Лінгвістичні прояви гендерних характеристик англомовних художніх текстів (на матеріалі американської прози XX сторіччя)

Abstract

Дисертація присвячена вивченню мовної маніфестації гендерної приналежності авторів у англомовних художніх текстах. Встановлено, що основні риси когнітивного, комунікативного та емотивного стилів колективної мовної особистості американських письменниць ХХ сторіччя в цілому узгоджуються з гендерними мовленнєвими стереотипами. Домінуючою ознакою когнітивного стилю авторок, показниками якого слугують референти й кореляти тропів (ідеологеми та дескриптори ідеологем), є спрямованість на найближче оточення – у мікросвіт. Провідною комунікативною стратегією, що послідовно прослідковується в особливостях втілення образу оповідача (наратемі інтенціональності), образу персонажа-фокалізатора (наратемі фокалізації) та образу читача (наратемі адресації), виступає прийом інтимізації мовлення. Аналіз емотивного стилю авторок засвідчує превалювання типово “жіночих” емотем в аналізованих оповіданнях, а також наявність значної кількості модифікаторів емотем як мовних засобів відтворення різних відтінків й ступеню прояву емоцій. Зіставлення окремо взятих письменників різної статі виявило певне розходження між гендерними мовленнєвими стереотипами та реальними особливостями чоловічого та жіночого художнього мовлення. У мовній особистості З.Фіцджеральд чітко прослідковується роздвоєння гендерних ознак у трьох стилях. У мовній особистості Ф.С.Фіцджеральда спостерігається домінування “чоловічих” тенденцій у когнітивному та комунікативному стилях при деякій гендерній подвійності в емотивному стиліДиссертация посвящена изучению манифестации авторской гендерной принадлежности в англоязычных художественных текстах. В основу исследования положена теория языковой личности, рассматриваемой с позиций особенностей когнитивного, коммуникативного и эмотивного стилей, формирующихся под влиянием гендерных речевых стереотипов. Проведенное исследование позволило установить, что основные черты когнитивного, коммуникативного и эмотивного стиля коллективной языковой личности американских писательниц ХХ века в основном согласуются с гендерными речевыми стереотипами. Как показывает анализ языковой личности в индивидуально-авторском аспекте, особенности речи отдельных писателей разного пола могут значительно отклоняться как от стереотипов, так и от общих гендерно зависимых тенденций в художественной речи.The dissertation focuses on linguistic manifestation of the author’s gender in English literary texts. It was established that the main features of cognitive, communicative and emotive styles of the 20-th century American women-writers’ collective language personality on the whole correspond to gender speech stereotypes. The dominant trait of the authors’ cognitive style, exposed through the target and source domains of tropes (ideologemes and ideologemes’ descriptors) is its orientation towards the microworld as an immediate environment. The prevailing communicative strategy consistently traced in the peculiarities of the narrator’s image (narrateme of intentionality), character-focalizer’s image (narrateme of focalization) and reader’s image (narrateme of addressee-orientation) is speech intimisation. The study of the writers’ emotive style attests to the prevalence in the analyzed texts of typically “feminine” emotemes and a great number of emotemes’ modifiers which serve to reflect various shades and degrees of emotions. A comparative study of individual writers representing different genders shows some discrepancy between gender speech stereotypes and actual features of female and male literary discourse. The split of gender traits is evident in all three styles of Z.Fitzgerald’s language personality. F.S.Fitzgerald’s language personality exhibits prevalence of masculine features in his cognitive and communicative styles with some gender split in his emotive style.