати їх навколо спільної мети і надихати на здійснення позитивних змін у суспільстві.Item Використання діалогічних методів у підготовці майбутніх учителів(Вінниця : Твори, 2019) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.Навчальний діалог розглядається як форма конструктивної пізнавальної взаємодії рівноправних суб’єктів, що характеризується відкритістю до альтернативних поглядів, толерантністю, імпровізаційністю, свободою самовираження та спрямованістю на інтеграцію суперечностей і творення нових смислів. Визначено й проаналізовано три групи діалогічних методів навчання, які можуть використовуватися у підготовці майбутніх учителів: методи, побудовані на внутрішньому діалозі (діалогічно орієнтована проблемна лекція, лекція-конференція, твір-міркування, есе, відповідь авторові, письмовий аналіз наукового або художнього педагогічного тексту); методи, побудовані на міжособистісному діалозі (евристична бесіда, бінарна лекція, парна робота студентів); методи, побудовані на полілозі (дискусія, дебати, симпозіуми, творчі, рольові, ділові ігри, драматизації). Методи, що ґрунтуються на внутрішньому діалозі, передбачають взаємодію студентів з науковими і художніми педагогічними текстами як смисловими структурами, особистісну оцінку презентованих у текстах професійних цінностей і смислів, осмислення і засвоєння професійно важливої інформації, аналіз педагогічних суперечностей і способів їх вирішення, співвіднесення педагогічної інформації з власним досвідом і оцінювання її значення для майбутньої професійної діяльності. Методи, в основі яких лежить міжособистісний діалог, забезпечують розвиток у майбутніх учителів культури міжособистісного та професійно-педагогічного спілкування, формування умінь діалогічного спілкування і спільного пізнавального пошуку, формування здатності презентувати і відстоювати свою позицію, конструктивно взаємодіяти з прибічниками альтернативних поглядів. Методи, побудовані на полілозі, забезпечують пізнавально-оцінне сприйняття професійних знань, особистісно-професійне самовизначення щодо пріоритетів і способів організації педагогічної діяльності, формування досвіду особистісного включення в аналіз професійних ситуацій, спільної участі в обговоренні та розв’язанні педагогічних проблем, роботи в команді, розвиток здатності виконувати професійно-ділові ролі. Використання діалогічних методів навчання у підготовці майбутніх учителів створює умови для розвитку їх особистісно-професійної зрілості, формування професійно важливих якостей, становлення професійної позиції та життєвої філософії, формування готовності до діалогічної взаємодії у майбутній професійній діяльності.Item Діалог як засіб особистісно-професійного розвитку майбутніх учителів(Вінниця : Твори, 2018) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.У статті розглядаються різні підходи до розуміння сутності діалогу як психологічного феномену, а також з’ясуються можливості його використання у процесі професійної підготовки майбутніх учителів. На основі теоретичного аналізу виокремлено чотири підходи до розуміння сутності діалогу: діалог як форма двосторонньої мовленнєвої взаємодії суб’єктів; діалог як спільне просування до істини у процесі обговорення суперечливих питань, розв’язання особистісно значущих проблем; діалог як міжособистісне спілкування, засноване на суб’єкт-суб’єктному характері стосунків між співрозмовниками; діалог як екзистенціальна подія, духовний контакт. Вказані підходи тісно взаємопов’язані, відображають різні аспекти діалогу (його лінгвістичну форму, зміст (предмет), стосунки між співрозмовниками, екзистенціальну сутність) і можуть відігравати важливу роль в особистісно-професійному становленні студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Навчальний діалог розглядається як продуктивний засіб особистісно-професійного розвитку майбутніх учителів, як форма пізнавальної взаємодії рівноправних суб’єктів, кожен з яких має право на власну позицію. Визначено характеристики діалогічної навчальної взаємодії: визнання рівноправності особистісних позицій; відкритість і довір’я між педагогами і студентами, що сприяє спільному пошуку істини й аналізу результатів взаємодії; врахування викладачем інтересів і потреб студентів, зосередженість на співрозмовнику; особистісне ставлення викладача та студентів до інформації, персоніфікація повідомлень; звернення як педагогів, так і студентів до особистого досвіду, пов'язаного з предметом обговорення. Реалізація діалогічного підходу у підготовці майбутніх учителів створює умови для розвитку їх особистісно-професійної зрілості, формування професійно важливих якостей, становлення професійної позиції та життєвої філософії, формування готовності до діалогічної взаємодії у майбутній професійній діяльності.Item Особистісна зрілість як психолого-педагогічне поняття(Вінниця : Едельвейс і К, 2007) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.У статті розглядаються різні підходи до трактування поняття особистісна зрілість. Незважаючи на певні відмінності, більшість дослідників пов’язує феномен особистісної зрілості з такою комплексною характеристикою особистості, як суб’єктність, що проявляється в здатності до самовизначення, самодетермінації, саморегуляції та самовдосконалення. Виокремлено низку біполярних параметрів, які характеризують рівень зрілості або, відповідно, незрілості особистості: 1) проактивність – реактивність; 2) рефлексивність – нерефлексивність; 3) спонтанність, автентичність – закритість психологічний захист; 4) реалістичність сприйняття себе і оточення – спотворене сприйняття дійсності; 5) внутрішній локус контролю – зовнішній локус контролю; 6) толерантність – інтолерантність; 7) позитивна Я-концепція – негативна Я-концепція; 8) креативність – репродуктивність; 9) наявність власної життєвої філософії, самостійно вироблених принципів – аморфне уявлення про власні пріоритети, пасивне сприйняття ззовні нав’язаних принципів.Item Психолого-педагогічні характеристики процесу самовизначення в ранньому юнацькому віці(Київ ; Вінниця : Планер, 2018) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.; Давідчук, А. О.; Давидчук, А. О.; Davidchuk, A. O.У статті на основі зарубіжних та вітчизняних джерел розкрито психолого-педагогічні характеристики процесу самовизначення старшокласників. Розглянуто загальні риси формування особистості в ранньому юнацькому віці. Визначено, що суттєвим аспектом проблеми ціннісного самовизначення є карта природних передумов людини, які визначають еволюцію параметрів та рівнів самовизначення. Найбільш сенситивним для самовизначення є вік старшокласників, який характеризується розвиненими когнітивними структурами і здатністю до інтроспекції та визначається типом темпераменту, потребами юнацького віку, характером людини, позитивним полюсом «образу Я» та «Я-концепції». Крім природних передумов розвитку рівнів самовизначення, важливими психолого-педагогічними аспектами є сформованість індивідуально-особистісних характеристик людини, пов'язаних із її моральним, культурним та духовним ядром. Ціннісне самовизначення на даному етапі онтогенезу – найбільш цілісна характеристика людини як особистості, суб’єкта, який визначився у житті, в суспільстві, в культурі.