Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
10 results
Search Results
Item Особливості розвитку логічного мислення студентів у процесі змішаного навчання(Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2023) Акімова, О. В.; Сапогов, М. В.; Гапчук, Я. А.; Дяченко, М. О.; Akimova, O. V.; Sapogov, M. V.; Hapchuk, Y. A.; Diachenko, M. O.У статті розглянуто особливості розвитку логічного мислення студентів у процесі змішаного навчання. Оскільки мета освітньої системи, яка змінюється відповідно до вдосконалення освітніх технологій, полягає в тому, щоб зробити студентів більш активними в процесі навчання, а також розвинути у них такі навички, як логічне мислення, здатність до навчання протягом життя, Soft skills та ряд інших навичок та компетентностей необхідних для здійснення професійної діяльності. Логічне мислення є навичкою, яка складається з розумових процесів розпізнавання, аналізу та оцінки. Розвиток логічного мислення, процесів оцінки та пошуку відбувається під час навчання розв’язування задач. Логічне мислення є одним із шляхів розвитку розумової діяльності, а також демонструє подібні та відмінні моменти з іншими типами мислення. Найбільш часто використовуваними видами мислення, пов’язаними з логічним мисленням, є критичне, творче, систематичне, рефлексивне та аналітичне мислення Таким чином, цілі здібностей залежать від рівня знань і розуміння когнітивних областей і є діяльністю прикладного рівня. Автори розглядають також змішане навчання, як комбінацію методів навчання, що включають очне навчання за допомогою асинхронних та/або синхронних комп’ютерних технологій. Освітні технології, що використовуються в змішаному навчанні, можуть бути у формі систем управління навчанням (LMS), що є платформою онлайн-навчання, яка використовує доступ до інтернету та широко використовується для полегшення онлайн-навчання у змішаному навчанні для всіх предметів. Навчальне середовище в змішаному навчанні сприяє розвитку логічного мислення за допомогою таких параметрів як: підтримка самостійного навчання, підтримка спільного навчання, обговорення, практика та продуктивність, підтримка зворотнього зв’язку, конструкція знань. Серед мотиваційних чинників успішного розвитку логічного мислення студентів у процесі змішаного навчання можна зазначити, що навчальне середовище сприяє розвитку логічного не тільки під час онлайн сесій, а й у процесі асинхронної роботи.Item Вітчизняний і зарубіжний досвід організації змішаного навчання(Вінниця : ВДПУ, 2023) Науменко, НазарійУ статті аналізуються різні способи дистанційної освіти, що можуть забезпечити впровадження нових форм навчання, побудову безперервної освіти без відриву від основної діяльності людини, підґрунтям яких виступає інформатизація всіх сфер суспільного життя. На основі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних науковців розглянуті етапи становлення дистанційної освіти як інноваційної форми організації навчальної діяльності. Критеріями періодизації розвитку дистанційної освіти обрані економічні й соціальні чинники, пов’язані з розвитком засобів зв’язку. Виокремлено три етапи становлення й розвитку дистанційного навчання: поштове навчання; кореспондентське навчання; електронне навчання. Розглянуті переваги дистанційного навчання: відповідність прискореній динаміці соціально- економічного розвитку суспільства; підтримання принципів відкритої освіти; можливість і необхідність використання інформаційно-комунікаційних технологій; сприяння подальшому розвитку комп’ютеризації освіти; зміна ціннісних пріоритетів у професійній підготовці майбутніх фахівців у бік позитивного ставлення до навчання як до неперервного процесу. Проаналізовані переваги впровадження змішаного навчання у процес підготовки майбутніх фахівців. Запропоноване авторське визначення змішаного навчання як форми професійної підготовки майбутніх фахівців. Окреслені перспективи використання сучасних інформаційних технологій у контексті змішаної форми навчання.Item Формування професійної компетентності майбутнього правознавця.(2022) Пугач, В. М.Пошук шляхів удосконалення освітнього процесу у вищій школі у швидкозмінних умовах сучасного суспільного розвитку є ключовим питанням для науковців різних галузей знань. З метою забезпечення ефективного функціонування економічної системи та державних інститутів у процесі професійної підготовки необхідно сформувати в майбутніх фахівців галузі «Право» вміння не лише використовувати свої компетенції для розв’язання професійних завдань, а й здатність передбачити розвиток і наслідки певної суспільної ситуації залежно від прийнятих чи відхилених нормативних актів та власних правових дій. У статті проаналізовано підходи вітчизняних і закордонних учених до проблеми формування професійної компетентності майбутнього фахівця в галузі права. Теоретичний аналіз наукових публікацій з проблеми дослідження показав, що існує низка ґрунтовних теоретико-практичних напрацювань щодо змісту професійної компетентності. Однак, при цьому достатньо розробленими є власне її структурні компоненти в межах системного підходу, проте в кожному окремому випадку потрібне подальше дослідження їхнього змісту. Зважаючи на здійснений аналіз наукових досліджень з особливостей професійної діяльності фахівців в галузі права та результати експертного опитування, в структурі їхньої професійної компетентності запропоновано виокремити когнітивно-діяльнісний, мотиваційний, рефлексивний, аксіологічний та інформаційний компоненти. Варто зауважити, що професійна компетентність майбутніх правознавців має складну структуру з нелінійними взаємозв’язками між компонентами. Перспективи подальших досліджень убачаємо у визначенні критеріїв, показників та рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі «Право», розробці процедури її діагностування, а також у вдосконаленні освітнього процесу шляхом визначення оптимального співвідношення аудиторної та дистанційної складової в умовах змішаної форми навчання в процесі розвитку професійної компетентності майбутніх правознавців і розробці відповідного навчально-методичного забезпечення.Item Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання вищої математики у технічних ЗВО.(2022) Хом’юк, І.; Кирилащук, С.; Хом’юк, В.; Khomyuk, I.; Kyrylashchuk, S.; Khomyuk, V.У статті розкрито зміст інформаційно-комунікаційних технологій, які більшість ЗВО для забезпечення належної якості вищої освіти почали активно використовувати в освітньому процесі. Для вивчення проблеми реалізації ІКТ в освітньому процесі проаналізовано дефінітивну основу дослідження. Визначено структурні елементи ІКТ, завдання яких виконувати певні функції освітнього процесу. Виокремлено знання та вміння, якими мають володіти викладачі щодо організації роботи в телекомунікаційному середовищі. Презентовано систему JetIQ, яка є власною локальною мережею ВНТУ, що забезпечує доступ до всіх ресурсів закладу, а також до глобальної мережі, і в свою чергу, є однією із найважливіших передумов впровадження ІКТ в освітній процес. Наведено результати анкетування студентів Вінницького національного технічного університету факультету інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії щодо виявлення мотивів застосування ІКТ в освітньому процесі (на прикладі вивчення вищої математики).Item Методологічні засади навчання медіаграмотності у практиці педагогічних ЗВО.(2021) Зарічна, О.; Бучацька, С.; Давидюк, М.; Zarichna, O.; Buchatska, S.; Davydiuk, M.У статті представлена методологічна база інтеграції інфо-медійної грамотності в іншомовні навчальні курси ЗВО. Визначено принципи, педагогічні умови, критерії вибору навчального матеріалу, методичні прийоми, які забезпечують ефективне впровадження програм з медіа-грамотності в наявні силабуси. Використання сучасних методів навчання, таких як обернений клас, проблемне навчання, групові та дискусійні форми роботи, актуалізація навичок мислення вищого порядку та інтерактивні форми роботи в аудиторії розглядаються як інтегрований підхід, спрямований на розвиток критичного сприйняття медіа-продуктів, а також ряду соціокультурних та комунікативних компетенцій у майбутніх педагогів. Однією з основних цілей інтеграції інфо-медійної грамотності в освітні курси є підвищення емоційної стійкості до маніпулятивних впливів медіа, яка досягається шляхом активізації навичок критичного мислення, зважаючи на умови гіперінформативності і навички споживання медіа у студентів. У статті представлений досвід пробного навчання, що було реалізоване в рамках міжнародного проєкту «Вивчай та розрізняй» у таких напрямках, як інформаційна грамотність, критичне мислення, цифрова та візуальна грамотність і навички факт-чекінгу. Увиразнено алгоритм застосування предметно-мовного інтегрованого навчання як засобу одночасного розвитку навичок інфо-медійної грамотності і мовленнєвих умінь.Item Змішане навчання в освітньому середовищі – основні визначення та переваги застосування.(2016) Колесник, Т.А.; Kolesnyk, T.A.У статті розглянуто та проаналізовано основні підходи до визначення поняття «змішане навчання». Розглянуто переваги використання змішаного навчання у порівнянні з класичною урочною формою. Виокремлено основні моделі змішаного навчання, їх характеристика та особливості застосування. Наведені приклади та коротка характеристика онлайн-платформ та программ для реалізації змішаного середовща в освітніх закладах.Item Використання технології змішаного навчання для реалізації дуальної моделі професійної підготовки кадрів(Вінниця : ВДПУ, 2019) Кадемія, М. Ю.; Кобися, В. М.; Кобися, А. П.У статті розглянуто вдосконалення професійної підготовки фахівців у навчальному закладі на основі інноваційних моделей, форм, методів навчання. Особлива увага приділяється змішаному навчанню та його можливому використанню в дуальній моделі. Характеризуються переваги, труднощі впровадження, зроблено акцент на тому, що освіта кожної країни має свою специфіку, на що потрібно зважати, обираючи ту чи іншу модель здійснення дуального професійного навчання, а також враховувати базову освіту та можливості й побажання щодо її продовження.Item Гібридне навчання: переваги та недоліки(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Дідух, Л. І.; Didukh, L.У статті розглядається гібридне навчання, онлайн-навчання, їхня інтеграція, переваги та недоліки, а також перспективи його використання у ВНЗ у підготовці конкурентоздатних фахівців, зміна ролі викладача у цьому процесі. З метою одержання якісної освіти висвітлені і функціонують безкоштовні освітні ресурси, що допомагають одержувати необхідну навчальну інформацію в більшості на дистанційній основі. Зокрема, нові освітні технології дозволяють кожному не тільки навчатися, а й вчити інших, наприклад, Moodle, Google «Classroom», EduBrite та ін. При цьому особливого значення набуває моніторинг якості знань студентів у гібридному навчання. Сервіси Edutainme надають можливість для здійснення тестування в онлайн-навчанні. Гібридне навчання дозволяє усунути деякі проблеми в здійснення освітньої діяльності у ВНЗ.Item Інновації в освіті на основі використання E-learning(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Кадемія, М. Ю.; Кадемия, М. Ю.; Kademiia, M. Yu.Зростання економіки диктує необхідність такої освіти, яка готує людину до повноцінного життя в умовах змін. Перехід до інноваційного суспільства зумовлює підвищення вимог до комунікативної та інформаційної компетентності особистості, його професійної мобільності. Інтенсивний розвиток мережі Інтернет, у якій здійснюється пошук, збереження та використання інформації, котра дає змогу спільно працювати обмінюватися інформацією, відкриває нові можливості вдосконалення навчального процесу, впровадження інновацій в освіту.Item Організація навчального процесу у віртуальному університеті(2016) Кадемія, М. Ю.; Кадемия, М. Ю.; Kademiya, M.У статті розглядається проблема організації навчального процесу ВНЗ в умовах інформатизації навчального закладу, створення віртуального освітнього середовища та використання його для навчання віртуального колективу. Реалізація моделі віртуального університету відбувається на базі корпоративного порталу університету, робота віртуальних кафедр на основі використання інноваційних технологій навчання: електронного, мобільного, всепроникаючого, «перевернутого» за змішаною моделлю на основі здійснення відкритої освіти. Визначено переваги та недоліки такої системи навчання та можливостей здійснення «перевернутого» навчання з будь-якого місця і в будь-який час, що сприятиме професіоналізації та підвищенню мобільності тих, хто навчається.