Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
11 results
Search Results
Item Психологічна фасилітація педагогічної праці(Вінниця : ВДПУ, 2023) Маслов, Валерій; Шетеля, НаталіяУ статті здійснено спробу проаналізувати сучасну ситуацію щодо недостатньої психологізації навчально-виховного процесу як чинника його полегшення в закладах освіти. Розглянуто підхід, який дозволяє підвищити його ефективність із застосуванням діагностики індивідуальних психологічних особливостей, їх наступного врахування в процесі навчання і виховання учнів за допомогою відповідних диференційовано та індивідуально адаптованих психолого-педагогічних методів, прийомів та засобів.Item Компаративний аналіз професійних стандартів учителя в Україні та за кордоном(Вінниця: ВДПУ, 2022) Галузяк, Василь; Макодай, Інна; Манжос, ЕльвіраПроаналізовано зміст і структуру професійних стандартів учителя в Німеччині, Великобританії, Франції та Україні. З’ясовано, що у більшості країн структура професійних стандартів учителів зазвичай містить найменування доменів (блоків, сфер), відповідно до яких диференціюються різні види компетентностей і професійних умінь. Найчастіше виокремлюються такі домени: навчальні (предметні) компетентності; врахування індивідуальних особливостей та психолого-педагогічний супровід учнів; планування освітньої діяльності; створення здорового, безпечного й розвивального освітнього середовища; використання інноваційних (цифрових) освітніх технологій і дидактичних засобів; контроль і оцінювання результатів навчання, забезпечення зворотного зв'язку; навчальна комунікація (стосунки з учнями); партнерство, робота в команді (стосунки з адміністрацією, колегами, батьками, громадськістю); професійна рефлексія і самовдосконалення; дотримання норм професійної етики, професійна відповідальність. Більшість доменів стосується навчальної діяльності, міжособистісних стосунків, формування комфортного освітнього середовища, професійної етики і професійного самовдосконалення вчителя. Під час формулювання змістових компонентів стандартів здебільшого використовуються короткі дефініції, що відповідають таксономії Б. Блума. Особливе значення надається таким компонентам професійних компетентностей вчителя, як: а) професійні знання, уміння і навички; б) досвід і професійні досягнення; в) система цінностей; г) критичне ставлення до власної діяльності (рефлексія). З’ясовано, що попри певні відмінності професійні стандарти учителів у Великобританії, Німеччині, Франції та Україні відповідають рекомендаціям Європейської комісії щодо професійної компетентності вчителя. Стандартизація педагогічної освіти перебуває в центрі освітніх реформ європейських країн, кожна з яких схожим чином реагує на нові виклики шляхом запровадження єдиного переліку професійних компетентностей для забезпечення безперервної підготовки кваліфікованих учителів.Item Педагогічна етика й культура вчителя кінця ХІХ – початку ХХ століття.(2022) Марчук, О.; Шкабаріна, М.; Мельничук, Л.; Дем’янчук, А.; Marchuk, O.; Shkabarina, M.; Melnichuk, L.; Demianchuk, A.У статті досліджено особливості педагогічної етики та педагогічної культури вчителів, які працювали в навчальних закладах освіти України в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Розкрито особливості професіограми тогочасних учителів, визначено вимоги до їхніх професійно-особистісних якостей. Охарактеризовано критерії та показники педагогічної етики вчителів. Виокремлено шляхи творчого впровадження педагогічного досвіду минулого в освітній процес сучасних закладів освіти.Item Структура професійно-педагогічного підприємництва вчителя.(2021) Кінах, Н.; Kinakh, N.У статті визначено теоретичні аспекти структури підприємницької діяльності, на основі розгляду наукових категорій «підприємець», «підприємницька діяльність», «підприємництво». Комбінація ключових слів дозволила визначити основні аспекти в структурі професійно-педагогічного підприємництва вчителя в розрізі основних його компонентів: особистісного, організаторського, комерційного, інноваційного, комунікаційного. На основі узагальнення результатів теоретичного аналізу напрацювань дослідників щодо визначення структури підприємництва та вимог до особистісних якостей підприємців, структуру професійно-педагогічного підприємництва вчителя презентуємо як динамічну систему, утворену взаємопов’язаними компонентами, представленими комплексом професійно-значущих якостей учителя.Item Проєктна компетентність як показник особистісного розвитку у сучасному освітньому середовищі.(2021) Кучай, Т.; Мукан, Н.; Запотічна, М.; Зорочкіна, Т.; Кучай, О.; Kuchai, T.; Zapotichna, M.; Mukan, N.; Zorochkina, T.; Kuchai, O.У статті розглядається проєктна компетентність як показник особистісного розвитку у сучасному освітньому середовищі. Висвітлюються питання проєктної діяльності студентів у ЗВО, що має прикладний характер і спрямована на вирішення проблем (завдань), сформульованих викладачем у межах навчальної дисципліни. Організація проєктної діяльності студентів передбачає теоретико-практичну підготовку їх до професійної проєктної діяльності вчителя. Формування проєктної компетентності – один з найважливіших орієнтирів у системі підготовки фахівців.Item Особливості підготовки творчої особистості вчителя початкової школи в контексті вимог НУШ.(2021) Островська, М. Я.; Ostrovska, M.У статті розглянуто актуальні проблеми та конкретизацію методів і засобів підготовки творчої особистості майбутніх учителів початкових класів у закладах вищої освіти до реалізації основних завдань Концепції «Нова українська школа», з урахуванням нового Професійного стандарту вчителя та євроінтеграційних устремлінь України. Показано, що сучасній початковій школі потрібен учитель із сформованими творчими задатками до освітньої діяльності, який, крім загальних і фахових компетенцій, наукового світогляду, досконало володіє організаційнопедагогічними, моральними та комунікативними компетенціями. Основну увагу закцентовано на особливостях інноваційно-гуманістичної освітньої діяльності закладів вищої освіти педагогічного спрямування в підготовці вчителя нової генерації та ролі дисциплін психолого-педагогічного циклу в системі професійної підготовки майбутніх учителів.Item Шляхи формування партнерських відносин між викладачем і студентами в освітньому процесі(Вінниця : Твори, 2018) Холковська, І. Л.У статті розглядаються такі структурні компоненти діалогічної взаємодії, як діалогічні стосунки, особистісні позиції учасників, активна спільна діяльність, ціннісно-смисловий зв'язок. Запропоновано визначення партнерської взаємодії та охарактеризовано специфіку партнерства в освітньому процесі. Розкрито зміст послідовних, взаємопов'язаних етапів процесу становлення партнерства: етап усвідомлення партнерства, етап його розвитку і етап співтворчості. Проаналізовано провідні засоби реалізації партнерських відносин на заняттях педагогічного циклу на кожному з етапів: на першому – особливості організації проблемного навчання, спрямованого на виховання здатності до творчого мислення, інтелектуальних і пізнавальних інтересів, готовності до відстоювання власних позицій, конструктивного діалогу; на другому – групової діяльності, орієнтованої на оволодіння вміннями спільних дій, колективного набуття знань, розвиток пошукової активності, формуваннякритичного мислення, вироблення навичок взаємоконтролю; на третьому – проектного навчання як підходу, що забезпечує активну суб’єктну позицію студентів в освітньому процесі.Item Партнерство як інноваційна форма діалогічної взаємодії викладача і студентів – майбутніх менеджерів(Вінниця : ВДПУ, 2018) Холковська, І. Л.У статті зазначається необхідність надання пріоритету особистісно-орієнтованій моделі, яка спрямована на подолання моносуб’єктності навчально-виховного процесу, зміцнення позицій діалогічності стосунків у процесі взаємодії викладача і студентів. Діалогічна взаємодія розглядається в статті як процес взаємовпливу викладача і студента з метою їх розвитку і саморозвитку на основі відкритої міжособистісної позиції, діалогічного розуміння як спільного пошуку ціннісно-смислових зв'язків. У статті розкрито зміст чинників, що обумовлюють адекватність і пріоритетність партнерства у ЗВО: відповідність новим завданням виховання і освіти, сучасним тенденціям розвитку суспільства, домінування партнерства серед інших форм діалогічної взаємодії, таких як персоніфіковане посередництво, тьюторство, консультування. Підкреслено, що партнерство для особистості пов'язане з самовизначенням у спільній діяльності, усвідомленням своєї самоцінності і цінності іншого.Item Інформаційне освітньо-фахове середовище як складова системи професійного розвитку викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти(Вінниця : ВДПУ, 2019) Сиско, Н. М.Автором статті в науковій джерельній базі проаналізовано поняття «інформаційно-освітнє середовище». На підставі визначених особливостей діяльності викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти і практичного досвіду представлено авторське визначення поняття «інформаційне освітньо-фахове середовище». Розкрито функції, принципи та рівні функціонування інформаційного освітньо-фахового середовища.Item Методи профілактики професійної деформації особистості педагога(Вінниця : ВДПУ, 2020) Холковська, І. Л.; Вацьо, М. В.У статті проаналізовано літературні джерела з проблеми профілактики професійної деформації особистості педагога. Визначено завдання профілактики професійних деформацій особистості педагога. Розкрито сутність видів профілактики професійної деформації: первинної, вторинної, третинної. Зазначено, що профілактика професійної деформації особистості має комплексний характер і реалізується за двома основними напрямами: неспеціалізована психолого-педагогічна допомога, спеціалізована психологічна допомога. Проаналізовано ефективність методів, що складають програму соціально-масової первинної психолого-педагогічної профілактики професійної деформації; програму передкризової психопрофілактики; програму швидкої профілактики; програму індивідуальної профілактики. Представлено модель профілактики професійної деформації особистості педагога, що передбачає комплексний вплив на макрорівні (робота з об'єктивними чинниками професійної деформації), мезорівні (робота з об'єктивно-суб'єктивними чинниками професійної деформації), мікрорівні (робота з суб'єктивними чинниками професійної деформації).