Пам’ятки буго-дністровської та трипільської культури у науковій спадщині П. І. Хавлюка

Abstract

Метою статті є узагальнення та оцінка наукових висновків П. І. Хавлюка про розвиток археологічних культур доби неоліту (буго-дністровської) та енеоліту (трипільської). Методологія дослідження представлена: принципом історизму, системним підходом, методами логіки і групування, порівняльно-історичним та проблемно-хронологічним принципом. Наукова новизна роботи полягає у тому, що у статті узагальнено висновки П. І. Хавлюка про ранньоземлеробські археологічні культури на Східному Поділлі, а також подано їх оцінку іншими археологами. Для написання статті використано неопубліковані рукописи із особового фонду П. І. Хавлюка, що зберігаються у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї та звіти археологічних досліджень із Наукового архіву Інституту археології Національної академії наук України. Подано точку зору П. І. Хавлюка про особливості матеріальної культури населення в період доби неоліту та енеоліту у Середньому Побужжі. Розглянуто наступні питання: топографія поселень (особливості планування), характеристика житлобудівництва, господарська діяльність (землеробство і тваринництво) та ремесла (гончарство, ткацтво і виготовлення знарядь праці). У статті також згадуються відкриті археологом поселення буго-дністровської (Глинище, Глинське І, Ладижин І, Ладижин ІІ, Самчинці, Скибинці, Сокільці, Тростянець) та трипільської культури (Борисівка, Великі Ярузькі, Вербівка I, Вербівка II, Гунчанське, Іваньки, Кліщів, Печера, Рахнянське, Сорока, Уланівка, Чортория). Їх хронологічно систематизовано та подану наукову інтерпретацію. Висновки. Археолог першим на Вінниччині розпочав систематичне дослідження пам’яток доби неоліту. Йому вдалося з’ясувати особливості матеріальної культури та подати власну інтерпретацію розвитку тогочасного населення. Дискусія щодо опублікованих висновків П. І. Хавлюка продовжується.The purpose of the article is to generalize and evaluate the scientific conclusions of P. I. Havlyuk about the development of archaeological cultures of the Neolithic (Bugo-Dniester) and Eneolithic (Trypil) eras. The research methodology is represented by: the principle of historicism, the systemic approach, the methods of logic and grouping, the comparative-historical and problem-chronological principle. The scientific novelty of the work lies in the fact that the article summarizes P. I. Havlyuk conclusions about early agricultural archaeological cultures in the Eastern Podil, as well as their assessment by other archaeologists. To write the article, unpublished manuscripts from the personal fund of P. I. Havlyuk, stored in the Vinnytsya Regional Museum of History and Nature and archaeological research reports from the Scientific Archive of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine were used. The point of view of P. I. Havlyuk about the peculiarities of the material culture of the population during the Neolithic and Eneolithic eras in the Middle Pobuzhzhia is presented. The following issues were considered: topography of settlements (planning features), characteristics of housing construction, economic activity (agriculture and animal husbandry) and crafts (pottery, weaving and tool making). The article also mentions the settlements of the Bugo-Dniester culture discovered by the archaeologist (Glynishche, Glynske I, Ladyzhyn I, Ladyzhyn II, Samchintsi, Skibyntsi, Sokiltsi, Trostyanets) and Trypil culture (Borysivka, Velyki Yaruzhki, Verbivka I, Verbivka II, Gunchanske, Ivanky, Klishchiv, Pechera, Rakhnianske, Soroka, Ulanivka, Chortorija). They are chronologically systematized and a scientific interpretation is presented. Conclusions. The archaeologist was the first in Vinnytsia to start a systematic study of Neolithic monuments. He managed to find out the peculiarities of material culture and present his own interpretation of the development of the population of that time. The discussion about the published conclusions of P. I. Havlyuk continues.