Автореферати та дисертації
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8a546e8e-ce81-4d78-8825-2906a414b663
Browse
10 results
Search Results
Item Підготовка майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти до реалізації інтерактивних технологій в інклюзивному освітньому середовищі(Вінниця : ВДПУ, 2023) Токар, Любов ПетрівнаАналіз сучасного стану вітчизняних і закордонних психологічних, філософських, педагогічних і навчально-методичних, джерел, нормативних документів, дисертаційних робіт щодо підготовки майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти (ЗДО) до реалізації інтерактивних технологій в інклюзивному освітньому середовищі (ІОС) підтверджує актуальність цієї проблеми, вирішення якої вимагає від педагогічних закладів освіти України орієнтації на успішну інтеграцію фундаментальної і професійної підготовки. У дисертації висвітлено сучасне бачення підготовки майбутніх педагогів ЗДО до реалізації інтерактивних технологій в ІОС, запропоновано авторські методичні рекомендації. Основою роботи є теоретико- методологічні засади, педагогічні умови, використання інтерактивних форм, методів, технологій і засобів навчання, спрямованих на формування високого рівня знань, умінь, навичок, розвиток творчого критичного мислення особистості, життєвих цінностей, уміння враховувати психологічні особливості дітей з особливими освітніми потребами (ООП), високої адаптивності, мобільності й здатності до саморозвитку й самовдосконалення. У дослідженні підготовку майбутніх педагогів (ЗДО) до реалізації інтерактивних технологій в ІОС визначаємо як цілісну, комплексно структурований процес, що поєднує рівень сформованості професійних знань, вмінь і навичок, критичного мислення, цінностей, особистісних якостей фахівця, готовність до постійного саморозвитку і самовдосконалення, котра визначає здатність здобувача освіти здійснювати професійну діяльність, розуміти й аналізувати характер професійних проблем відповідно до кваліфікаційних вимог педагогічного працівника. Доведено, що професійна підготовка майбутніх педагогів ЗДО до впровадження активних форм педагогічної взаємодії – це систематичний організаційно-педагогічний процес, який спрямовано на підготовку майбутніх педагогів діяти в конкретній педагогічній ситуації, застосовуючи відповідні до обставин засоби, методи й прийоми навчання дітей, зокрема, з ООП. Встановлено, що готовність майбутніх педагогів ЗДО до реалізації інтерактивних технологій в ІОС є особистісним утворенням, що складається з мотиваційного, когнітивного та діяльнісно-технологічного компонентів, які формуються під час навчання у закладах вищої освіти (ЗВО) й спрямовані на розуміння ними етичних знань, сформованих особистісних моральних цінностей та орієнтацій, моральної культури й поведінки. Відповідно визначено критерії та показники сформованості компонентів готовності майбутніх педагогів ЗДО до реалізації інтерактивних технологій в ІОС: мотиваційний (соціальні настанови, мотиви, нахили, інтереси, потреби, ціннісні орієнтації); когнітивний (обсяг і якість психолого-педагогічних та інклюзивних знань і спеціальних умінь, необхідних для успішного розв’язання педагогічних завдань і ситуацій); практичний (комплекс умінь і навичок здобувачів освіти педагогічних ЗВО, необхідних для опанування дидактичними методами, прийомами та засобами впровадження в освітній процес активних форм педагогічної взаємодії). Диференційовано рівні (високий, середній, низький) формування готовності майбутніх педагогів ЗДО до реалізації інтерактивних технологій в ІОС. На підставі результату аналізу наукової літератури і практичної підготовки здобувачів освіти ми виділили низку педагогічних умов, що забезпечують готовність майбутніх педагогів ЗДО до реалізації інтерактивних технологій в ІОС: розвиток позитивної мотивації майбутніх педагогів ЗДО до застосування інтерактивних технологій в ІОС; поєднання теоретичної та практичної підготовки шляхом моделювання педагогічних ситуацій з використанням інтерактивних технологій; використання інтерактивних технологій навчання у вивченні курсу навчальної дисципліни «Інклюзивна освіта в ЗДО». Реалізація першої педагогічної умови – розвиток позитивної мотивації майбутніх педагогів ЗДО до застосування інтерактивних технологій в ІОС націлена на формування мотиваційного компоненту підготовки майбутніх педагогів ЗДО – системи мотивів до роботи в ІОС, розумінням, що кожна дитина є суб’єктом освітньої діяльності. Для успішної організації означеного процесу під час викладання використовували проблемні лекції, написання есе-творів, диференціювання педагогічних понять, методику колективної творчої діяльності, самостійну роботу студентів із першоджерелами з наступним індивідуальним (груповим) обговоренням, перегляд запропонованих відеоматеріалів з подальшим обговоренням. У контексті наступної педагогічної умови – поєднання теоретичної та практичної підготовки шляхом моделювання педагогічних ситуацій з використанням інтерактивних технологій – обґрунтовано важливість впливу креативного освітнього середовища закладу вищої освіти на формування готовності майбутніх педагогів ЗДО до реалізації інтерактивних технологій в ІОС. Саморозвиток студентів із запропонованими формами й методами навчання спрямовували на формування компонентів їхньої готовності до інтерактивної педагогічної взаємодії з дітьми дошкільного віку, зокрема з ООП. Такими визначено: складання педагогічних ситуацій на основі особистого досвіду з їх подальшим розв’язанням і обговоренням; зустрічі з практикуючими педагогами спеціального профілю; ділові ігри; педагогічні проєкти. Третя педагогічна умова щодо використання інтерактивних технологій навчання у вивченні курсу навчальної дисципліни «Інклюзивна освіта в ЗДО» полягала в організації інтерактивного навчання здобувачів освіти, в якому нами передбачено проведення лекцій із включенням елементів бесіди, дискусій, а також проблемних лекцій, семінарів-обговорень, семінарів «питання – відповідь», дискусій із провокаційними запитаннями, консультацій тощо. Широко практикували методику колективної творчої діяльності, організацію практичних занять із студентами безпосередньо в закладах освіти та онлайн-зустрічах із фахівцями інклюзивної освіти; застосовували онлайн-вправи та завдання сервісу PowToon і програми VideoScribe із навчальних дисциплін «Інклюзивна освіта» та «Корекційна педагогіка», комплекс педагогічних ситуацій, алгоритми, творчі проєкти, маршрутні карти та освітні картотеки. організацію й проведення мікродосліджень в освітніх закладах. Обґрунтовані педагогічні умови покладено в основу розробленої моделі підготовки майбутніх педагогів ЗДО до реалізації інтерактивних технологій в ІОС. Означена модель включає три блоки: теоретико- методологічний, змістово-практичний і результативний. У теоретико-методологічний уміщено мету, наукові підходи (компетентнісний, системний, діяльнісний, особистісно-зорієнтований, культурологічний, аксіологічний) та загальнодидактичні (науковості, свідомості та активності в навчанні, доступності, систематичності та системності, послідовності й комплексності, наочності) і специфічні (практичної спрямованості, міждисциплінарної інтеграції, обхідного шляху, динамічний, етіопатогенетичний, рівності тощо) принципи; структурні компоненти, критерії та показники; у змістовно-практичний – етапи, зміст, форми й методи, а також педагогічні умови забезпечення підготовки майбутніх педагогів ЗДО до реалізації інтерактивних технологій в ІОС; у результативний – результати моніторингу рівнів сформованості готовності майбутніх педагогів ЗДО до інтерактивних форм педагогічної взаємодії в умовах ІОС та очікувана позитивна динаміка рівнів її сформованості. Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше: визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти до реалізації інтерактивних технологій в інклюзивному освітньому середовищі та експериментально перевірено їх ефективність; теоретично обґрунтовано й розроблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти до реалізації інтерактивних технологій в інклюзивному освітньому середовищі; обґрунтовано й охарактеризовано структурні компоненти фахової компетентності майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти (мотиваційний, когнітивний та діяльнісно-технологічний); визначено критерії оцінки кожного зі структурних компонентів (мотиваційний, когнітивний та практичний) та три рівні (низький, середній і високий) сформованості підготовки майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти в інклюзивному освітньому середовищі; уточнено зміст поняття «підготовка майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти в інклюзивному освітньому середовищі», під якою розуміємо цілісну, комплексно структуровану властивість, що поєднує рівень сформованості професійних знань, вмінь і навичок, критичного мислення, цінностей, особистісних якостей фахівця, готовність до постійного саморозвитку й самовдосконалення, котра визначає здатність майбутніх педагогів здійснювати професійну діяльність; удосконалено зміст, форми, методи й засоби підготовки майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти до реалізації інтерактивних технологій в інклюзивному освітньому середовищі; подальшого розвитку набули шляхи професіоналізації предметної підготовки здобувачів освіти в освітньому середовищі педагогічного коледжу. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в дисертації розроблено та впроваджено в освітній процес: авторські навчально-методичні посібники «Дошкільна педагогіка у схемах та таблицях», «Інтерактивні методи у підготовці майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти: виклики сучасності: фестиваль авторських ідей» та «Інтерактивні технології у підготовці майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти в інклюзивному освітньому середовищі. Освітній калейдоскоп» для студентів спеціальності 012 «Дошкільна освіта», удосконалену робочу програму з дисципліни «Інклюзивна освіта в ЗДО», онлайн-вправи та завдання сервісу PowToon і програми VideoScribe із навчальних дисциплін «Інклюзивна освіта» та «Корекційна педагогіка», комплекс педагогічних ситуацій, алгоритми, творчі проєкти, маршрутні карти та освітні картотеки. Укладено методичні рекомендації для викладачів дошкільних психолого-педагогічних дисциплін. Результати здійсненого дослідження засвідчили позитивну динаміку рівнів готовності майбутніх педагогів ЗДО до реалізації інтерактивних технологій в ІОС внаслідок упровадження педагогічних умов і спроєктованої моделі, що слугує підставою для твердження, що мети дослідження досягнуто, його завдання виконано.Item Підготовка майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти(Вінниця : ВДПУ, 2023) Сорочан, М. П.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2023. Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти (ЗДО). У процесі дослідження проаналізовано сучасний стан підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. Здійснений аналіз нормативних документів та публікацій показав, що реалії сьогодення, пов’язані із зміною законодавчої бази, освітньої парадигми та зростання інтегративності освітнього простору, відкритість і швидкозмінність якого, спонукає заклади вищої освіти до пошуку та реалізації нових моделей і технологій організації підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності. Розкрито сутність та зміст готовності майбутніх вихователів до інклюзивного навчання як результату професійної підготовки та виявлено, що діагностика сформованості готовності майбутніх вихователів до роботи в ІОС може бути забезпеченою застосуванням мотиваційного (мотиваційна готовність до роботи з дітьми з ООП), операційного (знання, уміння та навички створення, підтримки та розвитку здорового, безпечного (фізично та психологічно), розвивального ІОС), проєктувального (здатність розробляти та впроваджувати нові зразки інклюзивної практики), морально-етичного (емоційний інтелект, комунікативна толерантність, самоконтроль, самоорганізація та партнерська взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу) компонентів та відповідних показників, до кожного з яких визначено рівні (високий, середній, достатній, низький) сформованості означеної готовності. Спроєктовано модель підготовки майбутніх вихователів до інклюзивного навчання в ЗДО, що побудована як узагальнена система та відображає функціональні та структурні зв’язки між цільовим, процесуально- технологічним та діагностично-результативним блоками. Теоретичною основою побудови та реалізації моделі служать ідеї та положення діяльнісного, особистісно орієнтованого, компетентнісного, міждисциплінарного, інтегрованого та ін. підходів, а також педагогічні умови підготовки до професійної діяльності: формування інклюзивної компетентності майбутніх вихователів; наскрізне застосування викладачами ЗВО інноваційних технологій у процесі викладання дисциплін професійної та практичної підготовки; розроблення та впровадження тренінгової програми «Формування готовності до організації навчання дітей із особливими освітніми потребами». Розроблено та апробовано алгоритм застосування організації проєктної діяльності на основі інтегрованого підходу до процесу навчання відповідно до таксономії Блума, який включає наступні етапи: визначення мети та цілей проєктної діяльності; загальних та фахових компетентностей; особливостей розвитку інтелектуальних здібностей відповідно до мети проєкту та таксономії Блума; розроблення та впровадження навчальних засобів та технологій на основі когнітивного колеса Блума; проведення рефлексії проєктувальної діяльності з урахуванням особливостей здійснення групової взаємодії та співробітництва в процесі інклюзивного навчання. Обґрунтовано, що формування готовності майбутніх вихователів до інклюзивного навчання повинно відбуватися в умовах організованого освітнього процесу, за умови переосмислення технології проведення усіх видів занять та систематичного застосування інноваційних технологій. Так як професійна підготовка здобувачів вищої освіти стає більш реальною і цілеспрямованою, коли застосовуються не репродуктивні, а інноваційні технології (моделювання педагогічних ситуацій та професійної діяльності; технології групової роботи, інтегрованого та контекстного навчання, розвитку критичного мислення, проєктування індивідуального корекційно освітнього маршруту, підтримки дослідницького навчання (IBL); розроблення портфоліо (персонального сайту) педагога закладу дошкільної освіти із застосуванням цифрових технологій; SMART-технології; кейс- коучинг; електронний коучинг; техностратегія; онлайн-обмін досвідом), основою для яких слугує моделювання освітніх, квазіпрофесійних, науково- дослідницьких та соціально-значимих ситуацій професійної діяльності в ІОС, їхнє обговорення, аналіз та оцінювання, проведення майстер класів, дискусій, мозкових штурмів, ділових та рольових ігор, тренінгів, коучингу, проєктної діяльності тощо, що дозволяє майбутнім вихователям засвоїти предметні та соціальні аспекти інклюзивного навчання, ту систему відносин і проблем, які характерні для інклюзивного освітнього середовища ЗДО. Розроблено та впроваджено тренінгову програму «Формування готовності до організації навчання дітей із особливими освітніми потребами», яка складалася з трьох модулів: «Розуміння інклюзії», «Особистісна готовність та відповідальність», «Практична діяльність», реалізація якої забезпечувала поєднання традиційних технологій та оволодіння методами вирішення квазіпрофесійних завдань на основі активного використання інноваційних технологій. Проведення міні-лекцій, майстер-класів, мозкових штурмів, ділових і рольових ігор та різних інтерактивних вправ, які імітували майбутню професійну діяльність, ставило студентів у визначену професійну роль, дозволяло їм самостійно i творчо застосовувати набуті компетентності, приймати аргументовані рішення, вчитися брати на себе відповідальність за їх виконання та наслідки, що забезпечувало комплексну підготовку студентів до роботи в умовах інклюзивного навчання в ЗДО. Узагальнення результатів теоретичного аналізу та дослідно- експериментальної роботи й аналіз даних методами математичної статистики підтвердили гіпотезу про те, що готовність майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання в ЗДО має позитивну динаміку, якщо забезпечити реалізацію визначених у дослідженні педагогічних умов. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження буде полягати в тому, що: ‒ уперше визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови (формування інклюзивної компетентності майбутніх вихователів; наскрізне застосування викладачами ЗВО інноваційних технологій у процесі викладання дисциплін професійної та практичної підготовки; розроблення та впровадження тренінгової програми «Формування готовності до організації навчання дітей із особливими освітніми потребами»); вмотивовано і представлено модель підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання із застосуванням інноваційних технологій; ‒ визначено структуру готовності, компоненти (мотиваційний, операційний, проєктний, морально-етичний), схарактеризовано показники та рівні (високий, середній, достатній та низький) готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання в ЗДО; ‒ уточнено зміст понять «готовність», «готовність до діяльності», «інклюзивна компетентність» та розкрито термінологічний апарат дослідження: «готовність майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання в ЗДО», «інклюзивна компетентність майбутніх вихователів»; ‒ подальшого розвитку набули форми та методи підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання в ЗДО. Практичне значення дослідження полягає в тому, що в процесі роботи розроблено та впроваджено в освітній процес методику формування готовності студентів до реалізації інклюзивного навчання із застосуванням інноваційних технологій (моделювання педагогічних ситуацій та професійної діяльності; технології групової роботи, інтегрованого та контекстного навчання, розвитку критичного мислення, проєктування індивідуального корекційно освітнього маршруту, підтримки дослідницького навчання (IBL); розроблення портфоліо (персонального сайту) педагога закладу дошкільної освіти із застосуванням цифрових технологій; SMART-технології; кейс- коучинг; електронний коучинг; техностратегія; онлайн-обмін досвідом); укладено навчально-методичний посібник, розроблено та впроваджено тренінгову програму «Формування готовності до організації навчання дітей із особливими освітніми потребами»; навчально-методичне забезпечення для керівників, викладачів і здобувачів закладів вищої освіти, працівників закладів дошкільної освіти щодо підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання в ЗДО. Методика підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання, навчальні та дидактичні матеріали можуть використовуватися в освітньому процесі педагогічних закладів вищої освіти України з метою підготовки фахівців зі спеціальності 012 «Дошкільна освіта» та вчителів різних спеціальностей до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання у закладах освіти, післядипломній освіті, підвищенні кваліфікації та перепідготовки кадрів задля формування та розвитку готовності педагогічних працівників до роботи в інклюзивному освітньому середовищі. Результати і матеріали дисертаційної роботи можуть використовуватися з метою подальшого дослідження проблеми підготовки майбутніх вихователів до впровадження інклюзивного навчання в освітньому процесі закладів освіти різних рівнів акредитації; для розроблення освітньо- виховних програм, навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій для вихователів, фахівців команди психолого-педагогічного супроводу та батьків вихованців ЗДО.Item Формування професійної готовності майбутніх учителів музики у педагогічних коледжах до худжожньо-творчої діяльності(Вінниця. ВДПУ, 2019) Гаврилюк, Оксана Анатоліївна; Гаврилюк, О. А.; Havryliuk, O. A.У дисертації теоретично й експериментально досліджено проблему формування професійної готовності майбутніх учителів музики у педагогічних коледжах до художньо-творчої діяльності. Конкретизовано поняття «готовність майбутнього вчителя музики до художньо-творчої діяльності». Обґрунтовано структурні компоненти (мотиваційно- пізнавальний, творчо-діяльнісний, операційно-технологічний), критерії, показники та рівні професійної готовності майбутніх учителів музики до художньо-творчої діяльності. Розроблено та охарактеризовано відповідні педагогічні умови та модель формування професійної готовності майбутнього вчителя музики до художньо-творчої діяльності (формування мотиваційної готовності майбутніх учителів музики до художньо-творчої діяльності; оволодіння студентами професійно-творчими вміннями та навичками шляхом залучення до активної творчої діяльності; спрямування студентів до здійснення самостійних художньо-творчих проектів). Розроблено та експериментально перевірено методику реалізації педагогічних умов формування професійної готовності майбутніх учителів музики до художньо-творчої діяльності; розроблено та впроваджено в освітній процес педагогічних коледжів методичний посібник «Методика організації художньо-творчої діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва».Item Формування професійної готовності майбутніх учителів музики у педагогічних коледжах до художньо-творчої діяльності(Вінниця, 2019) Гаврилюк, Оксана Анатоліївна; Гаврилюк, Оксана Анатольевна; Gavrilyuk, O.A.У дисертації теоретично й експериментально досліджено проблему формування професійної готовності майбутніх учителів музики у педагогічних коледжах до художньо-творчої діяльності. Конкретизовано поняття «готовність майбутнього вчителя музики до художньо-творчої діяльності». Обґрунтовано структурні компоненти (мотиваційно-пізнавальний, творчо-діяльнісний, операційно-технологічний), критерії, показники та рівні професійної готовності майбутніх учителів музики до художньо-творчої діяльності. Розроблено та охарактеризовано відповідні педагогічні умови та модель формування професійної готовності майбутнього вчителя музики до художньо-творчої діяльності (формування мотиваційної готовності майбутніх учителів музики до художньо-творчої діяльності; оволодіння студентами професійно-творчими вміннями та навичками шляхом залучення до активної творчої діяльності; спрямування студентів до здійснення самостійних художньо-творчих проектів). Розроблено та експериментально перевірено методику реалізації педагогічних умов формування професійної готовності майбутніх учителів музики до художньо-творчої діяльності; розроблено та впроваджено в освітній процес педагогічних коледжів методичний посібник «Методика організації художньо-творчої діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва».Item Формування готовности майбутніх учителів-словесників до організації позакласної роботи з обдарованими учнями(Глухів, 2015) Петрович, О. Б.; Petrovych, O.Дисертація присвячена актуальній проблемі професійної підготовки майбутніх учителів-словесників до організації позакласної роботи з обдарованими учнями. У роботі проаналізовано стан дослідження означеної проблеми на основі вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, законодавчої та нормативної бази, обґрунтовано сутність і структуру готовності майбутнього вчителя-словесника до організації позакласної роботи з обдарованими школярами, у складі якої виділено такі компоненти, як мотиваційний, пізнавально-операційний, особистісно-креативний та оцінювально-рефлексивний, охарактеризовано критерії, показники та рівні сформованості цієї готовності. Визначено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до організації позакласної роботи з обдарованими учнями, які реалізовано впродовж трьох етапів: мотиваційно-інформаційного, творчо-діяльнісного й імплементаційно-рефлексивного. Розроблено модель формування готовності майбутніх учителів-словесників до організації позакласної роботи з обдарованими учнями. Результати проведеного дослідження засвідчили ефективність та успішність реалізації окреслених педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до організації позакласної роботи з обдарованими школярами.Item Підготовка майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи(Вінниця, 2017) Баюрко, Наталія Василівна; Baiurko, N. V.Дисертацію присвячено актуальній проблемі підготовки майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи. У роботі проаналізовано теоретичні засади досліджуваної проблеми, розкрито сутність екологічної компетентності, «готовності майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи», визначено критерії, показники, схарактеризовано рівні сформованості готовності. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови та методику формування готовності майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи у процесі навчання у вищих педагогічних закладах освіти: активізація потреби студентів в оволодінні методиками розвитку екологічної компетентності школярів; залучення студентів на заняттях з фахових дисциплін до квазіпрофесійної еколого-освітньої діяльності; умотивоване використання завдань екологічного спрямування під час проходження майбутніми учителями біології різних видів практик. Розроблено та експериментально перевірено модель формування готовності майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи.Item Формування професійної готовності майбутніх фахівців з туризму в процесі навчально-виробничої практики(Вінниця, 2014) Земліна, Юлія Володимирівна; Землина, Ю. В.; Zemlina, J. V.Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування професійної готовності майбутніх фахівців з туризму в процесі навчально-виробничої практики. У дисертаційній роботі визначено основні вимоги до професійної підготовки майбутніх фахівців з туризму у контексті компетентнісного підходу; досліджено сутність навчально-виробничої практики в структурі професійної підготовки майбутніх фахівців з туризму, визначено структуру, критерії та показники професійної готовності майбутніх фахівців з туризму; обґрунтовано педагогічні умови покращення підготовки майбутніх фахівців з туризму в процесі навчально-виробничої практики. Розроблено та експериментально перевірено методику підготовки майбутніх фахівців з туризму в процесі навчально-виробничої практики, розкрито хід і результати формувального експерименту. Результатами експериментальної роботи доведено ефективність реалізованих педагогічних умов та розробленої моделі формування професійної готовності майбутніх фахівців з туризму.Item Формування готовності до професійного спілкування майбутніх бакалаврів безпеки життєдіяльності у процесі вивчення гуманітарних дисциплін(Вінниця, 2014) Дідух, Любов Іванівна; Дидух, Л. И.; Didukh, L. I.У дисертації проаналізовано поняття «спілкування» та «професійне спілку-вання», особливості формування готовності до професійного спілкування, визначено компо¬нен¬ти готовності до професійного спілкування майбутніх фахівців безпеки життєдіяльності. Визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови (зміст підготовки курсантів до професійного спілкування реалізується на основі проектного підходу; у процесі вивчення гуманітарних дисциплін застосовується контекстний підхід; самостійна робота майбутніх бакалаврів безпеки життєдіяльності здійснюється на основі Веб-технологій); вмотивовано і представлено модель; уточнено критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний) та рівні (високий, середній, низький) формування готовності до професійного спілкування майбутніх бакалаврів безпеки життєдіяльності у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. За результатами досліджень розроблено навчальні та навчально-методичні посібники, методичні рекомендації для викладачів і курсантів ВНЗ ДСНС України щодо формування готовності курсантів до професійного спілкування у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.Item Підготовка майбутніх учителів до формування міжнаціональної толерантності в учнів загальноосвітніх навчальних закладів(Вінниця, 2015) Залєсова, Ірина Віталіївна; Залесова, И. В.; Zalyesova, I. V.У дисертації досліджено актуальну проблему підготовки майбутніх учителів до формування міжнаціональної толерантності учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Шляхом аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури розкрито сутність і зміст феномена «міжнаціональна толерантність». Уточнено сутність ключових для дослідження понять – «професійна підготовка», «готовність до професійної діяльності» та визначено їхні компоненти: мотиваційний, орієнтувальний, діяльнісний, особистісний. У кожному з них визначено часткові цілі, завдання, результати і домінують певні методи, прийоми їх реалізації. Розроблено модель підготовки майбутніх учителів до формування міжнаціональної толерантності учнів, ефективність якої забезпечили педагогічні умови. Педагогічний експеримент підтвердив дієвість запропонованої моделі та педагогічних умов.Item Формування готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до використання інтерактивних технологій(Вінниця, 2015) Гончар, Наталія Петрівна; Гончар, Н. П.; Honchar N. P.Дисертаційне дослідження присвячене розгляду теоретичних та практичних аспектів формування готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до використання інтерактивних технологій. В роботі проведено аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, визначено структуру, критерії, показники та рівні готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до використання інтерактивних технологій. Обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до використання інтерактивних технологій. Розроблено та обґрунтовано модель формування готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до використання інтерактивних технологій. Розроблено спецкурс «Формування готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до використання інтерактивних технологій».