Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
6 results
Search Results
Item Динаміка розвитку структурних компонентів професійної самосвідомості майбутніх психологів засобами актуалізації їх особистісних ресурсів(Вінниця : ВДПУ, 2023) Шахов, Володимир; Шахов, ВладиславУ статті з’ясовуються особливості динаміки розвитку структурних компонентів професійної самосвідомості майбутніх психологів. Завдяки запровадженій експериментальній програмі актуалізації особистісних ресурсів у студентів-психологів було зафіксовано суттєве підвищення рівня сформованості усіх структурних компонентів: когнітивного, конативного, емоційного та поведінкового, зокрема, було виявленo кiлькiснi та якiснi пoзитивнi змiни показників образу «Я», особливо оцінки й активності, зростання рівня адекватності загальної самооцінки, а також збільшення здатності до ефективного комунікативного самоконтролю, встановлено статистично значуще зростання важливості суспiльнoгo визнання, твopчoстi та впевненoстi в собі як термінальних цінностей студентів-психологів, а також зафіксовано підвищення значущості таких професійно важливих інструментальних цінностей, як теpпимiсть дo думoк інших і пiклування про інших.Item Розвиток саногенного мислення у процесі особистісно-професійного становлення майбутнього психолога(Вінниця : ВДПУ, 2016) Паламарчук, О. М.В статті вивчаються підходи до розуміння сутності саногенного мислення та його ролі в особистісно-професійному становленні майбутнього психолога. Саногенне мислення розглядається як інтегративна характеристика майбутнього психолога, що виражається у його здатності й готовності до побудови та реалізації ефективної стратегії збереження власного професійного здоров’я. Проаналізовано рівні сформованості саногенного мислення майбутніх фахівців у сфері психології. Здійснено психологічний аналіз структури саногенного мислення майбутніх фахівців у сфері психології. Доведено, що саногенне мислення як технологія, що спирається на внутрішні цілі, на досягнення більш повної інтеграції уявлення про себе, про суб’єктивні ознаки власної професійної діяльності, виступає важливим компонентом системи продуктивного особистісно-професійного розвитку майбутнього психолога.Item Організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх психологів до професійної мобільності(Вінниця : ВДПУ, 2020) Зубко, В. С.; Zubko, V. S.У статті охарактеризовано визначені й обґрунтовані організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх психологів до професійної мобільності: використання інтерактивних методів та технологій дистанційного навчання, зорієнтованих на розв’язання професійних завдань; забезпечення умотивованого розв’язання студентами професійно спрямованих ситуаційних завдань під час вивчення фахових дисциплін та різних видів практик; залучення студентів до квазіпрофесійної діяльності з метою активізації спрямованості на професійну мобільність; створення й упровадження навчально-методичного комплексу підготовки майбутніх психологів до професійної мобільності. Наголошено на тому, що ефективна підготовка майбутніх психологів до професійної мобільності можлива за впровадження в освітній процес університету визначених організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх психологів до професійної мобільності.Item Особливості виявлення професійних домагань майбутніх психологів(Вінниця : Друк плюс, 2020) Коваль, Д. В.; Koval, D. V.У статті представлено проблему професійних домагань майбутніх психологів. Проаналізовано думки фахівців щодо видів професійної реалізації психологів та можливостей вибудовування ними кар’єри. З’ясовано можливості працевлаштування психологів загалом у межах кадрових пропозицій на ринку праці. Проаналізовано посади та відповідні професійні обов'язки практичного психолога та виокремлено найбільш регулярні функції його діяльності: керівну або виховну. Доведено, що кар’єрне та особистісне професійне зростання психолога відбувається за умови його постійного самовдосконалення, бажання знаходити ресурси для процесів самопрезентації у професійному середовищі. Представлено порівняльну характеристику видів професійної реалізації психологів із США, на основі якої зроблено висновок про однозначність розуміння змісту майбутньої діяльності й перспектив працевлаштування психологів, їх типову заробітну плату за кожним із видів діяльності. Зроблено висновок про можливості усвідомлення можливостей професії на стадії її вибору й урівноваженні власних професійних домагань. Проаналізовано психологічні особливості кар’єрних орієнтацій студентів-психологів, на основі яких зроблено висновки про зростання показників завищеної актуальної професійної самооцінки (фахових можливостей), ілюзій досягнення професіоналізму. Зауважено, що участь у професійних тренінгах комерційного виду викривляє у студентів картинку власних можливостей, які неадекватно оцінюються і безпідставно вважаються ресурсом, який дозволяє відразу претендувати на посади HR-керівників, тренерів або менеджерів. На основі результатів експериментів, проведених науковцями у Львові та Києві, доведено, що корекції потребує саме неадекватно завищена самооцінка фахового потенціалу, яка виявляється у спрямованості на індивідуальне консультування, придбання власного кабінету, тренерську діяльність, роботу у рекламі або політиці.Item Педагогічний потенціал фахової підготовки майбутніх психологів щодо формування готовності до професійної мобільності(Вінниця : Друк плюс, 2020) Лазаренко, Наталія Іванівна; Lazarenko, Natalia Ivanovna; Зубко, Вікторія Сергіївна; Zubko, Victoria SergeevnaУ статті розглядається проблема готовності психологів до професійної мобільності, яка зростає впродовж набуття ними професійного досвіду. Йдеться про те, що сучасна підготовка майбутніх психологів, зокрема, в педагогічних університетах більшою мірою орієнтована на підвищення якості їхніх знань, умінь, навичок, залишаючи їхню професійну мобільність на другому плані. У дослідженні визначено «готовність майбутніх психологів до професійної мобільності» як динамічну, інтегративну якість особистості, яка в умовах високої динамічності суспільних відносин засвідчує внутрішню готовність особистості до якісних змін тощо. Описано трирівневу структуру отримання професійних психологічних знань: на першому рівні, під час вивчення класичних психологічних дисциплін важливо здобути теоретичні знання щодо професійної мобільності; на другому рівні, під час опанування студентами теоретичних засад практичної психології, важливо опанувати також теоретичні засади професійної мобільності; на третьому рівні – оволодіння практичними психологічними технологіями, методиками і методами формування навичок роботи з клієнтом (групою), що здійснюється в практичній роботі та під час участі в семінарах-практикумах, важливо засвоїти практичний аспект професійної мобільності. Доведено, що найбільші потенційні можливості щодо формування готовності майбутніх психологів до професійної мобільності мають дисципліни циклу професійної підготовки, оскільки саме вони мають найбільше практичне спрямування й готують майбутніх психологів безпосередньо до практичної діяльності виявляє суть концепту «професійної мобільності», наголос дослідженні, професійної мобільності індивідуума, різні аспекти, підхід психологів, розглядають професійну мобільність, описується як готовність і здатність фахівця, для оперативного вибору, виконання оптимальних шляхів виконувати різні завдання в межах професії, успішно перемикаючись в іншу діяльність, змінюючи види діяльності,b інтегральна особистість, здатність успішно рухатися від одного виду діяльності до іншого; маючи високий рівень узагальненого професійного знання, досвідченість, удосконалення, самовладанні; готовність для оперативного вибору і реалізації оптимальних шляхів здійснення завдань у сфері діяльності.Item Аспекти підготовки майбутніх фахівців до забезпечення психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами(Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2018-11-08) Коломієць, Л.; Коломиец, Л.; Kolomiіets, L.Розкрито аспекти підготовки майбутніх фахівців до здійснення психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Проаналізовано потенціал навчальних дисциплін, виокремлено складові нормативно-правового забезпечення, технології реалізації професійних функцій майбутніми психологами в умовах інклюзивного середовища закладу освіти, що мають стати змістом професійної підготовки.