Методологічні засади навчання медіаграмотності у практиці педагогічних ЗВО.

Abstract

У статті представлена методологічна база інтеграції інфо-медійної грамотності в іншомовні навчальні курси ЗВО. Визначено принципи, педагогічні умови, критерії вибору навчального матеріалу, методичні прийоми, які забезпечують ефективне впровадження програм з медіа-грамотності в наявні силабуси. Використання сучасних методів навчання, таких як обернений клас, проблемне навчання, групові та дискусійні форми роботи, актуалізація навичок мислення вищого порядку та інтерактивні форми роботи в аудиторії розглядаються як інтегрований підхід, спрямований на розвиток критичного сприйняття медіа-продуктів, а також ряду соціокультурних та комунікативних компетенцій у майбутніх педагогів. Однією з основних цілей інтеграції інфо-медійної грамотності в освітні курси є підвищення емоційної стійкості до маніпулятивних впливів медіа, яка досягається шляхом активізації навичок критичного мислення, зважаючи на умови гіперінформативності і навички споживання медіа у студентів. У статті представлений досвід пробного навчання, що було реалізоване в рамках міжнародного проєкту «Вивчай та розрізняй» у таких напрямках, як інформаційна грамотність, критичне мислення, цифрова та візуальна грамотність і навички факт-чекінгу. Увиразнено алгоритм застосування предметно-мовного інтегрованого навчання як засобу одночасного розвитку навичок інфо-медійної грамотності і мовленнєвих умінь.The article provides a review of a methodological base for integrating media literacy content into undergrad university courses. A particular focus is made on the principles, criteria of learning material selection, pedagogical conditions ensuring effective implementation of the media literacy program into the existing syllabi. The use of contemporary teaching methods such as flipped classroom, problem-based learning, group projects etc., capitalizing on higher order thinking skills and interactive classroom activities are viewed as an integrated approach aimed to develop critical perception of media products as well as a range of sociocultural and communicative competences in students of pedagogy. One of the main objectives of integrating media literacy content into a variety of tertiary courses is to enhance emotional resilience to manipulative influences of the media which is achieved through activating critical thinking skills referring to information flow as well as to students’ own media consumption habits. The pilot implementation being conducted in the framework of the international project “Learn to Discern”, it preserved its original methodological constituents which included media literacy as such, information literacy, critical thinking, digital and visual literacy and fact checking skills. This article is aimed to share some of the authors’ ideas that proved to be successful in mastering media literacy skills as well as in developing language competencies in ESL learners.