Кафедра мистецьких дисциплін дошкільної та початкової освіти
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/93e51297-050f-40ad-a437-027526d67d83
Browse
12 results
Search Results
Item Інтерпретація музичних творів – методичний аспект(Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 2019) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.; Мозгальова, Н.Г.; Мозгалева, Н.Г.; Mozgalоva, N.G.; Щолокова, О.П.; Щолокова, О.П.; Shcholokova, O. P.В статті порушується питання активізації художньо-інтерпретаційної діяльності студентів музичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Художньо-інтерпретаційна діяльність розглядається як фактор творчого становлення, зростання та самореалізації студентів. Методом категоріального аналізу питання «інтерпретація» встановлено низку його значень, які розглянуто та реалізовано в поетапній експериментальній методиці підготовки майбутніх учителів музики до інтерпретації музичних творів. Представлено хід та результати констатувального етапу педагогічного експерименту. На засадах герменевтичного та художньо-ментального підходів розроблено та презентовано експериментальну методику підготовки студентів до інтерпретації музичних творів. Розглянуто широкий спектр методів інструментального навчання, виконавських вправ та самостійних художньо-інтерпретаційних завдань, які визначають ієрархію етапів (початково-установчий, змістово-технологічний, аналітично-підсумковий) презентованої методики. Доведено ефективність текстоцентричної парадигми навчання в практиці інструментальної підготовки майбутніх учителів музики на засадах комплексного використання методів індивідуального навчання та діалогічних методів виконавського занурення, паліативу та фасилітації. Впровадження лекційного курсу «Основи музичної інтерпретації», застосування комплексу (аналітичних, практичних, творчих) методів та різноманітних художньо-інтерпретаційних завдань сприяло зростанню мотиваційної спрямованості та активності респондентів, підвищенню їх інтересу до художньо-інтерпретаційної діяльності. Представлені результати дослідно-експериментально роботи з реалізації методики підготовки майбутніх учителів музики до інтерпретації музичних творів свідчать про її доцільність та ефективність.Item Інноваційні підходи розвитку творчої обдарованості дітей у позашкільних закладах освіти(Вінниця, 2019) Барановська, І. Г.; Чернятинська, А.С.; Похила, С.С.; Барановская, И. Г.; Чернятинская, А.С.; Похыла, С.С.; Baranovska, I.G.; Chernyatinska, A.S.; Pokhyla, S.S.У статті висвітлено проблеми розвитку творчої обдарованості дітей у позашкільних навчальних закладах. Встановлено, що обдаровані діти (діти з особливими освітніми проблемами) в сучасному освітньому просторі є найбільш незахищеним ланкою суспільства. У швидко змінюваному світі вони потребують особливої уваги з боку вчителів, батьків, психологів і медиків в процесі виховання, навчання, адаптації, соціалізації і самореалізації особистості. Розкрито унікальність понять «обдарованість» і «творча обдарованість» дитини. Проаналізовано роботи вчених, досліджено компоненти і показники дитячої обдарованості. З’ясовано, що позашкільні заклади освіти в Україні мають давні традиції навчання та виховання учнівської молоді за інтересами, вподобаннями, індивідуальними можливостями. Принципи їх діяльності дозволяють враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. На прикладі роботи Вінницької обласної станції юних натуралістів висвітлені інноваційні підходи розвитку творчо обдарованих дітей. Подальшого уваги дослідників потребують питання виявлення ранньої обдарованості дошкільнят, забезпечення наступності розвитку обдарованості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.Item Забезпечення наступності творчого розвитку дитини на етапі «школа – дошкільний заклад»(Вінниця, 2019) Барановська, І. Г.; Чернятинська, А.С; Похила, С.С.; Барановская, И. Г.; Чернятинская, А.С.; Похыла, С.С.; Baranovska, I.G.; Chernyatinska, A.S.; Pokhyla, S.S.В статті висвітлено питання забезпечення наступності творчого розвитку дитини на етапі «школа – дошкільний заклад». Проаналізовано сутність понять «розвиток», «творчий розвиток», «наступність творчого розвитку», розкриті механізми їх функціонування. Встановлено, що творчий розвиток дитини – безперервна взаємодія природженого і набутого. Наступність дошкільної та початкової освіти визначено як змістовний двобічний зв’язок, що передбачає, спрямованість освітньої роботи в дошкільному закладі відповідно до вимог початкової школи. Забезпечення наступності творчого розвитку дитини – організація природного входження дитини в процес систематичного навчання й виховання, готовність дитини до спілкування на більш високому ступені в умовах нового освітнього середовища.Item Мистецькі інтегративні технології в поліхудожній освіті(Вінниця, 2019) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.В статті розглянуто деякі питання модернізації вищої педагогічної освіти, впровадження інноваційних підходів, розробки мистецьких інтеративних технологій, змін класичних форм навчання майбутніх учителів. Встановлено, що поліхудожня освіта – це поліхудожнє виховання та розвиток, поліхудожній підхід до здійснення навчально-виховного процесу. Поліхудожня освіта ґрунтується на універсальних можливостях мистецтва, його поліфункціональній природі. Проаналізовано поняття «інтеграція мистецтв» в поліхудожній освіті. Схарактеризовано рівні та види інтеграції. Розглянуто особливості інтеграції як інноваційної педагогічної технології. Представлено експлікацію інтегративних мистецьких технологій, розроблених на основі занурення у мистецьку спадщину, живого спілкування з творами мистецтва, діалогу з музейним предметом. Розглянуто квест як інтегративну ігрову мистецько-педагогічну технологію, що цікава для дітей та дорослих. Доведено, що розробка квестових мистецьких інтегративних технологій дозволяє успішно використовувати можливості та переваги комп’ютерних аудіовізуальних технологій у освітній роботі з студентською та учнівською молоддю, мотивує до здобуття нових мистецьких знань, удосконалення виконавських умінь, творчого пошуку, самовдосконалення та самореалізації. Схарактеризовано низку спеціальних програм для створення веб-квестів, анімації, відео презентацій, написання фонограм, роботи з мікрофоном. Подальших розвідок потребує вивчення досвіду впровадження інтегративних мистецьких технологій в освітній процес середньої та вищої шкіл країн Європи, Азії, Америки, удосконалення механізмів поліхудожнього інтегративного впливу на різні вікові категорії учнівської та студентської молоді, розробка інтегративних мистецьких технологій поліхудожньої освіти дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.Item Українські народні традиції як засіб виховання дітей дошкільного віку(РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка ., 2017) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.; Мозгальова, Н.Г.; Мозгалева, Н.Г.; Mozgalоva, N.G.Народні традиції – це самобутнє культурно-історичне явище. Вони складають ту основу, на якій базується єдність усіх поколінь українського народу, усіх етносів, що населяють Україну. Народні традиції забезпечують формування вірності Вітчизні, національним вартостям, а через них – і вічним загальнолюдським цінностям. Українські народні традиції, їх окремішність, здобутки – це вклад в загальнолюдську скарбницю духовності, в світову культуру. Педагогічна сутність народних традицій полягає у вихованні та відтворені в наступних поколіннях того кращого, що вироблено українським народом упродовж усієї історії свого існуванняItem Творча самореалізація студентів у мистецьких колективах(Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.; Мозгальова, Н.Г.; Мозгалева, Н.Г.; Mozgalоva, N.G.У статті представлено науково-теоретичне обґрунтування художньо-творчої реалізації студентів. Аналіз наукових джерел з філософії, психології, педагогіки, музикознавства, методики навчання музики та музичного виховання дозволив виявити існуючі різноаспектні трактування понять «самореалізація», «творча самореалізація». Визначено, що філософи вважають самореалізацію складним процесом, який є необхідною життєвою потребою індивіда та має неабияку цінність у суспільстві; психологи визначають як цілісне, системне явище, дослідження якого потребує вивчення властивостей його структурних компонентів та зв’язків з іншими психічними процесами; педагогічна наука пов’язує проблеми самореалізації з унікальністю, індивідуальним творчим потенціалом особистості, самоактивністю у процесі особистісного росту. Обгрунтовано джерела творчої самореалізації (духовний потенціал особистості музиканта, який відображає міру активізації його духовних сил), її характерні ознаки (уміння здійснювати художньо-творчу діяльність з метою спілкування через світ художніх образів) та педагогічні умови формування (створення атмосфери розкутості, емоційного задоволення, в якій студенти знаходять радість творчості та інтелектуальних відкриттів). Діяльність мистецьких колективів розглядається як освітній простір, в якому мистецький досвід та традиції народу є органічною складовою продукування фахівців-професіоналів та інтелігентів, здатних до цілісного вирішення проблем сучасного життя, до набуття гуманістичних ідеалів, до художньо-творчої самореалізації у різних видах мистецько-педагогічної діяльності.Item Театр ляльок в початковій школі(Вінниця, 2015) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.Посібник знайомить читачів з яскравим видом мистецтва – театром ляльок. Корисна інформація про еволюцію та видову палітру театральної ляльки розкриває таємниці її «оживлення», навчає основам ляльководіння, пропонує алгоритми створення найпростіших ляльок. Матеріал про природу та якісні характеристики голосу, невербальні засоби мовлення, допоможе оволодіти основами сценічного мовлення. Посібник містить вправи, завдання, вправи-ігри, вправи-етюди з кожного виду діяльності щодо «Оживлення» театральної ляльки .; пропонує добірку п’єс за мотивами казок для молодших школярівItem Творча самореалізація молодших школярів на уроках музичного мистецтвах(Херсон : Молодий вчений, 2018) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.; Лазаренко, Ю.Д.; Lazarenko, Yu.D.В статті розглянуто питання творчої самореалізації молодших школярів на уроках музичного мистецтва. Мистецька (музична) компетентність розглядається як нова одиниця виміру освіченості дитини, при цьому увага акцентується на результатах навчання, в якості яких розглядається не сума завчених знань, умінь, навичок, а здатність розуміти та творчо діяти в сфері музики. Проаналізовано сутність поняття «творчість» та розкриті механізми її виявлення. Доведено, що уроки музичного мистецтва виступають широким полем для творчості учнів, коли спілкування з музикою викликає в учнів почуття радості, задоволення. Презентовано цікаві методи та прийоми роботи з молодшими школярами на уроках музичного мистецтва. З’ясовано, що в творчості відбувається формування особистості, саме через творчість стає можливим вияв її неповторної індивідуальності, адже творчість не існує поза і крім самореалізації того, хто творить.Item Розвиток музичної освіти України кінця XVII – XVIII ст..(Вінниця: ФОП Корзун Д.Ю., 2017) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.; Мозгальова, Н.Г.; Мозгалева, Н.Г.; Mozgaleva, N.G.; Уманська, Л.М.; Уманская, Л.М.; Umanskaya, L.M.У статті порушується проблема значення історичної музичної спадщини українського народу, досліджується питання становлення та розвитку музичної освіти України XVII – XVIII ст., вивчаються особливості діяльності братських шкіл, колегіумів, академій, музичних цехів тощо. Окрема увага приділяється виникненню музичних жанрів, що утворилися в церковній хоровій музиці. Акцентується увага на значенні українського фольклору (дум, різних жанрів народної пісні). Обґрунтовується значення гетьманських та поміщицьких маєтків, як провідних центрів музичної культури України (на прикладі діяльності хору, оркестру та театральної трупи у маєтку графа Потоцького у Тульчині).Item Вокальна підготовка майбутніх вчителів музики засобами театрального мистецтва(Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.Стаття присвячена проблемі удосконалення вокальної підготовки майбутніх учителів музики шляхом впровадження у навчання елементів театральних технологій. Правдиве розкриття художнього образу вокального твору виявляє особливості вокальної підготовки, які нерозривно пов’язані з драматургією, з психологічною достовірністю образу, його пластичною формою вираження.