Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b8c31212-66fe-4d21-b8fe-45d63fdbe3aa
Browse
14 results
Search Results
Item Творчо-професійний потенціал формування успішної особистості майбутніх учителів музики(Каменець-Подільский, 2014) Мозгалева, Н. Г.; Mozghalova, N. H.В статті проаналізовано змістове наповнення поняття «потенціал особистості», розглянуто проблему комплексного становлення усього потенціального арсеналу особистості майбутнього вчителя музики в цілісній системі інструментально-виконавської підготовки. Проаналізовано широкий потенціальний арсенал (інтелектуальний, виконавський, аксіологічний, ментальний, евристичний, інтуїтивний, художній) формування успішної особистості вчителя музики, що поєднує в собі інтереси й потреби, спрямованість і схильності, інтелектуальні, емоційні, вольові, виконавські якості і дії, що обумовлюють успішність різних видів творчо-пізнавальної та навчально-виконавської діяльності студентів. Об’єктивним показником функціонування потенціальних можливостей майбутнього вчителя музики є поява мотиваційних тенденцій самопізнання, самооцінювання, самоствердження, самореалізації.Item Сутність і термінологічна характеристика інструментально-виконавської підготовки майбутніх вчителів музики(Дніпропетровськ, 2014) Мозгалева, Н. Г.; Mozghalova, N. H.В статті розкрито сутність і термінологічну характеристику інструментально-виконавської підготовки вчитнлів музики. Ґрунтуючись на дефініціях, поданих у словникових виданнях методику інструментально-виконавської підготовки визначено як сукупність певних правил, рекомендацій, засобів, форм і методів навчання в галузі виконавського мистецтва, підпорядкованих задачам професійної діяльності вчителя музики.Item Категорія «Виконавський успіх»:загальнонауковий контекст(Київ ; Вінниця, 2014) Барановскаz, И. Г.; Мозгалева, Н. Г.; Mozghalova, N. H.В статті здійснено теоретичний аналіз проблеми досягнення майбутніми вчителями музики виконавського успіху. Визначено історико-філософські, психолого-педагогічні основи даної галузі досліджень, обґрунтовано комплекс професійних характеристик, виконавських здібностей, якостей і вмінь, необхідних для досягнення успіху у навчальній і професійній діяльності.Item Психолого-педагогічні аспекти музично-інструментального виконавства(Київ ; Вінниця, 2014) Мозгалева, Н. Г.; Mozghalova, N. H.В статті визначено психолого-педагогічні аспекти музично-інструментального виконавства, обґрунтовано його роль у формуванні особистості майбутнього вчителя музики. Визначено, що музичне виконавство є повноцінним видом художньої творчості паралельно з діяльністю композитора і драматурга, але має деякі відмінності, обумовлені специфікою виконавської діяльності, рівнем розвитку відповідних якостей і вмінь, суспільною значущістю і цінністю даного виду мистецтва. Наголошується, що у виконавській діяльності яскраво виражена спрямованість на розвиток індивідуально-неповторних якостей особистості. Розглянуто складові інструментального виконавства, зокрема: виконавську діяльність, виконавську творчість, виконавську інтерпретацію, виконавський інтерес, виконавський досвід. Не надаючи засадового значення жодній із перерахованих складових, зазначається, що тільки їх комплексне формування дозволить оптимізувати процес інструментально-виконавської підготовки.Item Проблеми інтеграційно-комунікативних технологій в мистецькій освіті(Львів : ЛДКУ БЖД, 2015) Барановська, І. Г.; Мозгалева, Н. Г.; Mozghalova, N. H.; Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I. H.; Барановський, Д. М.; Барановский, Д. М.; Baranovskyi, D. M.У статті розглядаються основні переваги та недоліки (впровадження) інтеграції інформаційно-комунікативних-технологій у процес підготовки майбутніх вчителів мистецьких спеціальностей. Обґрунтовано переваги, труднощі, доцільність використання інформаційно-комунікативних-технологій в практиці підготовки вчителів мистецьких дисциплін. Розглянуто інноваційні технології (програмне забезпечення) для підготовки та оформлення концертного виступу. Ці технології забезпечують ефективність і продуктивність навчально-виховного процесу.Item Основні напрями модернізації інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики(Київ, 2014) Мозгалева, Н. Г.; Mozghalova, N. H.В статті окреслено основні напрями модернізації інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики, які відкривають нові можливості для якісного оновлення процесу навчання гри на музичних інструментах. Доведено, що орієнтація на діалогову стратегію спілкування, активізація науково-дослідної діяльності, взаємодія педагогічних практик, участь студентів у музично-виконавському фестивально-конкурсному русі створює підґрунтя для досягнення високого рівня виконавської підготовленості студентів до практичної діяльності. Теоретико-концептуальною основою впровадження вищеозначених напрямів у педагогічну практику виступає таксономічний підхід, що забезпечує спрямування цільових орієнтирів студентів на досягнення навчального і професійного успіху.Item Музичні здібності, їх сутність і розвиток в процесі інструментально-виконавської підготовки вчителів музики(Кривий Ріг, 2015) Мозгалева, Н. Г.; Mozghalova, N. H.В статті розглянуто основні музичні здібності: ладове чуття, музично-слухові уявлення, чуття ритму, музичну пам'ять і музичне мислення. Визначено можливості їх формування в процесі інструментально-виконавської підготовки вчителів музики. З’ясовано, що музичний слух - це здатність сприймати та усвідомлювати смисл послідовностей і сполучень звуку в музичному творі. Розкрито природу та особливості музичного ритму. Виокремлено види музичної пам’яті (слухо-образну, емоційну, конструктивно-логічну і рухово-моторну), а також основні способи і прийоми успішного запам’ятовування музичного тексту. Визначено загальнонаукову методологію процесу музичного мислення; фактори, що впливають на ефективність його формування.Item Методологічний контекст інструментально-виконавської підготовки вчителів музики(Київ, 2013) Мозгалева, Н. Г.; Mozghalova, N. H.В статті розкрито методологічні основи дослідження інструментально-виконавської підготовки вчителів музики. Виокремлено три рівні методології: філософський, загальнонауковий і мистецтвознавчий (конкретнонауковий), які є відносно рівноправними, взаємодоповнюючими та взаємопов’язаними. Розкрито сутність та особливості гуманістичного, аксіологічного, акмеологічного, системного, синергетичного, культурологічного, компетентісного, тембрового, інформаційно-семіотичного підходів.Item Концептуальні підходи до оновлення змісту інструментально-виконавської підготовки вчителів музики(Кривий Ріг, 2014) Мозгалева, Н. Г.; Mozghalova, N. H.У статті запропоновано концептуальні засади інструментально-виконавської підготовки вчителів музики. Теоретично обґрунтовано сутність і специфіку таксономічного підходу в галузі інструментального виконавства. Визначено мету, завдання, принципи, навчання в інструментальному класі. Наголошено, що підвищення якості інструментально-виконавської підготовки можливо, якщо перетворити процес навчання гри на музичних інструментах на організаційно-методичну систему, розроблення якої необхідно здійснювати з урахуванням визначених ідей.Item Взаємодія педагогічних практик як змістова та процесуальна складова підготовки вчителів музичного мистецтва(Каменець-Подільський, 2016) Мозгалева, Н. Г.; Mozghalova, N. H.У статті обґрунтовано взаємодію педагогічних практик як змістову та процесуальну складову підготовки вчителів музичного мистецтва. На основі аналізу наукових праць, педагогічної реальності та результати опитування студентів з’ясовано, що взаємодія педагогічних практик на факультеті мистецтв вимагає дотримання наступних вимог: забезпечення інноваційної діяльності викладачів та вчителів шкіл з метою оновлення змісту, форм і методів проведення педагогічної практики; постійна педагогічна діагностика розвитку особистісних якостей студентів, їх поглядів і запитів стосовно ефективності фахової підготовки; систематизація та оптимізація взаємозв’язку форм і змісту всіх видів педагогічної практики у вузі. Доведено значення постійної організаційної і методичної взаємодії викладачів і студентів з учителями міста, зокрема проведення науково-практичних конференцій, семінарів і практикумів з метою обговорення результатів сумісної роботи, здійснення пошуку шляхів оптимізації практичної підготовки. Визначено функції такої взаємодії: підсумкова, установча, рефлексивна, методична, методологічна. Виокремлено найбільш значущі види діяльності студента-практиканта:дослідницька, проективна, комунікативно-організаторська, виконавська. Визначено основні завдання педагогічної практики: розвиток виконавського і творчого потенціалу студентів; закріплення й збагачення психолого-педагогічних та мистецьких знань у процесі їх використання; формування та розвиток умінь і навичок концертно-просвітницької діяльності; застосування дослідницького підходу до музично-педагогічної діяльності; ознайомлення з станом навчально-виховної та музично-просвітницької роботи в школі.