Педагогічне мислення як складова особистісної зрілості майбутніх учителів

Abstract

Статтю присвячено аналізу проблеми формування особистісної зрілості майбутніх учителів та педагогічного мислення як її складової. Мета статті полягала у теоретичному обґрунтуванні педагогічного мислення як складової особистісної зрілості майбутніх учителів та визначенні детермінант його формування. Під час реалізації мети дослідження було використано такі методи, як аналіз сучасних нормативно-правових, методичних, психолого-педагогічних джерел із проблеми підготовки майбутніх учителів та систематизація наукової інформації щодо змісту феноменів «особистісна зрілість» та «педагогічне мислення». Охарактеризовано функції (діагностична, стимулювальна, інформаційна, розвивальна, компенсаторна, оцінна, самовдосконалення) та відповідні до них види (теоретичне і практичне) педагогічного мислення. Аналіз наукового фонду надав можливість встановити, що педагогічне мислення характеризується як здатність усвідомлено використовувати педагогічні ідеї, знання та вміння в конкретних ситуаціях професійної діяльності, здатність бачити в певних явищах діяльності педагогічну сутність, що надалі буде визначати активність і прагнення особистості до досягнень у майбутній професії. Подано авторський погляд на детермінанти формування педагогічного мислення майбутніх учителів, під якими розуміємо специфічний вплив на здобувачів вищої освіти, в основі якого є суб’єктивні та об’єктивні чинники, від яких залежить усвідомлення ними педагогічної дійсності, взаємозв’язків у ній та самореалізація їх у майбутній професійній діяльності. Спираючись на предмет дослідження, схарактеризовано такі детермінанти, як: використання інтерактивних методів навчання під час підготовки майбутніх учителів; залучення майбутніх учителів до ігрового моделювання під час навчання; настанова майбутніх учителів на безперервний саморозвиток. Розглянуто змістовне наповнення понять «саморозвиток» та «інтерактивні методи навчання».