Педагогічні умови формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних закладах вищої освіти : дис. на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки.

Abstract

У дисертації досліджено проблему формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних закладах вищої освіти. Встановлено, що цифровізація як тренд сучасного світового розвитку посіла чільне місце в освіті. Цифрові технології – це не лише інструмент, а й середовище життя сучасної людини, котра розкриває нові можливості: навчання у зручний час і місці, безперервна освіта, можливості формувати індивідуальні освітні траєкторії, з користувачів електронних ресурсів стати їх створювачами. Однак, таке середовище вимагає від едагогів інноваційного підходу до організації освітнього процесу, одержання нових компетентностей для роботи в цифровому освітньому середовищі. Констатовано, що в таких умовах система педагогічної освіти має забезпечити підготовку випускника, який володіє високим рівнем сформованих цифрових професійних компетентностей. Здійснено аналіз теоретичних засад формування умов цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі навчання у вищому навчальному закладі. На підставі аналізу наукової літератури висвітлено досвід вітчизняних та зарубіжних учених щодо професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах цифровізації освіти. Визначено актуальні вимоги держави до професійної підготовки вчителів початкових класів. Узагальнено результати проведеного анкетування, що уможливили виявлення основних проблем підготовки майбутніх учителів початкових класів, до яких віднесено: труднощі під час пошуку достовірної інформації; складність відбору програмного забезпечення та вивчення актуальних систем, що використовуватимуться в подальшій професії; проблеми у застосуванні цифрових технологій під час розв'язання власних завдань професійного зростання (дистанційні курси, веб-конференції, онлайн-семінари). Проаналізовано зміст ключових понять дослідження «цифровізація освіти», «педагогічна освіта», «інформаційно-комунікаційні технології», «цифрова компетентність», «компетенції» та «компетентність», «цифрова грамотність» та «цифрова культура». Запропоновано авторське визначення поняття цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів як базової, системної характеристики особистості, що відтворює її теоретичну та практичну здатність до використання цифрових технологій у процесі втілення методів навчання здобувачів освіти у вищому навчальному закладі. Визначено структуру цифрової компетентності майбутнього вчителя початкових класів, яка складається з таких компонентів: інформаційно-комп’ютерного, інформаційно-когнітивного інформаційно-методичного. Розроблено та обґрунтовано структурно-функціональну модель формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки. Охарактеризовано основні принципи формування цифрової компетентності: цілісності, науковості, наступності, культуровідповідності, єдності групового й індивідуального навчання; єдності теоретичної та практичної діяльності. Із метою максимальної ефективності формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів запропоновано мікродидактичний комплексний метод організації засвоєння інформації майбутніми вчителями, який дозволяє здійснювати фахову підготовку здобувачів освіти на репродуктивному, продуктивному та творчому рівнях. Цей метод розглянуто, як алгоритм окремих дій спрямованих на навчання щодо майбутньої діяльності та передбачає засвоєння здобувачами освіти знань, умінь, навичок (розв’язування проблемних ситуацій за допомогою інноваційних педагогічних технологій, виконання спеціальних вправ для уміння формувати міжпредметну інтеграцію в майбутній професійній діяльності, участь у дидактичних іграх та тренінгах). Визначено та проаналізовано педагогічні умови, що сприяють результативності процесу формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів: підвищення мотивації студентів до вивчення дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу; удосконалення змісту навчання здобувачів освіти в процесі міжпредметної інтеграції дисциплін на основі цифровізації; використання інноваційних педагогічних технологій у навчанні майбутніх учителів початкових класів. Встановлено, що основною метою педагогічних умов є формування в студентів мотивації та позитивного ставлення до системного використання цифрових технологій у майбутній професійній діяльності. Уточнено діагностично-критеріальну базу педагогічної діагностики мотиваційного процесу при формуванні цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів, що логічно співвідноситься з прийомами формування пізнавальних мотивів, а саме: пізнавально-евристичні (індукції, дедукції, евристики); інтегративні, що активізують знання майбутніх учителів, орієнтують їх на самостійне розв'язання завдань (кросворди, лабіринти, ребуси, криптограмами тощо); сугестивні прийоми впливу (сприяють зняттю психічної напруженості, при необхідності – нейтралізації негативної мотивації до окремих предметів у процесі навчання, активізації самостійності навчання за допомогою педагогічного навіювання і релаксації, самонавіювання, самонастроювання). Реалізація педагогічних умов і моделі формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів здійснювалась в межах дослідно-експериментальної роботи, яка проходила в два етапи: констатувальний та формувальний. Результати педагогічного експерименту, засвідчили підвищення рівня сформованості чотирьох критеріїв (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та оцінно-рефлексивний) в респондентів ЕГ. Визначена динаміка відмінностей у рівнях сформованості критеріїв обох дослідних груп зумовила виокремлення важливості педагогічних умов у формуванні цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів. Аналіз наслідків застосування системи моніторингу продемонстрував необхідність мотивування майбутніх учителів, тому що мотивація є компенсуючим фактором за невисокого рівня інтелектуальних здібностей або наявності необхідних знань, умінь та навичок. За рівних можливостей спрямованість на успіх (мотивація успіху) надає майбутньому вчителеві більш високу продуктивність, ніж мотивація уникнення невдачі. Під час констатувального етапу педагогічного експерименту в результаті аналізу анкет і тестів щодо визначення рівня сформованості цифрової компетентності підтвердилось положення про низький рівень сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів. Результати сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів продемонстрували, що в ЕГ і КГ спостерігалась позитивна динаміка сформованості цифрової компетентності. Для ЕГ характерним є високий рівень формування цифрової компетентності, а для КГ – середній. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше теоретично розроблено й обґрунтовано педагогічні умови формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних закладах вищої освіти (підвищення мотивації студентів до вивчення дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу, удосконалення змісту навчання здобувачів освіти в процесі міжпредметної інтеграції дисциплін навчального плану на основі цифровізації, використання інноваційних педагогічних технологій у навчанні майбутніх учителів початкових класів); структуру інформаційної та цифрової компетентності майбутніх учителів початкової школи, яка містить інформаційно-когнітивний, інформаційно-методичний та інформаційно-комп’ютерний компоненти, що дозволяє системно формувати в майбутніх учителів початкової школи цифрову компетентність; структурно-функціональну модель формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкової школи, котра містить змістово-технологічний і контрольно-результативний блоки, що побудовані на основі використання структури інформаційної цифрової компетентності та комплексного методу організації засвоєння інформації майбутніми вчителями початкової школи, що дозволило підвищити рівень формування цифрової компетентності; – уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження та етапи формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до використання цифрових технологій в професійній діяльності; – подальшого розвитку набули методика формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання цифрових освітніх ресурсів з урахуванням особливостей професійної діяльності вчителя початкової школи: поліфункціональності, поліпредметності, врахування особливості вікової категорії молодших школярів. Практичне значення полягає в розробці й упровадженні в освітній процес методики формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання цифрових освітніх ресурсів; розроблені та апробовані засоби діагностики сформованості у майбутнього вчителя початкових класів готовності до використання цифрових освітніх ресурсів; розроблені та впроваджені методичні рекомендації «Формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки» для студентів спеціальності «Початкова освіта».The dissertation deals with the problem of forming the digital competence of future primary school teachers in the pedagogical institutions of higher education. It has been established that digitalisation as a trend in modern world development has taken a prominent place in education. Digital technologies are not only a tool, but also the environment of a modern person's life, which opens up new opportunities: learning at a convenient time and place, lifelong learning, opportunities to form individual educational trajectories and to become their creators from the users of electronic resources. However, such an environment demands an innovative approach to the organisation of the educational process fromteachers, the acquisition of new competencies for working in the digital educational environment. It has been stated that in such conditions, the system of teacher education should ensure the training of a graduate with a high level of digital professional competencies. The theoretical foundations for the formation of conditions for the digital competence of future primary school teachers in the process of studying at a higher education institution have been nalyzed.Based on the analysis of scientific literature, the experience of Ukrainian and foreign scientists in the professional training of future specialists in the context of digitalisation of ducation has beenhighlighted. The current requirements of the state for the professional training of primary school teachers have been determined. The results of the conducted survey have been summarised, which made it possible to identify the main problems of training future primary school teachers, namely: difficulties in finding reliable information; difficulty in selecting software and studying relevant systems that will be used in the future profession; problems in using digital echnologies in solving their own professional development tasks (distance courses, web conferences, online seminars). The content of the key concepts of the study («digitalisation of education», «pedagogical education», «information and communication technologies», «digital competence», «competences» and «competence», «digital literacy» and «digital culture») has been analysed. The author's own definition of the concept of digital ompetence of future primary school teachers as a basic, systemic characteristic of a personality that reproduces his/her theoretical and practical ability to use digital technologies in the process of implementing teaching methods for students in a higher education institution has been presented. The structure of the digital competence of the future primary school teacher has been determined, which consists of the following components: informational and computer, informational and cognitive, informational and methodological. The structural and functional model of formation of future primary school teachers' digital competence in the process of professional training has beendeveloped and ubstantiated. The basic principles of the digital competence formation have beencharacterised: integrity, scientificity, continuity, cultural relevance, unity of group and individual learning; unity of theoretical and practical activities. In order to ensure the most effective formation of the digital competence of future primary school teachers, a microdidactic complex method of organising the assimilation of information by future teachers has been presented, which enables the professional training of students at the reproductive, productive and creative levels. This method is considered as an algorithm of individual actions aimed at learning about future activities and involves the acquisition of knowledge, skills and abilities by students (solving problem situations with the help of the innovative pedagogical technologies, performing special exercises to form interdisciplinary integration in future professional activities, participating in didactic games and trainings). The pedagogical conditions that contribute to the effectiveness of the process of forming the digital competence of future primary school teachers have been identified and analyzed: increasing students' motivation to study the disciplines of the information and communication cycle; improving the content of education of students in the process of interdisciplinary integration of disciplines based on digitalization; use of the innovative pedagogical echnologies in the training of future primary school teachers. It has been established that the main purpose of pedagogical conditions is to form the students' motivation and positive attitude towards the systematic use of digital technologies in their future professional activities. The diagnostic and criterial base of pedagogical diagnostics of the motivational process in the formation of future primary school teachers' digital competence has been clarified, which logically correlates with the methods of forming cognitive motives, namely cognitive-heuristic (induction, deduction, heuristics); integrative, which activate the knowledge of future teachers, orient them to independent problem solving (crosswords, mazes, puzzles, cryptograms, etc.); suggestive methods of influence (help to relieve mental tension, if necessary – neutralize negative motivation for certain subjects in the learning process, activate independent learning through pedagogical suggestion and relaxation, self-hypnosis, self-tuning). The implementation of the pedagogical conditions and model for the formation of future primary school teachers' digital competence has beencarried out within the framework of the experimental work, which took place in two stages: the ascertaining and the formative. The results of the pedagogical experiment showed an increase in the level of formation of four criteria (motivational and value, cognitive, activity and evaluative-reflective) in the respondents of the EG. The determined dynamics of differences in the levels of criteria formation of both experimental groups has led to the emphasis on the importance of pedagogical conditions in the formation of future primary school teachers' digital competence. The analysis of the effects of the monitoring system demonstrated the need to motivate future teachers, because motivation is a compensating factor for a low level of intellectual abilities or the availability of the necessary knowledge, skills and abilities. With equal opportunities, the focus on success (success otivation) provides a future teacher with higher productivity than the motivation to avoid failure. During the ascertaining stage of the pedagogical experiment, the analysis of questionnaires and tests to determine the level of digital competence confirmed the low level of digital competence of future primary school teachers. The results of the formation of future primary school teachers' digital competence showed that in both the EG and CG there was a positive dynamics of digital competence formation. The EG is characterized by a high level of digital competence formation, and the CG – by an average level. The scientific novelty of the research results is the following: for the first time, the pedagogical conditions for the formation of digital competence of future primary school teachers in pedagogical institutions of higher education have been theoretically developed and substantiated (increasing students' motivation to study the disciplines of the information and communication cycle, improving the content of education of students in the process of interdisciplinary integration of curriculum disciplines based on digitalization, using innovative pedagogical technologies in the training of future teachers); the structure of information and digital competence of future primary school teachers, which contains information and cognitive, information and methodological and information and computer components, which allows to systematically form digital competence in future primary school teachers;a structural-functional model for the formation of digital competence of future primary school teachers, which contains content-technological and control-result blocks, built on the basis of the use of the structure of information and digital competence and an integrated method of organizing the assimilation of information by future primary school teachers, which allowed to increase the level of digital competence formation; – the conceptual and categorical research framework and the stages of formation of future primary school teachers' readiness to use digital technologies in their professional activities have been clarified; – the methodology of forming the readiness of future primary school teachers to use digital educational resources, considering the peculiarities of the professional activity of primary school teachers: multifunctionality, poly-subjectivity, considering the peculiarities of the age category of younger students, has been further developed. The practical significance is the development and implementation in the educational process of a methodology for forming the readiness of future primary school teachers to use digital educational resources; developed and tested means of diagnosing the formation of future primary school teachers' readiness to use digital educational resources; developed and implemented methodological recommendations «Formation of digital competence of future primary school teachers in the process of professional training» for the students majoring in «Primary Education».