Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da

Browse

Search Results

Now showing 1 - 8 of 8
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток сучасної педагогічної освіти: деякі проблеми і шляхи їх подолання
    (Вінниця : ВДПУ, 2021) Гуревич, Р. С.; Опушко, Н. Р.; Хамська, Н. Б.
    У статті розглянуто актуальні проблеми розвитку сучасної педагогічної освіти. Використовуючи низку теоретичних та емпіричних методів дослідження авторами з’ясовано бар’єри розвитку педагогічної освіти в Україні, наведено їх об’єктивні причини, що виникли внаслідок її університетизації. Здійснено аналіз фактів, котрі були одержані в результаті порівняльного аналізу навчальних планів закладів вищої освіти, що забезпечують професійну підготовку педагогічних кадрів; опрацьовано проведене у 2019/2021 н.р. опитування молодих учителів закладів загальної середньої освіти Вінниці й Вінницької області; узагальнено відомості, одержані в процесі спостереження й аналізу уроків, що проводились студентами-практикантами Навчально-наукового інституту педагогіки, психології, підготовки фахівців вищої кваліфікації та факультету математики, фізики та технологій Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Установлено, що виявлені у процесі дослідження недоліки розвитку сучасної педагогічної освіти в Україні, сприяють мобілізації зусиль суб’єктів на їх подолання за умови адекватного осмислення і розуміння складності та суперечності ситуації. Проведене дослідження дозволили констатувати незбалансованість теоретичної і практичної підготовки педагогічних кадрів в університеті, що відбивається на реальній готовності випускників до роботи в сучасній школі. Визначено, що шляхи подолання кризи університетизації педагогічної освіти полягають не в обмеженні фундаменталізації, а в посиленні методологічної і технологічної складової реалізації фундаментальних знань в педагогічному процесі, що, в свою чергу, дозволяє досягти практико-орієнтованості університетської підготовки вчителів за рахунок модернізації змісту освіти і процесу його засвоєння на всіх ступенях і рівнях. Одержані під час дослідження результати можна використати в процесі розроблення навчальних планів у педагогічних і класичних університетах.
  • Thumbnail Image
    Item
    Світле комп’ютерне майбутнє і проблеми зайнятості населення
    (Вінниця : ВДПУ, 2018) Гуревич, Р. С.; Козяр, М. М.; Опушко, Н. Р.
    У статті проведено аналітичне дослідження проблеми професійної адаптації сучасної молоді до вимог інформаційного суспільства. Авторами доведено, що молодь має прагнути до нових знань та інформації, що в свою чергу, допоможе їм адаптуватися до умов швидкої зміни вимог і технологій підготовки фахівців, поновлювати впродовж усього періоду діяльності власні професійні знання та постійно підвищувати професійну компетентність. Зазначається, що державна система освіти за таких умов має сприяти виробленню адекватної організаційної структури і забезпечувати реалізацію принципу «освіта впродовж усього життя». Встановлено, що виходячи з названих проблем, в усіх розвинених країнах освіта людей на різних вікових ступенях є стратегічним напрямом державної політики, в нього інвестують значні державні та приватні кошти, в тому числі на нові дослідження та розробки. Саме освіта визначає обличчя майбутнього, забезпечуючи розширене репродукування особистісного, інтелектуального, соціального, морального, загальнокультурного і врешті-решт економічного потенціалу будь-якої країни і всього людства. Автори статті наголошують на проблемі адаптації професійного життя підростаючого покоління в майбутньому. Проаналізувавши думки експертів, встановлено, що очікуються значні запити на фахівців, які розробляють нові товари та послуги, системи управління, комп’ютерні технології та соціальні концепції, а також на фахівців виробничої галузі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інтердисциплінарні зв’язки у викладанні дисциплін педагогічного цикл
    (Вінниця : Твори, 2019) Опушко, Н. Р.; Гуревич, Р. С.
    В статті розкрито проблему інтердисциплінарних зав’язків у викладанні дисциплін педагогічного циклу. Визначено суть терміну «інтердисциплінарність», встановлено основні функції інтердисциплінарних зав’язків у викладанні дисциплін педагогічного циклу. Розкрита їх поліфункціональність та важливість для підготовки високопрофесійного, мобільного та різнобічно розвиненого фахівця педагогічної галузі. Встановлено, що інтердисциплінарні зв’язки становлять собою одну з конкретних форм загального методичного принципу системності, який детермінує особливий тип мисленнєвої діяльності, а саме: системне мислення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Актуальність застосування компетентнісного підходу в професійній освіті
    (Вінниця : Твори, 2019) Опушко, Н. Р.; Костенко, Н. І.
    Інтеграційні процеси України зумовлюють реформування системи професійної освіти, що полягає в переорієнтації мети освіти, підходів, принципів, методів, технологій навчання. Зміни у структурі системи професійної освіти, передбачає підготовку конкурентоспроможного та висококваліфікованого фахівця, який має володіти усіма професійними та особистісними компетенціями, що забезпечить йому перспективу на сучасному ринку праці. У статті висвітлено питання компетентнісного підходу в професійній освіті, проаналізовано сутність поняття «компетентнісного підходу», визначено його сутність та структуру; схарактеризовано ключові поняття дослідження «компетенції» та «компетентність»; здійснено історико-ретроспективний аналіз поняття «компетентнісний підхід», визначено особливості досліджуваного поняття. Авторами дано порівняльну характеристику властивостей різних педагогічних підходів, що широко використовуються у сучасній педагогічній науці. Авторським колективом встановлено, що компетентнісний підхід, будучи орієнтованим, перш за все, на нове бачення мети та оцінки результатів професійної освіти, висуває свої вимоги і до інших складових освітнього процесу – змісту, педагогічних технологій, засобів контролю та оцінки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання елементів дистанційного навчання у викладанні дисциплін педагогічного циклу
    (Вінниця : ВДПУ, 2019) Опушко, Н. Р.; Габрійчук, Л. Е.
    У статті досліджено можливості використання елементів дистанційного навчання у викладанні дисциплін педагогічного циклу; увагу акцентовано на важливості активного застосування дистанційного навчання в системі вищої освіти України, вивчено законодавче забезпечення даної форми навчання; досліджено праці провідних вітчизняних та зарубіжних дослідників, які працюють над теорією та практикою дистанційного навчання засобами сучасних цифрових технологій; охарактеризовано найбільш відомі освітні інтернет-ресурси (Coursera, Khan Academy, Udacity, edX, iTunes U, Udemy, Prometheus, ВИЩЕ, Moodle). Авторами подано опис власного практичного досвіду використання елементів дистанційного навчання у викладанні дисциплін педагогічного циклу. Зокрема, здійснено характеристику електронного додатку Google Classroom, його можливості, переваги та недоліки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інноваційні технології навчання у сучасній вищій освіті
    (Вінниця : Твори, 2020) Кадемія, М. Ю.; Опушко, Н. Р.
    У статті розглянуті інноваційні технології STEM-навчання, що використовуються у підготовці студентів. Проводиться аналіз практико-орієнтованого навчання (дуальне навчання) на прикладі Німеччини як однієї з найефективніших форм професійного навчання і наукового дослідження. Враховуючи, що дуальне навчання (нім. Duales Studium) – це система професійного навчання, за якої студенти одночасно одержують теоретичні знання в закладі освіти та професійні навички в компанії роботодавця. Дуальне навчання дає можливість збалансувати теорію і практику в підготовці майбутніх фахівців. Маючи значні переваги перед традиційним підходом щодо професійного навчання, упровадження дуальної освіти висуває низку проблем, що необхідно вирішувати на державному рівні, а також і на місцевому, в закладах освіти. Окрім цього, необхідно розв’язати питання підготовленості педагогічних працівників до такої форми навчання. Важливим є те, що в кожній країні має бути своя модель дуального навчання на основі вітчизняної професійної освіти. Розпочинати треба із залучення представників роботодавців до формування навчальної програми дуального навчання. Саме дуальне навчання має починатися з другого або третього року навчання у розрізі спеціальностей у співвідношенні 60% – ЗВО, 40% – на підприємстві (установі). Використання інтерактивних інноваційних технологій навчання, надає можливість кожному студенту за власним графіком опановувати знаннями, навичками практичної роботи. А сама дуальна форма здійснення професійного навчання є інноваційною і має постійно удосконалюватися.
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання цифрових технологій у закладах вищої освіти
    (Вінниця : ВДПУ, 2020) Кадемія, М. Ю.; Кобися, В. М.; Опушко, Н. Р.
    У статті розглядаються питання цифровізації освіти та технологій її впровадження у ЗВО. У першу чергу, зазначимо, що основою освітнього процесу є оволодіння змістом навчання та на його основі впровадження освітніх технологій, методики навчання. Особливу роль у цьому процесі відіграють інноваційні технології навчання. Зокрема, здійснення змішаного навчання з використанням онлайн технологій. Важливу роль відіграє реалізація мотивації до навчання, тому що в основі її лежить самостійна робота здобувачів вищої освіти. Нині значного поширення набуло дуальне навчання, що здійснюється у ЗВО за певними моделями і технологіями. Прикладами такого навчання може служити дуальне навчання в Німеччині. Проте, кожна країна має певну специфіку його здійснення. Важливо, щоб студенти володіли технологіями реалізації практичної діяльності, навичками роботи в мережі, комунікативними навичками. Отже, в основі реалізації цифровізації освіти лежить використання ІКТ в освітньому процесі та використання інформаційно-освітнього середовища, його якісного наповнення онлайн-курсами. Це надає можливість кожному навчатись за бажанням, власним темпом, у будь-який час. Нині у світі є значна кількість масових відкри-тих онлайн-курсів, що робить процес навчання на них потребою кожного фахівця. Усе вищезазначене висуває проблему необхідності підготовки педагогічних працівників щодо такої діяльності, відбувається процес зміни парадигми підготовки викладачів, які будуть здатні працювати у цифровій освіті з використанням відкритого освітнього середовища та відповідних технологій навчання. Це і зумовлює потребу в сучасних умовах на ринку праці фахівців, які мають значний рівень інформованості та здатності опановувати нові знання, розв’язувати професійні задачі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Цифровізація вищої освіти в умовах пандемії: проблеми та перспективи розвитку
    (Вінниця : ВДПУ, 2020) Гуревич, Р. С.; Gurevych, R. S.; Пархоменко, В. А.; Parhomenko, V. A.; Кадемія, М. Ю.; Kademiia, M. Yu.; Опушко, Н. Р.; Opushko, N. R.
    У статті проаналізовано здобутки цифровізації вищої освіти в умовах пандемії COVID-2019, яка впродовж майже двох років не здає позиції в світі. Використовуючи методи аналізу, узагальнення та систематизації інформації стосовно цифрових процесів, що відбуваються у всіх сферах суспільного життя, в тому числі й у вищій освіті, з’ясовано низку проблем, що виникли у результаті екстреного переходу на дистанційну роботу та навчання, наприклад, відсутність відповідного ресурсного забезпечення, протести проти дистанційного навчання тощо. Окреслено першочергові завдання, що мають вирішити заклади вищої освіти в умовах дистанційного навчання; здійснено аналіз освітніх платформ, які найчастіше використовуються у закладах вищої освіти під час дистанційного навчання.