Дисертації
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/4a2ca24d-71aa-434c-94c6-54a42f6927f5
Browse
6 results
Search Results
Item Педагогічні умови формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних закладах вищої освіти : дис. на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки.(2024) Севастьянова, М. С.У дисертації досліджено проблему формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних закладах вищої освіти. Встановлено, що цифровізація як тренд сучасного світового розвитку посіла чільне місце в освіті. Цифрові технології – це не лише інструмент, а й середовище життя сучасної людини, котра розкриває нові можливості: навчання у зручний час і місці, безперервна освіта, можливості формувати індивідуальні освітні траєкторії, з користувачів електронних ресурсів стати їх створювачами. Однак, таке середовище вимагає від едагогів інноваційного підходу до організації освітнього процесу, одержання нових компетентностей для роботи в цифровому освітньому середовищі. Констатовано, що в таких умовах система педагогічної освіти має забезпечити підготовку випускника, який володіє високим рівнем сформованих цифрових професійних компетентностей. Здійснено аналіз теоретичних засад формування умов цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі навчання у вищому навчальному закладі. На підставі аналізу наукової літератури висвітлено досвід вітчизняних та зарубіжних учених щодо професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах цифровізації освіти. Визначено актуальні вимоги держави до професійної підготовки вчителів початкових класів. Узагальнено результати проведеного анкетування, що уможливили виявлення основних проблем підготовки майбутніх учителів початкових класів, до яких віднесено: труднощі під час пошуку достовірної інформації; складність відбору програмного забезпечення та вивчення актуальних систем, що використовуватимуться в подальшій професії; проблеми у застосуванні цифрових технологій під час розв'язання власних завдань професійного зростання (дистанційні курси, веб-конференції, онлайн-семінари). Проаналізовано зміст ключових понять дослідження «цифровізація освіти», «педагогічна освіта», «інформаційно-комунікаційні технології», «цифрова компетентність», «компетенції» та «компетентність», «цифрова грамотність» та «цифрова культура». Запропоновано авторське визначення поняття цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів як базової, системної характеристики особистості, що відтворює її теоретичну та практичну здатність до використання цифрових технологій у процесі втілення методів навчання здобувачів освіти у вищому навчальному закладі. Визначено структуру цифрової компетентності майбутнього вчителя початкових класів, яка складається з таких компонентів: інформаційно-комп’ютерного, інформаційно-когнітивного інформаційно-методичного. Розроблено та обґрунтовано структурно-функціональну модель формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки. Охарактеризовано основні принципи формування цифрової компетентності: цілісності, науковості, наступності, культуровідповідності, єдності групового й індивідуального навчання; єдності теоретичної та практичної діяльності. Із метою максимальної ефективності формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів запропоновано мікродидактичний комплексний метод організації засвоєння інформації майбутніми вчителями, який дозволяє здійснювати фахову підготовку здобувачів освіти на репродуктивному, продуктивному та творчому рівнях. Цей метод розглянуто, як алгоритм окремих дій спрямованих на навчання щодо майбутньої діяльності та передбачає засвоєння здобувачами освіти знань, умінь, навичок (розв’язування проблемних ситуацій за допомогою інноваційних педагогічних технологій, виконання спеціальних вправ для уміння формувати міжпредметну інтеграцію в майбутній професійній діяльності, участь у дидактичних іграх та тренінгах). Визначено та проаналізовано педагогічні умови, що сприяють результативності процесу формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів: підвищення мотивації студентів до вивчення дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу; удосконалення змісту навчання здобувачів освіти в процесі міжпредметної інтеграції дисциплін на основі цифровізації; використання інноваційних педагогічних технологій у навчанні майбутніх учителів початкових класів. Встановлено, що основною метою педагогічних умов є формування в студентів мотивації та позитивного ставлення до системного використання цифрових технологій у майбутній професійній діяльності. Уточнено діагностично-критеріальну базу педагогічної діагностики мотиваційного процесу при формуванні цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів, що логічно співвідноситься з прийомами формування пізнавальних мотивів, а саме: пізнавально-евристичні (індукції, дедукції, евристики); інтегративні, що активізують знання майбутніх учителів, орієнтують їх на самостійне розв'язання завдань (кросворди, лабіринти, ребуси, криптограмами тощо); сугестивні прийоми впливу (сприяють зняттю психічної напруженості, при необхідності – нейтралізації негативної мотивації до окремих предметів у процесі навчання, активізації самостійності навчання за допомогою педагогічного навіювання і релаксації, самонавіювання, самонастроювання). Реалізація педагогічних умов і моделі формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів здійснювалась в межах дослідно-експериментальної роботи, яка проходила в два етапи: констатувальний та формувальний. Результати педагогічного експерименту, засвідчили підвищення рівня сформованості чотирьох критеріїв (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та оцінно-рефлексивний) в респондентів ЕГ. Визначена динаміка відмінностей у рівнях сформованості критеріїв обох дослідних груп зумовила виокремлення важливості педагогічних умов у формуванні цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів. Аналіз наслідків застосування системи моніторингу продемонстрував необхідність мотивування майбутніх учителів, тому що мотивація є компенсуючим фактором за невисокого рівня інтелектуальних здібностей або наявності необхідних знань, умінь та навичок. За рівних можливостей спрямованість на успіх (мотивація успіху) надає майбутньому вчителеві більш високу продуктивність, ніж мотивація уникнення невдачі. Під час констатувального етапу педагогічного експерименту в результаті аналізу анкет і тестів щодо визначення рівня сформованості цифрової компетентності підтвердилось положення про низький рівень сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів. Результати сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів продемонстрували, що в ЕГ і КГ спостерігалась позитивна динаміка сформованості цифрової компетентності. Для ЕГ характерним є високий рівень формування цифрової компетентності, а для КГ – середній. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше теоретично розроблено й обґрунтовано педагогічні умови формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних закладах вищої освіти (підвищення мотивації студентів до вивчення дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу, удосконалення змісту навчання здобувачів освіти в процесі міжпредметної інтеграції дисциплін навчального плану на основі цифровізації, використання інноваційних педагогічних технологій у навчанні майбутніх учителів початкових класів); структуру інформаційної та цифрової компетентності майбутніх учителів початкової школи, яка містить інформаційно-когнітивний, інформаційно-методичний та інформаційно-комп’ютерний компоненти, що дозволяє системно формувати в майбутніх учителів початкової школи цифрову компетентність; структурно-функціональну модель формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкової школи, котра містить змістово-технологічний і контрольно-результативний блоки, що побудовані на основі використання структури інформаційної цифрової компетентності та комплексного методу організації засвоєння інформації майбутніми вчителями початкової школи, що дозволило підвищити рівень формування цифрової компетентності; – уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження та етапи формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до використання цифрових технологій в професійній діяльності; – подальшого розвитку набули методика формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання цифрових освітніх ресурсів з урахуванням особливостей професійної діяльності вчителя початкової школи: поліфункціональності, поліпредметності, врахування особливості вікової категорії молодших школярів. Практичне значення полягає в розробці й упровадженні в освітній процес методики формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання цифрових освітніх ресурсів; розроблені та апробовані засоби діагностики сформованості у майбутнього вчителя початкових класів готовності до використання цифрових освітніх ресурсів; розроблені та впроваджені методичні рекомендації «Формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки» для студентів спеціальності «Початкова освіта».Item Підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування SMART-технологій у професійній діяльності(Вінниця: ВДПУ, 2020) Кушнір, А. С.; Kushnir, A. S.У дисертації досліджено сутність професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів-філологів. Проведений аналіз дефініцій «підготовка», «професійна підготовка» дозволив схарактеризувати професійну підготовку вчителя-філолога як спеціально організований процес набуття професійних знань, умінь і навичок й норм поведінки та розвитку соціально-значимих і професійно-особистісних якостей, зокрема адаптивності до використання Smart-технологій, що сприяє формуванню готовності до діяльності в межах філологічної спеціальності. З’ясовано, що суттєвим є не тільки рівень теоретичних знань і практичних навичок з усіх лінгвістичних і літературознавчих дисциплін, що вивчалися впродовж навчання в університеті, а й уміння працювати із Smart-технологіями. Розглянуто такі поняття як: «Smart-суспільство», «Smart-навчання» і «Smart-технології», запропоновано авторський розподіл інструментів Smart-технологій по групам (Smart store, Smart interaction, Smart trainer, Smart response), проаналізовано переваги та недоліки використання Smart-технологій майбутніми учителями-філологами на заняттях дисциплін філологічного циклу. Розкрито сутність і зміст готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності, визначено її компоненти, критерії та показники, обґрунтовано, що готовність виступає як стійка, багатовимірна характеристика особистості майбутніх учителів, що включає сукупність мотиваційно-цільового, когнітивного та рефлексивного компонентів. На основі компонентної структури готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності виокремлено критерії (мотиваційний, когнітивний, рефлексивний) досліджуваної готовності, кожен із яких містить показники, які відображають його сутність у межах дослідження. Для об’єктивного проведення експериментального дослідження, а також з урахуванням необхідності якісної оцінки, визначено рівні (низький, середній, високий) готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності. Розроблено модель підготовки майбутніх учителів-філологів, яка обумовлює модифікацію цільового, змістово-діяльнісного, діагностичного та результативного блоків та є основою для реалізації таких педагогічних умов: 1) підвищення пізнавального інтересу майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій; 2) розвиток когнітивних здібностей студентів із використанням онлайн-квестів з елементами гейміфікації; 3) апробування студентами Smart-технологій у процесі педагогічної практики. Перевірено ефективність упровадження в освітній процес педагогічних умов, а саме: застосування інструментів Smart-технологій дозволяє значно розширити традиційні методи навчання та осучаснити освітній процес, сприяє підвищенню пізнавального інтересу та мотивації студентів до навчання; онлайн-квест з елементами гейміфікації тренує мовні навички та мовленнєві уміння, формує волю, відповідальність, емоційність та співпереживання, що обумовлено прийомом сторітеллінгу, вдосконалює слухове сприйняття, вербальне мислення і вербальну пам’ять, розвиваючи при цьому когнітивні здібності студентів; педагогічна практика передбачає роботу студентів в умовах учительського та учнівського колективу і дає можливість апробувати Smart-технології під час самостійного проведення навчальних занять з учнями. Окреслено зміст і програму проведення експерименту, виокремлено діагностичні методики перевірки компонентів готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності, проаналізовано результати констатувального та формувального етапів експерименту. Експериментально перевірено та підтверджено методами математичної статистики ефективність упровадження в освітній процес ЗВО розроблених педагогічних умов і моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що вперше: ‒ виокремлено та обґрунтовано педагогічні умови: підвищення пізнавального інтересу майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій; розвиток когнітивних здібностей студентів із використанням онлайн-квестів з елементами гейміфікації; апробування студентами Smart-технологій у процесі педагогічної практики; ‒ розроблено і представлено модель формування готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання Smart-технологій у професійній діяльності; ‒ визначено компоненти (мотиваційно-цільовий, когнітивний та рефлексивний), критерії, показники та схарактеризовано рівні (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності; уточнено поняття «професійна підготовка майбутніх учителів-філологів», «Smart-технології», «Smart-суспільство», «Smart-освіта», «онлайн-сервіс», «онлайн-квест»; компонентну структуру, критерії, показники та рівні прояву досліджуваного феномену; подальшого розвитку набули методи та засоби професійної підготовки студентів; компонентний склад та показники готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності. Практичне значення дослідження полягає у тому, що у процесі роботи розроблено та впроваджено в освітній процес систему вправ та онлайн-квести («Christmas Quest», «Travelix»), створені за допомогою інструментів Smart-технологій, здійснено авторський розподіл інструментів Smart-технологій за групами, створено блог і розроблено фрагмент програми педагогічної практики для студентів спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література); укладено методичні рекомендації й дидактичні матеріали викладачів і студентів закладів вищої освіти, що можуть використовуватися в освітньому процесі для підвищення ефективності й якості підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування Smart-технологій у професійній діяльності.Item Формування умінь математичного моделювання в учнів профільної школи(Вінниця: ВДПУ, 2020) Катеринюк, Г. Д.; Kateryniuk, H.У дисертації подано теоретичний аналіз і нове практичне вирішення проблеми формування умінь математичного моделювання в учнів профільної школи. Навчання учнів математичному моделюванню – складний психолого-педагогічний процес, який вимагає від учителя ґрунтовних комплексних знань з математики, психології, дидактики та методики навчання математики. Переосмислення акцентів у навчанні математики, формування системи методів, прийомів і засобів, що є основою розуміння учнями змісту і методу математичного моделювання – одне із ключових завдань вдосконалення методичної діяльності сучасного вчителя математики. Математичне моделювання може виступати сучасним засобом підвищення якості освіти, а також сприяє встановленню міжпредметних зв’язків різного рівня. Здатність до математичного моделювання створює умови розвитку в учнів готовності та вмінь ефективно застосовувати знання в реальному житті. Результати педагогічних досліджень на світовому рівні, а також висновки дослідників якості української математичної освіти дозволили стверджувати, що більшість учнів загальноосвітніх закладів практично не володіє методами моделювання, а тим більше – дослідженням математичних моделей, мають нечіткі уявлення про те, що таке математичне моделювання. Аналіз наявної методичної літератури, дисертаційних досліджень показав, що хоча питанням навчання математичному моделюванню в школі займалась значна кількість дослідників, питання ефективних умов формування здатності до математичного моделювання в учнів профільної школи досліджено недостатньо. Систематизація та узагальнення результатів психолого-педагогічних досліджень, в яких розглядалися різні аспекти навчання учнів математичному моделюванню, а також власний досвід науково-пошукової діяльності та навчання учнів математики в профільній школі, уможливили виявлення та розкриття низки суперечностей, що виникають між: – між сучасними вимогами суспільства до рівня володіння математичним моделюванням у випускників школи та реальним станом готовності й здатності учнів до математичного моделювання; – між існуючими можливостями вивчення й аналізу закордонних надбань щодо формування умінь математичного моделювання в учнів та недостатнім використанням цих можливостей у реальному освітньому процесі;– між об’єктивною потребою вчителів математики в якісному навчально-методичному забезпеченні процесу формування умінь математичного моделювання в учнів та недостатністю відповідного забезпечення, науково-обґрунтованих методичних рекомендацій щодо прийомів та засобів підвищення ефективності навчання учнів математичному моделюванню в профільній школі. Розв’язання вказаних суперечностей ми шукали в контексті реалізації Концепції нової української школи та упровадження компетентнісного підходу в навчанні. Увагу акцентовано на методиці формування здатності учнів до математичного моделювання в нових умовах, у новому контексті, з новими завданнями та новими засобами їх вирішення. Об’єкт дослідження – процес формування математичної компетентності учнів профільної школи. Предмет дослідження – технологія формування умінь математичного моделювання в учнів. Мета дослідження полягала в розробці й обґрунтуванні технології формування умінь математичного моделювання в учнів профільної школи та експериментальній перевірці ключових факторів її ефективності. У відповідності до поставленої мети та завдань дисертаційного дослідження отримані наступні основні результати: – виокремлено основні проблеми вчителів математики, які пов’язані з формуванням в учнів умінь математичного моделювання; – з’ясовано ступінь розроблення різних аспектів досліджуваної проблеми у педагогічній вітчизняній та зарубіжній літературі; – визначено актуальні методичні аспекти процесу формування в учнів умінь математичного моделювання та ключові фактори його ефективності; – обґрунтовано місце і роль прикладних задач як основного засобу формування в учнів умінь математичного моделювання; – з’ясовано показники сформованості в учнів умінь математичного моделювання; – апробовано організаційно-методичний інструментарій формування в учнів умінь математичного моделювання, зокрема, авторські задачі, які створені для забезпечення ефективних умов формуванням умінь математичного моделювання в учнів; – запропоновано технологію формування умінь математичного моделювання в учнів профільної школи та перевірено її ефективність. Під поняттям «уміння учня» у нашому дослідженні ми розуміємо здатність учня успішно та свідомо виконувати певну діяльність, засновану на доцільному використанні ним набутих знань та досвіду їх застосування. Важливими компонентами вміння моделювати вважаємо попередній аналіз та переклад (інтерпретація, тлумачення) змісту, узагальнення. Нестача часу, складність оцінювання ефективності навчання моделюванню та недостатність методичних матеріалів (особливо для учнів старших класів) – основні проблеми у процесі формування та розвитку в учнів профільної школи умінь математичного моделювання. Наш аналіз закордонних публікацій дозволяє стверджувати, що проблема формування та розвитку умінь математичного моделювання – одна із найбільш всесвітньо визнаних проблем у дослідженнях математичної освіти. Здатність до математичного моделювання ми розглядаємо як безпосередню ознаку практичної компетентності учнів, яка формується паралельно з формуванням та розвитком умінь використовувати математичне моделювання в навчальній діяльності та на практиці. На основі аналізу навчання математичному моделюванню в Німеччині, нами виокремлено актуальні для України проблеми та завдання формування в учнів профільної школи умінь математичного моделювання: моделювання є важким для учнів; діяльність з моделювання в навчанні математики може бути значно змінена завдяки розвитку цифрових технологій; діяльність та роль вчителів математики для успішного впровадження математичного моделювання на уроках математики є важливою; у центрі уваги мають бути дослідження дизайну окремих уроків моделювання, а також усього навчального середовища моделювання; важливим фактором, який впливає на ефективність навчання математичному моделюванню, є розуміння текстів, а також розуміння інформації з таблиць та графіків; компетентність з математичного читання є необхідною умовою успішної роботи над задачами із моделюванням; важливо дбати про паралельний розвиток математичних компетентностей та відповідних переконань та поглядів учнів; одним із важливих аспектів у навчанні моделюванню є зв'язок між компетентністю моделювання, з одного боку, та різними видами інших компетентностей учня, з іншого боку; необхідні спеціальні курси з навчання математичному моделюванню для практикуючих учителів математики. Основним засобом розвитку вмінь математичного моделювання в учнів профільної школи у дисертації вказується спеціальна система задач сконструйована вчителем математики. Нами виокремлено п’ять вимог до систем задач на урок математики та тематичних систем задач, а саме вимоги: цілісності, інтегративності, адитивності, методичної доцільності та методичної відповідності. Широке і системне застосування методу математичного моделювання протягом вивчення всього курсу математики має стати потужним засобом формування в учнів навичок повсякденного користування математикою. В змісті задач використовуваних для навчання моделюванню має бути відображений особистий досвід учнів, враховані їхні інтереси, сучасність, цікавість, актуальність. Необхідною та можливою є превентивна діяльність вчителя математики старшої профільної школи з виявлення помилок учнів при розв’язуванні текстових задач, їх причин, а також ліквідації помилок, які мали місце при розв’язуванні задач на рух, на сумісну роботу, на відсотки при вивченні в основній школі систем рівнянь та дробово-раціональних рівнянь. Ефективними методами організації діяльності учнів старшої школи в навчанні математичному моделюванню є проектний метод та навчальне портфоліо. Важливим складником технології формування умінь математичного моделювання в учнів став розроблений й експериментально апробований нами навчально-методичний посібник «Методичний інструментарій формування здатності учнів до математичного моделювання». У посібнику подано та обґрунтовано теоретичні аспекти формування здатності учнів до математичного моделювання, запропоновано систему прикладних задач для формування умінь математичного моделювання (задачі на знаходження найменших або найбільших значень величини; задачі геометричного змісту; задачі фізичного змісту; задачі стохастичного змісту; задачі виробничого змісту; задачі сучасного професійного змісту; задачі побутового змісту), пояснено методичні аспекти розв'язування задач на основі математичного моделювання. Також дані методичні рекомендації щодо організації самостійної пізнавальної діяльності учнів з метою формування в них умінь математичного моделювання, проектної діяльності учнів, діагностичного інструментарію сформованості умінь математичного моделювання в учнів. Акцентуємо увагу вчителів, що в старшій школі, відповідно до визначених в програмах з математики результатів навчання, вчителі математики мають забезпечити ефективні умови розвитку в учнів умінь математичного моделювання. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: - визначено цілі та зміст навчання математичному моделюванню в профільній школі, відібрано відповідні прийоми і засоби навчання, які в сукупності презентують нову методику формування здатності учнів до математичного моделювання, яка відповідає сучасним освітнім пріоритетам; - обґрунтовано місце і роль математичного моделювання в системі математичних компетентностей учнів; - з’ясовано психолого-педагогічні передумови формування умінь математичного моделювання в учнів профільної школи; - виокремлено, на основі аналізу вітчизняного та закордонного досвіду, основні напрямки вдосконалення методичної системи формування в учнів умінь математичного моделювання; - пояснено актуальні методичні аспекти процесу формування в учнів умінь математичного моделювання та ключові фактори його ефективності; - акцентовано увагу на організації превентивної діяльності вчителя та учнів у процесі формування в учнів умінь математичного моделювання; - спроектовано й експериментально перевірено технологію формування умінь математичного моделювання в учнів профільної школи. Удосконалено методичний інструментарій формування умінь математичного моделювання в учнів профільної школи. Подальшого розвитку набули методичні ідеї щодо формування математичної компетентності учнів профільної школи у процесі навчання математичному моделюванню; ідеї щодо підготовки майбутніх учителів математики до формування в учнів умінь математичного моделювання. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що: - створено навчально-методичне забезпечення формування умінь математичного моделювання в учнів профільної школи з реалізацією принципу наступності у навчанні математики, зокрема, навчальний посібник для вчителів математики, майбутніх учителів математики, викладачів педагогічних університетів та науковців, які досліджують проблеми шкільної математичної освіти та проблеми формування математичних компетентностей учнів, у якому подано та обґрунтовано методичний інструментарій формування в учнів умінь математичного моделювання у процесі навчання математики, систематизовано актуальний матеріал для практичного використання на уроках математики в школі, запропоновані авторські задачі; - розроблені конкретні методичні рекомендації для вчителів математики щодо ефективних методів, прийомів та засобів формування здатності учнів до математичного моделювання в умовах профільної освіти. Результати дослідження впроваджено в освітній процес у наступних навчальних закладах: Обласний науковий ліцей-інтернат Комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж»; Фаховий коледж економіки, права та інформаційних технологій Тернопільського національного економічного університету; Тиврівський ліцей-інтернат поглибленої підготовки в галузі науки та загальноосвітні школи: фізико-математична гімназія №17 міста Вінниці; загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів м. Козятина; загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 м. Калинівка Вінницької області; Зеленодольська ЗШ І-ІІІ ступенів №1 Апостолівського району, Дніпропетровської області.Item Формування правової компетентності майбутніх менеджерів охорони здоров’я у процесі фахової підготовки(Вінниця: ВДПУ, 2020) Пугач, В. М.; Pugach, V. M.Дисертаційна робота присвячена проблемі формування правової компетентності майбутніх менеджерів охорони здоров’я у системі фахової підготовки. Конкретизовано зміст дефініції «правова компетентність менеджерів охорони здоров’я». Проаналізовано та обґрунтовано педагогічні умови формування правової компетентності майбутніх менеджерів охорони здоров’я у системі фахової підготовки. Розроблено структурно-функціональну модель формування правової компетентності майбутніх менеджерів охорони здоров’я, до складу такої входять такі основні блоки: цільовий, аналітико-діагностичний, змістовно-операційний та результативно-оцінювальний, що утворюють складну багатофункціональну систему, інтегровану в єдину керовану систему професійної підготовки майбутніх менеджерів охорони здоров’я. Експериментально перевірена ефективність запропонованих педагогічних умов (формування системи правових знань, умінь і навичок для їх використання у фаховій діяльності; використання в освітньому процесі професійно-орієнтованих правових задач галузевої спрямованості; використання інформаційно-комунікаційних технологій для вдосконалення фахової підготовки менеджерів охорони здоров’я) формування правової компетентності майбутніх менеджерів охорони здоров’я у системі фахової підготовки.Item Формування проектної компетентності майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки(Вінниця: ВДПУ, 2020) Павлюк, Б. В.; Pavliuk, B. V.У роботі проаналізовано теоретичні засади формування проектної компетентності майбутніх учителів початкової школи, розкрито сутність поняття «проектна компетентність», визначено компоненти, критерії та показники, схарактеризовано рівні сформованості проектної компетентності майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки. Розроблено та впроваджено модель формування проектної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови: поетапне формування проектної компетентності майбутніх учителів початкової школи; організація проектної діяльності студентів у контексті підготовки до роботи в умовах Нової української школи; наскрізне застосування ІКТ під час проектної діяльності. За результатами досліджень розроблено методичні рекомендації щодо формування проектної компетентності майбутніх учителів початкової школи.Item Теорія і практика підготовки майбутніх учителів іноземних мов в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти(Вінниця: ВДПУ, 2020) Рогульська, О. О.; Рогульская, О. А.; Rogulska, O. O.У дослідженні обґрунтовано теоретичні, методологічні й методичні засади підготовки майбутніх учителів іноземних мов в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти. Схарактеризовано інформаційно-освітнє середовище ЗВО; окреслено особливості підготовки майбутніх учителів іноземних мов у закладах вищої освіти на прикладі Хмельницького національного університету; аргументовано сучасні методологічні підходи до підготовки майбутніх учителів іноземних мов; представлено досвід підготовки майбутніх учителів іноземних мов у країнах ЄС, США й Канаді; досліджено структуру готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійної діяльності; обґрунтовано концепцію підготовки майбутніх учителів іноземних мов в умовах інформаційно-освітнього середовища ЗВО; виокремлено й аргументовано принципи підготовки майбутніх учителів; розроблено та експериментально перевірено систему підготовки майбутніх учителів іноземних мов в умовах інформаційно-освітнього середовища ЗВО; окреслено організаційно-педагогічні умови підготовки; запропоновано навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів іноземних мов в умовах інформаційно-освітнього середовища ЗВО.