Основні дефініції дослідження проблеми впровадження екологічної освіти в середніх школах Канади

Abstract

Статтю присвячено аналізу основних дефініцій дослідження проблеми впровадження екологічної освіти в середніх школах Канади. На основі вивчення науково-педагогічної літератури та нормативно-керівних документів та положень здійснено ретроспективний аналіз визначення поняття «екологічна освіта» і встановлено, що появу терміну «екологічна освіта» прийнято пов'язувати з першою конференцією з цієї тематики, яка пройшла в 1970 р. в м. Карсон-Сіті (США), де було прийняте наступне формулювання: «Екологічна освіта являє собою процес усвідомлення людиною цінності навколишнього середовища і уточнення основних положень, необхідних для отримання знань і умінь, необхідних для розуміння і визнання взаємної залежності між людиною, її культурою і її біофізичним оточенням». Автором зазначається, що ширше визначення екологічної освіти було сформульовано на першій в світі Міжурядовій конференції з освіти в галузі навколишнього середовища в Тбілісі у 1977 році. У Декларації Тбіліської конференції, записано, що у правильному розумінні, екологічна освіта являє собою всебічний процес, який триває впродовж усього життя та відповідає вимогам мінливого світу. Вона повинна підготувати людину до життя, озброївши її розумінням основних проблем сучасного світу і надавши їй засоби, необхідні для виконання продуктивної ролі щодо поліпшення життя та збереження навколишнього середовища. Дослідженням також встановлено, що на сучасному етапі канадські освітяни розуміють екологічну освіту як всебічний безперервний процес, який відповідає вимогам сучасного мінливого світу, надає молодому поколінню розуміння основних проблем сучасності з метою покращення життя та збереження природи і виховує екологічно грамотних громадян для побудови сталого майбутнього. Це досягається шляхом накопичення екологічних знань, сприяння усвідомленню учнями себе частиною природи, виховання любові до природи та прагнення до її збереження, розвитку уявлення про цілісність світу природи, формування вмінь та навичок природоохоронної діяльності.Статья посвящена анализу основных дефиниций исследования проблемы внедрения экологического образования в средних школах Канады. На основе изучения научно-педагогической литературы и нормативно-руководящих документов и положений осуществлен ретроспективный анализ определения понятия «экологическое образование» и установлено, что появление термина «экологическое образование» принято связывать с первой конференцией по этой тематике, которая прошла в 1970 в г.. Карсон-Сити (США), где было принято следующую формулировку: «Экологическое образование представляет собой процесс осознания человеком ценности окружающей среды и уточнение основных положений, необходимых для получения знаний и умений, необходимых для понимания и признания взаимной зависимости между человеком, его культурой и ее биофизическим окружением ». Автором отмечается, что широкое определение экологического образования было сформулировано на первой в мире Межправительственной конференции по образованию в области окружающей среды в Тбилиси в 1977 году. В Декларации Тбилисской конференции, записано, что в правильном понимании, экологическое образование представляет собой всесторонний процесс, который продолжается в течение всей жизни и соответствует требованиям меняющегося мира. Она должна подготовить человека к жизни, вооружив ее пониманием основных проблем современного мира и предоставив ей средства, необходимые для выполнения продуктивной роли по улучшению жизни и сохранения окружающей среды. Исследованием также установлено, что на современном этапе канадские педагоги понимают экологическое образование как всесторонний непрерывный процесс, который отвечает требованиям современного меняющегося мира, предоставляет молодому поколению понимание основных проблем современности с целью улучшения жизни и сохранения природы и воспитывает экологически грамотных граждан для построения устойчивого будущего. Это достигается путем накопления экологических знаний, содействие осознанию учащимися себя частью природы, воспитания любви к природе и стремление к ее сохранению, развитию представления о целостности мира природы, формирование умений и навыков природоохранной деятельности.The article analyzes the basic definitions of ecological education in secondary schools of Canada. Based on the study of scientific-pedagogical literature and regulatory guidance documents, a retrospective analysis of the definition of "environmental education" has been carried out and it was found that the emergence of the term "environmental education" is usually associated with the first conference on this subject held in 1970 in Carson city (USA), which adopted the following definition: "Environmental education is the process of recognizing values and clarifying concepts in order to develop skills and attitudes necessary to understand and appreciate the interrelatedness among man, his culture and his biophysical surroundings. Environmental education also entails practice in decisions-making and self-formulation of a code of behaviour about issues concerning environmental quality". The author notes that a broader definition of environmental education was formulated at the First Intergovernmental Conference on Environmental Education in Tbilisi in 1977. In the Declaration of the Tbilisi conference, it is recorded that, environmental education is a comprehensive process that lasts throughout life and meets the requirements of a changing world. It is education for the general public with a view to providing citizens with adequate background of knowledge and information, enabling them to take part in decisions concerning their environment. It was also established that today Canadian educators understand environmental education as a comprehensive, lifelong process that meets the demands of today's rapidly changing world, provides the younger generation with an understanding of the major contemporary problems with the goal of improving life and conservation of nature and bringing up environmentally literate citizens for a sustainable future. This is achieved by the accumulation of ecological knowledge, promoting the students’ understanding themselves the as a part of nature, nurturing love for nature and the desire for its conservation, the development of ideas about the integrity of the natural world, development of conservation skills.