Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
743 results
Search Results
Item Особливості стратегій емоційної саморегуляції майбутніх учителів в умовах надзвичайних ситуацій(2023) Шульга, Г.У статті з’ясовано особливості стратегії емоційної регуляції майбутніх учителів в умовах надзвичайних ситуацій. Розкрито сутність емоційної саморегуляції, як чинника емоційної компетентності майбутнього вчителя, визначено її функції, обґрунтовано важливість її формування та розвитку під час професійного навчання. Визначено сутність розуміння поняття «надзвичайна ситуація». Констатовано, що розвиток здатності до емоційної саморегуляції є одним із показників сформованості готовності майбутніх педагогів до ефективного здійснення професійних завдань у надзвичайних ситуаціях. Емпірично визначено, що існує різниця у виборі стратегій емоційної регуляції між дівчатами та хлопцями ‒ майбутніми педагогами. Для дівчат характерним вибором у стресовій ситуації є когнітивна переоцінка, прийняття, румінація, розгляд у перспективі, натомість хлопці обирають подавлення експресії. Отримані результати необхідно враховувати при розробці психокорекційних програмItem Особливості зовнішніх соціально-психoлoгiчних детеpмiнант становлення пpoфесiйнoї самосвідомості студентів в умовах сучасних викликів(2023) Шахов, В.; Шахов, В.У статті викладено результати емпіричного дослідження детермінації становлення професійної самосвідомості майбутніх психологів. Розкрито й проаналізовано зміни структури професійної самосвідомості студентів-психологів, характеризовано результати вивчення зовнішніх і внутрішніх соціально-психологічних чинників її становлення в динаміці фахового навчання. На підставі проведеного емпіричного дослідження було встановлено, що провідними зовнішніми чинниками становлення професійної самосвідомості постають професіограма психолога, наставництво викладачів і зразки діяльності професіоналівItem Формування навичок емоційної стійкості учасників освітнього процесу в умовах надзвичайних ситуацій(2023) Коломієць, А.; Жовнич, О.; Литвин, А.; Тертична, Т.У статті проаналізовано наявні в Україні та за кордоном інформаційні ресурси щодо формування навичок емоційної стійкості в учасників освітнього процесу в умовах надзвичайних ситуацій. Показано, що в умовах воєнного стану освіта в Україні продовжує функціонувати, долаючи величезний спектр проблем. Акцентовано увагу на тому, що, незважаючи на значне збільшення кількості стихійних лих,техногенних катастроф, соціальних і воєнних конфліктів у світі, проблеми організації освіти в надзвичайних ситуаціях не стали пріоритетними в наукових дослідженнях. В умовах перманентного та інтегрованого прояву надзвичайних ситуацій природного (пандемія COVID-19), техногенного (знеструмлення електромереж, відсутність зв’язку, аварії на станціях теплопостачання, пожежі), соціального (кібератаки, евакуація населення, псевдозамінування закладів) та воєнного характеру (ракетні обстріли, атаки безпілотних апаратів, замінування територій тощо) характеру система освіти України намагається продовжувати cвоє функціонування. Це вимагає від учасників освітнього процесу неабияких фізичних, а головне – психологічних зусиль, оскільки всі вони працюють в умовах постійного стресу. Проте проблеми організації освіти в надзвичайних ситуаціях воєнного характеру ще не знайшли належного відображення в українській педагогічній науці. Тому зроблено висновок, що для України вкрай потрібними є подальші наукові дослідження щодо емоційної стійкості учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану, для якого характерними є часті прояви надзвичайних ситуацій різного характеру, та вироблення методик формування та розвитку навичок емоційної стійкостіItem Формування цифрового етикету як складова професійної успішності майбутніх педагогів: європейський вимір(2023) Кізім, С.; Волошина, О.; Жовнич, О.; Куцак, Л.; Люльчак, С.; Уманець, В.У статті представлено Європейський досвід формування цифрового етикету майбутніх учителів з метою його імплементації в сучасний освітній простір українських закладів вищої освіти. Визначено особливості цифрового етикету як ключового фактору успішного спілкування у мережі. Охарактеризовано комунікативну цінність цифрового етикету та його функціональні особливості. З урахуванням зарубіжного досвіду окреслено напрями розвитку цифрового етикету педагогів, які передбачають: актуалізацію знань з основних питань комунікативної складової професійної діяльності вчителя; визначення специфіки спілкування у віртуальному середовищі та засвоєння правил цифрового етикету; методики представлення інформації, цифрові платформи, на яких відбувається освітній процес. Розкриті вектори роботи з формування цифрового етику майбутніх учителів у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського: знання про комунікативну складову професійної діяльності педагога, розробка основних правил спілкування у віртуальному середовищі. Практичні аспекти європейського досвіду формування цифрового етикету майбутніх учителів апробовано у рамках виконання проєкту Еразмус + «Трансформація системи формування цифрової компетентності педагога: інноваційні європейські практики» (Project: 101085799 – TSDigComp – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH).Item Розвиток кооперативного навчання в США(2023) Галузяк, В.; Макодай, О.Розглянуто історію розвитку теорії і практики кооперативного навчання у Сполучених Штатах Америки. Показано, що кооперативне навчання з’явилося в США у відповідь на потреби соціальної та педагогічної практики і розвивалося під впливом філософії прогресивізму, освітніх реформ і зростаючого інтересу до формування інклюзивного освітнього середовища. Розглянуто наукові витоки кооперативного навчання: «прогресивізм» Дж. Дьюї, соціально-психологічні дослідження К. Левіна і М. Дойча. З’ясовано внесок у розвиток теорії і практики кооперативного навчання ключових представників цього освітнього підходу: Д. Джонсона, Р. Джонсона, Е. Аронсона, Р. Славіна, К. Сміта та ін. Описано три парадигми дослідження кооперативного навчання, в яких акцентується увага на різних аспектах цього феномену: парадигма «ефекту» фокусується на результатах, парадигма «умов» – на контекстуальних факторах, від яких залежить ефективність спільного навчання, парадигма «взаємодії» – на соціальних і когнітивних процесах, що відбуваються під час навчальної співпраці. На основі аналізу педагогічної теорії й освітньої практики виокремлено п’ять основних етапів у розвитку кооперативного навчання в США: 1) етап початкової концептуалізації (1960-1970-ті роки); 2) етап формалізації та структурування (1970-1980-ті роки); 3) етап емпіричних досліджень та перевірки ефективності (1980-1990-ті роки); 4) етап інтеграції та диференціації (1990-2000-ті роки); 5) етап інтеграції в кооперативне навчання сучасних цифрових та інформаційних технологій (2000-ті роки – дотепер). Впродовж зазначених етапів погляди на кооперативне навчання еволюціонували від концептуалізації та формалізації до перевірки на основі емпіричних досліджень та інтеграції в різні освітні та культурні контексти відповідно до нових освітніх потребItem Арт-педагогіка в контексті наступності дошкільної та початкової освіти: перспективи та творчий потенціал(2023) Тодосієнко, Н.; Коваль, Т.; Граб, О.У статті висвітлено актуальні проблеми мистецької педагогіки. На основі емпіричного дослідження представлено педагогічний потенціал і перспективи методів і форм арт-педагогіки в контексті наступності дошкільної та початкової освіти, виділено та узагальнено ключові підходи щодо характеристики цього феномену в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях. Визначено сутність арт-педагогіки, як особливого напряму в педагогіці,та умови,за допомогою яких навчання, виховання й розвиток дитини відбувається на основі мистецтва. З'ясовано особливу роль педагога в процесі застосування педагогічно-корекційного потенціалу арт-терапії та педагогіки мистецтва в естетичному вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Означено низку чинників, що впливають на формування позитивної динаміки розвитку творчих здібностей та уяви в дошкільному віціItem Інтеграція як засіб формування інтересу студентів до вивчення небезпек в умовах надзвичайних ситуацій(2023) Іванчук, А.; Красильникова, І.; Марущак, О.У статті представлено результати експериментальної перевірки впливу тематичної інтеграції навчального матеріалу на формування пізнавального інтересу майбутніх учителів до стану психічного напруження та до феноменів зловживання людьми психоактивними речовинами в умовах надзвичайних ситуацій. В якості базових понять окремої інтегрованої теми навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» було зосереджено увагу на нервово-психічному стані людей в умовах надзвичайних ситуацій, фармакологічних властивостях психоактивних речовин, кількісних чинниках ризику формування залежності від психоактивних речовин. Реалізація тематичної інтеграції змісту навчального матеріалу активізує пізнавальні інтереси майбутніх учителівItem Психологічна фасилітація педагогічної праці(Вінниця : ВДПУ, 2023) Маслов, Валерій; Шетеля, НаталіяУ статті здійснено спробу проаналізувати сучасну ситуацію щодо недостатньої психологізації навчально-виховного процесу як чинника його полегшення в закладах освіти. Розглянуто підхід, який дозволяє підвищити його ефективність із застосуванням діагностики індивідуальних психологічних особливостей, їх наступного врахування в процесі навчання і виховання учнів за допомогою відповідних диференційовано та індивідуально адаптованих психолого-педагогічних методів, прийомів та засобів.Item Інноваційні ідеї розвитку неперервної освіти німецькомовних країн Європи(Вінниця : ВДПУ, 2023) Матіюк, Дмитро; Хамська, Неліна; Полянська, КатеринаУ статті обґрунтовано актуальність упровадження ідей розвитку неперервної освіти німецькомовних країн Європи у вітчизняний освітній простір. Автори висвітлили необхідність творчого використання надбань розвитку освіти впродовж життя прогресивних європейських країн у систему освіти України з метою забезпечення відповідності її міжнародним стандартам, інтеграції в європейський освітній та науковий простір, удосконалення змісту, форм, методів неперервної освіти на інноваційних засадах, створення належних умов для самовизначення, самореалізації особистості. Серед інноваційного досвіду формальної освіти зазначених країн науковці виокремлюють розвиток дошкільної освіти, а саме: популяризація STEM – освіти. Розкрито прогресивні надбання щодо розвитку неформальної освіти: проаналізовано діяльність німецької громадської організації «Інститут імені Гете»: «Дитячий цифровий університет», «Німецький цифровий підлітковий університет», «Предметно-мовне інтегроване навчання».Item Організація шкільної освіти в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру: аналіз світового досвіду(Вінниця : ВДПУ, 2023) Акімова, Ольга; Коломієць, Дмитро; Бабчук, Юрій; Грицак, АнатолійУ статті проаналізовано досвід організації освіти в країнах, які постраждали від воєнних конфліктів. Автори вказують на нову роль освіти в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру та на нові виклики, що стоять перед освітою в повоєнний час. На основі аналізу європейських документів, що регламентують освіту в умовах надзвичайних ситуацій, визначено стратегічну модель організації освіти. У дослідженні вказано на проблеми готовності вчителів і психосоціальні потреби учнів під час надзвичайних ситуацій. З огляду на недостатність наукових напрацювань щодо підготовки вчителів до організації освіти в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру, автори окреслили перспективи подальших досліджень (вивчення кращих взірців досвіду українських педагогів, яким довелось продовжувати навчання учнів під час війни; спостереження за учнями та бесіди з ними з метою визначення їхніх психосоціальних потреб; розроблення психокорекційних методик для психосоціальної підтримки всіх учасників освітнього процесу; коригування освітніх програм і змісту навчальних дисциплін з метою підготовки вчителів до організації освітнього процесу в умовах надзвичайних ситуацій різного характеру), які будуть корисними для модернізації змісту освіти в Україні в повоєнний час.