Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a33a8f27-dd36-4253-89d9-3c640b985865
Browse
11 results
Search Results
Item Професійна мобільність як засіб активізації професійного самовизначення майбутніх учителів(Київ : Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління, 2024) Акімова, Ольга Вікторівна; Столяренко, Олена Вікторівна; Губіна, Світлана ІванівнаУ статті проаналізовано професійну мобільність як засіб активізації професійного самовизначення майбутніх учителів. Доведено, що нові реалії сьогодення ставлять перед вищою професійною освітою абсолютно нові вимоги щодо підготовки фахівців, тому одним з важливих завдань вищої освіти в Україні є формування професійної мобільності фахівців, оскільки запорукою успішності людини є саме сприйняття нею життя, тому, що вміння адаптуватися до змін у суспільстві, бути готовим до освоєння нових інформаційних технологій і означає бути конкурентоспроможним на ринку праці. Самовизначення визначено як форму включення людини в суспільство, здатність усвідомлювати себе, свої інтереси, визначити своє місце в житті, суспільстві, почати існувати самостійно, оскільки особистість має усвідомити себе, визначити своє власне існування; обґрунтувати власне буття, уміти переосмислювати власну сутність. У статті самовизначення пов’язано з процесом і результатом вибору особистістю власної позиції, цілей і засобів самоздійснення в конкретних обставинах життя; водночас, самовизначення визначено одним з основних механізмів знаходження й прояву людиною внутрішньої свободи. Доведено, що сутністю професійного самовизначення є побудова смислів і перспектив розвитку конкретної людини у конкретній культурно-історичній ситуації під час виконання нею тієї чи іншої професійної діяльності. Професійну мобільність майбутніх фахівців визначено як полікомпонентну, інтегровану, динамічну якість особистості, що забезпечує оптимальну зміну власної професійної стратегії в соціумі, наголошуючи на тому, що ця якість має бути засобом активізації професійного самовизначення молоді, актуалізації її внутрішніх резервів і можливостей, формування здатності до самостійного і усвідомленого рішення щодо орієнтації в професії, самореалізації у майбутній професійній діяльності.Item Особливості процесу формування інформатичної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання.(2022) Кільдеров, Д. Е.; Гедзик, А. А.В умовах цифрового суспільства важливим вбачається розгляд питання щодо терміну «інорматична компетентність». Згадане поняття можна розглядаєти як в площині побутової діяльності сучасної людини, так і в площині професійної підготовки майбутніх фахівців. В останньому випадку на особливу увагу заслуговує питання формування інформатичної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання, зважаючи на те, що фахові завдання які вони будуть виконувати нерозривно пов’язані з використанням сучасних технологій зберігання та обробки інформації. В роботі визначено базове поняття інформатичної компетентності на основі результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, інформатична компетентність розглядається як інтегративна динамічна характеристика особистості, що включає в себе комплекс мотиваційно-ціннісних орієнтацій та рефлексивної діяльності, оволодіння навичками роботи з інформацією (аналіз, перетворення, пошук та ін.) та інформаційними технологіями, а також спеціальними знаннями та вміннями, необхідними для обґрунтованого вибору та оптимального їх використання при вирішенні професійних та навчальних завдань в умовах тотальної інформатизації та вимог цифрового суспільства. На основі аналізу матеріалів стандарту «Педагог професійного навчання» та стандарту вищої освіти України, першого бакалаврського рівня, спеціальності 015 Професійна освіта представлена низка особливостей процесу формування інформатичної компетентності майбутнього педагога професійного навчання. Зокрема, визначено змістове наповнення освітніх компонентів в контексті трудових функцій педагога професійного навчання: планування освітнього процесу, здійснення освітнього процесу, здійснення самоосвітньої діяльності, здійснення методичної роботи, здійснення дослідно-експериментальної діяльності, здійснення моніторингу освітньої діяльності, проведення профорієнтаційної роботи.Item Використання цифрових сервісів та інструментів у професійній підготовці майбутніх учителів.(2022) Гуревич, Р. С.; Кобися, В. М.; Кобися, А. П.; Кізім, С. С.; Куцак, Л. В.; Опушко, Н. Р.В статті проаналізовано використання цифрових сервісів та інструментів у професійній підготовці майбутніх учителів у закладах вищої освіти. Адже в умовах модернізації освіти, введення нових державних освітніх стандартів, оновлення змісту освіти формується соціальне замовлення на професійну підготовку сучасних фахівців, здатних до інноваційної діяльності в умовах інформатизації освіти. Сучасний педагог не може здійснювати освітню діяльність без використання сучасних освітніх цифрових інструментів, а такі сервіси, як електронна пошта, пошук в Інтернеті, мобільні телефони, відеодзвінки, є незамінними й універсальними. Зрозуміло, що інформатизація освіти передбачає вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах інформаційного освітнього середовища закладів вищої освіти (ЗВО). Визначено сутність поняття «цифрові технології». Представлено сутнісні характеристики цифрових інструментів. З’ясовано, що цифрові інструменти сприяють створенню інноваційного цифрового середовища в ЗВО; інтенсифікують комунікативні зв’язки всіх учасників освітнього процесу, створюючи умови для самореалізації, співпраці, рефлексії; збагачують традиційні методи навчання інноваційними формами; забезпечують інтерактивну взаємодію у процесі навчання. Цифрові інструменти активно використовуються в освіті й сприяють підвищенню її якості. Зроблено висновки, що освітній процес із використанням цифрових інструментів є більш гнучким, персоналізованим, доступним, особливо в умовах дистанційного навчання. Посилюється необхідність взаємодії викладача зі студентами, як у традиційному форматі, так і з використанням цифрових інструментів.Item Критерії та показники сформованості професійної етики майбутніх медичних сестер(Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2019) Біліченко, О. В.; Биличенко, А. В.; Bilichenko, O. V.У статті професійна етика медичних працівників охарактеризована як єдність трьох процесів:обміну інформацією, пізнання людьми один одного, формування і розвитку міжособистісних відносин. Зазначено, що професійна етика у процесі професійної взаємодії у медичній сфері реалізує такі функції: мотиваційно-стимулюючу, інформаційно-комунікативну, перцептивно-комунікативну та інтерактивно-комунікативну функції. Акцентовано увагу на тому. що професійна етика є феноменом, механізм функціонування якого обумовлений особливостями інтелектуальної і емоційної взаємодії суб'єктів діяльності, а її внутрішня структура визначається єдністю чотирьох компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, особистісного, діяльнісного, що сприяють успішній реалізації відповідних функцій взаємодії між фахівцями медичного профілю і пацієнтами. У статті проаналізовано погляди науковців на визначення критеріїв і показників професійної етики, готовності майбутніх молодших медичних спеціалістів до професійного самовдосконалення, сформованості емпатійної культури студентів вищих медичних навчальних закладів, готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації, професійно-етичної культури майбутнього лікаря. Запропоновано критерії сформованості професійної етики майбутніх медичних сестер: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісний, діяльнісний. У табличній формі представлені показники виокремлених критеріїв.Item Формування критичного мислення як необхідна умова професійної ідентичності майбутніх учителів(Вінниця : Планер, 2018) Шахов, В. І.; Килівник, А. М.; Мельник, І. М.У статті розглянуто проблему формування критичного мислення як важливу складову професійної ідентичності. Здійснено термінологічний аналіз поняття «критичне мислення». Окреслено якості та уміння які необхідно розвивати у студентів для вироблення у них критичного мислення. Наведено приклади технологій формування критичного мислення у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів. Представлено практичні завдання для самостійної роботи які сприяють виробленню власної стратегії інноваційної професійної діяльності у майбутніх учителів.Item Аспекти підготовки майбутніх фахівців до забезпечення психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами(Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2018-11-08) Коломієць, Л.; Коломиец, Л.; Kolomiіets, L.Розкрито аспекти підготовки майбутніх фахівців до здійснення психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Проаналізовано потенціал навчальних дисциплін, виокремлено складові нормативно-правового забезпечення, технології реалізації професійних функцій майбутніми психологами в умовах інклюзивного середовища закладу освіти, що мають стати змістом професійної підготовки.Item Особливості підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах інклюзивної освіти(Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2018-11-08) Мороз, А.; Moroz, A.; Кушнір, Ю. В.; Кушнир, Ю. В.Статтю присвячено аналізу особливостей підготовки майбутніх едагогів до роботи в умовах інклюзивної освіти. Здійснено огляд актуального стану впровадження інклюзії в Україні. Подано опис професійної підготовки, як процесу формування системи інтегративних якостей майбутнього фахівця та окреслено напрямки освітньої та особистісної підготовки педагогів.Item Психологічні технології підготовки фахівців соціономних професій(2015) Шахов, В. І.; Shakhov, V. I.У статті проаналізовано стан розробленості проблеми застосування сучасних психологічних технологій у підготовці фахівців соціономних професій, визначено сутнісну характеристику ключових понять дослідження. Розглянуто різні підходи до класифікації психологічних технологій. З’ясовано, що в процесі реалізації технологічного підходу в підготовці психологів важливу роль відіграють різноманітні інтерактивні техніки.Item Психологічні засади оптимізації мотиваційно-ціннісної складової підготовки майбутніх соціальних педагогів і працівників до професійної діяльності(Київ ; Вінниця : Планер, 2017) Коломієць, Л. І.; Коломиец, Л. И.; Kolomiіets, L.; Шульга, Г. Б.; Shulga, G. В.У статті систематизовано погляди сучасних науковців (О. Алпатова, О. Грибок, А. Капська, О. Карпенко, Н. Ларіонова, І. Маноха, О. Філь та ін.) на сутність, зміст і структуру готовності майбутніх соціальних педагогів і працівників до професійної діяльності. Визначено, що готовність, як системне, ієрархічне, багаторівневе утворення особистісно-професійного розвитку, є результатом цілеспрямованої професійної підготовки майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі. Розкрито погляди дослідників на компонентний склад готовності майбутніх соціальних педагогів і працівників до професійної діяльності. З позицій науковців узагальнено сутність мотиваційного, когнітивного, операційно-технологічного, особистісного і рефлексивного компонентів, які типово виокремлюються у публікаціях, присвячених означеній проблемі. Наголошено, що в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях з проблеми оптимізації вищої освіти соціальних педагогів і працівників акцент робиться на необхідності формування мотиваційно-ціннісного компоненту готовності до майбутньої професійної діяльності, що визнається найбільш складним і надзвичайно важливим завданням вищої школи (Н. Ларіонова, І. Мельничук, Н. Перхайло та ін.). Визначено, що мотиваційно-ціннісний компонент готовності є першоосновою формування суб’єктної особистісно-професійної позиції фахівців, як основи їхнього професіоналізму, професійної ідентичності, професійної спрямованості, професійної самосвідомості, запорукою мобільності й конкурентоздатності на ринку соціальних послуг. Конкретизовано, що здобування вищої освіти вимагає впровадження інновацій у зміст, технології, методи і засоби навчально-професійної діяльності студентів (Л. Завацька, В. Малінкіна, І. Мельник, Н. Перхайло та ін.). Доцільним виявляється використання з цією метою інтерактивних технологій навчання, які максимально спрямовані на формування стійкої позитивної професійної мотивації, пізнавальної активності студентів.Item Екологічність освітнього середовища вищого навчального закладу як чинник первинної професіоналізації майбутніх фахівців(Житомир : Вид- во ЖДУ ім. І. Франка, 2016) Коломієць, Л. І.; Коломиец, Л. И.; Kolomiіets, L.У статті проаналізовано зміст, структуру, складові поняття „освітнє середовище”, визначено основні підходи до його тлумачення в сучасних психолого-педагогічних джерелах. Конкретизовано умови ефективності й продуктивності освітнього середовища для особистісно-професійного розвитку майбутніх фахівців у процесі здобуття вищої освіти. Освітнє середовище вищого навчального закладу визначено як відкриту екологічну систему, яка є органічною частиною життєвого середовища студентів, розвивається на макро-, мезо- й мікрорівнях на засадах відкритості, динамічності, варіативності й діалогічності. Розкрито сутність екологічності освітнього середовища крізь призму новітніх підходів і парадигм (екогуманітарної, екопсихологічної, екофасилітуючої тощо).