Уманщина під владою гетьмана Павла Скоропадського

Abstract

На прикладі Уманського повіту Київської губернії об’єктивно відтворити картину важкого періоду суспільно-політичних перемін, які мали місце упродовж усього періоду існування Української Держави з використанням архівних матеріалів, періодичної преси. Методологія дослідження базується на застосуванні логічного методу, що дав можливість об’єднати та узагальнити вже виявлені історичні факти й визначити регіональні особливості; принципу історизму в єдності всіх компонентів, а саме системності та науковості. Наукова новизна роботи полягає у тому, що авторка зосередила свою увагу на дослідженні ролі регіону в тогочасних загальнодержавних подіях доби гетьманату Павла Скоропадського. Таке регіональне спрямування є неабияк важливим з історичного погляду. Стаття є частиною більш широкого дослідження суспільно-політичних, соціально-економічних та національно-культурних подій Української революції 1917 – 1921 рр. на Уманщині. Висновки. У період гетьманату Павла Скоропадського (квітень-грудень 1918 р.) на території Уманського повіту відбулася зміна чиновницького апарату. Органи самоврядування підлягали ревізії та готувалися до перевиборів, що мали відбутись у листопаді-грудні 1918 р. Негативний вплив на процес державотворення здійснила присутність німецьких військ на території краю. Репресії з боку влади, грабунки, реквізиції та конфіскації харчів, контрибуції, примусові заходи щодо селян, складна продовольча ситуація, вилились у конфлікти між населенням і владою. Не отримала належної підтримки з боку більшості населення Уманщини політика, спрямована на надання дієвої допомоги поміщикам і заводчикам у поверненні втраченого майна, заходи щодо запобігання антигетьманській агітації та покарання політичних опонентів.The article aims to objectively reproduce the picture of the difficult period of socio-political changes that took place throughout the entire period of the existence of the Ukrainian state using archival materials and periodicals on the example of the Uman district of Kyiv province. The research methodology is based on a logical method, which made it possible to combine and generalize already identified historical facts and determine regional features; the principle of historicism in the unity of all components, namely consistency and scientific nature. The scientific novelty of the work is based on the study of the region’s role in the national events in the era of Pavlo Skoropadsky’s rule. This regional direction is significant from a historical point of view. The article is part of a broader study of socio-political, socio-economic and national-cultural events of the Ukrainian revolution of 1917-1921 in the Uman district. Conclusions. The official apparatus changed on the territory of the Uman district during Pavlo Skoropadsky’s rule (April – December 1918). Self-government bodies were subject to audit and prepared for re-elections, which were to be held in November – December 1918. The presence of German troops on the district's territory harmed the process of state creation. Repressions by the authorities, robberies, requisition and confiscation of food, indemnities, coercive measures against peasants, and a complex food situation had resulted in conflicts between the population and the authorities. The policy aimed to provide practical assistance to landlords and breeders in returning lost property measures to prevent anti-Hetman agitation and punish political opponents who did not receive proper support from the majority of the Uman district population. Key words: hetman rule, local self-government, peasantry, repression, Uman district.