Спогади Василя Нагірного як історичне джерело

Abstract

Метою статті є дослідження інформаційного потенціалу спогадів Василя Нагірного, на основі їх комплексного вивчення, відтворення історії їх формування, аналізу змісту та смислових конотацій. Методологія дослідження обумовлена специфікою роботи з его-документами та полягає у комплексному, взаємодоповнювальному використанні аналітико-синтетичного, історико-генетичного, історико-порівняльного, біографічного, хронологічного методів наукового пізнання. При роботі над проблемою дотримано принципів історизму, об’єктивності, комплексності, що дозволило всебічно розглянути обрану для дослідження проблему. Наукова новизна роботи полягає у комплексному дослідженні «Зі моїх спогадів» Василя Нагірного як історичного джерела. Визначення його інформаційного потенціалу, що виходить за межі висвітлення біографії та громадської діяльності автора і має теоретичне та практичне значення для дослідження історії України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Висновки. Аналіз джерела, на основі вказаного науково-дослідницького інструментарію, дозволив сформувати та обґрунтувати ряд концептуальних положень щодо часу його створення, який визначається періодом 1914–1919 рр., визначити його інформаційний потенціал, що полягає у відтворенні життєвого шляху Василя Нагірного, його суспільно-громадських ініціатив, діяльності народовців та розвитку українського національного відродження другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на західноукраїнських землях, загальної суспільно-політичної ситуації в регіоні, дозволяє реконструювати окремі аспекти щодення та життя Львова в період Першої світової війни.