Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
21 results
Search Results
Item Особливості стратегій емоційної саморегуляції майбутніх учителів в умовах надзвичайних ситуацій(2023) Шульга, Г.У статті з’ясовано особливості стратегії емоційної регуляції майбутніх учителів в умовах надзвичайних ситуацій. Розкрито сутність емоційної саморегуляції, як чинника емоційної компетентності майбутнього вчителя, визначено її функції, обґрунтовано важливість її формування та розвитку під час професійного навчання. Визначено сутність розуміння поняття «надзвичайна ситуація». Констатовано, що розвиток здатності до емоційної саморегуляції є одним із показників сформованості готовності майбутніх педагогів до ефективного здійснення професійних завдань у надзвичайних ситуаціях. Емпірично визначено, що існує різниця у виборі стратегій емоційної регуляції між дівчатами та хлопцями ‒ майбутніми педагогами. Для дівчат характерним вибором у стресовій ситуації є когнітивна переоцінка, прийняття, румінація, розгляд у перспективі, натомість хлопці обирають подавлення експресії. Отримані результати необхідно враховувати при розробці психокорекційних програмItem Цифрові інструменти й засоби створення персонального бренду майбутніх педагогів(Вінниця : ВДПУ, 2023) Кравченко, Сергій; Садовенко, Світлана; Смолякова, ІринаУ статті розглянуто етапи формування персонального брендингу майбутніх педагогів, проаналізовано теоретичні й практичні результати досліджень зарубіжних і українських дослідників та науковців, які стосуються можливих інструментів і засобів брендингу. Схарактеризовано роль та значення персонального брендингу для набуття майбутніми педагогами навичок із самопрезентації, посилення конкурентоздатності під час пошуку роботи, побудови кар’єри, професійного визнання та підвищення доходів. Визначено перелік цифрових інструментів і засобів створення персональних брендів майбутніми педагогами.Item Інформаційні та комунікаційні технології як засоби підвищення навчальної активності майбутніх учителів української мови.(2022) Лукіянчук, І.; Lukiianchuk, I.У статті досліджено інформаційні та комунікаційні технології як засоби підвищення навчальної активності майбутніх учителів української мови. Розкрито процеси інформатизації суспільства, під впливом яких відбуваються кардинальні зміни в усіх сферах життя та професійної діяльності людей: в економіці, науці, освіті, культурі, охороні здоров᾿я, побутовій сфері. Висвітлено значення інформаційного підходу як фундаментального методу наукового пізнання та зростання значення інформації у житті суспільства. Виокремлено поняття «навчальна активність майбутніх учителів української мови». Виділено чотири напрями інформатизації освіти, різні за своїми завданнями, а також за роллю комп᾿ютера та засобів комунікації в навчальному процесі. Показано характерні ознаки інформаційних технологій, реалізація яких здійснюється за допомогою засобів мікропроцесорної, обчислювальної («комп᾿ютерної») техніки. Виокремлено основні завдання інформаційних технологій навчання. Розкрито особливість більшості інформаційних та комунікаційних технологій в освіті. Виділено положення щодо вибору та використання технологій у навчальному процесі.Item Формування соціальної компетентності майбутніх учителів засобами тренінгу.(2021) Московчук, О.; Пєхота, О.; Moskovchuk, O.; Piekhota, O.У статті розкрито актуальність проблеми розвитку соціальної компетентності студентів членів студентського самоврядування. Наголошено на тому, що суспільство потребує компетентних та активних фахівців, здатних самостійно приймати рішення, здатних запропонувати нестандартні ідеї та вести оточуючих за собою. Соціальна компетентність є важливим компонентом у структурі лідерської позиції молодих людей. Розглянуто можливість розвитку соціальної компетентності членів студентського самоврядування за допомогою соціально-психологічного тренінгу. З’ясовано, що тренінги соціальної компетентності спрямовані на: набуття стратегій конструктивної поведінки (тренінг упевненості в собі); розвиток умінь самовиховання; формування вмінь самоконтролю; вироблення навичок позитивної поведінки; підвищення стресостійкості та зміцнення психічного здоров'я.Item Формування організаторських здібностей майбутніх учителів.(2016) Бровчак, Л.С.; Brovchak, L.S.У статті теоретично обґрунтовано педагогічні умови розвитку організаторських здібностей майбутніх учителів у процесі діяльності студентського самоврядування: поетапне включення студентів у різні види позааудиторної виховної діяльності; залучення студентів до організаторської діяльності за програмою «Школа молодого лідера», що сприяє набуттю професійно спрямованого індивідуального досвіду організаторської роботи; стимулювання самовдосконалення майбутніх учителів у процесі діяльності органів студентського самоврядування.Item Готовність до інноваційної діяльності в контексті професійного саморозвитку вчителя(Вінниця : ВДПУ, 2021) Фрицюк, Валентина; Фрицюк, ВасильУ статті, з огляду на визначену структуру досліджуваного поняття, «готовність майбутнього педагога до безперервного професійного саморозвитку» визначено як цілісне відносно стійке особистісне утворення, що містить комплекс узаємопов’язаних мотиваційно-ціннісних, інформаційно-пізнавальних, організаційно-діяльнісних, емоційно-вольових, рефлексивно-оцінних детермінант неперервного професійного зростання майбутнього вчителя, які забезпечують його безперервний професійний саморозвиток. Важливе місце в цій структурі відведено готовності до інноваційної діяльності. Зроблено висновок, оскільки «готовність майбутнього вчителя до інноваційної діяльності» є складним інтегративним поняттям, то цілком логічним буде розглядати його не в структурі інших понять, а окремо. Це може стати предметом подальших досліджень.Item Педагогічне мислення як складова особистісної зрілості майбутніх учителів(Вінниця : ВДПУ, 2021) Гурін, Руслан; Терзі, Пилип; Начинова, ОленаСтаттю присвячено аналізу проблеми формування особистісної зрілості майбутніх учителів та педагогічного мислення як її складової. Мета статті полягала у теоретичному обґрунтуванні педагогічного мислення як складової особистісної зрілості майбутніх учителів та визначенні детермінант його формування. Під час реалізації мети дослідження було використано такі методи, як аналіз сучасних нормативно-правових, методичних, психолого-педагогічних джерел із проблеми підготовки майбутніх учителів та систематизація наукової інформації щодо змісту феноменів «особистісна зрілість» та «педагогічне мислення». Охарактеризовано функції (діагностична, стимулювальна, інформаційна, розвивальна, компенсаторна, оцінна, самовдосконалення) та відповідні до них види (теоретичне і практичне) педагогічного мислення. Аналіз наукового фонду надав можливість встановити, що педагогічне мислення характеризується як здатність усвідомлено використовувати педагогічні ідеї, знання та вміння в конкретних ситуаціях професійної діяльності, здатність бачити в певних явищах діяльності педагогічну сутність, що надалі буде визначати активність і прагнення особистості до досягнень у майбутній професії. Подано авторський погляд на детермінанти формування педагогічного мислення майбутніх учителів, під якими розуміємо специфічний вплив на здобувачів вищої освіти, в основі якого є суб’єктивні та об’єктивні чинники, від яких залежить усвідомлення ними педагогічної дійсності, взаємозв’язків у ній та самореалізація їх у майбутній професійній діяльності. Спираючись на предмет дослідження, схарактеризовано такі детермінанти, як: використання інтерактивних методів навчання під час підготовки майбутніх учителів; залучення майбутніх учителів до ігрового моделювання під час навчання; настанова майбутніх учителів на безперервний саморозвиток. Розглянуто змістовне наповнення понять «саморозвиток» та «інтерактивні методи навчання».Item Ціннісне ставлення студентів педагогічного університету до фізичної культури як педагогічна проблема(Вінниця : ВДПУ, 2021) Холковська, Ірина; Михайлов, ВладиславУ статті проаналізовано феномен ціннісного ставлення студентів педагогічного університету до занять фізичною культурою. З’ясовано, що дослідники проблем фізичної культури і її формування в умовах вищої школи виокремлюють цінності, дотримуючись двох підходів. Перший пов'язаний з використанням основних ланок педагогічної діяльності, коли визначаються чотири групи цінностей: цілі, способи, мотиви, результати в їх логічному взаємозв'язку. Другий спирається на схему взаємозв'язків основних компонентів поняття «фізична культура»: свідомість, почуття, воля, мотиви, інтереси, поведінка. Пропонується групувати прояви ставлення студентів до цінностей фізичної культури залежно від змісту їх об'єктів. У зв'язку з цим, основними ознаками типології ставлення до цінностей фізичної культури виступають свідомість, почуття інтересу і поведінка, що фактично відтворюється в умовах освітнього процесу в закладі вищої освіти. У структурі ціннісного ставлення студентів педагогічного університету до фізичної культури виокремлено три компоненти (когнітивний, емоційно-вольовий, поведінковий), зміст яких розкривається у статті. Розглядаються критерії сформованості ціннісного ставлення студентів педагогічного університету до фізичної культури, якими виступають його зміст і діяльнісні характеристики. Зміст ціннісного ставлення студентів до фізичної культури відображає конкретні мотиви, ціннісні орієнтації і цілі особистості. Діяльнісні характеристики ціннісного ставлення студентів до фізичної культури відображають міру інтеріоризації й актуалізації цінностей та їх вплив на особистісний і професійний розвиток майбутнього вчителя. Виявлені об'єктивні зовнішні і суб'єктивні внутрішні чинники, що диференційовано впливають на формування ціннісного ставлення студентів до фізичної культури. Для більшості зовнішніх чинників характерний різноплановий вплив на ставлення студентів до фізичної культури залежно від форми організації фізичного виховання у педагогічному закладі вищої освіти. В оцінці ролі суб'єктивних чинників важливим є врахування впливу фізкультурно-спортивної діяльності на духовно-інтелектуальну сферу студентів.Item Розвиток сучасної педагогічної освіти: деякі проблеми і шляхи їх подолання(Вінниця : ВДПУ, 2021) Гуревич, Р. С.; Опушко, Н. Р.; Хамська, Н. Б.У статті розглянуто актуальні проблеми розвитку сучасної педагогічної освіти. Використовуючи низку теоретичних та емпіричних методів дослідження авторами з’ясовано бар’єри розвитку педагогічної освіти в Україні, наведено їх об’єктивні причини, що виникли внаслідок її університетизації. Здійснено аналіз фактів, котрі були одержані в результаті порівняльного аналізу навчальних планів закладів вищої освіти, що забезпечують професійну підготовку педагогічних кадрів; опрацьовано проведене у 2019/2021 н.р. опитування молодих учителів закладів загальної середньої освіти Вінниці й Вінницької області; узагальнено відомості, одержані в процесі спостереження й аналізу уроків, що проводились студентами-практикантами Навчально-наукового інституту педагогіки, психології, підготовки фахівців вищої кваліфікації та факультету математики, фізики та технологій Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Установлено, що виявлені у процесі дослідження недоліки розвитку сучасної педагогічної освіти в Україні, сприяють мобілізації зусиль суб’єктів на їх подолання за умови адекватного осмислення і розуміння складності та суперечності ситуації. Проведене дослідження дозволили констатувати незбалансованість теоретичної і практичної підготовки педагогічних кадрів в університеті, що відбивається на реальній готовності випускників до роботи в сучасній школі. Визначено, що шляхи подолання кризи університетизації педагогічної освіти полягають не в обмеженні фундаменталізації, а в посиленні методологічної і технологічної складової реалізації фундаментальних знань в педагогічному процесі, що, в свою чергу, дозволяє досягти практико-орієнтованості університетської підготовки вчителів за рахунок модернізації змісту освіти і процесу його засвоєння на всіх ступенях і рівнях. Одержані під час дослідження результати можна використати в процесі розроблення навчальних планів у педагогічних і класичних університетах.Item Тенденції розвитку та реформування вищої педагогічної освіти: зарубіжний досвід(Вінниця : Твори, 2018) Лазаренко, Н. І.Зміни в галузі освіти нерозривно пов’язані з процесами, що проходять у соціально-політичному та економічному житті світової спільноти. Саме з цих позицій в статті виділено і проаналізовано міжнародні тенденції розвитку і реформування вищої педагогічної освіти на прикладі Великої Британії, Франції, Данії, Фінляндії, Норвегії та США. Визначено, що єдиного та універсального напрямку підготовки педагогічних кадрів не існує. Різноманітність, яка є найхарактернішою рисою міжнародних систем педагогічної освіти, зумовлена історичними та національними особливостями, соціально-економічними умовами та глобальними тенденціями. Зроблено висновок, що система вищої педагогічної освіти у різних країнах світу характеризується варіативністю, гнучкістю структури та технологій підготовки, а також можливістю проектування майбутніми учителями індивідуальної навчальної траєкторії та професійного шляху, саморозвитку професійних якостей та формування власного стилю викладання. У процесі вивчення особливостей реформування вищої педагогічної освіти в різних країнах світу виокремлено наступні тенденції розвитку та реформування вищої педагогічної освіти: зростання вимог до підготовки майбутніх учителів з боку держави, суспільства та залежність від інтернаціоналізації та транснаціоналізації освіти; орієнтація університетів на дослідницьку діяльність; мобільність студентів; формування єдиної світової інформаційної системи; розроблення та впровадження нових вимог до якості освіти, напрямів та рівня підготовки фахівців.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »