Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/66dcdcbd-ffae-44ea-ab22-66e30708f1b5
Browse
237 results
Search Results
Item Динаміка валового внутрішнього продукту України 2003-2023 роки(2024) Климчук, О.; Самборська, О.У статті проведений аналіз важливих показників для підняття економіки країни, включаючи валовий внутрішній продукт, валовий продукт на душу населення для окреслення перспектив розвитку. Обраховано рівень економічної активності населення, якості життя, фінансового навантаження на працездатну особу, платоспроможний попит. Встановлено, зниження валового продукту, що супроводжується зменшенням надходжень до бюджету, зменшення купівельної спроможності громадян, відповідно і скороченням виробництва товарів та послуг, скорочення експорту. Досліджені показники негативно позначаються на експорті та імпорті, спостерігаємо динаміку зміщення даних не в найкращу сторону для розвитку країни, окреслили велику імпортозалежність. Також автори відзначають основні проблеми з якими стикнулася національна економіка у 2003-2023 роки, зіставили реальний та номінальний валовий внутрішній продукт. Конкретні напрямки галузевої структурної політики на наш погляд, варто сконцентрувати на розвитку технологій, створення робочих місць, ефективному використанні наявних природних ресурсів. Зазначено, що показники валового внутрішнього продукту має великий вплив на кожного в економічному середовищі країни. Зміни показника впливають на всі сфери: від власних фінансів до інвестиційної привабливості країни, можливості зростання потенційних в робочих місць. Авторами визначено, що стрімке зростання імпорту починаючи з 2005 року, так імпорт у 2023 році перевищив рівень 2005 року на 14,47%, що значно ускладнює підняття економіки. Закцентовано увагу на тому, що зміни потрібно фокусувати на заходах інтенсифікації інвестицій та підвищення ефективності використання наявних фінансових, трудових та виробничих ресурсів. Для інтенсифікації державної економічної політики та обрання вектору розвитку економіки країни слід звернути увагу на виробничі потужності та нарощення виготовлення продукції з подальшою реалізацією на експорт.Item Передумови становлення та перспективи розвитку електронного урядування в Україні(2024) Дзевелюк, Марина; Дзевелюк, АндрійУ статті проаналізовані історичні аспекти становлення електронного урядування в Україні, встановлено часові періоди та їх особливості, представлено перспективні напрями розвитку електронного урядування. Проаналізовано сучасні дослідження вітчизняних науковців даного напрямку. Охарактеризовано актуальні проблеми, які стоять перед Україною та світом, які стосуються мережевої війни, світової пандемії, що уповільнюють процес ефективного впровадження електронного урядування. Визначено, що законодавча база існує, але потребує подальшого розвитку і вдосконалення, відповідно до стандартів ЄС та реалій, які транслює сучасне суспільство. У дослідженні зазначено, що наразі в Україні триває етап впровадження електронного урядування, який розпочався в 2019 році, для якого показовим було формування теоретичної моделі електронного урядування та офіційне впровадження практичної моделі на основі веб-порталу «ДІЯ», який являється брендом цифрової держави в Україні. Встановлено, що для України важливого сенсу набувають такі напрямки: діджиталізація державного управління, підвищення прозорості та підзвітності управлінської діяльності, розширення електронних послуг за допомогою інтеграції нових сервісів, ефективність надання електронних послуг, становлення структур електронної демократії, а також підвищення доступності та інклюзивності населення, а також розвиток інфраструктури, поліпшення кібербезпеки, регулювання процесів електронної комерції, перспективи використання елементів штучного інтелекту та аналітики великих даних для покращення управлінських процесів та прогнозування потреб громадян, міжнародне співробітництво та інтеграція до світових платформ, запровадження цифрових інновацій та інші, що в своїй сукупності модернізує функціонування сучасної держави. Запропоновано дій, які допоможуть розвинути зазначені напрями, що в результаті дозволить підвищити ефективність державного управління.Item Правовий статус військовозобов’язаного в Україні в умовах правового режиму воєнного стану(2024) Шлапак, В.Стаття присвячена аналізу правового статусу військовозобов’язаних в Україні в умовах правового режиму воєнного стану. На основі чинного законодавства автором сформовано понятійний апарат дослідження, зокрема, надано визначення дефініцій «правовий режим воєнного стану», «військовозобов’язаний», «призовник», «військовослужбовець» тощо. Проведено ґрунтовне вивчення нормативно-правової бази, яка регулює питання мобілізаційної підготовки та проходження військової служби. Окрему увагу приділено також аналізу змін, внесених до Законів України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» після запровадження воєнного стану і оголошення загальної мобілізації в нашій державі. Досліджено вплив оновленого законодавства на правовий статус військовозобов’язаних та наголошено на пріоритетності забезпечення прав людини і громадянина навіть попри можливість їх обмеження згідно із чинними нормативно-правовими актами України. У роботі з’ясовано практичні аспекти застосування нових правових норм, а також виявлено прогалини, що потребують додаткового врегулювання. З урахуванням судової практики обґрунтовано необхідність створення прозорих і ефективних механізмів оскарження рішень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, підкреслено важливість вдосконалення мобілізаційного законодавства задля недопущення безпідставного обмеження та порушення прав військовозобов’язаних. На основі проведеного дослідження надано конкретні пропозиції щодо усунення виявлених колізій у регулюванні правового статусу військовозобов’язаних в Україні в умовах правового режиму воєнного стану. У статті закцентовано увагу на тому що оновлення мобілізаційного законодавства призвело до виникнення не лише цієї прогалини. Ще більше правових колізій з’явилося у зв’язку із прийняттям Постанови № 560, яка подекуди розходиться із нормами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливо щодо питання про надання громадянам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.Item Повноваження та реформування вищої ради правосуддя як елементу державного управління системою органів судової влади України(2024) Піпко, А.Стаття присвячена вивченню особливостей формування складу та повноважень Вищої ради правосуддя у сфері організаційного забезпечення діяльності судів в Україні. Висвітлено питання реформування Вищої ради правосуддя як складової державного управління системою органів судової влади України. З цією метою проаналізовано положення Конституції України та спеціального Закону, який регламентує діяльність Вищої ради правосуддя, а також розглянуто основні функції та завдання Вищої ради правосуддя України. Досліджено питання відновлення роботи Вищої ради правосуддя у 2023 році,правовий статус даного державного органу в системі судової гілки влади. З’ясовано, що діяльність Вищої рада правосуддя є надзвичайно важливою в демократичній та правовій державі. Основними завданнями Вищої ради правосуддя є формування суддівського корпусу, звільнення суддів з посад, притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за порушення ними положень Закону. В статті також запропоновано напрямки вдосконалення процедури добору кадрів до кладу Вищої ради правосуддя. Обґрунтовано нагальну потребу реалізації з боку Вищої ради правосуддя принципу незалежності судів при прийнятті ними судових рішень. Зазначено, що втручання у здійснення правосуддя чи безпосередній вплив на суддів в правовій та демократичній державі, якою себе позиціонує України є недопустимим у будь-який спосіб. Закцентовано увагу, що сьогодні в Україні залишається вкрай великою проблемою відсутність можливості апелювати щодо незаконності рішень Вищої ради правосуддя до вищестоящого органу в Україні і це створює можливості до неналежного розгляду скарг громадян, непрямим доказом чому є численні звернення до ЄСПЛ. Дані обставини в першу чергу знижують довіру до ВРП як надзвичайно важливого органу державного управління для організації якісно правосуддя. Було надано рекомендацію, що задля підвищення довіри населення до правосуддя в Україні, слід активізувати роботу Вищої ради правосуддя, в першу чергу, з метою очищення суддівського корпусу. А також, на наш погляд, удосконалення діяльності Вищої ради правосуддя має тривати одночасно з реформування судової реформи в Україні. Саме незалежність та безсторонність таких органів державної влади як Вища рада правосуддя являються еталоном належного здійснення правосуддя в правовій та демократичній державі.Item Особливості застосування педагогічних технологій вивчення права у вищій школі(Вінниця: ТОВ «Друк», 2024) Вальчук, О.; Пилипенко, Т.У статті досліджено особливості застосування педагогічних технологій вивчення права у вищій школі, адже педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, що застосовуються у навчанні, і як реальний процес навчання. Вимоги сучасності ставлять перед юридичним вишем завдання сформувати не лише високоосвічену, але й здатну самостійно, творчо мислити, адаптуватися до умов існування особистість. Це вимагає змін у діяльності викладача юридичних дисциплін і, в першу чергу, потребує взаємодії зі студентами та процесами їх саморозвитку й амоорганізації. Розробляються нові та використовуються вже існуючі технології навчання, які адаптуються до конкретних умов та специфіки навчальних закладів. У зв’язку з цим розробляються й різні технології аналізу педагогічної діяльності, що стимулюють посилення самостійності студентів, передбачають розвиток процесів саморегуляції спільної діяльності викладача та студентів і сприяють підвищенню якості навчального процесу в цілому. Виходячи з того, що інститут педагогічних технологій є предметом широких наукових дискусій як в Україні, так і за кордоном, авторами досліджено етапи введення в науковий обіг поняття педагогічні технології та його зв'язок з методикою викладання права. Звернення до концептуальної еволюції теоретичних витоків педагогічних технологій дало можливість проаналізувати їх сутність та зміст, дослідити структурно-функціональні і предметно-технологічні характеристики найбільш витребуваних педагогічних технологій, які автори успішно реалізовують у своїй викладацькій практиці. Особлива увага приділена аналізу сучасного стану педагогічних технологій та проблемам, що виникають в процесі вивчення права, зроблено висновок, що ефективність навчального процесу залежить від багатьох чинників. Але незаперечним є те, що успіх у реалізації навіть найдосконаліших педагогічних систем та завдань, залежить від особистості викладача, його майстерності і моральних якостей. Оскільки метою статті є оцінка ефективності потенціалу особливостей застосування педагогічних технологій загалом, а також використання найбільш сучасних з них в процесі підготовки фахівців з права, автори дійшли висновку щодо важливості інтегративного розуміння педагогічних технологій, відзначили притаманну їм універсальність, шо базується на поєднанні варіативності й альтернативності із особистісно орієнтованим підходом. В статті наголошується, що варто розрізняти педагогічну технологію від методики навчання. Відмінність полягає в тому, що педагогічні технології вдається відтворювати й тиражувати і, при цьому, гарантувати високу якість навчально-виховного процесу. Виходячи із завдань дослідження, окрема увага приділена оцінці ефективності таких педагогічних технологій як модульне навчання, блочно-тьюторська технологія, метод аналізу казусів, діяльність юридичної клініки, вуличне право, електронне навчання та використання штучного інтелекту. Робиться висновок щодо необхідності володіння спеціальними методами, прийомами і технологіями в сфері сучасної освіти, що, в свою чергу, дає реальну можливість ефективно виконувати завдання в умовах сучасних глобальних викликів, перед якими опинилася світ в цілому і Україна зокремаItem Публічне управління і право: історія, теорія, практика: збірник наукових праць. Вип.4(Вінниця: ТОВ «Друк», 2024) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського; Яременко, О. І,; Кононенко, В. В.; Назаренко, М. О.Збірник наукових праць спрямований на дослідження найбільш актуальних і перспективних напрямків галузей знань «Публічне управління та адміністрування» та «Право»; забезпечення майданчика наукової комунікації між дослідниками-теоретиками та практиками; створення можливостей для науковців, викладачів, аспірантів, магістрантів та студентів для оприлюднення результатів досліджень та їх вільного поширення.Item Організаційно-управлінські аспекти зростання споживання твердого біопалива в Україні(Одеса : Олді+, 2024) Климчук, О. В.Визначальна роль у нарощуванні виробництва твердого біопалива полягає у гарантуванні національної енергетичної безпеки, формуванні конкурентоспроможності виробленої продукції та прискоренні процесів економічного зростання України. Високий організаційно-управлінський рівень функціонування ринку твердого біопалива потребує високорентабельного вирощування й ритмічного постачання енергетичної біосировини.Item Державна політика розвитку будівельної галузі в умовах військової агресії росії(Одеса : Одеська Політехніка, 2024) Вишнівський, М. В.; Климчук, О. В.В умовах наявної військової агресії росії, підприємства будівельної галузі зіштовхуються зі значними викликами, але водночас будівельна індустрія залишається ключовим сектором економіки. Для забезпечення її стійкого та збалансованого розвитку запропоновано формування комплексної державної політики, яка, передусім, має бути спрямована на реформування регуляторної діяльності держави у будівництві, запровадженні інновацій та стимулюванні залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій.Item Державне управління розвитком соціального підприємництва в умовах воєнного стану(Одеса : Одеська Політехніка, 2024) Поворознюк, С. П.; Климчук, О. В.Соціальне підприємництво набуває значної популярності серед основних форм бізнесової діяльності, яка в позитивному аспекті змінює суспільство і дає реальну можливість конкретним громадам та підприємцям взяти справу під свій контроль та зробити вагомий вклад на економічному фронті у нашу загальну перемогу. Зростання попиту на такий вид бізнесової діяльності доводить те, що українське суспільство прагне до підвищення якості життя, і свідомо бере на себе відповідальність за отримані результати. Тому така тенденція має постійно підтримуватись державою, а в повоєнному відновленні України стати загальнообов’язковою нормою. Соціальне підприємництво в сучасних умовах має органічно доповнювати державну політику соціального захисту внаслідок володіння організаційно-управлінською гнучкістю та здатністю оперативно реагувати на виклики внутрішнього і зовнішнього середовища. В умовах зростання процесів децентралізації державного управління соціальне підприємництво здатне запроваджувати ефективні технології вирішення нагальних соціальних викликів на регіональному рівні, сприяючи розвитку малого і середнього бізнесу та наповненню місцевих бюджетів територіальних громад.Item Сучасні підходи до державного управління проєктно-грантовою діяльністю малого та середнього бізнесу(Одеса : Одеська Політехніка, 2024) Савишен, Я. О.; Климчук, О. В.Важливою складовою державної підтримки є грантова діяльність. Гранти надають підприємствам не лише фінансування, але й можливість реалізувати інноваційні проєкти, вийти на нові ринки та стимулювати економічне зростання. Синергія державної політики та грантової підтримки створює сприятливі умови для відновлення та розвитку українського бізнесу. Це надає можливість українським підприємцям не лише подолати наслідки війни, але й стати більш стійкими та конкурентоспроможними на світовому ринку. Ця форма підтримки передбачає ретельний аналіз економічних та соціальних факторів, які впливають на суб’єкти малого та середнього бізнесу, а також розробку комплексної стратегії фінансової підтримки, що відповідає їхнім потребам та можливостям.