Підготовка майбутніх учителів до професійної мобільності в процесі вивчення педагогічних дисциплін : дисертація

Abstract

У дисертації обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. На основі аналізу наукових джерел обґрунтовано авторське визначення професійної мобільності майбутніх учителів як інтегративної, динамічної особистісної характеристики, що виявляється у сформованості ключових, загальнопрофесійних компетентностей, здатності удосконалювати та самостійно здобувати професійні знання; активності, гнучкості адаптації до нових умов професійно-педагогічної діяльності й успішного переходу на інші види діяльності; здатності знаходити потрібні способи і форми професійно-педагогічної діяльності, приймати самостійні і нестандартні рішення; готовності до інновацій у професійній діяльності, що призводить до якісних перетворень у професійній діяльності, забезпечує успішну професійну самореалізацію й конкурентоздатність на сучасному ринку праці. З’ясовано, що термінологічний дискурс проблеми формують такі терміни та терміносполуки, як «мобільність», «професійна мобільність», «професійна мобільність майбутніх учителів», «професійний саморозвиток», «формування професійної мобільності», «формування професійної мобільності майбутніх учителів». Аналіз вітчизняних і закордонних досліджень засвідчив, що ступінь розроблення проблеми формування професійної мобільності майбутніх учителів не відповідає рівню її теоретичної і практичної значущості. Визначено потенційні можливості педагогічних дисциплін щодо формування професійної мобільності майбутніх педагогів. У дисертаційному дослідженні розкрито структуру професійної мобільності майбутніх учителів як комплексної характеристики, визначено її компоненти: мотиваційний, знаннєвий, праксеологічний, особистісний, рефлексивний. Відповідно до вказаних компонентів було визначено критерії й показники досліджуваної якості. Показниками ціннісно-мотиваційного критерію визначено: ціннісні орієнтації та установки на професійну мобільність; внутрішню потребу в професійній мобільності; мотивацію професійного вдосконалення; відкритість до змін (до нового). Показниками інформаційно-змістового є: володіння професійно-педагогічними знаннями, що лежать в основі професійної компетентності; усвідомлення необхідності професійної мобільності для майбутньої професійної діяльності; поінформованість щодо особливостей професійної мобільності вчителя; здібність до самостійного оволодіння психолого-педагогічними та фаховими знаннями. Процесуально-операційний критерій характеризують такі показники: здатність самостійно розв’язувати проблеми у квазіпрофесійній діяльності; гнучкість у розв’язанні педагогічних ситуацій; здатність творчо застосовувати здобуті знання на практиці; здатність адаптуватися до умов, що змінюються в професійній діяльності. Для рефлексивно-комунікативного критерію визначено показники: уміння проаналізувати й оцінити професійно-педагогічну ситуацію; здатність до осмислення власних професійно-педагогічних можливостей; самооцінка потенційної готовності до роботи в нових умовах; комунікативні навички. Показниками регулятивно-суб’єктного критерію є креативність, творча активність; толерантність до невизначеності, адаптивність; вольові якості: рішучість, наполегливість, ініціативність; прогностичні уміння. Визначено сукупність взаємопов’язаних, взаємозалежних, взаємодоповнюваних педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів: доповнення змісту педагогічних дисциплін інформацією про специфіку професійної мобільності вчителя з огляду на сучасні вимоги професійної діяльності; розвиток стійкої мотивації та ціннісного ставлення студентів до професійної мобільності засобами технологій інтерактивного навчання; педагогічна підтримка здобувачів з метою стимулювання надситуативної активності та побудови особистої професійної перспективи; розвиток самостійності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій та технологій дистанційного навчання із застосуванням імітаційного моделювання предметно-соціального ті. Визначені й обґрунтовані в дисертації педагогічні умови уможливили розроблення моделі формування професійної мобільності майбутніх учителів, що ґрунтується на положеннях методологічних підходів (акмеологічного, діяльнісного, компетентнісного, особистісного, системного, синергетичного) та принципів (загальнодидактичних: систематичності та послідовності; свідомості й активності студентів; міцності засвоєння знань, умінь і навичок; індивідуального і диференційованого підходу; зв’язку навчання з життям; специфічних: безперервності, контекстності, рефлексивної спрямованості, креативності, проблематизації освітнього процесу), реалізується в межах концептуального, процесуально-технологічного, діагностувально-результативного блоків у процесі трьох послідовних етапів. Розроблена методика поетапної реалізації педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів (організаційно-мотиваційний, практично-орієнтований, рефлексивно-регулятивний етапи) комплексно відображає мету, завдання, принципи, форми й методи розвитку досліджуваної якості. На кожному з етапів здійснювалося послідовне впровадження обґрунтованих педагогічних умови формування професійної мобільності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Організаційно-мотиваційний етап був спрямований на розвиток ціннісних орієнтацій та установок здобувачів на професійну мобільність, їхньої внутрішньої потреби в професійній мобільності тощо. Основними формами і методами на цьому етапі були: моделювання ситуацій; мікровикладання, кейс-метод, метод проєктів («Педагогічний форсайт») тощо. Практично-орієнтований етап передбачав поглиблення професійно-педагогічних знань студентів, що лежать в основі професійної компетентності, підвищення рівня їхньої поінформованості щодо особливостей професійної мобільності вчителя, здатності самостійно розв’язувати проблеми у квазіпрофесійній діяльності, гнучкості у розв’язанні педагогічних ситуацій, адаптуватися до умов, що змінюються тощо. Серед основних форм і методів, що використовувалися на цьому етапі були такі: бесіди, дискусії, розв’язання педагогічних ситуацій, моделювання ситуацій; самостійні творчі завдання, навчально-дослідні завдання тощо. Рефлексивно-регулятивний етап був спрямований на розвиток умінь студентів аналізувати й оцінювати професійно-педагогічні ситуації, осмислювати власні професійно-педагогічні можливості, оцінювати потенційну готовність до роботи в нових умовах тощо. Мета цього етапу реалізовувалася за допомогою таких форм і методів: рольові, імітаційні ігри; мікровикладання, кейс-метод, метод проєктів («Педагогічний фронезис») тощо. Аналіз результатів формувального етапу експерименту засвідчив, що розроблені педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів і методика їх реалізації забезпечують структурну перебудову всіх компонентів досліджуваної особистісної якості, що виявилося у загальній якісній та кількісній динаміці її сформованості. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: - вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін (доповнення змісту педагогічних дисциплін інформацією про специфіку професійної мобільності вчителя з огляду на сучасні вимоги професійної діяльності; розвиток стійкої мотивації та ціннісного ставлення студентів до професійної мобільності засобами технологій інтерактивного навчання; педагогічна підтримка здобувачів з метою стимулювання надситуативної активності та побудови особистої професійної перспективи; розвиток самостійності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій та технологій дистанційного навчання із застосуванням імітаційного моделювання предметно-соціального контексту професійної діяльності); етапи формування професійної мобільності майбутніх учителів: організаційно-мотиваційний, практично-орієнтований, рефлексивно-регулятивний; розроблено компоненти (мотиваційний, знаннєвий, праксеологічний, рефлексивний, особистісний), критерії (ціннісно-мотиваційний, інформаційно-змістовий, процесуально-операційний, рефлексивно-комунікативний, регулятивно-суб’єктний) та рівні (творчий, достатній, адаптивний) професійної мобільності майбутніх учителів; уточнено сутність поняття «професійна мобільність майбутніх учителів» відповідно до проблеми дослідження; подальшого розвитку набули діагностичні методики дослідження професійної мобільності майбутніх учителів. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні авторської методики реалізації педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів, в укладанні авторського навчально-методичного посібника: «Професійна мобільність майбутнього вчителя», методичних рекомендацій «Діагностика професійної мобільності майбутніх учителів», «Методика формування професійної мобільності вчителя», робочих зошитів для практичних занять з педагогічних дисциплін («Розвиваємо професійну мобільність. Педагогіка», «Розвиваємо професійну мобільність. Основи педагогічної майстерності», «Розвиваємо професійну мобільність. Методика виховної роботи», «Розвиваємо професійну мобільність. Історія педагогіки»), що можуть бути використані з метою формування професійної мобільності майбутніх учителів. Сформульовані в дослідженні теоретичні положення та одержані експериментальні результати можна використовувати в освітньому процесі педагогічних закладів вищої освіти, закладів післядипломної педагогічної освіти.In the dissertation the effectiveness of pedagogical conditions for the formation of professional mobility of future teachers in the process of studying pedagogical disciplines was substantiated and experimentally tested. Based on the analysis of scientific sources, the author's definition of future teachers' professional mobility is substantiated as an integrative, dynamic personal characteristic, which is manifested in the formation of key, general professional competencies, the ability to improve and independently acquire professional knowledge; activeness, flexibility of adaptation to new conditions of professional and pedagogical activity and successful transition to other types of activity; ability to find the necessary ways and forms of professional and pedagogical activity, to make independent and non-standard decisions; readiness for innovation in professional activity, which leads to qualitative transformations in professional activity, ensures successful professional self-realization and competitiveness in the modern labor market. It has been found out that the terminological discourse of the issue is formed by such terms as «mobility», «professional mobility», «professional mobility of future teachers», «professional self-development», «formation of professional mobility», «formation of professional mobility of future teachers». The analysis of domestic and foreign research has shown that the degree of development of the issue of forming the professional mobility of future teachers does not correspond to the level of its theoretical and practical significance. The potential possibilities of pedagogical disciplines for the formation of professional mobility of future teachers are determined. The dissertation reveals the structure of professional mobility of future teachers as a complex characteristic, identifies its components: motivational, knowledge, praxeological, personal, and reflective. In accordance with these components, the criteria and indicators of the studied quality were determined. The indicators of the value-motivational criterion are: value orientations and attitudes towards professional mobility; internal need for professional mobility; motivation for professional development; openness to change (to the new). The information and content indicators are: possession of professional and pedagogical knowledge underlying professional competence; awareness of the need for professional mobility for future professional activities; awareness of the peculiarities of professional mobility of teachers; ability to independently master psychological, pedagogical and professional knowledge. The procedural-operational criterion is characterized by the following indicators: ability to solve problems in quasi-professional activities independently; flexibility in solving pedagogical situations; ability to creatively apply the acquired knowledge in practice; ability to adapt to changing conditions in professional activity. For the reflective-communicative criterion, the following indicators are defined: ability to analyze and evaluate the professional and pedagogical situation; ability to comprehend one's own professional and pedagogical capabilities; self-assessment of potential readiness to work in new conditions; communication skills. The indicators of the regulatory and subjective criterion are creativity, creative activity; tolerance to ambiguity, adaptability; volitional qualities: determination, perseverance, initiative; prognostic skills. A set of interrelated, interdependent, complementary pedagogical conditions for the formation of future teachers' professional mobility is determined: supplementing the content of pedagogical disciplines with information about the specifics of professional mobility of teachers in view of modern requirements of professional activity; development of sustainable motivation and value attitude of the students to professional mobility by means of interactive learning technologies; pedagogical support for students to stimulate supra-situational activity and build a personal professional perspective; development of independence of students through ICT and distance learning technologies using simulation modeling of the subject and social context of professional activity. The identified and substantiated pedagogical conditions made it possible to develop a model for the formation of future teachers' professional mobility based on the provisions of methodological approaches (acmeological, activity, competence, personal, systemic, synergistic) and principles (general didactic: systematic and sequential; consciousness and activity of students; strength of knowledge, skills and abilities; individual and differentiated approach; connection of learning with life; specific: continuity, contextuality, reflexive orientation, creativity, problematization of the educational process), is implemented within the conceptual, procedural and technological, diagnostic and resultant blocks, in the process of organizational and motivational, practice-oriented, reflective and regulatory stages. The developed methodology for the phased implementation of pedagogical conditions for the formation of professional mobility of future teachers (organizational and motivational, practice-oriented, reflective and regulatory stages) comprehensively reflects the purpose, tasks, principles, forms and methods of developing the studied quality. At each of these stages, the consistent implementation of sound pedagogical conditions for the formation of future teachers' professional mobility in the process of studying pedagogical disciplines was carried out. The organizational and motivational stage was aimed at developing students' value orientations and attitudes towards professional mobility, their internal need for professional mobility, etc. The main forms and methods at this stage were: situation modeling; microteaching, case method, project method («Pedagogical Foresight»), etc. The practice-oriented stage involved deepening professional and pedagogical knowledge of students underlying their professional competence, raising their awareness of the peculiarities of teacher's professional mobility, ability to solve problems in quasi-professional activities, flexibility in solving pedagogical situations, adaptation to changing conditions, etc. The main forms and methods used at this stage included the following: conversations, discussions, solving pedagogical situations, modeling situations; independent creative tasks, educational and research tasks, etc. The reflexive and regulatory stage was aimed at developing students' abilities to analyze and evaluate professional and pedagogical situations, comprehend their own professional and pedagogical capabilities, assess their potential readiness to work in new conditions, etc. The purpose of this stage was realized through the following forms and methods: role-playing, simulation games; microteaching, case method, project method («Pedagogical Phronesis»), etc. The analysis of the results of the formative stage of the experiment showed that the developed pedagogical conditions for the formation of future teachers' professional mobility and the methodology for their implementation ensure the structural restructuring of all components of the studied personal quality, which was manifested in the overall qualitative and quantitative dynamics of its formation. The scientific novelty of the research lies in the following: - for the first time, the pedagogical conditions for the formation of the professional mobility of future teachers in the process of studying pedagogical disciplines were theoretically substantiated and experimentally tested (supplementing the content of pedagogical disciplines with information about the specifics of the professional mobility of teachers in view of modern requirements of professional activity; development of the sustainable motivation and value attitude of students towards professional mobility by means of interactive learning technologies; pedagogical support for applicants to stimulate supra-situational activity and build a personal professional perspective; development of student independence through ICT and distance learning technologies using simulation modeling of the subject and social context of professional activity); stages of formation of the professional mobility of intending teachers: organizational and motivational, practice-oriented, reflective and regulatory; the components (motivational, knowledge, praxeological, reflective, personal), criteria (value-motivational, informational and content, procedural and operational, reflective-communicative, regulatory-subjective) and levels (creative, sufficient, adaptive) of professional mobility of future teachers have been developed; the essence of the concept «professional mobility of future teachers» is clarified in accordance with the subject of the research; diagnostic methods of studying the professional mobility of future teachers were further developed. The practical significance of the obtained results lies in the development and implementation of the author's methodology for the implementation of pedagogical cond itions for the formation of professional mobility of future teachers, in the compiling of the author's teaching and methodological manual: «Professional Mobility of Future Teachers», development of methodological recommendations «Diagnostics of Professional Mobility of Future Teachers», «Methodology of Formation of Professional Mobility of Teachers», workbooks for practical classes in pedagogical disciplines («Developing Professional Mobility. Pedagogy», «Developing Professional Mobility. Fundamentals of Pedagogical Skills», «Developing Professional Mobility. Methods of educational work», «Developing professional mobility. History of Pedagogy»), which can be used to form the professional mobility of future teachers. The theoretical provisions formulated in the thesis and the experimental results obtained can be used in the educational process of pedagogical institutions of higher education and institutions of postgraduate pedagogical education.