Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
30 results
Search Results
Item Становлення системи естетичного виховання в контексті нової освітньої політики в Україні (1919 – 1924)(Вінниця : ВДПУ, 2023) Куркіна, СніжанаУ запропонованій статті зроблено спробу здійснити неупереджений аналіз проблеми становлення системи естетичного виховання в контексті нової освітньої політики, що почала здійснюватися після остаточного утвердження радянської влади в Україні на початку 20-х років ХХ століття. Проаналізовано складну суспільно-політичну, економічну, соціальну ситуацію, на тлі якої здійснювалася чергова освітня реформа. Проаналізовано запропоновані до впровадження навчальні плани шкіл, показано місце предметів естетичного, мистецького спрямування у цих планах. Ключові слова: естетичне виховання, учні, освітня політика, школа, виховання, предмети естетичного, мистецького спрямування, малювання, спів, музика.Item Реалізація гендерної рівності в системі освіти і виховання на засадах концепціїї педагогіки свободи.(2022) Растригіна, А. М.У статті актуалізовано проблему гендерної рівності з огляду на суперечності, що все ще існують з цього приводу у вітчизняній системі освіти і виховання. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми у сучасному вітчизняному й зарубіжному науковому дискурсі. Доведено, що гендерна компонента сучасної освіти потребує розширення меж наукового пошуку у тому числі в її виховному сегменті. Представлено концептуальні основи педагогіки свободи як сучасної моделі реалізації гендерної рівності в системі освіти і виховання. Зокрема обґрунтовано категорію особистісної свободи в контекстуальному полі проблеми гендерної рівності та методологічні підходи й принципи її розвитку на засадах педагогіки свободи, а також розкрито можливості практичного розв’язання досліджуваної проблеми у сучасному закладі вищої освіти на засадах егалітарного світогляду.Item Позашкільна освіта учнівської молоді – нова педагогічна практика, створена на базі позашкільних установ.(2022) Максютов, А.; Maksiutov, A.У статті обґрунтовано структурно-функціональні аспекти створення та функціонування системи позашкільної освіти учнівської молоді. З’ясовано та доведено, що притаманна позашкільній освіті логіка неформальної та інформальної освіти перешкоджає підпорядкуванню позашкільної освіти учнівської молоді законодавчо закріпленим актам формальної освіти. Виявлено, що позашкільна освіта дозволяє реалізувати стійку потребу учнівської молоді в пізнанні та творчості, максимально розкрити себе, самовизначитися предметно, соціально, професійно. Установлено, що позашкільна освіта учнівської молоді за своїм змістом охоплює всі сфери життєдіяльності людини й реалізується в необмеженому освітніми стандартами просторі, саме тому її розглядають як поле розширення можливостей розвитку особистості, вона є абсолютно добровільною, не пов’язаною з віковим цензом, з обов’язковістю програмних вимог, з освітніми стандартами.Item Періоди розвитку вищої педагогічної освіти в США.(2021) Кучай, О.; Рокосовик, Н.; Чичук, А.; Біда, О.; Kuchai, O.; Rokosovyk, N.; Chychuk, A.; Bida, O.У статті розглядаються історичні періоди розвитку вищої педагогічної освіти в США. Система педагогічної освіти США постійно перебуває в центрі уваги не лише уряду, а й громадськості. Проведене дослідження науково-літературних джерел дало змогу відобразити ретроспективний процес зародження й розвитку педагогічної освіти США, у межах якої розвивалася підготовка вчителів початкової школи, а також виокремити шість етапів її становлення. Унаслідок проведених реформ, система вищої педагогічної освіти США підтвердила своє домінування на світовому освітньому просторі. Аналіз процесу становлення й розвитку вищої педагогічної освіти в США дав змогу виокремити аспекти, які впливають на розроблення освітніх програм підготовки вчителів початкової школи.Item Проєктна компетентність як показник особистісного розвитку у сучасному освітньому середовищі.(2021) Кучай, Т.; Мукан, Н.; Запотічна, М.; Зорочкіна, Т.; Кучай, О.; Kuchai, T.; Zapotichna, M.; Mukan, N.; Zorochkina, T.; Kuchai, O.У статті розглядається проєктна компетентність як показник особистісного розвитку у сучасному освітньому середовищі. Висвітлюються питання проєктної діяльності студентів у ЗВО, що має прикладний характер і спрямована на вирішення проблем (завдань), сформульованих викладачем у межах навчальної дисципліни. Організація проєктної діяльності студентів передбачає теоретико-практичну підготовку їх до професійної проєктної діяльності вчителя. Формування проєктної компетентності – один з найважливіших орієнтирів у системі підготовки фахівців.Item Виховна система школи: становлення та розвиток(Вінниця : Твори, 2018) Гагарін, М. І.В статті висвітлено сутність понять «система», «виховна система», «етапи розвитку виховної системи», «критерії ефективності виховної системи; проаналізовано структуру та особливості, що забезпечують вплив на особистість. Метою статті є розкриття сутності етапів становлення і розвитку виховної системи та критеріїв ефективності її функціонування. Зроблено висновки, що феномен виховної системи школи є складним та багатогранним явищем, а створення в кожному закладі освіти власної гуманістичної виховної системи уможливлює розв’язання проблеми розвитку особистості учня. Матеріали дослідження можуть бути використані у процесі створення виховної системи школи. До перспективних напрямів досліджень даної проблеми належить, зокрема, вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду, сучасних теоретико-методологічних підходів до проектування виховної системи школи.Item Маловідомі сторінки історії педагогічної думки Вінниччини XІX – поч. XX століття.(2018) Хамська, Н. Б.; Hamska, N. B.У статті на основі комплексу загальнонаукових та історико-педагогічних методів висвітлено маловідомі педагогічні ідеї найвизначніших педагогів Вінниччини 17– початку 20 століття. З’ясовано значення ідей педагогів Вінниччини для розвитку вітчизняної педагогіки. Зроблено узагальнення про те, що педагогічна думка Вінниччини ХVІІ – поч. ХХ ст. розвивалася в руслі демократичної та гуманістичної традиції.Item Освіта ХХІ століття: пошук парадигми(Вінниця: ВДПУ, 2018) Прищак, М. Д.У статті проаналізовано ґенезу філософських парадигм освіти в контексті визначення методологічних основ розвитку освіти ХХІ ст. Розкрито позитивний уплив на розвиток Західної культури та цивілізації класичної парадигми освіти. Але з іншого боку, саме принципи класичної парадигми призвели до негативних наслідків (моральних, екологічних) в ХХ ст. Установлено позитивну роль у руйнуванні класичної парадигми освіти некласичної парадигми, яка відкидає абсолютизацію раціональності, нормативності та абсолютизує плюралістичні підходи та відносність в поглядах на світ та способах їхнього вирішення. Але будь-яка абсолютизація принципів плюралізму, відносності також веде до негативних наслідків, особливо в сфері моралі. Обґрунтовано сутність та базові принципи розробки постнекласичної (сучасної) парадигми освіти. Постнекласична філософія освіти, на відміну від некласичної, не абсолютизує «відмову від істин» та «плюралізм», а акцентує увагу на діалозі ідей, світоглядів, цінностей.Item Дискурс методологічних засад екологічної освіти(Вінниця : Твори, 2019) Прищак, М. Д.У статті здійснено аналіз причин та наслідків екологічної кризи в другій половинні ХХ століття. Розкрито роль екологічної освіти як ключового фактору вирішення екологічних викликів у сучасному світі. З метою визначення методологічних засад сучасної екологічної освіти проаналізовано екологічний дискурс «комунікативної практичної філософії», зокрема творчість відомих її представників (Г. Йонас, Д. Бьолер, К.-О. Апель, В. Гьосле, К. Маєр-Абіх) та виділено ключові світоглядні установки їх поглядів на питання вирішення екологічних проблем, які можуть стати методологічною основою розробки системи екологічної освіти. Аналіз екологічного дискурсу комунікативної практичної філософії дав можливість визначити методологічні засади формування та реалізації екологічної освіти: подолання філософії свідомості («Я») та антропоцентричності етики; розвиток комунікативної свідомості («Я – Інший») як онтологічної, аксіологічної, телеологічної основи взаємодії людини та природи; природа повинна виступати рівноправним партнером дискурсу; предметом екологічної етики є не просто відносини людини з природою, а відносини людей між собою і з суспільством в цілому щодо природи; «етика відповідальності» є ключовим методологічним принципом розробки та вирішення екологічних проблем.Item Учитися бути вільним: суб’єктність особистості як мета освіти(Вінниця : ВДПУ, 2019) Прищак, М. Д.В статті здійснено аналіз суб’єктності особистості як важливого компонента формування мети освіти (вищої освіти). Уточнено означення поняття «суб’єкт» та «суб’єктність особистості», виділено інтегральні системоутворювальні компоненти суб’єктності особистості: мотиваційність, суб’єктна взаємодія (комунікація) «Я – Інший», свобода та творчість. Визначено роль властивостей суб’єктності та суб’єктності загалом в самореалізації особистості, зокрема в процесі освітньо-професійної діяльності студента. На основі дослідження суб’єктних факторів розвитку особистості, ролі освіти в розвитку суб’єктності особистості та особистості загалом, доведено необхідність визначення «розвитку суб’єктності особистості» метою освіти (вищої освіти). Подано визначення мети освіти та вищої освіти.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »