Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
8 results
Search Results
Item Дидактичні стратегії та технології збагачення змісту освіти старшокласників соціальним досвідом(Вінниця : ВДПУ, 2023) Паранюк, АннаУ статті розглядаються три дидактичні стратегії збагачення змісту освіти соціальним досвідом, пов’язані з взаємодією із змістовим наповненням навчальних предметів, що безпосередньо веде до становлення індивідуалізованого соціального досвіду, його самореалізації, формування компонентів соціальної компетентності. Акцентовано увагу на специфіці контекстного навчання, що полягає в набутті нових знань завдяки врахуванню особистого освітнього досвіду, формуванню соціального досвіду через оволодіння вміннями вираження думок і суджень у питально-відповідальній формі. Основу технології контекстного навчання складають імітаційно-ігрові форми і проблемно-ситуативні методи оволодіння прийомами встановлення контакту. Проаналізовано специфічні ознаки проєктного навчання: освітній процес будується за логікою діяльності, яка має особистісний сенс для учня, що підвищує його мотивацію у навчанні; індивідуальний темп роботи над проєктом забезпечує вихід кожного учня на рівень розвитку; комплексний підхід до розробки системи навчальних проєктів сприяє збалансованому розвитку основних фізіологічних і психічних функцій учня; глибоке, усвідомлене засвоєння базових знань забезпечується за рахунок їх універсального використання у різних ситуаціях. Розглянуто особливості ситуаційного навчання як складової контекстної організації освітнього процесу, спрямованого на формування соціальної компетентності учнів старшої школи. Зазначається, що ситуаційне навчання полягає у можливості створення та використання в освітньому процесі сучасної школи цільових ситуацій різного характеру: навчальних, особистісно орієнтованих, проблемних, ситуацій соціалізації, етичних, конфліктологічних. Зазначається, що рефлексивне навчання також виступає складовою контекстної організації освітнього процесу, спрямованої на формування соціальної компетентності учнів старшої школи. Вказано, що рефлексивне навчання націлене на необхідність виявлення та усвідомлення основних компонентів діяльності (мета, зміст, проблеми, шляхи і способи їх вирішення, отримані результати) та власний розвиток у ній.Item Критерії і показники сформованості соціальної компетентності старшокласників(Вінниця : ВДПУ, 2023) Паранюк, АннаУ статті проаналізовано вітчизняний досвід створення критеріальної бази, що стосується сформованості соціальної компетентності різних суб’єктів освітнього процесу. Враховуючи специфіку соціальної компетентності як складного особистісного утворення, вітчизняні дослідники в більшості виокремлюють ціннісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісний критерії. Складні ієрархізовані критеріальні системи містять критерії та їх підструктури. У статті зазначається доцільність виокремлення таких показників, як коригування власних дій відповідно до поставленої мети та інтересів учасників взаємодії, вміння збагачення інтеріоризованого соціального досвіду на основі самовдосконалення; вміння налагоджувати зворотній зв'язок у спілкуванні засобами мовної та невербальної взаємодії; брати на себе відповідальність за прийняття певних рішень; уміння уникати конфліктних ситуацій та за потреби їх розв'язувати. Акцентовано увагу на тому, що соціальна компетентність визначає високий рівень готовності і здатність старшокласників взаємопов’язано вирішувати проблеми саморозвитку і діалогічної взаємодії з соціумом, активну та відповідальну позицію щодо соціально значущої діяльності й вміння аналізу і вирішення проблемних соціальних ситуацій з урахуванням особистісних і соціальних наслідків. У статті пропонується визначати сформованість соціальної компетентності старшокласників за такими критеріями: ціннісно-орієнтаційний, інтелектуально-пошуковий, комунікативно-діяльнісний, особистісно-рефлексивний.Item Проблема визначення змісту соціальної компетентності у сучасних дослідженнях(Вінниця : ВДПУ, 2022) Паранюк, АннаУ статті на підставі довідкової літератури, офіційних документів про освіту та сучасних досліджень проаналізовано суттєві ознаки компетентності як інтегральної якості особистості. Зазначено, що в основі компетентності лежить оволодіння досвідом пізнавальної, творчої, практичної, ціннісно-пошукової діяльності, а також використання освоєного змісту освіти для вирішення практично-пізнавальних, ціннісно-орієнтаційних та комунікативних завдань та проблем. Акцентовано увагу на тому, що компетентність – це інтегральна характеристика особистості, що визначає її активну життєву позицію і спроможність вирішувати проблеми та розв’язувати завдання на основі ціннісного самовизначення, задіюючи знання, вміння, особистісні якості, досвід діяльності. Сформульоване визначення соціальної компетентності як здатності особистості розв’язувати соціально значущі завдання, спільно виробляти рішення, брати участь у його реалізації, приймати на себе відповідальність, ефективно взаємодіяти з навколишнім світом, а також здатність людини адаптуватися в суспільстві, здійснюючи свідомий вибір щодо правил, норм, законів соціального життя, формувати прийнятну для себе і суспільства систему цінностей. Аналіз праць сучасних дослідників у сфері соціальної компетентності дозволяє виокремити характерні ознаки соціальної компетентності, що є набором специфічних здібностей, які дозволяють досягати успіху в соціальній взаємодії: вміння працювати з людьми в групі, ь команді; вміння гнучко змінювати свою поведінку залежно від ситуації, вміння виконання соціальних ролей, здатність приймати рішення, брати на себе відповідальність, вміння сполучати особисті інтереси з потребами суспільства, оволодіння соціальним досвідом як освоєною сукупністю способів діяльності.Item Формування соціальної компетентності у процесі викладання ділової англійської мови у вищому навчальному закладі(2008) Зарубінська, І. Б.Останнім часом серед української педагогічної громадськості точиться жвава дискусія щодо питань запровадження компетентнісного підходу в національну систему освіти. Дискусійними є питання щодо визначення термінів «компетентність» та «компетенції», переліку так званих «ключових компетентностей», теоретичного оформлення ідей, які б не вносили суперечливих тенденцій у загальну схему функціювання освіти як взаємоузгоджені окремі складові, а також щодо меж застосування компетентнісного підходу, проблем і труднощів у його реалізації. Однак, актуальність побудови змісту освіти, орієнтація форм та методів навчання на формування компетентності учнів та студентів вищих навчальних закладі не викликає сумнівів. Разом з тим експериментальні дослідження та аналіз літератури доводять, що існує об’єктивна невідповідність між потребою суспільства в соціально компетентних та готових до подальшого саморозвитку випускниках вищих навчальних закладів та відсутністю науково обґрунтованих педагогічних умов та виховних технологій, орієнтованих на формування ключових компетентностей сучасної молоді. Тому темою даної статті є дослідження умов формування соціальної компетентності як однієї з ключових компетентностей студентів у процесі викладання англійської мови у вищому навчальному закладіItem Формування соціальної компетентності майбутніх учителів засобами тренінгу.(2021) Московчук, О.; Пєхота, О.; Moskovchuk, O.; Piekhota, O.У статті розкрито актуальність проблеми розвитку соціальної компетентності студентів членів студентського самоврядування. Наголошено на тому, що суспільство потребує компетентних та активних фахівців, здатних самостійно приймати рішення, здатних запропонувати нестандартні ідеї та вести оточуючих за собою. Соціальна компетентність є важливим компонентом у структурі лідерської позиції молодих людей. Розглянуто можливість розвитку соціальної компетентності членів студентського самоврядування за допомогою соціально-психологічного тренінгу. З’ясовано, що тренінги соціальної компетентності спрямовані на: набуття стратегій конструктивної поведінки (тренінг упевненості в собі); розвиток умінь самовиховання; формування вмінь самоконтролю; вироблення навичок позитивної поведінки; підвищення стресостійкості та зміцнення психічного здоров'я.Item Соціальна компетентність як умова попередження та розв’язання міжособистісних конфліктів майбутніх фахівців(Вінниця: ВДПУ, 2021) Московчук, О. С.Міжособистісні конфлікти є невід'ємним елементом спілкування у формуванні соціально компетентного фахівця. У статті розкрито соціальну компетентність як певний тип ставлення, заснованого на повазі й прийнятті іншої людини й самого себе; передумови виникнення конфліктів у міжособистісному спілкуванні студентів-майбутніх учителів в освітньому середовищі закладу вищої освіти. Розглянуто сутність поняття «ставлення», «відносини», «конфлікт». З’ясовано, що для запобігання конфліктам соціально компетентна людина має знати не тільки те, що потрібно робити, але і як досягти розвитку проблемної ситуації в конструктивному напрямку. Низка об’єктивних передумов запобігання конфліктам пов’язана з умінням майбутніх учителів грамотно вибудовувати педагогічну взаємодію.Item Структурно-функціональна модель формування соціальної компетентності студентів-майбутніх учителів у процесі діяльності студентського самоврядування(Вінниця : Твори, 2019) Московчук, О. С.У статті теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель формування соціальної компетентності студентів-майбутніх учителів у процесі діяльності студентського самоврядування. Проаналізовані поняття «модель», «моделювання», «педагогічне моделювання». Розроблено структурно-функціональну модель формування соціальної компетентності студентів-майбутніх учителів, що містить такі блоки: цільовий (що передбачає визначення й реалізацію мети, завдань, принципів реалізації досліджуваного процесу); змістовно-діяльнісний блок (що містить методологічні підходи (системно-синергетичний, діяльнісний, особистісно орієнтований), змістове забезпечення, засоби, методи, форми, прийоми роботи, педагогічні умови формування досліджуваної якості, етапи (діагностичний, актуалізуючий, інформаційний, діяльнісний, моніторинговий); оцінно-результативний блок (критерії і показники оцінювання, очікуваний результат).Item Учитися бути вільним: суб’єктність особистості як мета освіти(Вінниця : ВДПУ, 2019) Прищак, М. Д.В статті здійснено аналіз суб’єктності особистості як важливого компонента формування мети освіти (вищої освіти). Уточнено означення поняття «суб’єкт» та «суб’єктність особистості», виділено інтегральні системоутворювальні компоненти суб’єктності особистості: мотиваційність, суб’єктна взаємодія (комунікація) «Я – Інший», свобода та творчість. Визначено роль властивостей суб’єктності та суб’єктності загалом в самореалізації особистості, зокрема в процесі освітньо-професійної діяльності студента. На основі дослідження суб’єктних факторів розвитку особистості, ролі освіти в розвитку суб’єктності особистості та особистості загалом, доведено необхідність визначення «розвитку суб’єктності особистості» метою освіти (вищої освіти). Подано визначення мети освіти та вищої освіти.