Формування професійної компетентності майбутнього правознавця.

Abstract

Пошук шляхів удосконалення освітнього процесу у вищій школі у швидкозмінних умовах сучасного суспільного розвитку є ключовим питанням для науковців різних галузей знань. З метою забезпечення ефективного функціонування економічної системи та державних інститутів у процесі професійної підготовки необхідно сформувати в майбутніх фахівців галузі «Право» вміння не лише використовувати свої компетенції для розв’язання професійних завдань, а й здатність передбачити розвиток і наслідки певної суспільної ситуації залежно від прийнятих чи відхилених нормативних актів та власних правових дій. У статті проаналізовано підходи вітчизняних і закордонних учених до проблеми формування професійної компетентності майбутнього фахівця в галузі права. Теоретичний аналіз наукових публікацій з проблеми дослідження показав, що існує низка ґрунтовних теоретико-практичних напрацювань щодо змісту професійної компетентності. Однак, при цьому достатньо розробленими є власне її структурні компоненти в межах системного підходу, проте в кожному окремому випадку потрібне подальше дослідження їхнього змісту. Зважаючи на здійснений аналіз наукових досліджень з особливостей професійної діяльності фахівців в галузі права та результати експертного опитування, в структурі їхньої професійної компетентності запропоновано виокремити когнітивно-діяльнісний, мотиваційний, рефлексивний, аксіологічний та інформаційний компоненти. Варто зауважити, що професійна компетентність майбутніх правознавців має складну структуру з нелінійними взаємозв’язками між компонентами. Перспективи подальших досліджень убачаємо у визначенні критеріїв, показників та рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі «Право», розробці процедури її діагностування, а також у вдосконаленні освітнього процесу шляхом визначення оптимального співвідношення аудиторної та дистанційної складової в умовах змішаної форми навчання в процесі розвитку професійної компетентності майбутніх правознавців і розробці відповідного навчально-методичного забезпечення.The search for ways to improve the educational process in higher education in the rapidly changing conditions of modern social development is a key issue for scientists in various fields of knowledge. In order to ensure the effective functioning of the economic system and state institutions in the process of professional training, it is necessary to form in the future specialists of the field of "Law" the ability not only to use their competences to solve professional tasks, but also the ability to predict the development and consequences of a certain social situation depending on the adoption or rejection of normative acts and own legal actions. The article analyzes the approaches of domestic and foreign scientists to the problem of forming the professional competence of a future specialist in the field of law. The theoretical analysis of scientific publications on the research problem showed that there are a number of thorough theoretical and practical studies on the content of professional competence. However, at the same time, its structural components are sufficiently developed within the framework of the systemic approach, but in each individual case, further research into their content is required. Taking into account the analysis of scientific research on the peculiarities of the professional activity of specialists in the field of law and the results of an expert survey, it is proposed to distinguish the cognitive-active, motivational, reflective, axiological and informational components in the structure of their professional competence. It is worth noting that the professional competence of future legal scholars has a complex structure with non-linear interrelationships between components. We see the prospects for further research in the definition of criteria, indicators and levels of formation of the professional competence of future specialists in the field of "Law", in the development of the procedure for its diagnosis, as well as in the improvement of the educational process by determining the optimal ratio of classroom and remote components in the conditions of a mixed form of education in the process of developing professional competence of future legal scholars and the development of appropriate educational and methodological support.