Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
40 results
Search Results
Item Загальнопедагогічні компоненти особистісно-професійного становлення фахівців з фізичного виховання та формування відповідального ставлення до їх набуття (кін. ХХ – поч. ХХІ ст.)(2023) Каплінський, Василь Васильович; Дамзін, Олександр ВікторовичВ статті прослідковується історична послідовність формування загальнопедагогічних компонентів, що є складовими особистісно-професійного становлення фахівців з фізичного виховання, та формування відповідального ставлення до їх набуття в кінці ХХ на початку ХХІ ст. Йдеться про педагогічну майстерність, яка на початку ХХІ століття набула статусу базової складової і провідного критерію успішного становлення професіоналізму педагога. Розкривається місце і роль її базових елементів у особистісно-професійному становленні педагога:1) гуманістичної спрямованості, 2) професійної компетентності як фундаменту педагогічної майстерності, 3) педагогічних здібностей, 4) педагогічної техніки. Окремо увага акцентується на професійній компетентності вчителя з її гностичними, проектувальними, конструктивними, моделювальними, технологічними, комунікативними, організаторськими знаннями, вміннями та навичками, які забезпечують високу якість педагогічної діяльності. Розкривається сутність інших важливих складових особистісно-професійного становлення фахівця з фізичного виховання: особистісно-професійного зростання, основою якого є моральне самовдосконалення на етичних та естетичних засадах; особистісної зрілості як результату і як активного динамічного процесу; загальної педагогічної культури, важливою частиною якої є фізична культура; особистісної і професійної позиції, ядром якої є система емоційно‐оцінних ставлень до свого професійного призначення, а також відповідального ставлення до процесу і результатів власного самовдосконалення; самоактуалізації вчителя, синонімами якої є самореалізація, самоздійснення, самовизначення; досвіду творчої діяльності, що є головним показником успішності особистісно-професійного становлення. Наголошується, що на сучасному етапі розвитку суспільства освіта продовжує зазнавати глибоких змін, котрі спрямовані на вироблення нових освітніх підходів, технологій, методів отримання знань, що визначає нові тенденції в особистісно-професійному становлення майбутнього фахівця з фізичного виховання, а філософське обґрунтування проблеми професійного становлення майбутнього вчителя науковці пов’язують із ідеями ментального «проєкту» Європи, де вказується на необхідність побудови нової концепції становлення особистості на основі її усвідомленого зв’язку з попередніми концепціями освіти.Item Компаративний аналіз професійних стандартів учителя в Україні та за кордоном(Вінниця: ВДПУ, 2022) Галузяк, Василь; Макодай, Інна; Манжос, ЕльвіраПроаналізовано зміст і структуру професійних стандартів учителя в Німеччині, Великобританії, Франції та Україні. З’ясовано, що у більшості країн структура професійних стандартів учителів зазвичай містить найменування доменів (блоків, сфер), відповідно до яких диференціюються різні види компетентностей і професійних умінь. Найчастіше виокремлюються такі домени: навчальні (предметні) компетентності; врахування індивідуальних особливостей та психолого-педагогічний супровід учнів; планування освітньої діяльності; створення здорового, безпечного й розвивального освітнього середовища; використання інноваційних (цифрових) освітніх технологій і дидактичних засобів; контроль і оцінювання результатів навчання, забезпечення зворотного зв'язку; навчальна комунікація (стосунки з учнями); партнерство, робота в команді (стосунки з адміністрацією, колегами, батьками, громадськістю); професійна рефлексія і самовдосконалення; дотримання норм професійної етики, професійна відповідальність. Більшість доменів стосується навчальної діяльності, міжособистісних стосунків, формування комфортного освітнього середовища, професійної етики і професійного самовдосконалення вчителя. Під час формулювання змістових компонентів стандартів здебільшого використовуються короткі дефініції, що відповідають таксономії Б. Блума. Особливе значення надається таким компонентам професійних компетентностей вчителя, як: а) професійні знання, уміння і навички; б) досвід і професійні досягнення; в) система цінностей; г) критичне ставлення до власної діяльності (рефлексія). З’ясовано, що попри певні відмінності професійні стандарти учителів у Великобританії, Німеччині, Франції та Україні відповідають рекомендаціям Європейської комісії щодо професійної компетентності вчителя. Стандартизація педагогічної освіти перебуває в центрі освітніх реформ європейських країн, кожна з яких схожим чином реагує на нові виклики шляхом запровадження єдиного переліку професійних компетентностей для забезпечення безперервної підготовки кваліфікованих учителів.Item Алгоритми готовності майбутнього педагога до організації корекційно-розвивальної роботи як складової інклюзивного навчання.(2022) Коргун, Л М.; Хіля, А. В.В даному науковому огляді ми окреслюємо основні аспекти, що впливають на підготовку педагогів до роботи в умовах інклюзивного освітнього простору, що пов’язані з організацією інклюзивного навчання та корекційно-розвивальної роботи. Окремо звертаємо увагу на такі аспекти підготовки педагогів, які стосуються емоційного та соціального інтелекту, формування відповідного ставлення та світогляду, розвитку Soft Skills, критичного мислення, запуску «автоматичного творчого механізму». Для цього ми описуємо важливі, на нашу думку, структурні компоненти, що можуть лягти в алгоритм програми підготовки майбутніх педагогів, що пов’язані з формуванням лідерських якостей; вмінням використовувати напрацювання та створювати мультидисциплінарну команду психолого-педагогічного супроводу; дослідженням дисциплін спеціальної освіти (дефектології, логопедії, тифлопедагогіки, сурдопедагогіки тощо); вивченням моделей супроводу дітей з особливими освітніми потребами; опрацюванням нестандартних форм усвідомлення та переживання на прикладах, образах власного досвіду, що в результаті мають вплинути на ставлення, поведінку та ефективність майбутнього спеціаліста в даній професії; формуванням умінь, що дозволять педагогу стати ментором, фасилітатором, коучем освітнього процесу; спілкування під час вивчення окремих тем із практиками, що працюють з дітьми з особливими освітніми потребами в школі, установах, закладах та організаціях; вивченням через набуття практичного досвіду спілкування впливу порушень фізіологічного та психологочного характеру, або ж тимчасових / постійних труднощів у сім’ї дитини через низку причин соціального, культурного, релігійного, економічного характеру на розвиток дитини; вивченням можливостей застосування та інноваційної ролі ІКТ, елементів доповненої та віртуальної реальності у формування відкритого суспільства для дітей з особливими освітніми потребамиItem Formation of teacher's professional competence in the process of heuristic dialogue: theoretical aspect(Вінниця : Друк плюс, 2022) Protsenko, Irina IvanivnaIn the presented research on the basis of the analysis of philosophical, pedagogical and psychological scientific literature the essence of the basic concepts is substantiated: «competence» – possibility of establishment of communication between knowledge and a situation, «professional competence» – is characterized by level of professional education, experience and individual abilities. aspirations to continuous self-education and self-improvement, creative and responsible attitude to business. It is determined that the essence of the basic definitions depends on changes both in pedagogical practice and in the theory of pedagogical systems. It is found out that the formation of professional competence as an integral result of pedagogical education of a teacher is carried out in the conditions of taking into account the motivational sphere of his personality; self-education, upbringing and self-education; individualization and differentiation of training, optimization of the content of the educational process; professionally- oriented nature of the learning process; interdisciplinary connections; stimulating their needs to expand their horizons, etc. These are generally recognized ways of forming competence, which become the basis for finding new innovative conditions to achieve the goal of education. Thus, the analysis of the content of the basic concepts of the study «competence», «competent», «competence» allowed to clarify their compatible characteristics and the relationship between them. These concepts are revealed by the authors from the standpoint of different scientific approaches to determining their content, namely functional and informational. The essence is represented through a range of functional powers and information that allows a person or government body to make informed and informed management decisions.Item Здоров'язбережувальна компетентність сучасного викладача іноземної мови як важлива складова професійної компетентності(Вінниця : Друк плюс, 2022) Осадчий, В’ячеслав Володимирович; Василюк, Олена МихайлівнаПроблема важливості здоров'я сучасної людини обумовлює необхідність включення викладачів і студентів як учасників освітнього процесу у здоров’язбережувальну діяльність під час навчальної та професійної діяльності. Особлива роль у цьому процесі відводиться викладачу, який має вирішувати питання та здійснювати дії, що пов'язані із зміцненням та збереженням власного здоров'я та здоров’я студентів. Специфіка діяльності викладача іноземної мови, що пов’язана із тривалою і кропіткою роботою над великими обсягами текстової інформації, спонукає до з’ясування питання щодо здоров’язбережувальної компетентності як важливої складової його професійної компетентності. Питання вимагає розкриття та дослідження всіх його аспектів також у зв’язку із тим, що переважна більшість наукових досліджень присвячені формуванню здоров’язбережувальної компетентності учителів закладів загальної середньої освіти, а не викладачів закладів вищої освіти. У ході здійснення наукового пошуку було з’ясовано поняття здоров’я, що визначається як характеристика стану та гармонійного функціонування всіх складових індивідуального здоров’я людини (фізичного, психічного, соціального, духовного), позитивної взаємодії організму з оточуючим середовищем, що забезпечує його збереження й зміцнення. Визначено соціальну природу здоров’я, у зв’язку із чим, на нашу думку, викладач має вплив на процес здоров’язбереження на макрорівні, мезорівні та мікрорівні. Окреслено поняття «здоров’язбереження», «культура здоров’язбереження», «здоров’язбережувальні технології». На основі аналізу цих понять, уявлень про природу здоров’я та його структуру, а також аналізу трактувань здоров’язбережувальної компетентності учителя закладів загальної середньої освіти та специфіки діяльності викладача іноземної мови з’ясовано сутність і поняття «здоров’язбережувальна компетентності викладача іноземної мови». Це уможливлює подальші наукові пошуки щодо шляхів формування здоров’язбережувальної компетентності викладача іноземної мови.Item Алгоритми готовності майбутнього педагога до організації корекційно-розвивальної роботи як складової інклюзивного навчання.(2022) Коргун, Л. М.; Хіля, А. В.В даному науковому огляді ми окреслюємо основні аспекти, що впливають на підготовку педагогів до роботи в умовах інклюзивного освітнього простору, що пов’язані з організацією інклюзивного навчання та корекційно-розвивальної роботи. Окремо звертаємо увагу на такі аспекти підготовки педагогів, які стосуються емоційного та соціального інтелекту, формування відповідного ставлення та світогляду, розвитку Soft Skills, критичного мислення, запуску «автоматичного творчого механізму». Для цього ми описуємо важливі, на нашу думку, структурні компоненти, що можуть лягти в алгоритм програми підготовки майбутніх педагогів, що пов’язані з формуванням лідерських якостей; вмінням використовувати напрацювання та створювати мультидисциплінарну команду психолого-педагогічного супроводу; дослідженням дисциплін спеціальної освіти (дефектології, логопедії, тифлопедагогіки, сурдопедагогіки тощо); вивченням моделей супроводу дітей з особливими освітніми потребами; опрацюванням нестандартних форм усвідомлення та переживання на прикладах, образах власного досвіду, що в результаті мають вплинути на ставлення, поведінку та ефективність майбутнього спеціаліста в даній професії; формуванням умінь, що дозволять педагогу стати ментором, фасилітатором, коучем освітнього процесу; спілкування під час вивчення окремих тем із практиками, що працюють з дітьми з особливими освітніми потребами в школі, установах, закладах та організаціях; вивченням через набуття практичного досвіду спілкування впливу порушень фізіологічного та психологочного характеру, або ж тимчасових / постійних труднощів у сім’ї дитини через низку причин соціального, культурного, релігійного, економічного характеру на розвиток дитини; вивченням можливостей застосування та інноваційної ролі ІКТ, елементів доповненої та віртуальної реальності у формування відкритого суспільства для дітей з особливими освітніми потребамиItem Формування професійної компетентності майбутнього правознавця.(2022) Пугач, В. М.Пошук шляхів удосконалення освітнього процесу у вищій школі у швидкозмінних умовах сучасного суспільного розвитку є ключовим питанням для науковців різних галузей знань. З метою забезпечення ефективного функціонування економічної системи та державних інститутів у процесі професійної підготовки необхідно сформувати в майбутніх фахівців галузі «Право» вміння не лише використовувати свої компетенції для розв’язання професійних завдань, а й здатність передбачити розвиток і наслідки певної суспільної ситуації залежно від прийнятих чи відхилених нормативних актів та власних правових дій. У статті проаналізовано підходи вітчизняних і закордонних учених до проблеми формування професійної компетентності майбутнього фахівця в галузі права. Теоретичний аналіз наукових публікацій з проблеми дослідження показав, що існує низка ґрунтовних теоретико-практичних напрацювань щодо змісту професійної компетентності. Однак, при цьому достатньо розробленими є власне її структурні компоненти в межах системного підходу, проте в кожному окремому випадку потрібне подальше дослідження їхнього змісту. Зважаючи на здійснений аналіз наукових досліджень з особливостей професійної діяльності фахівців в галузі права та результати експертного опитування, в структурі їхньої професійної компетентності запропоновано виокремити когнітивно-діяльнісний, мотиваційний, рефлексивний, аксіологічний та інформаційний компоненти. Варто зауважити, що професійна компетентність майбутніх правознавців має складну структуру з нелінійними взаємозв’язками між компонентами. Перспективи подальших досліджень убачаємо у визначенні критеріїв, показників та рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі «Право», розробці процедури її діагностування, а також у вдосконаленні освітнього процесу шляхом визначення оптимального співвідношення аудиторної та дистанційної складової в умовах змішаної форми навчання в процесі розвитку професійної компетентності майбутніх правознавців і розробці відповідного навчально-методичного забезпечення.Item Формування конкурентоспроможного фахівця у процесі професійно-екологічної освіти.(2022) Совгіра, С.; Браславська, О.; Sovhira, S.; Braslavska, O.У статті розкрито проблему формування конкурентоспроможного фахівця у процесі професійноекологічної освіти. Визначено зміст, технології та умови діяльності сучасного фахівця, які визначаються конкретними соціальними умовами, пріоритетними цінностями, ідеологією конкретного суспільства, його соціокультурного простору. Розкрито характерні особливості професійної діяльності фахівця. Подано визначення конкурентоспроможного фахівця. Висвітлено основні погляди на проблему конкурентоспроможності випускника закладу професійної освіти. Узгоджено поняття «конкурентоспроможність» із «професійною компетентністю». Розкрито оцінні аспекти підготовки конкурентоспроможного фахівця. Доведено, що ці аспекти стосуються підготовки конкурентоспроможного фахівця за умов професійноекологічної освіти. Розкрито значимість екологічної освіти та проблеми професійно-екологічної освіти у процесі підготовки фахівця-еколога.Item Формування творчої особистості педагога у процесі його комунікативної діяльності(Вінниця: ВДПУ, 2021) Костик, Л. Б.; Батринчук, З. Р.; Платаш, Л. Б.; Калашнік, Н. В.У статті розкрито проблему комунікації в інформаційному суспільстві. Насамперед, вона стосується освітньої сфери, адже покликана забезпечити всебічну підготовку людини до сучасного життя у світі найрізноманітніших зв’язків, комунікативних можливостей суспільних відносин. Професійна комунікація є основною формою педагогічного процесу, продуктивність якого обумовлюється цілями й цінностями спілкування, прийнятими всіма його суб’єктами за норму індивідуальної поведінки. Розгортається вона у процесі спільної комунікативної діяльності людей (суб’єкт-суб’єктної взаємодії), опосередкованої взаємообміном інформацією, за якої кожен із його учасників засвоює загальнолюдський досвід, суспільні, педагогічні, комунікативні, моральні та інші цінності, знання й способи комунікативної діяльності, виявляє, розкриває й розвиває власні психічні якості, формується як особистість і як суб’єкт комунікації. У цьому сенсі комунікативна діяльність є передумовою формування творчої особистості педагога.Item Управлінська і комунікативна компетентність освітнього менеджера: аспекти взаємозв’язку в практичній діяльності(Вінниця : Твори, 2021) Просянюк, К.Мета статті – визначити показники взаємозв’язку і взаємозалежності комунікативної та управлінської компетентностей у професійній діяльності керівника закладу освіти.