Наукова періодика. Матеріали конференцій
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/7d43c975-0e7c-4333-8f81-4c652ece885c
Browse
663 results
Search Results
Item Реакція населення Поділля на «вдосконалене» самообкладання: 1928 рік(Вінниця : ВДПУ, 2024) Кравченко, П.; Мельничук, О.Метою статті є аналіз настроїв сільського населення Поділля у 1928 р., викликаних посиленням наступу більшовицького режиму на приватного власника на селі з метою його ліквідації в контексті сталінської «революції згори», важливою складовою якої було самообкладання. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності та історизму із використанням загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, методу критичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті авторами недостатньо вивченого в українській історіографії питання реакції сільського населення Поділля на перші кроки більшовицького окупаційного режиму щодо ліквідації українського приватновласницького села і насадження колективного господарства шляхом нав’язування завищених планів самообкладання. Висновки. 1928 р. став періодом загострення боротьби між українськими селянами та більшовицьким режимом, який з метою «соціалістичної перебудови» села свідомо пішов на розорення селянських господарств шляхом посилення фінансового тиску методом «вдосконаленого» самообкладання, чим викликав широке невдоволення, яке в більшості випадків проявлялось у висловлюваннях селян, у їхній відмові брати участь у голосуванні за нав’язані владою розміри самообкладання тощо і загрожувало перерости в силовий опір.Item Етнічні меншини України: роль греків Приазов'я у формуванні національної ідентичності(Вінниця : ВДПУ, 2024) Пономарьова, І.Метою статті є дослідження ролі греків Приазов’я у формуванні національної ідентичності України, а також аналіз впливу їхньої етнокультурної спадщини на розвиток сучасного українського суспільства. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні історико-етнографічних та культурно-антропологічних підходів, а також використанні інтердисциплінарних методів аналізу, зокрема методів порівняльного аналізу, систематизації та синтезу даних. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено комплексний аналіз трансформації національної ідентичності греків Приазов’я з моменту їхнього переселення з Криму до сучасного періоду, зокрема в контексті соціально- політичних змін в Україні та впливу зовнішніх факторів, таких як війна на Донбасі. Висновки. У статті визначено, що греки Приазов’я відіграли значну роль у формуванні багатонаціональної ідентичності України. Їхня культурна спадщина, збереження мови та традицій в умовах історичних викликів є прикладом стійкості та адаптивності етнічної меншини в умовах сучасного українського суспільства. Подальші дослідження у цьому напрямку можуть сприяти глибшому розумінню процесів етнічної та національної ідентифікації в Україні.Item Духовенство Чернівецько-Буковинської єпархії на початку 1980-х років(Вінниця : ВДПУ, 2024) Оліцький, В.Метою дослідження є аналіз структури, становища та визначення основних тенденцій в середовищі православного духовенства Чернівецько-Буковинської єпархії початку 1980-х років, а також вивчення його ролі та впливу на соціокультурні та релігійні процеси в регіоні. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціально-історичних методів дослідження, у тому числі проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, типологічного, діахронного та ін. Наукова новизна полягає в тому, що вперше духовенство Чернівецько-Буковинської єпархії початку 1980-х років стало об’єктом окремого наукового дослідження. Висновки. Духовенство Чернівецько-Буковинської єпархії на початку 1980-х років було достатньо однорідним, а його кількість сталою, сягаючи в середньому 150 осіб. Така кількість священнослужителів не задовольняла потреб єпархії. Близько третини священників мали понад 60 років, що подекуди не дозволяло їм в повній мірі справлятися із навантаженням, яке існувало. Така ситуація в першу чергу пов’язана із заходами радянської влади, які спрямовувалися проти висвячення нових священників, особливо молоді та осіб середнього віку і перепон щодо їхнього вступу до духовних навчальних закладів. Незважаючи на це, більшість священників єпархії мала належну духовну освіту. Як вихід із ситуації, правлячий архієрей висвячував на вакантні парафії священників із числа здібних псаломщиків та хористів, які зобов’язувалися отримати заочно необхідну духовну освіту. Православні священники відігравали важливу роль у житті віруючих регіону, забезпечуючи задоволення їх релігійних потреб. В області відзначалася значна кількість виконання релігійних треб та присутність вірних на богослужіннях, зокрема молоді. Важливою складовою служіння була проповідницька діяльність. На матеріальне становище священників впливала з одного боку, значна відвідуваність храмів та виконання релігійних треб, що сприяло досить високому матеріальному забезпеченню, а з іншого, – радянська дискримінаційна податкова політика та інші способи визискування коштів із духовенства.Item Зі свободою дій чи під примусом? Амбівалентний 1956 рік єпископа Бейли Ґенчі(Вінниця : ВДПУ, 2024) Самборовскі-НодьМетою статті є в хронологічному порядку, з дотриманням причинно-наслідкових зв’язків та історичного контексту проаналізувати публічну діяльність Бейли Ґенчі в 1956 році, розкривши його як єпископа Закарпатської реформатської церкви потенційний «простір для маневру», що детермінував амбівалентні рішення цього церковного діяча. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Зважаючи на невивченість теми та сформульовані завдання, здійснили пошук первинних джерел, що насамперед означає використання архівних документів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі документів аналізованої доби та в контексті тогочасних подій розкрито роль та діяльність Бейли Ґенчі як очільника церковної організації в 1956 році. З допомогою наявних архівних матеріалів – крім фактографічної нарації в межах історичної хронології – враховано напрями публічної діяльності колишнього єпископа та здійснено спробу пошуку її прихованих мотивів, причин та важелів. У такому контексті подібних досліджень до нас ні у вітчизняній, ні в закордонній історіографії не було. Висновки. Достовірним є факт, що після поразки угорської революції 1956 року єпископ Бейла Ґенчі написав або підписав лист до ООН, у якому спростовував новини про депортацію угорських повстанців до Радянського Союзу. Проте до сьогодні не виявлено ніяких однозначних документальних підтверджень того, чи була це його власна воля, чи він написав або підписав такого листа під тиском радянських органів державної безпеки. Натомість тогочасні події та обставини дозволяють припустити, що, зважаючи на займану посаду, він навряд чи міг вчинити інакше. Маємо констатувати й те, що єпископ жодного разу не засудив священників Реформатської церкви Угорщини (РЦУ), які доєдналися до революції, а також заяви єпископа РЦУ Ласло Ровоса. Крім цього, встановлено, що Бейла Ґенчі прикривав перед РСРК священнослужителів, які під час революції перебували в Угорщині, а коли ті повернулися додому, то дійсно змогли продовжувати свою душпастирську діяльність без будь-яких негативних наслідків для себе. Виявлені факти та події в багатьох випадках розкрили постать Бейли Ґенчі та інших учасників тієї історії в іншому світлі.Item Технологія виконання смертних вироків працівниками НКВД у 1937-1938 роках(Вінниця : ВДПУ, 2024) Літинський, В.Метою статті є проаналізувати процеси та методи, що використовувалися працівниками НКВД під час виконання смертних вироків у 1937-1938 роках. Автор характеризує етапи виконання розстрілу працівниками НКВД, досліджує особливості діяльності органів державної безпеки, розкриває наслідки для виконавців після виконання ними масових розстрілів. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (абстрагування, аналізу та синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-системного, історико-критичного, проблемного) методів зі застосуванням принципів історизму, науковості та системності. Наукова новизна роботи полягає у тому, що, використовуючи матеріали архівно-кримінальних справ працівників НКВД, автор аналізує методи і процедури, обставини, умови виконання масових розстрілів на території України у 1937-1938 роках, розкриває вплив цих методик на психологічний стан чекістів. Висновки. У період Великого терору працівниками НКВД смертні вироки здійснювалися з надзвичайно суворою організацією та чітким розподілом обов’язків. Учасники процесу мали визначене завдання, але спільним було втаємничення розстрілів. Технологія виконання вироків була ретельно регламентована наказом НКВД СCСР №00447, який встановлював точний порядок проведення розстрілів. Урегульованість, стандартизованість, втаємничення, використання фізичного та морального насилля є основними характеристиками роботи працівників НКВД під час виконання масових страт. Працівники НКВД, залучені до процесу розстрілу, проходили спеціальну підготовку, що включала не лише технічні навички, але й методи психологічного впливу на засуджених. Загалом система органів держбезпеки передбачала максимізацію ефективності і мінімізацію ризиків витоку інформації. Кожен етап страти був чітко визначений: від моменту затримання до остаточного виконання вироку. Розстріли проводилися у спеціально обладнаних приміщеннях або на віддалених територіях, де забезпечувалася максимальна секретність. Участь у таких операціях вимагала від чекістів не лише технічної вправності, але й високого рівня психологічної стійкості.Item Умови розвитку чеської освіти в Наддніпрянській Україні в період Української революції(Вінниця : ВДПУ, 2024) Погуляєв, О.; Прилипко, Р.Мета статті полягає в необхідності здійснити комплексне дослідження освітнього становища чеської етнічної меншини Наддніпрянської України у добу Української революції та фактори, які сприяли його розвитку і обставини, що створювали труднощі. Методологія дослідження включає такі принципи: об’єктивності, історизму, послідовності, проблемності. У роботі використано методи: аналізу і синтезу, проблемно-хронологічний, порівняльний. Наукова новизна полягає у дослідженні особливостей освітнього становища чехів Наддніпрянської України напередодні та протягом Української революції 1917–1921 років, які відрізняли його від інших етнічних меншин та українців. Висновки. Отже, за часів діяльності українських органів влади чеська меншина отримала юридичний захист та право вільно розвивати власну культуру. Українізація, яку розпочала УЦР, не обмежувала вживання та розвиток чеської чи інших національних мов етнічних меншин, а була елементом уніфікації навчального процесу. Після перевороту 29 квітня 1918 р. гетьман Павло Скоропадський скасував демократичні свободи УЦР. Проте чеська освіта та культура не лише вільно розвивалася, але й користувалася значним фінансуванням з боку Української держави. Також було організовано перекваліфікацію чеських учителів в рамках українізації освіти. Директорія УНР не лише відновила закони УЦР, але й планувала ще більше їх демократизувати, що в свою чергу могло дати новий поштовх розвитку чеської освіти. Проте втілити ідеали Української революції щодо свободи та рівності усіх народів не вдалося через поступову поразку проукраїнських сил.Item Передумови становлення радянської номенклатури в УСРР в 1919 – 1924 рр.: історичний контекст(Вінниця : ВДПУ, 2024) Фастовець, Ю.; Шарпатий, В.Метою статті є з’ясування історичного контексту та причин становлення радянської номенклатури в УСРР в 1919 – 1924-х роках. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, дедукції) та спеціально- історичних (історіографічного наукового аналізу, структурно-системного) методів із принципами історизму, об’єктивності, науковості, доказовості. Наукова новизна роботи полягає в тому, що використовуючи вищезазначені методи в поєднанні із науковими принципами, автори аналізують процес становлення української номенклатури, як системне ціле, що складається з елементів (кожному елементу відповідає відповідна сфера діяльності), над яким своєрідним базисом надбудовується над-система, а саме: форма становлення російської номенклатури в РСФРР (за подобою якої відбувається формування номенклатури в УСРР). Висновки. Становлення номенклатури в УСРР відбувалося внаслідок прямого втручання більшовиків. Для формування української номенклатури більшовики використовували методи фізичного втручання та впливу, що супроводжувалося виселенням українських комуністів за межі республіки та призначенням комуністів із центру (РСФРР) на керівні та звільнені посади в уряді та комуністичної партії в УСРР.Item Українські мотиви у творчості художників Іллі Рєпіна та Івана Айвазовського(Вінниця : ВДПУ, 2024) Лєбєдєва, Ю.Метою статті є аналіз української тематики у творчості українських художників ХІХ ст. Іллі Рєпіна та Івана Айвазовського, у зв’язку з чим відображені мотиви спадщини митців та їх внесок в українську та світову культуру. Методологія дослідження зумовлена використанням, окрім загальнонаукових методів (аналізу, синтезу, індукції, дедукції), спеціальнонаукових методів історичних дисциплін (історико-генетичний, історико- типологічний, просопографічний методи) і принципів об’єктивності та історизму. Наукова новизна полягає у всебічному відображенні життя українців у творчості Іллі Рєпіна та Івана Айвазовського та акценті уваги на високому рівні морального духу українців на полотнах українських художників. Висновки. Картини І. Рєпіна та І. Айвазовського можна назвати етнографічними джерелами, які відображають повсякденне життя, побут, календарну обрядовість та інші аспекти життя українського народу в ХІХ ст. Художникам повністю вдалося зобразити ставлення українців до життя в цілому, власної ідентичності, звичаїв, традицій, відтворити ментальність спільноти. Як бачимо на прикладі творчості І. Айвазовського, переважання степової тематики в контексті українських мотивів зумовлене свідомістю художника, на основі чого можна зробити висновок про степ як основну складову ментальності українців. Особливості живопису І. Рєпіна дозволяють нам стверджувати про відсутність комплексу меншовартості у традиційному українському менталітеті, оскільки він з’явився через поразки українців у ході державотворення, однак бачимо високорозвинену культуру, яка не була знищена навіть в умовах імперських наступів на культурну спадщину з метою знищення цивілізованого народу. Відображення церковної тематики у творчості українських художників дозволяє констатувати невід’ємності присутності віруючих людей для збереження українського морального духу. Як бачимо, живопис українських художників реалістично зображує характер українців та їх минуле, що доводить прихильність авторів до української ідентичності та заперечення тверджень щодо репрезентації ними російської культури. Отже, варто підкреслити, що творчість І. Рєпіна та І. Айвазовського здійснюють і надалі вплив на національну свідомість українців сьогодення.Item Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія : збірник наукових праць(Вінниця : ВДПУ, 2024) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла КоцюбинськогоУ журналі висвітлюються актуальні проблеми історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, етнології, історіографії, джерелознавства, теорії та методології історії, рецензуються найсучасніші монографічні праці в галузі історичних наук.Item Перша Шаргородська наукова історико-краєзнавча конференція. Матеріали конференції. 17-18 жовтня 2014 р., м. Шаргород Вінницької області(2014) Шаргородська районна державна адміністрація; Інститут історії України НАН України; Гальчак С. Д.; Зінько Ю. А.; Войнаровський А. В.