Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/d85d138f-58c1-459b-8bda-aea1e5a020c3
Browse
141 results
Search Results
Item Інформаційна культура вчителя: дефінітивний аналіз(Вінниця : ВДПУ, 2006) Коломієць, Алла Миколаївна; Коломиец, А. Н.; Kolomiets, A. M.У статті здійснено дефінітивний аналіз поняття «інформаційна культура вчителя». Інформаційна культура особистості визначена як складова загальної культури людини. Інформаційну культуру вчителя визначено як систему знань, умінь і навичок із формулювання потреби в інформації зі здійснення пошуку необхідної інформації з усієї сукупності інформаційних ресурсів, з відбору, оцінювання, збереження знайденої інформації, з інтеграції, структуризації та створення нового інформаційного продукту.Item Професійна культура вчителя в умовах інформаційного суспільства(Київ-Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2008) Коломієць, Алла Миколаївна; Коломиец, А. Н.; Kolomiets, A. M.; Кадемія, М. Ю.; Кадемия, М. Ю.; Kademiia, M. Yu.Науково обґрунтовано головні концептуальні положення підготовки педагогічних кадрів на нинішньому етапі бурхливого розвитку інформаційного суспільства. Досліджено особливості формування професійної культури майбутнього вчителя в навчальному процесі вищого педагогічного навчального закладу. Доведено, що сформованість інформаційної культури має бути головною метою професійної підготовки майбутнього вчителя в процесі вивчення всіх навчальних дисциплін.Item Роль інформаційних технологій у підготовці вчителів у Китаї та Україні(Київ-Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2016) Шевченко, К. В.; Shevchenko, K.Стаття присвячена дослідженню ролі інформаційних технологій у підготовці вчителів в Китаї та Україні, описує нормативно-правові засади використання інформаційних технологій у навчальному процесі педагогічних закладів Китаю та України, підкреслюється важливість ефективного застосування їх і у підвищення кваліфікації китайських вчителів, висвітлює важливість постійного удосконалення інформаційних технологій, застосування яких сприятиме професійному розвитку педагога, їх роль у самовдосконаленні педагога, що у подальшій педагогічній діяльності педагогічного фахівця значно вплине на його успіхи у професії. Визначено переваги використання інформаційних технологій у підготовці вчителя. Проаналізовано електронну модель підготовки вчителя в Україні Intel «Навчання для майбутнього» щодо навчання педагогічних працівників ефективному використанню інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виробничому процесі. Проаналізувавши сучасний стан технічного забезпечення китайських педагогічних закладів, ми з’ясували, що всі педагогічні заклади освіти добре обладнані технічними засобами, лекції майже завжди супроводжуються навчальними відеофільмами та презентаціями, що покращує сприйняття та засвоєння навчального матеріалу. Результати дослідження можуть бути практично використані для дисциплін «Загальна педагогіка», «Порівняльна педагогіка». Використано наступні методи дослідження :здійснення порівняльно-педагогічного аналізу, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, першоджерел, зроблено теоретичні узагальнення і висновки.Item Вектори інтегративності навчально-атестаційного комплексу розвитку професійної майстерності вчителя зарубіжної літератури в системі післядипломної освіти(Київ-Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2016) Чумак, Л. В.; Chumak, L.У статті розглядаються вектори інтегративності навчально-атестаційного комплексу розвитку професійної майстерності вчителя зарубіжної літератури в системі післядипломної освіти в якості технологічного інструментарію функціонування означеної педагогічної конструкти. Автор уважає, що розвиток професіоналізму філолога засобом інтегрального навчально-атестаційного комплексу допомагає: виявляти нагальні потреби у фаховому зростанні філологів; опановувати спеціальні та об’єктивні знання й епістомологічне пізнання; оволодівати навичками дидактично-методичної мобільності; встановлювати ієрархію за порядком значимості та визначати стратегії конструктивного вирішення професійних проблем; відходити від пануючих педагогічних стереотипів ініціюванням нововведень, упровадженням інновацій та творчим пошуком моделей і технологій організації навчально-виховного процесу та ін. Конструктивністю функціональності векторів інтегративності (у контексті: врахування існування інтеграційних процесів на макро- і мікро- рівнях; реалізації концептуальних положень педагогічних (системного, компетентнісного, андрагогічного, акмеологічного та ін.) підходів у навчальному процесі курсової підготовки; оптимізації взаємозв’язку науки й освіти; дієвості педагогічної інтеграції у рамках розробленого ІНАКу (інтегрального навчально-атестаційного комплексу розвитку професійної майстерності вчителя зарубіжної літератури в системі післядипломної освіти), в якості його технологічного інструментарію передбачається не тільки інтенсифікація науково-практичної підготовки філологів і на рівні самоосвіти, і у шкільному середовищі, і в період підвищення кваліфікації в закладах неперервної освіти, а й покращення власної педагогічної системи літератора в цілому.Item Функції викладача в системі дистанційної освіти(Київ-Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2016) Фальштинська, Ю. В.; Falshtynska, Yu.В статті висвітлюється проблема ефективної підготовки викладача вищого навчального закладу до організації дистанційного навчання. Визначено причини відсутності належної підготовки викладачів до організації дистанційного навчання. Запропоновані пріоритети при виборі викладача вищого навчального закладу на посаду інструктора дистанційних курсів. Розглянено трансформацію ролі та функцій викладача при переході від традиційної до дистанційної системи освіти. Розкривається сутність поняття «тьютор» та «інструктор» та наведені відмінності між ними. Пояснено вибір застосування власне терміну «інструктор» в значенні «викладач дистанційних курсів» в даній статті. Визначено основні якості та завдання успішного викладача он-лайн курсів. Проаналізовано різні підходи та концепції до визначення якостей успішного викладача в системі дистанційної освіти. Зазначено критерії ефективної організації дистанційних курсів. Запропоновано поглянути на якості та обов’язки викладача дистанційного навчання очима студентів за допомогою опитування останніх. Проаналізовано проблеми, з якими зустрічаються студенти при проходженні дистанційного курсу та запропоновано шляхи їх подолання. Звернено особливу увагу на проблему «ізоляції» студентів в умовах дистанційної освіти. Наведені фактори зацікавленості студентів он-лайн курсами. Виділено ключові елементи, які визначають успішного інструктора он-лайн курсів. Запропоновані поради викладачам в системі дистанційної освіти, щодо створення ефективного он-лайн курсу.Item Основні напрями дослідження педагогічної системи професіональної підготовки вчителів фізичного виховання(Київ-Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2016) Степанченко, Н. І.; Stepanchenko, N.В статті подається аналіз системи професійної підготовки вчителів фізичного виховання, психолого-педагогічні підходи до якої не раз змінювалися, трансформуючи зміст професійного навчання в наступні напрями його дослідження: організаційно педагогічні аспекти; особистісно-орієнтовану підготовку; багаторівневу підготовку фахівців; розроблення окремих складових професійно-педагогічної підготовки; допрофесійну роботу; використання національних традицій у системі підготовки фахівців фізичного виховання і спорту; виховну роботу зі студентами; удосконалення методики підготовки вчителів фізичного виховання; розроблення психолого-педагогічних засад професійної освіти в галузі; оновлення змісту спортивно-педагогічної підготовки; формування професійної компетентності та професійної готовності вчителя; формування педагогічної майстерності; формування професійної культури і творчості майбутнього вчителя; упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчання; удосконалення системи самостійної роботи студентів; підготовка студентів до науково-педагогічної роботи; удосконалення системи контролю й управління освітнім процесом. Підсумовуючи короткий аналіз провідних напрямів дослідження педагогічної системи професійної підготовки вчителів фізичного виховання, можна стверджувати, що формування у студентів у процесі навчання комплексу педагогічних компетентностей є однією з основних вимог підвищення якості професійної підготовки випускників ВНЗ галузі фізичне виховання і спорт. Водночас, узагальнюючи результати найбільш вагомих наукових розвідок, можемо стверджувати, що формування та розвиток професійної компетентності та педагогічної майстерності студентів – майбутніх учителів фізичного виховання має відбуватися не спонтанно, а у процесі ефективного професійно спрямованого навчання психолого-педагогічних дисциплін.Item Технології діагностики, оцінювання та контролю предметних компетентностей з фізики у підготовці майбутніх учителів хімії і біології(Київ-Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2016) Сільвейстр, А. М.; Silveystr, А.У статті теоретично обґрунтовується та розглядається використання технологій діагностики, оцінювання та контролю предметних компетентностей з фізики у підготовці майбутніх учителів хімії і біології. Звертається увага на те, що застосування рейтингової системи контролю та оцінки результатів навчання не тільки дозволяє глибше і цілісно відображати динаміку навчальних досягнень студентів, а й посилює надійність модульної технології. Наглядно висвітлюється спрямованість на збільшення самостійної навчальної діяльності, встановлюються паритетні відносини суб’єктів навчального процесу, індивідуалізація навчання, покроковий контроль результатів освоєння модульної програми. Розкриваються основні завдання навчання фізики у підготовці студентів нефізичних спеціальностей педагогічних ВНЗ та звертається увага на системний контроль їх предметних компетентностей. Аналізуються сучасні підходи до формування рейтингової оцінки майбутніх учителів хімії і біології під час вивчення дисципліни «Фізика». Наводяться вимоги та критерії оцінювання сформованості знань, умінь і навичок та методів діяльності. Систематизуються та обґрунтовуються види, форми, засоби, методи і функції контролю знань студентів з фізики. У статті також зазначається, що завдання, які виносяться на контроль знань мають різні завдання (формування світогляду, професійно-прикладні, фундаментальна підготовка тощо), тобто складають, так звану, цільову установку. Вони включають знання студентами понять, означень, формулювання законів, явищ, процесів, експериментальних фактів, засвоєння студентами зв’язків між явищами, поняттями і законами споріднених природничих наук, зокрема фізики, хімії і біології та формування умінь. Таким чином, застосовуючи технології діагностики, оцінювання та контролю предметних компетентностей у підготовці майбутніх учителів хімії і біології з фізики, нам удалося з’ясувати умови і обставини, у яких протікає навчальний процес та провести прогнозування подальшого розвитку результатів навчальної діяльності.Item Професійна спрямованість як принцип підготовки майбутніх фахівців міжнародного права(Київ-Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2016) Савка, І. В.; Savka, I.У статті обґрунтовано необхідність професійної спрямованості підготовки майбутніх фахівців міжнародного права. Проаналізовано визначення професійної спрямованості навчання як такої, що приводить до формування в особистості здатності, яка характеризується наявністю інформації про професію. Встановлено два підходи до тлумачення поняття «професійна спрямованість»: орієнтація на формування соціальної і психологічної спрямованості на професійну діяльність. Зазначено основні передумови розвитку ідеї професійної спрямованості навчання. Продемонстровано чітке розмежування термінів «прикладна» та «професійна» спрямованість. Визначено функціонально-змістову сутність принципів навчання. Окреслено проблему дослідження розвитку принципу професійної спрямованості у теорії і практиці вищої професійної освіти. Проаналізовано можливості використання принципу професійної спрямованості у підготовці майбутніх фахівців міжнародного права. Узагальнено різні підходи щодо визначення понять «професійна спрямованість підготовки», «інтегративний підхід», «готовність майбутніх фахівців міжнародного права до професійної діяльності». Визначено сутність професійної спрямованості у навчанні як форму специфічних міждисциплінарних зв’язків та професійну спрямованість навчання конкретної дисципліни, що характеризується як спеціалізований взаємозв’язок загальноосвітніх знань з професійними.Item Методика формування проектної компетентності з релейного захисту у майбутніх інженерів з автоматизації енергосистем(Київ-Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2016) Рудевіч, Н. В.; Rudevich, N.Робота присвячена практичній реалізації метода навчання для формування проектної компетентності з релейного захисту у майбутніх інженерів з автоматизації енергосистем. Проведено навчальне проектування уніфікованого приладового модуля основних захистів синхронного генератора згідно з основних етапів методу навчання: ознайомлення з об'єктом управління; формування знань, умінь, навичок з визначення призначення, вимог, принципу дії та структури складових елементів системи управління; формування знань, умінь, навичок з визначення реалізації та параметрів складових елементів системи управління; перевірка спроектованої системи. Отримана загальна методика навчання для формування проектної компетентності з релейного захисту у майбутніх інженерів з автоматизації енергосистем на основі причинно-наслідкової моделі знань. Згідно з цієї методики етап ознайомлення з системою управління повинен бути пов'язаний з встановленням причинно-наслідкового зв'язку між видами пошкоджень і ненормальними режимами роботи об'єктів енергосистеми та задачами з їх захисту. Етап формування знань, умінь, навичок з визначення призначення, вимог, принципу дії та структури складових елементів системи управління повинен базуватись на встановленні причинно-наслідкових зв'язків між призначенням та принципом функціонування релейного захисту, між принципом функціонування та структурою алгоритмічного забезпечення релейного захисту та зв'язку, що конкретизує призначення релейного захисту для кожного об'єкта енергосистеми. Етап формування знань, умінь, навичок з визначення реалізації та параметрів складових елементів системи управління повинен здійснюватись на підставі встановлення причинно-наслідкового зв'язку між змістом алгоритму захисту та параметрами настроювання захисту.Item Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів(Київ-Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2016) Руда, О. Г.; Ruda, O.; Шмулян, Я. В.; Shmulyan, Ya.У статті подано теоретичний матеріал про інформаційні технології, як один із напрямків удосконалення навчального процесу на уроках математики, розглядаються проблеми впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес з метою активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів, унаочнення матеріалу, забезпечення індивідуалізації, диференціації, самостійності навчальної діяльності учнів, створення сприятливих умов для розвитку пізнавального інтересу учнів до вивчення математики. Актуальність дослідження обумовлена соціально-економічними процесами, які відбуваються в сучасному суспільстві під впливом інформатизації та вимагають від системи освіти інноваційного підходу в навчальному процесі. Розглянуті основні проблеми, недоліки впровадження та переваги від використання викладачем ІКТ на заняттях з математики. Результатом дослідження є визначення доцільності використання програмних засобів відповідно до освітніх рівнів вивчення математики. Визначаються форми та необхідні компоненти використання хмарних технологій і вебінарів, окреслені перспективи переходу у майбутньому до хмарної мережі та показані основні переваги і недоліки їх впровадження. Наведено аналіз останніх досліджень переходу освітніх установ на хмарний сервіс. Представлено методику проведення вебінару, визначено базове технічне забезпечення, здійснено аналіз існуючих платформ для їх проведення на заняттях з математики. Тоту вебінари, містять великий потенціал підвищення ефективності навчального процесу й вимагають чіткого визначення умов їх використання.