Стратегічні орієнтири публічного управління логістичним забезпеченням сил оборони України
Date
2024
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київ : Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління»
Abstract
Доктрина Збройних Сил НАТО визначає загальну відповідальність усіх держав-членів за ефективне логістичне забезпечення багатонаціональних військових операцій. Однак національні сили зберігають самостійність до моменту передачі під командування НАТО. Логістичне забезпечення Збройних Сил включає комплекс заходів, спрямованих на підтримку військ через постачання, технічне забезпечення, транспорт, інфраструктуру та медичне обслуговування. Метою є ефективна організація логістичних процесів для забезпечення боєздатності військ у мирний час, кризу та війну. Логістика НАТО поділяється на планування та процеси, що охоплюють управління, переміщення матеріалів, товарів, послуг та інформації під час операцій. Існує стратегічний, тактичний та коопераційний рівні логістики, що сприяють стандартизації для країн-членів. Логістичне забезпечення використовує як військовий, так і цивільний потенціал, за умови оперативної та економічної доцільності. Ефективне логістичне забезпечення вимагає ретельної підготовки органів і підрозділів до дій, аналізу стану логістичних сил, розробки концепції забезпечення та нагромадження необхідних запасів. Процес планування базується на бойовому завданні, намірі командира, оцінці ситуації та потребах у постачаннях. Організація логістичного забезпечення залежить від завдань, ситуації, можливостей підрозділів та місцевих умов. Ключовими елементами є ініціація заходів через виконавчі документи, контроль за постачанням через рапорти та поточний нагляд. У мирний час зберігаються нормативні запаси для навчань та переходу до військової системи постачання, а в кризовий період поповнюються військовими нормами. Процес постачання включає фізичні переміщення поставок та інформаційні потоки, що забезпечують ефективність логістичних операцій. Логістика в ЗСУ повинна бути чітко організованою системою, побудованою на основах макрологістичної структури, що дозволить оптимізувати її ієрархію та взаємодії.
The NATO Armed Forces Doctrine defines the overall responsibility of all member states for the effective logistical support of multinational military operations. However, national forces retain their independence until the moment of transfer to NATO command. The logistical support of the Armed Forces includes a set of measures aimed at supporting the troops through supplies, technical support, transport, infrastructure and medical care. The goal is the effective organization of logistical processes to ensure the combat capability of the troops in peacetime, crisis and war. NATO logistics is divided into planning and processes that cover the management, movement of materials, goods, services and information during operations. There are strategic, tactical and cooperative levels of logistics that promote standardization for member countries. Logistic support uses both military and civilian potential, subject to operational and economic feasibility. Effective logistical support requires careful preparation of bodies and units for action, analysis of the state of logistical forces, development of a concept of support and accumulation of necessary stocks. The planning process is based on the combat mission, the commander's intention, the assessment of the situation and the supply needs. The organization of logistical support depends on the tasks, the situation, the capabilities of the units and local conditions. The key elements are the initiation of measures through executive documents, control over supply through reports and ongoing supervision. In peacetime, regulatory stocks are stored for exercises and the transition to the military supply system, and in times of crisis they are replenished with military standards. The supply process includes physical movements of supplies and information flows that ensure the effectiveness of logistical operations. Logistics in the Armed Forces of Ukraine should be a clearly organized system built on the basis of a macro-logistical structure, which will allow optimizing its hierarchy and interaction.
The NATO Armed Forces Doctrine defines the overall responsibility of all member states for the effective logistical support of multinational military operations. However, national forces retain their independence until the moment of transfer to NATO command. The logistical support of the Armed Forces includes a set of measures aimed at supporting the troops through supplies, technical support, transport, infrastructure and medical care. The goal is the effective organization of logistical processes to ensure the combat capability of the troops in peacetime, crisis and war. NATO logistics is divided into planning and processes that cover the management, movement of materials, goods, services and information during operations. There are strategic, tactical and cooperative levels of logistics that promote standardization for member countries. Logistic support uses both military and civilian potential, subject to operational and economic feasibility. Effective logistical support requires careful preparation of bodies and units for action, analysis of the state of logistical forces, development of a concept of support and accumulation of necessary stocks. The planning process is based on the combat mission, the commander's intention, the assessment of the situation and the supply needs. The organization of logistical support depends on the tasks, the situation, the capabilities of the units and local conditions. The key elements are the initiation of measures through executive documents, control over supply through reports and ongoing supervision. In peacetime, regulatory stocks are stored for exercises and the transition to the military supply system, and in times of crisis they are replenished with military standards. The supply process includes physical movements of supplies and information flows that ensure the effectiveness of logistical operations. Logistics in the Armed Forces of Ukraine should be a clearly organized system built on the basis of a macro-logistical structure, which will allow optimizing its hierarchy and interaction.
Description
Публічне управління. Логістичне забезпечення сил оборони. Україна
Keywords
офіцери-логісти, сили оборони України, публічне управління, державне регулювання, логістичне забезпечення, logistics officers, Ukrainian Defense Forces, public administration, state regulation, logistics support
Citation
Юник І. Г. Стратегічні орієнтири публічного управління логістичним забезпеченням сил оборони України // Наукові перспективи (Серія «Державне управління», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Медицина», Серія «Педагогіка», Серія «Психологія») : журнал. Випуск № 11(53) 2024. Київ : Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024. С. 434-441. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-11(53)-434-441