Автореферати та дисертації
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8a546e8e-ce81-4d78-8825-2906a414b663
Browse
16 results
Search Results
Item Формування дистанційно-інтерактивного середовища підтримки батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами : дисертація(Київ, 2023) Король, А. В.У дисертації обґрунтовано теоретичні основи формування дистанційно-інтерактивного середовища підтримки батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами в контексті сучасних викликів суспільства. Визначено сутність процесу підтримки батьків дітей з особливими мовленнєвими потребами як комплекс заходів, що організовані вчителями-логопедами та спрямовані на залучення батьків до співпраці у процесі відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей в умовах віддаленої взаємодії. Реалізація цих заходів дає змогу покращити якість життя сімей, які виховують дитину з особливими мовленнєвими потребами через надання батькам ресурсів для мовленнєвого розвитку їхніх дітей, сприяння задоволенню ними власних соціальних і психологічних потреб. Проаналізовано сучасні форми залучення педагогами-логопедами батьків до взаємодії в умовах закладів дошкільної освіти та визначено, що оптимальною моделлю стосунків між фахівцем та батьками має стати партнерська взаємодія, забезпечена новітніми технологічними рішеннями з використанням інтерактивного потенціалу інформаційного мережевого середовища та дистанційних можливостей комп’ютерних технологій. Встановлено, що створення віртуального просвітницького простору для батьків дітей з особливими освітніми потребами та впровадження дистанційних форм роботи надають можливість трансформувати традиційні підходи до представлення, розповсюдження та обміну інформацією. Констатовано необхідність створення дистанційно-інтерактивного середовища для безперервної взаємодії педагога з батьками та включення в таке середовище застосунків, сервісів та програм, як от: соціальних мереж, онлайн-платформ для дистанційного зв’язку, навчальних онлайн-платформ, хмарних сервісів, месенджерів для особистого спілкування та чат-ботів для консультування. Доведено, що використання дистанційно-інтерактивного середовища підтримки батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами сприяє зростанню в них рівня готовності до співпраці з учителем-логопедом у процесі відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей, що є фактором, який сприяє отриманню успішного результату під час логокорекційної роботи. Визначено методологічні підходи до комплексного вивчення підтримки (системний, процесуальний, гуманістичний, аксіологічний, акмеологічний, середовищний, особистісно орієнтований, соціально-психологічний, сімейно-орієнтований та діяльнісно-інтерактивний) та принципи організації взаємодії учителя-логопеда з батьками (принцип емоційного благополуччя, індивідуалізації, орієнтації на потреби та запити батьків, практичної орієнтованості, систематичності й неперервності, диференціації, інтеграції). Розроблено структурно-функціональну модель готовності батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами до співпраці з учителем-логопедом з метою відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей в умовах дистанційно-інтерактивного середовища, яка стала основою діагностики рівня вираженості такого феномену та відобразила специфіку готовності дорослих людей (нефахівців) до співпраці з логопедом у логокорекційному процесі. Здійснено аналіз компонентного складу готовності батьків до співпраці з учителем-логопедом у процесі логокорекції, оскільки саме вона, на нашу думку, є основною передумовою ефективності логокорекційної роботи з дитиною з особливими мовленнєвими потребами в умовах віддаленої взаємодії. Готовність до співпраці з логопедом у процесі логокорекційної діяльності за своєю суттю та структурою подібна до готовності людини до інноваційної діяльності і містить мотиваційний, когнітивний та процесуальний компоненти. Розроблено компонентний склад готовності батьків до співпраці з учителем-логопедом. У її структурі виокремлено аксіологічний (система психологічних утворень особистості, які за відповідних обставин створюють відповідні настрої та спонукають людину до обраної діяльності), акмеологічний (комплексне утворення з ціннісних установок, особистісних якостей та властивостей суб’єкта діяльності, які обумовлюють успішність і продуктивність обраної діяльності) та праксеологічний (здатність батьків діяти самостійно та взаємодіяти з іншими суб’єктами діяльності, у тому числі з дитиною, з метою її ефективної організації та досягнення спільного результату) компоненти. Кожен з компонентів готовності батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами до співпраці з учителем-логопедом у процесі відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей в умовах дистанційно-інтерактивного середовища обумовлює низку критеріїв готовності батьків: мотиваційну готовність, готовність до самовдосконалення та технологічну готовність. Розроблено програму та діагностичний інструментарій, послідовність та алгоритм діагностичних процедур дослідження для визначення рівня готовності батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами до співпраці з учителем-логопедом в умовах віддаленої взаємодії. Діагностика мотиваційної готовності батьків до співпраці з учителем-логопедом під час відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей передбачала дослідження таких показників: оптимістичності та конструктивності мислення батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами, їхнього свідомого бажання співпрацювати з педагогом-логопедом та активно сприяти мовленнєвому розвитку власної дитини, мотивів долучення до логокорекційного процесу. Діагностика готовності до самовдосконалення у батьків у галузі логокорекції передбачала обстеження мотивації на самовдосконалення та саморозвиток батьків; суб’єктивного відчуття особистісної ефективності у батьків; самоосвітньої активності батьків з логокорекційної проблематики та виконання ними проблемних завдань. Діагностика технологічної готовності батьків до співпраці з учителем-логопедом передбачала дослідження інформаційно-цифрової компетентності батьків та їхньої забезпеченості технічними засобами; здатності батьків до точного виконання рекомендацій та інструкцій учителя-логопеда з метою організації логокорекційної взаємодії з дитиною в домашніх умовах; здатності батьків до ауто- та соціорефлексії. На основі отриманих результатів обстеження було виділено та описано якісно і кількісно рівні прояву кожного виділеного критерію та зроблено висновок про недостатній рівень готовності батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами до дистанційної співпраці з учителем-логопедом. У дослідженні уточнено базові поняття, такі як: «підтримка батьків», «готовність батьків до співпраці з учителем-логопедом», «дистанційно-інтерактивне середовище». Подальшого розвитку набули теоретико-методичні підходи до вдосконалення умов та принципів формування готовності батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами до співпраці з учителем-логопедом. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці й упровадженні методики формування дистанційно-інтерактивного середовища підтримки батьків дітей з особливими мовленнєвими потребами в умовах віддаленої взаємодії в закладах дошкільної освіти. Матеріали дослідження, авторський логопедичний сайт https://www.logoclub.com.ua, розроблені чат-боти та авторський робочий нотатник для батьків «ЛогоЩоденник» можуть бути використані в практиці роботи вчителів-логопедів, психологів, спеціальних педагогів, вихователів та інших педагогів у закладах дошкільної, загальної середньої освіти, інклюзивно-ресурсних центрах, приватних освітніх установах, у підготовці майбутніх учителів-логопедів, спеціальних педагогів (тифлопедагогів, сурдопедагогів, олігофренопедагогів та ін.), а також у системі післядипломної освіти педагогічних працівників. Експериментальна перевірка ефективності формування дистанційно-інтерактивного середовища підтримки батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами, що представлено і впроваджено в процесі формувального експерименту, дала змогу здійснити порівняльний аналіз готовності батьків експериментальної та контрольної груп до співпраці з учителем-логопедом в умовах віддаленої взаємодії. В експериментальній групі було виявлено суттєве зростання високого рівня за всіма критеріями та суттєве зменшення низького рівня. Було зафіксовано також статистично незначущі зміни у батьків контрольної групи, що підверджено підрахунком критерія згоди Пірсона (Хі-квадрат). Результати формувального етапу експериментального дослідження засвідчують дієвість розробленої моделі процесу формування дистанційно-інтерактивного середовища як засобу підтримки батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами. Використання дистанційно-інтерактивного середовища підтримки батьків дітей з особливими мовленнєвими потребами сприяє зростанню рівня їхньої готовності до співпраці з педагогом-логопедом у процесі відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей, що є фактором, який сприяє отриманню успішного результату під час логокорекційної роботи. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми застосування дистанційно-інтерактивного середовища в умовах віддаленої логокорекційної роботи вчителів-логопедів у закладах дошкільної освіти. Подальша перспектива полягає у вивченні передумов формування готовності батьків до взаємодії з фахівцями, їхнього зв’язку із соціальним статусом батьків, загальним рівнем їхньої культури, освіченості тощо. Окремим напрямом може стати дослідження кореляції між динамікою рівня готовності батьків до співпраці з учителем-логопедом і динамікою мовленнєвого розвитку їхніх дітей, що сприятиме ефективнішій організації інклюзивного простору закладів дошкільної освіти.Item Підготовка майбутніх фахівців сестринської справи в умовах цифровізації освіти медичних коледжів(Вінниця : ВДПУ, 2023) Ільніцька, Т. С.; Ilnytska, T. S.У процесі дослідження здійснено аналіз філософської, психологічної, педагогічної та методичної літератури, який засвідчив, що проблема підготовки майбутніх фахівців сестринської справи в умовах цифровізації освіти є актуальною та своєчасною в світлі реформ вітчизняної медичної галузі. Дисертація чітко структурована, містить науковий апарат дослідження: мету, предмет, об’єкт, завдання, наукову новизну та практичне значення, джерельну базу та методи дослідження. У дисертації здійснено аналіз нормативно-правових документів різних напрямів: освітнього (Закони України «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (остання редакція 2021), «Про повну загальну середню освіту» (2020), «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування інтегрованих інформаційних систем у сфері освіти» (2022), Положення про Національну освітню електронну платформу (2018), Положення про Національну освітню електронну платформу (2018), Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (2019); Положення про електронні освітні ресурси (2019), Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки (2020), Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) (2020)); медичного (Концепція розвитку електронної охорони здоров’я (2020), Концепція розвитку електронної охорони здоров’я (2020)) та інформаційного (Закони України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» (2007), «Про кібербезпеку» (2017), Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та плані заходів щодо її реалізації (2018), Положення про електронний підручник (2018), Національна стратегія Індустрії 4.0 (2019); Концепція розвитку цифрових компетентностей до 2025 року (2021), Опис рамки цифрових компетентностей громадян України (2021), Положення про Єдиний державний веб-портал цифрової освіти «Дія. Цифрова освіта» (2021), Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 р. (2023)) тощо. В указаних документах інформаційно- комунікаційні та цифрові компетентності визначено як ключові. Тому головним завданням освітніх інституцій є розвиток цифрових компетентностей чинних і майбутніх фахівців, у тому числі працівників сфери охорони здоров’я. Аналіз науково-педагогічної літератури з теми дослідження, а також вивчення практичного досвіду Центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) дали можливість констатувати, що комплексне застосування цифрових технологій дозволить підвищити якість підготовки студентів. Про якісний рівень підготовки свідчить здатність фахівця медичної галузі застосовувати цифрові компетентності у процесі розв’язання багатопрофільних професійних завдань. З метою об’єктивного висвітлення проблеми підготовки майбутніх медичних сестер до професійної діяльності в умовах цифровізації освіти медичних коледжів уточнено змістову характеристику ключових понять дослідження, а саме: «готовність», «підготовка», «професійна підготовка», «інформація», «медична інформація», «інформаційні технології», «інформаційно-комунікаційні технології», «цифрові технології», «компетентності», «інформаційно-освітнє середовище (ІОС)» тощо. Сформульоване авторське визначення поняття «інформаційно-освітнє середовище медичних коледжів», що потрактовується нами, як динамічна система інформаційно-комунікаційних, навчально-методичних, організаційно- правових та управлінських складових, що дозволяють організувати освітній процес в умовах цифровізації освіти. Обґрунтовано функції ІОС медичного коледжу (освітня, розвивальна, інформаційна, рефлексивна, соціалізації), виокремлено основні характеристики кожної. Запропоновано авторську модель ІОС медичних коледжів в умовах цифровізації освіти, яка містить основні компоненти: електронний контент, комунікація та ІТ-інфраструктура закладу освіти, що пов’язані між собою змістовими компонентами та спільним результатом. Останній полягає у підготовці компетентних, конкурентоздатних майбутніх медичних сестер та покращення надання освітніх послуг в умовах цифровізації освіти. В основі моделі ІОС медичних коледжів лежать положення особистісно орієнтованого, компетентнісного, міждисциплінарного та інтегрованого підходів. Аналіз педагогічної, методичної, спеціальної літератури з підготовки медичних сестер у медичних коледжах, аналіз досвіду передових викладачів цих коледжів, аналіз досвіду своїх колег по Вінницькому фаховому медичному коледжі імені акад. Д. К. Заболотного, власний ретроспективний досвід викладання фахових дисциплін у медичному коледжі дозволили створити та сформулювати такі педагогічні умови: формування мотивації до майбутньої професійної діяльності студентів медичних коледжів у теоретичній і практичній підготовці; поетапне формування готовності до професійної діяльності в медичній галузі майбутніх медичних сестер; наскрізне застосування цифрових інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці медичного персоналу. Перша педагогічна умова реалізовувалась в межах викладання дисциплін загального та професійного циклів з використанням ІКТ у вигляді лекцій, вебінарів, прямого ефіру в соціальних мережах, конференціях в Zoom, Googlmeet. У процесі проведення аудиторних занять та самостійної роботи студентам пропонувалась робота з цифровими медичними додатками (My Skin Anatomy (3D модель шкіри людини), Teach Me Anatomy (мобільний довідник з анатомії), Easy Anatomy – Atlas & Quizzes (Атлас і Вікторини), Daily Anatomy: Flashcard Quizzes to Learn Anatomy – флешкарти з анатомії, Bacteria VR 3D – моделі бактерій, Musculoskeletal Pro Consult – вивчення опорно-рухового апарату, MCQ Basic Microbiology – вікторина з мікробіології тощо). Друга педагогічна умова впроваджувалась в процесі аудиторної (лекції, практичні та лабораторні заняття, практична підготовка) та позааудиторної роботи (проблемні гуртки, науково-дослідницька діяльність, тренінги, науково- практичні конференції, самостійна робота студентів тощо). Третя педагогічна умова реалізовувалась в межах вивчення таких дисциплін «Основи медичної інформатики» та з фахових дисциплін: «Медсестринство в хірургії», «Медсестринство у внутрішній медицині» та ін. Лабораторні роботи виконувались в пакетах MS Word, MS Excel, MS Access, MS Power Point, що надавали можливість їх творчого використання. Така методика навчання передбачала активне використання ІКТ для розв’язання практико- орієнтованих завдань та дозволяла сформувати у студентів такі професійні навички: організація власної діяльності, вибір типових методів і способів виконання професійних завдань, пошук і використання інформації, необхідної для ефективного виконання професійних завдань, роботу в команді тощо. Висвітлено методику підготовки майбутніх медичних сестер з використанням освітнього блогу, в якому розміщуються: освітні фільми, відкриті задачі, що пропонуються для самостійної чи командної роботи, завдання для індивідуального виконання чи виконання в малих групах, лабораторні та практичні роботи, що включають в себе інтерактивні елементи web 2.0: кросворди, тести, логічні схеми, аудіо- відеоматеріали тощо. Описано методику взаємодії викладача та студентів за допомогою цифрових технологій, під час реалізації якої враховувалась психологічна підтримка, емоційна та інтелектуальна ситуація в групі. В процесі виробничої підготовки перед здобувачами ставились завдання з використанням медичних цифрових систем за місцем проходження практики. Визначена структура підготовки студентів медичного коледжу в умовах цифровізації освіти, що складається із взаємопов’язаних компонентів: психологічну підготовку, інтеграцію цифрових технологій в базові та професійні дисципліни, включення цифрових технологій у теоретичну та практичну підготовку, використання мережі Інтернет і електронних навчальних посібників. Установлено, що діагностика сформованості готовності майбутніх медичних сестер в умовах цифровізації освіти обумовлена наявністю відповідних етапів, що мають свої структурні компоненти: професійно- орієнтаційний (спонукальний, настановчий та аксіологічний компоненти), гносеологічний (когнітивний, операційно-маніпулятивний та емоційно- вольовий компоненти); корегувальний (аналітико-синтетичний, практико- орієнтований, рефлексивний компоненти). Залежно від сили та характеру прояву готовності визначено три рівні: високий, середній та низький. Розроблена й описана методика підготовки студентів медичних коледжів до професійної діяльності з використанням цифрових технологій у період навчальних та виробничих практик. Представлена структура персонального методичного комплексу студента на період виробничих практик; описана методика організації студентів і викладача в мережі Інтернет, розроблена й описана технологія створення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти на період навчальних та виробничих практик у медичному коледжі. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: - вперше обґрунтовано, створено та експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують ефективність процесу підготовки майбутніх медичних сестер до професійної діяльності в умовах цифровізації освіти (формування мотивації до майбутньої професійної діяльності студентів медичних коледжів у теоретичній і практичній підготовці; поетапне формування готовності до професійної діяльності в медичній галузі майбутніх медичних сестер; наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці молодших медичних фахівців і бакалаврів медицини); - удосконалено змістове наповнення та навчально-методичне забезпечення фахових дисциплін з метою підвищення ефективності підготовки здобувачів освіти в медичних коледжах; - подальшого розвитку набули зміст, форми і технології підготовки майбутніх медичних сестер до професійної діяльності в умовах цифровізації освіти. Практичне значення полягає в тому, що запропонована авторська методика підготовки медичних сестер до ефективної професійної діяльності в умовах цифровізації освіти може бути реалізована під час теоретичного та практичного навчання в фахових передвищих медичних закладах освіти. Розроблена методика зумовлена специфікою діяльності в галузі медицини, містить характеристику поетапної та наскрізної професійної підготовки майбутніх медичних сестер в процесі викладання дисциплін: «Інформатика», «Основи медичної інформатики», «Медсестринство в педіатрії», «Медсестринство у внутрішній медицині», «Основи біологічної фізики та медична апаратура». Створено та описано зміст електронних посібників, розроблені завдання практичного спрямування, подані алгоритми розв’язання практичних завдань тощо. У процесі дослідження розроблені, підготовлені методичні рекомендації для викладачів і здобувачів освіти на тему: «Підготовка майбутніх медичних сестер до професійної діяльності в умовах цифровізації освіти медичних коледжів». Матеріали дослідження можуть бути використані під час підготовки лекційних, практичних, лабораторних занять у фахових і вищих медичних закладах освіти; в межах курсів підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, під час написання курсових та дипломних робіт тощо.Item Формування екологічної культури студентів в освітньому середовищі технічних коледжів(Вінниця : ВДПУ, 2023) Коваль, Ю. А.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2023. У дисертації на методологічному, теоретичному та практичному рівнях досліджено формування екологічної культури в освітньому середовищі технічних коледжів. На основі вивчення педагогічної, психологічної та науково-методичної літератури визначено суть феномену екологічної культури здобувачів освіти в освітньому середовищі технічного коледжу. Зміст екологічної культури включає в себе гармонію природних, соціальних і духовних сутнісних початків людини. І якщо культура взагалі є способом соціального розвитку, то екологічна культура особистості – це спосіб спільного соціо-природного й особистісного розвитку людини. Формування такої інтегративної та комплексної якості, як екологічна культура особистості, здійснюється безперервно, впродовж усього періоду виховання та навчання, який у свою чергу організується в освітньому просторі технічного коледжу. Соціокультурне середовище, у тому числі й освітнє, створює сприятливі умови для формування необхідних поглядів, цінностей, норм поведінки людини. Обґрунтовано, що показниками екологічної культури здобувачів освіти є: ґрунтовні екологічні знання, навички взаємодії з натуральними об’єктами; переконання і цінності, котрі характеризують дбайливе ставлення людини до природи; участь у наукових дослідженнях із екологічних проблем; відповідальність фахівця за наслідки своєї професійної діяльності для оберігання злагоджених відносин у системі «природа – суспільство»; використання в повсякденній діяльності екологічних знань і переконань; прагнення до спілкування з природою. Актуалізовано понятійно-категоріальний апарат дисертаційного дослідження та висвітлено нинішній стан проблеми, що досліджується в педагогічній теорії й освітній діяльності закладів фахової передвищої освіти. Розкрито сутність засадничих категорій «екологічна культура» й «екологічна культура студента технічного коледжу» в трьох взаємопов’язаних теоретичних аспектах філософському, психолого- педагогічному і методичному. Розглянуто екологічну культуру як систему, що складається з трьох блоків, що є єдиним цілим. Встановлено, що такими є: культура ставлення людини до природи (що відображає екологічні знання, зібрані людством), культура ставлення людини до суспільства, інших людей (що відображає рушійну силу особистості, принципи організації діяльності на основі знання законів природокористування та можливих наслідків своєї поведінки для інших людей), і третій блок – культура ставлення до себе (яка виражає особливості духовного світу людини, її індивідуальну позицію та можливість самостійно ухвалювати рішення, наявність переконань і потреб стосовно навколишнього середовища). Тільки за умови поєднання всіх трьох виокремлених складових можна говорити про екологічну культуру, що регулює взаємодію з навколишнім середовищем, причому в найбільш повному розумінні цього поняття. Визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, дієво-практичний, емоційно-вольовий, рефлексивно-оцінний), їх показники, характеристики рівнів (низький, середній, високий) сформованості екологічної культури здобувачів освіти в освітньому середовищі технічного коледжу. Обґрунтовані та схарактеризовані педагогічні умови формування екологічної культури здобувачів освіти в освітньому середовищі технічного коледжу: цілеспрямоване впровадження розробленої моделі формування екологічної культури студентів в освітньому середовищі; застосування проєктних технологій у процесі формування екологічної культури та спрямування самостійної роботи студентів на виконання екологічних проєктів; комплексне використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування екологічної культури здобувачів освіти. Науково обґрунтована та розроблена модель формування екологічної культури здобувачів освіти в освітньому середовищі технічного коледжу, котра складається з цільового, методологічного, процесуального, змістовного та результативного блоків. Визначальними науковими підходами до розроблення моделі є професійно орієнтований, особистісно орієнтований, комунікативно- діяльнісний. Модель формування екологічної культури здобувачів освіти в освітньому середовищі технічного коледжу розроблялася з урахуванням таких принципів: гуманізації; природо-відповідності; культуро-відповідності; краєзнавчий; міждисциплінарних зв’язків; системності; комплексності та безперервності екологічної освіти; пріоритетності екологічних знань в системі культури й освіти; відкритості та доступності екологічної інформації; гласності та доступності екологічної інформації; гласності під час розроблення та реалізації політики в сфері екології; спрямованості на стимулювання конкретної діяльності з розвитку системи екологічної культури. Розроблена технологія реалізації моделі формування екологічної культури здобувачів освіти в освітньому середовищі технічного коледжу впроваджувалася в освітній процес фахового технічного коледжу поетапно (мотиваційно-когнітивний, комунікативно-орієнтований, професійно-моделюючий етапи). Для кожного етапу було визначено мету, яка конкретизувалася в завданнях, педагогічних умовах, формах, методах, засобах роботи, прогнозовано очікуваний результат. Створено навчально-методичне забезпечення з екології для практичних, лабораторних занять і самостійної роботи студентів технічних базових коледжів з навчальних дисциплін. Розроблені методичні рекомендації та комплекси завдань для практичних, лабораторних занять і підсумкового контролю з дисциплін, методика оцінювання сформованості екологічної культури здобувачів освіти в освітньому середовищі технічного коледжу за мотиваційно-ціннісним, когнітивним, емоційно-вольовим, дієво-практичним, рефлексивно-оцінним критеріями. Здійснений педагогічний експеримент, в якому доведено, що використання розроблених педагогічних умов, моделі формування екологічної культури здобувачів освіти в освітньому середовищі технічного коледжу та технології її виконання допомагає підвищенню рівня сформованості їхньої культури. Наукова новизна одержаних результатів: − вперше з’ясовано й обґрунтовано педагогічні умови формування екологічної культури студентів в освітньому середовищі технічного коледжу (цілеспрямоване впровадження розробленої моделі формування екологічної культури студентів в освітньому середовищі; застосування проєктних технологій у під час формування екологічної культури та спрямування СРС на виконання екологічних проєктів; комплексне використання інформаційно-комунікаційних технологій під час формування екологічної культури здобувачів освіти); упроваджено модель формування екологічної культури здобувачів освіти в освітньому середовищі технічного коледжу; визначено вплив застосування ІКТ в оволодінні екологічними професійними знаннями та прийомами фахової розумової діяльності; − удосконалено зміст курсу «Основи екології», розроблено програму спецкурсу «Формування екологічної культури в освітньому середовищі технічних коледжів», форми (лабораторні, практичні заняття, виробнича практика, науково- дослідна робота здобувачів освіти, СРС) і методи (інформаційне забезпечення освітнього процесу, комп’ютерні екологічні ігри, ділові ігри, навчальні екологічні проєкти, телекомунікаційні екологічні навчальні проєкти, екологічні квести, екологічні веб-квести) формування екологічної культури здобувачів освіти в освітньому середовищі технічного коледжу; − подальшого розвитку дістало дослідження дидактичних можливостей формування екологічної культури здобувачів освіти в освітньому середовищі технічного коледжу. Практичне значення дослідження полягає в реалізації педагогічних умов формування екологічної культури студентів в освітньому середовищі технічного коледжу; в розробленні діагностичних матеріалів щодо визначення сформованості екологічної культури студентів в освітньому середовищі технічного коледжу; в розробленні та реалізації методичного забезпечення формування екологічної культури студентів в освітньому середовищі технічного коледжу; в розробленні та реалізації інформаційного забезпечення освітнього процесу, комп’ютерних екологічних ігор, ділових ігор, навчальних екологічних проєктів, телекомунікаційних екологічних навчальних проєктів, екологічних квестів, екологічних веб-квестів; методичних рекомендацій щодо виконання практичних робіт; завдань для СРС; тестів для самоконтролю; укладено методичні рекомендації щодо формування екологічної культури здобувачів освіти в освітньому середовищі коледжу. Матеріали дослідження можуть бути використані в технічних закладах вищої і фахової передвищої освіти. Засадничі положення, інноваційні дослідницькі підходи й одержані результати дисертаційної роботи можуть бути використані під час організації професійної підготовки майбутніх технічних фахівців у технічних закладах вищої і фахової передвищої освіти, зокрема під час планування та проведення лекцій, семінарів, спецкурсів, ділових ігор, круглих столів, екскурсій, екологічних заходів та інших сучасних форм аудиторної та позааудиторної роботи. Дисертація може бути базисом для проведення досліджень у галузі теорії та методики формування екологічної культури.Item Формування інформаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання в університетах(Вінниця: ВДПУ, 2020) Данилишина, К. О.; Danylyshyna, K. O.У дисертаційній роботі розкрито зміст поняття «інформаційна компетентність майбутніх педагогів професійного навчання»; проаналізовано проблему професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання у контексті розвитку сучасного інформаційного суспільства, визначено особливості інформаційних технологій у професійній діяльності та підготовці майбутніх педагогів професійного навчання, досліджено зміст та компоненти інформаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання; запропоновано й обґрунтовано педагогічні умови формування інформаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання (створення інформаційного освітнього середовища для формування інформаційної компетентності майбутнього педагога професійного навчання; моделювання професійних ситуацій з метою формування інформаційної компетентності майбутнього педагога професійного навчання; використання інформаційно-комунікаційних і веб-технологій з метою формування інформаційної компетентності майбутнього педагога професійного навчання); розроблено та апробовано модель формування інформаційної компетентності майбутнього педагога професійного навчання. Проведений аналіз основних понять дослідження дозволяє зробити висновки: по-перше, інформаційна компетентність може розглядатися як якість особистості, що включає сукупність здатностей для виконання різних видів інформаційної діяльності і ціннісне ставлення до цієї діяльності. При цьому під інформаційною діяльністю розуміють сукупність процесів збирання, аналізу, перетворення, зберігання, пошуку і розповсюдження інформації; по-друге, інформаційна компетентність педагога безпосередньо пов’язана із сферою його професійної діяльності; по-третє, інформаційна компетентність може розглядатися у трьох аспектах: у складі ключових компетенцій; як складова професійної компетентності фахівця; як етап у становленні його професійної або інформаційної культури. На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що сучасні погляди щодо трактування інформаційної компетентності різняться, але більшість авторів розглядають це поняття, з одного боку, як мету освіти, професійної підготовки, кінцевий результат навчання, а з іншого – як проміжний результат, що характеризує фахівця, який виконує свою професійну діяльність. У результаті в студентів відбувається формування фахової компетентності, що характеризується: ґрунтовними знаннями з загальнопрофесійних і фахових навчальних дисциплін; уміннями користуватись інформаційними і професійними технологіями; здатністю використовувати в професійній діяльності знання, вміння та узагальнені засоби виконання дій у процесі розв’язання професійних завдань. Однією з складових фахової підготовки визначено інформаційну компетентність майбутніх педагогів професійного навчання в університетах, котру ми розглядаємо як здатність успішно діяти, ефективну характеристику професійної діяльності, сукупність можливостей, певний рівень знань і ступінь удосконалення фахівця. Під час формування інформаційної компетентності в контексті фахової підготовки пріоритетними є цінності освіти та професії. Установлено, що для формування інформаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання доцільно використовувати рівневий підхід, де під «рівнем» розуміється відношення будь-яких вищих та нижчих ступенів розвитку структур певних об'єктів чи процесів. Тому для аналізу критеріїв і показників визначено рівні сформованості інформаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання: низький, середній, високий. Спираючись на одержені результати під час аналізу поглядів науковців щодо сформованості інформаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання, виокремлено такі критерії формування інформаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання: аксіологічний, гностичний, праксеологічний, особистісно-рефлексивний. - Аксіологічний критерій становить рівень сформованості в майбутніх педагогів професійного навчання позитивної мотивації до здійснення моніторингу навчальних досягнень студентів; - гносеологічний критерій становить рівень сформованості вмінь оперувати, управляти, формалізувати, порівнювати, синтезувати інформацію; - праксеологічний критерій становить рівень сформованості вмінь майбутніх педагогів професійного навчання здійснювати посилання, аналіз і порівняння набутих знань на розв’язання типових професійних завдань; уміння вести навчальний діалог в умовах вирішення навчальних ігрових ситуацій засобами ІКТ; - особистісно-рефлексивний критерій становить рівень сформованості генерування нових уявлень для розв’язання нестандартних творчих завдань. Критерії враховують також розроблені компоненти структури сформованості інформаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання в університетах (мотиваційний, когнітивний та операційний). З метою цілісного уявлення про процес підготовки майбутніх педагогів професійного навчання розроблено модель формування інформаційної компетентності майбутнього педагога професійного навчання. У моделі представлено такі структурні блоки: цільовий (мета, дидактичні принципи, методи та форми навчання), змістово-процесуальний (спрямованість змісту навчання, компоненти сформованості інформаційної компетентності, педагогічні умови) та результативний (критерії, показники рівні та кінцевий результат). Кожний блок моделі має свої компоненти, роз’язує певну частину завдань у процесі підготовки майбутніх педагогів професійного навчання та перебуває у послідовній залежності від попереднього блоку, що дає змогу зробити процес підготовки майбутнього фахівця ефективним та результативним. Результати формувального експерименту дали змогу зафіксувати позитивну динаміку інформаційної компетентності, що свідчить про ефективність моделі та позитивний вплив запропонованих педагогічних умов формування інформаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання. Порівнявши показники сформованості інформаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання контрольної й експериментальної груп на завершення формувального етапу педагогічного експерименту, дійшли висновку, що в експериментальній групі в порівнянні з контрольною відбулися значні зміни, які полягають у збільшенні кількості студентів з високим рівнем цієї компетентності.Item Формування інформаційної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей у процесі професійної підготовки(Вінниця: ВДПУ, 2020) Киналь, А. Ю.; Kynal, A.Yu.У дисертації схарактеризовано структуру та компонентні складові інформаційної компетентності майбутніх учителів-філологів; окреслено особливості формування інформаційної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей у процесі професійної підготовки; визначено критерії (мотиваційний, когнітивно-інформаційний, діяльнісний, особистісно-рефлексивний), показники та рівні (творчий, конструктивний, репродуктивний) сформованості інформаційної компетентності майбутнього вчителя філологічних спеціальностей. Створено та обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів філологічних спеціальностей у процесі професійної підготовки: підвищення мотивації формування інформаційної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей методом рефлексивних контрастів; застосування практико-зорієнтованого підходу до навчання; використання технології інтегрованого навчання; активізація самостійної роботи студентів шляхом залучення їх до участі у міжнародних онлайн-проєктах. У дослідженні теоретично обгрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель формування інформаційної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей у процесі професійної підготовки.Item Інформаційні технології в системі професійної підготовки майбутніх фармацевтів(Вінниця. ВДПУ, 2019) Драчук, Марина Іванівна; Драчук, М. И.; Drаchuk, M. I.У дисертаційній роботі розкрито зміст поняття «інформаційно-культурологічна компетентність майбутніх фармацевтів»; проаналізовано проблему професійної підготовки майбутніх фармацевтів у контексті розвитку сучасного інформаційного суспільства, визначено особливості інформаційних технологій у професійній діяльності та підготовці майбутніх фармацевтів, досліджено зміст та компоненти інформаційно-культурологічної компетентності майбутніх фармацевтів; запропоновано й обґрунтовано педагогічні умови формування інформаційно- культурологічної компетентності майбутніх фармацевтів (культурологічний підхід до використання інформаційних технологій у професійній освіті майбутніх фармацевтів, взаємодія з роботодавцями та професійна мобільність, врахування чинників зовнішнього та внутрішнього середовища); розроблено та апробовано модель формування інформаційно-культурологічної компетентності фармацевтів. Розроблено загальнометодичні положення та науково-методичне забезпечення процесу формування інформаційно-культурологічної компетентності майбутніх фармацевтів, описано варіативний спецкурс «Інформаційно- культурологічна компетентність майбутнього фармацевта» (на основі базового курсу “Інформаційні технології у фармації”), представлено результати дослідно- експериментальної перевірки формування інформаційно-культурологічної компетентності у професійній підготовці фармацевтів. Узагальнені результати перевірки за мотиваційним, когнітивним та діяльнісним критеріями та визначення їх динаміки у контрольних та експериментальних групах дали змогу зробити висновок про ефективність моделі та позитивний вплив запропонованих педагогічних умов на рівень формування інформаційно-культурологічної компетентності фармацевтів.Item Інформаційні технології в системі професійної підготовки майбутніх фармацевтів(Вінниця, 2019) Драчук, Мар’яна Іванівна; Драчук, Марьяна Ивановна; Drаchuk, M. I.У дисертаційній роботі розкрито зміст поняття «інформаційно-культурологічна компетентність майбутніх фармацевтів»; проаналізовано проблему професійної підготовки майбутніх фармацевтів у контексті розвитку сучасного інформаційного суспільства, визначено особливості інформаційних технологій у професійній діяльності та підготовці майбутніх фармацевтів, досліджено зміст та компоненти інформаційно-культурологічної компетентності майбутніх фармацевтів; запропоновано й обґрунтовано педагогічні умови формування інформаційно-культурологічної компетентності майбутніх фармацевтів (культурологічний підхід до використання інформаційних технологій у професійній освіті майбутніх фармацевтів, взаємодія з роботодавцями та професійна мобільність, врахування чинників зовнішнього та внутрішнього середовища); розроблено та апробовано модель формування інформаційно-культурологічної компетентності фармацевтів. Розроблено загальнометодичні положення та науково-методичне забезпечення процесу формування інформаційно-культурологічної компетентності майбутніх фармацевтів, описано варіативний спецкурс «Інформаційно-культурологічна компетентність майбутнього фармацевта» (на основі базового курсу “Інформаційні технології у фармації”), представлено результати дослідно-експериментальної перевірки формування інформаційно-культурологічної компетентності у професійній підготовці фармацевтів. Узагальнені результати перевірки за мотиваційним, когнітивним та діяльнісним критеріями та визначення їх динаміки у контрольних та експериментальних групах дали змогу зробити висновок про ефективність моделі та позитивний вплив запропонованих педагогічних умов на рівень формування інформаційно-культурологічної компетентності фармацевтів.Item Формування економічної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю(Вінниця, 2017) Москов, Василь Анатолійович; Москов, Василий Анатольевич; Moskov, V. A.Дисертаційна робота присвячена проблемі формування економічної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю у фаховій підготовці. З’ясовано стан проблеми формування економічної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю в процес підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах з метою підвищення рівня пізнавальних інтересів учнів ПТНЗ. У роботі розглядаються особливості формування економічної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю у фаховій підготовці. Визначено і описано організаційно-педагогічні умови формування економічної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю у фаховій підготовці, показники, критерії та рівні економічної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю, модель формування економічної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю у фаховій підготовці. Представлено методичні основи, методику й експериментальний аналіз формування економічної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю у фаховій підготовці. Здійснено аналіз дослідження ефективності застосування інформаційно-комунікаційних технологій для формування економічної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю у фаховій підготовціItem Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх учителів технологій до інноваційної педагогічної діяльності(Вінниця, 2019) Шевченко, Л. С.; Шевченко, Л. С.; Shevchenko, L. S.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 015 – професійна освіта (спеціалізація: 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти). – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, Вінниця, 2019. У дисертації науково аргументовано й розроблено концептуально-методологічні засади підготовки майбутніх учителів технологій до інноваційної педагогічної діяльності. Доведено, що їхня підготовка набуває ефективності, якщо здійснюється відповідно до визначених теоретичних і методичних засад дослідження, із врахуванням основних напрямів реформування системи вищої педагогічної освіти в контексті інноваційного розвитку України. Розкрито сутність і зміст готовності майбутніх учителів технологій до інноваційної педагогічної діяльності, визначено компоненти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-технологічний та креативно-рефлексивний), критерії, показники та рівні її сформованості. Обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів технологій до інноваційної педагогічної діяльності; теоретично розроблено та експериментально перевірено компонентну модель професійно орієнтованого освітнього середовища педагогічного ЗВО та структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів технологій до інноваційної педагогічної діяльності. Експериментально перевірено та підтверджено методами математичної статистики ефективність поетапного впровадження методики підготовки майбутніх учителів технологій до інноваційної педагогічної діяльності через застосування розробленого методичного забезпечення та вдосконалення змісту, форм, методів і засобів освітньої взаємодії суб’єктів і об’єктів освітнього процесу в умовах спеціального професійно орієнтованого освітнього середовища педагогічного ЗВО.Item Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх учителів технологій до інноваційної педагогічної діяльності(Вінниця, 2019) Шевченко, Л. С.; Шевченко, Л. С.; Shevchenko, L. S.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 015 – професійна освіта (спеціалізація: 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти). – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, Вінниця, 2019. У дисертації науково аргументовано й розроблено концептуально-методологічні засади підготовки майбутніх учителів технологій до інноваційної педагогічної діяльності. Доведено, що їхня підготовка набуває ефективності, якщо здійснюється відповідно до визначених теоретичних і методичних засад дослідження, із враху¬ванням основних напрямів реформування системи вищої педагогічної освіти в контексті інноваційного розвитку України. Розкрито сутність і зміст готовності майбутніх учителів технологій до інноваційної педагогічної діяльності, визначено компоненти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-техноло¬гіч¬ний та креативно-рефлексивний), критерії, показники та рівні її сформованості. Обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів технологій до інноваційної педагогічної діяльності; теоретично розроблено та експериментально перевірено компонентну модель професійно орієнтованого освітнього середовища педагогічного ЗВО та структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів технологій до інноваційної педагогічної діяльності. Експериментально перевірено та підтверджено методами математичної статистики ефективність поетапного впровадження методики підготовки майбутніх учителів технологій до інноваційної педагогічної діяльності через застосування розробленого методичного забезпечення та вдосконалення змісту, форм, методів і засобів освітньої взаємодії суб’єктів і об’єктів освітнього процесу в умовах спеціального професійно орієнтованого освітнього середовища педагогічного ЗВО