Автореферати та дисертації
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8a546e8e-ce81-4d78-8825-2906a414b663
Browse
9 results
Search Results
Item Підготовка майбутніх учителів до професійної мобільності в процесі вивчення педагогічних дисциплін : дисертація(Вінниця : ВДПУ, 2024) Фрицюк, А. В.У дисертації обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. На основі аналізу наукових джерел обґрунтовано авторське визначення професійної мобільності майбутніх учителів як інтегративної, динамічної особистісної характеристики, що виявляється у сформованості ключових, загальнопрофесійних компетентностей, здатності удосконалювати та самостійно здобувати професійні знання; активності, гнучкості адаптації до нових умов професійно-педагогічної діяльності й успішного переходу на інші види діяльності; здатності знаходити потрібні способи і форми професійно-педагогічної діяльності, приймати самостійні і нестандартні рішення; готовності до інновацій у професійній діяльності, що призводить до якісних перетворень у професійній діяльності, забезпечує успішну професійну самореалізацію й конкурентоздатність на сучасному ринку праці. З’ясовано, що термінологічний дискурс проблеми формують такі терміни та терміносполуки, як «мобільність», «професійна мобільність», «професійна мобільність майбутніх учителів», «професійний саморозвиток», «формування професійної мобільності», «формування професійної мобільності майбутніх учителів». Аналіз вітчизняних і закордонних досліджень засвідчив, що ступінь розроблення проблеми формування професійної мобільності майбутніх учителів не відповідає рівню її теоретичної і практичної значущості. Визначено потенційні можливості педагогічних дисциплін щодо формування професійної мобільності майбутніх педагогів. У дисертаційному дослідженні розкрито структуру професійної мобільності майбутніх учителів як комплексної характеристики, визначено її компоненти: мотиваційний, знаннєвий, праксеологічний, особистісний, рефлексивний. Відповідно до вказаних компонентів було визначено критерії й показники досліджуваної якості. Показниками ціннісно-мотиваційного критерію визначено: ціннісні орієнтації та установки на професійну мобільність; внутрішню потребу в професійній мобільності; мотивацію професійного вдосконалення; відкритість до змін (до нового). Показниками інформаційно-змістового є: володіння професійно-педагогічними знаннями, що лежать в основі професійної компетентності; усвідомлення необхідності професійної мобільності для майбутньої професійної діяльності; поінформованість щодо особливостей професійної мобільності вчителя; здібність до самостійного оволодіння психолого-педагогічними та фаховими знаннями. Процесуально-операційний критерій характеризують такі показники: здатність самостійно розв’язувати проблеми у квазіпрофесійній діяльності; гнучкість у розв’язанні педагогічних ситуацій; здатність творчо застосовувати здобуті знання на практиці; здатність адаптуватися до умов, що змінюються в професійній діяльності. Для рефлексивно-комунікативного критерію визначено показники: уміння проаналізувати й оцінити професійно-педагогічну ситуацію; здатність до осмислення власних професійно-педагогічних можливостей; самооцінка потенційної готовності до роботи в нових умовах; комунікативні навички. Показниками регулятивно-суб’єктного критерію є креативність, творча активність; толерантність до невизначеності, адаптивність; вольові якості: рішучість, наполегливість, ініціативність; прогностичні уміння. Визначено сукупність взаємопов’язаних, взаємозалежних, взаємодоповнюваних педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів: доповнення змісту педагогічних дисциплін інформацією про специфіку професійної мобільності вчителя з огляду на сучасні вимоги професійної діяльності; розвиток стійкої мотивації та ціннісного ставлення студентів до професійної мобільності засобами технологій інтерактивного навчання; педагогічна підтримка здобувачів з метою стимулювання надситуативної активності та побудови особистої професійної перспективи; розвиток самостійності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій та технологій дистанційного навчання із застосуванням імітаційного моделювання предметно-соціального ті. Визначені й обґрунтовані в дисертації педагогічні умови уможливили розроблення моделі формування професійної мобільності майбутніх учителів, що ґрунтується на положеннях методологічних підходів (акмеологічного, діяльнісного, компетентнісного, особистісного, системного, синергетичного) та принципів (загальнодидактичних: систематичності та послідовності; свідомості й активності студентів; міцності засвоєння знань, умінь і навичок; індивідуального і диференційованого підходу; зв’язку навчання з життям; специфічних: безперервності, контекстності, рефлексивної спрямованості, креативності, проблематизації освітнього процесу), реалізується в межах концептуального, процесуально-технологічного, діагностувально-результативного блоків у процесі трьох послідовних етапів. Розроблена методика поетапної реалізації педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів (організаційно-мотиваційний, практично-орієнтований, рефлексивно-регулятивний етапи) комплексно відображає мету, завдання, принципи, форми й методи розвитку досліджуваної якості. На кожному з етапів здійснювалося послідовне впровадження обґрунтованих педагогічних умови формування професійної мобільності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Організаційно-мотиваційний етап був спрямований на розвиток ціннісних орієнтацій та установок здобувачів на професійну мобільність, їхньої внутрішньої потреби в професійній мобільності тощо. Основними формами і методами на цьому етапі були: моделювання ситуацій; мікровикладання, кейс-метод, метод проєктів («Педагогічний форсайт») тощо. Практично-орієнтований етап передбачав поглиблення професійно-педагогічних знань студентів, що лежать в основі професійної компетентності, підвищення рівня їхньої поінформованості щодо особливостей професійної мобільності вчителя, здатності самостійно розв’язувати проблеми у квазіпрофесійній діяльності, гнучкості у розв’язанні педагогічних ситуацій, адаптуватися до умов, що змінюються тощо. Серед основних форм і методів, що використовувалися на цьому етапі були такі: бесіди, дискусії, розв’язання педагогічних ситуацій, моделювання ситуацій; самостійні творчі завдання, навчально-дослідні завдання тощо. Рефлексивно-регулятивний етап був спрямований на розвиток умінь студентів аналізувати й оцінювати професійно-педагогічні ситуації, осмислювати власні професійно-педагогічні можливості, оцінювати потенційну готовність до роботи в нових умовах тощо. Мета цього етапу реалізовувалася за допомогою таких форм і методів: рольові, імітаційні ігри; мікровикладання, кейс-метод, метод проєктів («Педагогічний фронезис») тощо. Аналіз результатів формувального етапу експерименту засвідчив, що розроблені педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів і методика їх реалізації забезпечують структурну перебудову всіх компонентів досліджуваної особистісної якості, що виявилося у загальній якісній та кількісній динаміці її сформованості. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: - вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін (доповнення змісту педагогічних дисциплін інформацією про специфіку професійної мобільності вчителя з огляду на сучасні вимоги професійної діяльності; розвиток стійкої мотивації та ціннісного ставлення студентів до професійної мобільності засобами технологій інтерактивного навчання; педагогічна підтримка здобувачів з метою стимулювання надситуативної активності та побудови особистої професійної перспективи; розвиток самостійності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій та технологій дистанційного навчання із застосуванням імітаційного моделювання предметно-соціального контексту професійної діяльності); етапи формування професійної мобільності майбутніх учителів: організаційно-мотиваційний, практично-орієнтований, рефлексивно-регулятивний; розроблено компоненти (мотиваційний, знаннєвий, праксеологічний, рефлексивний, особистісний), критерії (ціннісно-мотиваційний, інформаційно-змістовий, процесуально-операційний, рефлексивно-комунікативний, регулятивно-суб’єктний) та рівні (творчий, достатній, адаптивний) професійної мобільності майбутніх учителів; уточнено сутність поняття «професійна мобільність майбутніх учителів» відповідно до проблеми дослідження; подальшого розвитку набули діагностичні методики дослідження професійної мобільності майбутніх учителів. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні авторської методики реалізації педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів, в укладанні авторського навчально-методичного посібника: «Професійна мобільність майбутнього вчителя», методичних рекомендацій «Діагностика професійної мобільності майбутніх учителів», «Методика формування професійної мобільності вчителя», робочих зошитів для практичних занять з педагогічних дисциплін («Розвиваємо професійну мобільність. Педагогіка», «Розвиваємо професійну мобільність. Основи педагогічної майстерності», «Розвиваємо професійну мобільність. Методика виховної роботи», «Розвиваємо професійну мобільність. Історія педагогіки»), що можуть бути використані з метою формування професійної мобільності майбутніх учителів. Сформульовані в дослідженні теоретичні положення та одержані експериментальні результати можна використовувати в освітньому процесі педагогічних закладів вищої освіти, закладів післядипломної педагогічної освіти.Item Формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації(Вінниця, 2017) Cірак, Інна Петрівна; Сирак, Инна Петровна; Sirak, I. P.Дисертацію присвячено актуальній проблемі підготовки майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації. У роботі розкрито сутність професійної самореалізації, «готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації», визначено критерії, показники, рівні сформованості досліджуваної якості. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, що позитивно впливають на підготовку майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації (формування мотиваційних установок майбутніх медичних сестер на професійну самореалізацію засобами імітаційного моделювання; активізація пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій; розроблення і реалізація у медичному коледжі програми позааудиторних заходів, спрямованих на підготовку майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації; створення у медичному коледжі рефлексивно-орієнтованого середовища) та методику їх реалізації за етапами: пропедевтично-ціннісним, пізнавально-базовим, конструктивно-процесуальним, узагальнювально-корекційним. Розроблено та перевірено модель формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізаціїItem Формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки у педагогічних коледжах(Вінниця: ВДПУ, 2018) Бузенко, І. Л.; Бузенко, И. Л; Buzenko, I. LУ дисертації доведено, що виконання важливих завдань, пов’язаних з реформування освітньої галузі в Україні, потребує якісного вдосконалення системи професійної підготовки педагогічних працівників, зокрема, майбутніх учителів початкової школи. Екологічна та валеологічна компетентність, перетинаючись у структурі професійно-педагогічної компетентності майбутнього вчителя, взаємно детермінуються. Їхня взаємодія активно впливає не лише на структуру особистісних і професійних якостей педагога, а й у межах професійно-педагогічної компетентності посилює їхній взаємозв’язок, формує еколого-валеологічний категоріальний апарат мислення майбутнього вчителя початкової школи, посилює розвиток педагогічної рефлексії, зумовлює здатність до аксіологічного осмислення своєї соціальної місії в розв’язанні екологічних проблем, збереження та розвитку здоров’я учнів початкової школи. У дослідженні визначено еколого-валеологічну компетентність майбутніх учителів початкової школи як інтегровану характеристику професійних й особистісних якостей студентів, яка віддзеркалює рівень сформованості еколого-валеологічних цінностей, їхню особистісну позицію щодо необхідності природоохоронної та здоров’язбережувальної діяльності, еколого-валеологічний тезаурус, освоєння методів еколого-валеологічної діяльності в навколишньому середовищі; уміння та практичний досвід, що дають змогу майбутнім педагогам успішно здійснювати педагогічно орієнтовану еколого-валеологічну діяльність, спрямовану на збереження здоров’я учнів початкової школи та охорону довкілля; здатність реалізовувати на практиці здоров’язбережувальні технології. Формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи визначено як багатогранний, складний, суперечливий, поступовий процес неперервної, активної теоретичної й практичної діяльності студентів, спрямованої на здобування еколого-валеологічних знань, розвиток відповідних здібностей студентів, стійкої мотивації, вольових зусиль у ставленні до еколого-валеологічних проблем на тлі позитивного емоційного ставлення, на формування переконань і відповідної поведінки в розв’язанні педагогічних, еколого-валеологічних, природоохоронних та здоров’язбережувальних завдань. До структури еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи віднесено чотири компоненти: мотиваційно-ціннісний, пізнавально-інформаційний, практично-діяльнісний та особистісно-рефлексивний. Відповідно до структурних компонентів еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи визначено такі критерії: сформованість позитивної мотивації до здійснення діяльності еколого-валеологічного спрямування; сформованість системи еколого-валеологічних знань; сформованість екологічно і валеологічно спрямованих умінь (практична готовність до еколого-валеологічної діяльності); сформованість важливих для еколого-валеологічної діяльності професійних й особистісних якостей. Показниками критерію «сформованість позитивної мотивації до здійснення діяльності еколого-валеологічного спрямування» визначено: зацікавленість проблемами збереження довкілля й здоров’я; наявність мотивів і потреб природозбережувальної та валеологічної діяльності; сформованість екологічно і валеологічно значущих ціннісних орієнтацій, переконань у потребі дотримуватися норм природокористування та збереження здоров’я; умотивованість на розвиток еколого-валеологічної компетентності учнів початкової школи. До показників критерію «сформованість системи еколого-валеологічних знань» віднесено: рівень і глибину еколого-валеологічних знань; володіння еколого-валеологічними поняттями й термінами; знання про шляхи збереження й зміцнення власного здоров’я та здоров’я учнів початкової школи; знання про особливості ефективної організації природоохоронної діяльності з учнями початкової школи. Показниками критерію «практична готовність до еколого-валеологічної діяльності» визначено: уміння й навички застосування еколого-валеологічних знань; активна еколого-валеологічна позиція; досвід різних видів еколого-валеологічної діяльності (дотримання норм здорового способу життя); уміння проектувати виховні заходи з учнями початкової школи щодо здійснення спільної еколого-валеологічної діяльності; уміння щодо формування еколого-валеологічної компетентності учнів початкової школи; досвід екологічної діяльності, що виявляється в підтриманні, розвитку довкілля (досвід природоохоронної діяльності). До показників критерію «сформованість важливих для еколого-валеологічної діяльності професійних й особистісних якостей» віднесено: здатність до рефлексії (рефлексія щодо місця та ролі людини в біологічному світі); відповідальність, вимогливість, ініціативність, емпатійність, принциповість тощо; здатність до ефективної комунікації у сфері еколого-валеологічної діяльності. Організаційно-педагогічними умовами формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи визначено: удосконалення змісту лекційних, практичних занять і педагогічної практики еколого-валеологічноюінформацією відповідно до специфіки навчальної дисципліни; посилення прикладної спрямованості змісту фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи шляхом залучення студентів до еколого-валеологічної діяльності; зорієнтованість на розвиток у студентів потреби та практичної готовності до еколого-валеологічної діяльності в школі; використання сучасних освітніх технологій у процесі вивчення природничих дисциплін; активізація процесу формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Розроблено модель формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи, яка складається із чотирьох блоків: цільового, змістового, операційного, результативного, у яких виокремлено такі структурні елементи: суспільно-державне замовлення; Закон «Про вищу освіту»; Концепція екологічної освіти; мета; зміст (теоретичний, практичний, дослідницько-творчий); знання; основні навчальні дисципліни, що використовували; міждисциплінарна інтеграція; методологічні підходи; організаційно-педагогічні умови; етапи, форми та методи роботи, від яких залежить результат – успішність формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи.Item Формування мотивації вивчення іноземної мови студентами економічних спеціальностей(Вінниця, 2004) Яцишин, О. М.; Яцышин, О. М.; Yatsyshin, O. M.Розкрито суть, структурні, змістово-динамічні та функціональні характеристики мотивації студентів торговельно-економічного ВНЗ до вивчення іноземної мови, теоретично обґрунтовано модель оптимального мотиваційного забезпечення процесу навчання іноземної мови, визначено критерії і рівні сформованості позитивної мотивації, обґрунтовано та експериментально перевірено комплекс педагогічних умов її ефективного формування. На основі особистісно-діяльнісного підходу розроблено методику, яка включає комплекс організаційних форм, методів і прийомів, спрямованих на формування у студентів позитивної мотивації до вивчення іноземної мови.Item Формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі вивчення фахових дисциплін(Вінниця, 2010) Осадча, Катерина Петрівна; Осадчая, Е. П.; Osadchaya, E. P.У дисертації розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічну технологію формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі вивчення фахових дисциплін. Структура професійної компетентності майбутніх учителів інформатики складається з предметної, інформаційно-комунікаційної, комунікативної, особистісно-інтелектуальної, креативної, педагогічної, методичної, соціальної, науково-дослідницької компетенцій. Зміст фахових дисциплін охарактеризовано у контексті компетентнісного підходу: виділено основні компетенції, якими повинні володіти студенти по закінченні вивчення навчальної дисципліни. Визначено етапи проектування розробленої педагогічної технології (теоретично-організаційний, етап розробки, етап підготовки до впровадження); форми, методи, і засоби реалізації педагогічної технології формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики. Обґрунтовано критерії сформованості професійної компетентності майбутніх учителів інформатики. Доведено результативність запропонованої педагогічної технології.Item Педагогічні умови формування мотивації до вивчення психолого-педагогічних дисциплін у студентів вищих технічних навчальних закладів(Вінниця, 2011) Чебакова, Юлія Григорівна; Чебакова, Ю. Г.; Chebakova, Y. G.Дисертація присвячена проблемі формування мотивації до вивчення психолого-педагогічних дисциплін у студентів технічних вищих навчальних закладів. Розроблена, обґрунтована й експериментально перевірена методика формування мотивації студентів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Сформульовано, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування мотивації до вивчення психолого-педагогічних дисциплін у студентів технічних вищих навчальних закладів: реалізація особистісно-орієнтованих технологій інноваційного навчання майбутніх інженерів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін на основі педагогічної співпраці студента з викладачем та модульного навчання; забезпечення професійної спрямованості навчання психолого-педагогічних дисциплін; використання в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін інтерактивних методів навчання. Визначені критерії, показники та рівні мотивації до вивчення психолого-педагогічних дисциплін у студентів. У роботі доведено, що впровадження методики формування мотивації до вивчення психолого-педагогічних дисциплін у студентів технічних вищих навчальних закладів на основі визначених педагогічних умов сприяє позитивним змінам у рівнях мотивації студентів.Item Формування професійних якостей майбутніх менеджерів митної служби у роцесі фахової підготовки(Вінниця, 2009) Самохвал, Олеся Олександрівна; Самохвал, О.О.; Samohval, O. O.У дисертації здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми з позицій психології та педагогіки; проаналізовано основні підходи до визначення поняття “професійна компетентність” та “професійні якості”; розглянуто сутність, критерії та показники сформованості професійних якостей майбутніх менеджерів митної служби з метою формування професійних якостей; визначено функції професійної діяльності митників; окреслено параметри методичного забезпечення та розроблено систему завдань для вивчення фахових дисциплін майбутніми менеджерами митної служби, теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування професійних якостей майбутніх фахівців митної служби України та проаналізовано результати проведеного експериментуItem Формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму засобами інформаційно-комунікаційних техгологій(Вінниця, 2014) Лоїк, Галина Богданівна; Лоик, Галина Богдановна; Loik, Galyna BogdanivnaУ дисертації охарактеризовано шляхи формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму. Визначено й обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють такому процесу: актуалізація мотивів професійного зростання майбутніх менеджерів туризму засобами інформаційно-комунікаційних технологій; використання проектної технології для формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму; упровадження програмованого навчання у процес формування інформаційної компетентності майбутніх менеджерів туризму; активізація самостійної пізнавальної діяльності студентів. Ефективність процесу визначено за сформованістю компонентів: когнітивного, ціннісно-мотиваційного, техніко-технологічного та оцінювального. Розроблено модель формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму, складовими якої є блоки: концептуально-цільовий, організаційно-змістовий, процесуально-технологічний, результативно-аналітичний. Модель є дієвою за наявності педагогічних умов.Item Формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи(Вінниця, 2014) Брижак, Надія Юріївна; Брижак, Н. Ю.; Bryzhak, N. U.У дисертації розглянуто питання про шляхи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи. Визначено педагогічні умови підвищення ефективності процесу (забезпечення можливості формування у майбутніх учителів високого рівня готовності до творчої педагогічної діяльності; застосування інтерактивних методів навчання під час формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи; використання мультимедійних засобів навчання та залучення майбутніх учителів до створення авторських презентаційних матеріалів на мультимедійній основі; посилення мотивації майбутніх учителів початкових класів до власного професійного зростання та самовдосконалення) Розроблено модель реалізації педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи зі складовими: мета, типи завдань, специфічні принципи, методи, форми і засоби, педагогічні підходи, освітні лінії , на яких базується краєзнавча робота, педагогічні умови, компоненти і критерії, рівні готовності, способи корекції підготовки і результат. Доведена ефективність використання педагогічних умов.