Підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування SMART-технологій у професійній діяльності

Abstract

У дисертації досліджено сутність професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів-філологів. Проведений аналіз дефініцій «підготовка», «професійна підготовка» дозволив схарактеризувати професійну підготовку вчителя-філолога як спеціально організований процес набуття професійних знань, умінь і навичок й норм поведінки та розвитку соціально-значимих і професійно-особистісних якостей, зокрема адаптивності до використання Smart-технологій, що сприяє формуванню готовності до діяльності в межах філологічної спеціальності. З’ясовано, що суттєвим є не тільки рівень теоретичних знань і практичних навичок з усіх лінгвістичних і літературознавчих дисциплін, що вивчалися впродовж навчання в університеті, а й уміння працювати із Smart-технологіями. Розглянуто такі поняття як: «Smart-суспільство», «Smart-навчання» і «Smart-технології», запропоновано авторський розподіл інструментів Smart-технологій по групам (Smart store, Smart interaction, Smart trainer, Smart response), проаналізовано переваги та недоліки використання Smart-технологій майбутніми учителями-філологами на заняттях дисциплін філологічного циклу. Розкрито сутність і зміст готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності, визначено її компоненти, критерії та показники, обґрунтовано, що готовність виступає як стійка, багатовимірна характеристика особистості майбутніх учителів, що включає сукупність мотиваційно-цільового, когнітивного та рефлексивного компонентів. На основі компонентної структури готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності виокремлено критерії (мотиваційний, когнітивний, рефлексивний) досліджуваної готовності, кожен із яких містить показники, які відображають його сутність у межах дослідження. Для об’єктивного проведення експериментального дослідження, а також з урахуванням необхідності якісної оцінки, визначено рівні (низький, середній, високий) готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності. Розроблено модель підготовки майбутніх учителів-філологів, яка обумовлює модифікацію цільового, змістово-діяльнісного, діагностичного та результативного блоків та є основою для реалізації таких педагогічних умов: 1) підвищення пізнавального інтересу майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій; 2) розвиток когнітивних здібностей студентів із використанням онлайн-квестів з елементами гейміфікації; 3) апробування студентами Smart-технологій у процесі педагогічної практики. Перевірено ефективність упровадження в освітній процес педагогічних умов, а саме: застосування інструментів Smart-технологій дозволяє значно розширити традиційні методи навчання та осучаснити освітній процес, сприяє підвищенню пізнавального інтересу та мотивації студентів до навчання; онлайн-квест з елементами гейміфікації тренує мовні навички та мовленнєві уміння, формує волю, відповідальність, емоційність та співпереживання, що обумовлено прийомом сторітеллінгу, вдосконалює слухове сприйняття, вербальне мислення і вербальну пам’ять, розвиваючи при цьому когнітивні здібності студентів; педагогічна практика передбачає роботу студентів в умовах учительського та учнівського колективу і дає можливість апробувати Smart-технології під час самостійного проведення навчальних занять з учнями. Окреслено зміст і програму проведення експерименту, виокремлено діагностичні методики перевірки компонентів готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності, проаналізовано результати констатувального та формувального етапів експерименту. Експериментально перевірено та підтверджено методами математичної статистики ефективність упровадження в освітній процес ЗВО розроблених педагогічних умов і моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що вперше: ‒ виокремлено та обґрунтовано педагогічні умови: підвищення пізнавального інтересу майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій; розвиток когнітивних здібностей студентів із використанням онлайн-квестів з елементами гейміфікації; апробування студентами Smart-технологій у процесі педагогічної практики; ‒ розроблено і представлено модель формування готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання Smart-технологій у професійній діяльності; ‒ визначено компоненти (мотиваційно-цільовий, когнітивний та рефлексивний), критерії, показники та схарактеризовано рівні (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності; уточнено поняття «професійна підготовка майбутніх учителів-філологів», «Smart-технології», «Smart-суспільство», «Smart-освіта», «онлайн-сервіс», «онлайн-квест»; компонентну структуру, критерії, показники та рівні прояву досліджуваного феномену; подальшого розвитку набули методи та засоби професійної підготовки студентів; компонентний склад та показники готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності. Практичне значення дослідження полягає у тому, що у процесі роботи розроблено та впроваджено в освітній процес систему вправ та онлайн-квести («Christmas Quest», «Travelix»), створені за допомогою інструментів Smart-технологій, здійснено авторський розподіл інструментів Smart-технологій за групами, створено блог і розроблено фрагмент програми педагогічної практики для студентів спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література); укладено методичні рекомендації й дидактичні матеріали викладачів і студентів закладів вищої освіти, що можуть використовуватися в освітньому процесі для підвищення ефективності й якості підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування Smart-технологій у професійній діяльності.The thesis scrutinises the essence of philology teachers’ training. The analysis of the definitions «training», «vocational training» enabled to characterize the philology teachers’ training as a specially organized process of acquiring professional knowledge, skills and behaviour patterns and development of socially significant, professional and personal qualities, including adaptability to Smart-technologies, which promotes the readiness for activity within the philological specialty. It has been found out that essential is not only the level of theoretical knowledge and practical skills in all linguistic and literary disciplines studied at the University, but also the ability to work with Smart-technologies. The thesis clarifies such concepts as: «Smart-society», «Smart-learning» and «Smart-technologies», describes the author's grouping of Smart-technology tools (Smart store, Smart interaction, Smart trainer, Smart response), analyzes the benefits and drawbacks of using Smart technologies by prospective philology teachers in classes of philological sciences. The thesis studies the essence and content of philology teachers’ readiness to apply Smart-technologies in professional activity, defines its components, criteria and indicators, justifies readiness as a steady, multidimensional characteristics of prospective teachers’ personality that consists of motivational-target, cognitive and reflexive components. On the basis of the component structure of the defined readiness the criteria (motivational, cognitive, reflexive) and the indicators reflecting their essence within the study have been singled out. Taking into account the necessity of a qualitative estimation and objective experimental research, the levels (low, medium, high) of the readiness of prospective philology teachers to use Smart-technologies in professional activities were defined. The thesis presents the model of philology teachers’ training, which determines the modification of target, content and activity, diagnostic and result blocks and is the basis for the implementation of the following pedagogical conditions: 1) increasing the cognitive interest of prospective philology teachers in the application of Smart technologies; 2) development of students' cognitive abilities by means of online-quests with the elements of gamification; 3) testing Smart-technologies by students in the process of pedagogical practice. The effectiveness of the introduction of pedagogical conditions in the educational process has been tested: the use of Smart-technology tools enables to expand traditional teaching methods and modernize the educational process, helps increase cognitive interest and students’ motivation of learning; an online-quest with the elements of gamification trains language and speech skills, develops the character, responsibility, emotionality and empathy due to storytelling, improves auditory perception, verbal thinking and verbal memory, while developing students' cognitive abilities; pedagogical practice involves students’ work among the teaching and pupil staff and provides an opportunity to test Smart-technologies during independent classes. The thesis identifies the content and programme of the experiment, singles out diagnostic methods for testing the components of readiness of future philology teachers to use Smart-technologies in professional activities and analyzes the results of the stating and forming stages of the experiment. The thesis experimentally verifies and proves the effectiveness of the introduction in the educational process of HEIs the pedagogical conditions and the model of philology teachers’ training for application of Smart-technologies in professional activity by the methods of mathematical statistics. The scientific novelty and the theoretical value of the obtained results is that for the first time: ‒ pedagogical conditions (increasing the cognitive interest of prospective philology teachers in the application of Smart technologies; development of students' cognitive abilities by means of online-quests with the elements of gamification; testing of Smart-technologies by students in the process of pedagogical practice) have been identified and justified; ‒ the model of philology teachers’ training for the application of Smart-technologies in professional activity has been designed and presented; ‒ the components (motivational-target, cognitive and reflexive), criteria (motivational, cognitive, reflexive), indicators and the readiness levels (low, medium, high) of prospective philology teachers to use Smart-technologies in professional activities have been determined and characterized. the concepts «philology teachers’ training», «Smart-technologies», «Smart-society», «Smart-education», «online-quest with the elements of gamification»; component structure, criteria, indicators and readiness levels of prospective philology teachers to use Smart-technologies in professional activities are specified; methods and means of student’s vocational training; component composition and readiness indicators of prospective philology teachers to apply Smart-technologies in professional activity have been further developed. The practical value of the thesis is that in the educational process a system of exercises and online-quests ("Christmas Quest", "Travelix"), created by means of Smart-technology tools, have been developed and implemented; the author's grouping of Smart-technology tools has been presented; a blog has been launched; a fragment of the program of pedagogical practice for students of specialty 014 Secondary Education (Language and Literature) and methodological recommendations and didactic materials for teachers and students of HEIs, which can be used in the educational process to increase the efficiency and quality of philology teachers’ training for the application of Smart-technologies in professional activities, have been developed.