Кафедра цифрових технологій і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/28c0d391-1030-4be6-8f9e-c67cd2f8a4eb
Browse
5 results
Search Results
Item Використання технології проблемного навчання на уроках інтегрованого курсу “Я досліджую світ”(Вінниця : Друк плюс, 2022) Грошовенко, Ольга Петрівна; Жовнич, Олеся Володимирівна; Коваль, Тетяна ВасилівнаУ статті акцентовано увагу на технології проблемного навчання як інновації, яка характеризується раціональною організацією освітньої діяльності. Виняткова роль технології проблемного навчання схарактеризована у контексті реалізації концепції Нової української школи, принципів особистісно орієнтованого, компетентнісного, інтегрованого підходів. Імплентація технології проблемного навчання досліджена на уроках інтегрованого курсу “Я досліджую світ”. У статті звернено увагу на тому, що в основі технології проблемного навчання – проблемна ситуація. Проблемну ситуацію розглянуто як інструмент технології проблемного навчання, що виникає в результаті мислительної взаємодії учня з навчальним матеріалом. Особливу увагу закцентовано на необхідності опанування учителем прийомами створення проблемної ситуації на уроці. Проблемна ситуація має викликати пізнавальну потребу, допомогти дитині розкрити суть процесу або явища, що вивчається. У результаті теоретичного пошуку зроблено висновок, що проблемна ситуація характеризується уявною несумісністю двох чи більше інформацій. Створення проблемної ситуації – основа проблемного навчання, що передбачає належний рівень підготовленості, зацікавленості учня в пошуку невідомого результату. У процесі вивчення молодшими школярами інтегрованого курсу “Я досліджую світ” у дітей формуються уявлення про навколишній світ. Уроки за інтегрованим курсом “Я досліджую світ” загалом мають практичне спрямування. Інтегрований курс “Я досліджую світ” базується на творчій співпраці між учнем та учителем, навчанні на ситуаціях, наближених до реального життя. Технологія проблемного навчання у цьому контексті є актуальним інструментом формування природничих компетентностей. Технологія проблемного навчання розглядається з позиції ефективного інструменту отримання бажаного освітнього результату, методологічного рівня розгляду педагогічних проблем, впровадженням системного мислення. Концепцію проблемного навчання розглянуто як таку,що має в своїй основі підоснову розвитку, міцності знань при їх самостійному досягненні. Технологію проблемного навчання розглянуто як педагогічну методику, що може служити різним цілям і органічно застосовуватися в різних педагогічних технологіях.Item Сучасні методи активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів при вивченні математики(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Коломієць, А. М.; Коломиец, А. М.; Kolomiets, A. M.; Руда, О. Г.; Ruda, O. H.В статті визначено сучасні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів при вивченні математики та розроблено методичні рекомендації щодо організації навчального процесу при застосуванні педагогічних технологій, впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій та інноваційних методик у навчальний процес. Сформульовано основні можливості сучасних комп’ютерних засобів, психолого-педагогічні характеристики навчання в комп’ютерному середовищі. Обґрунтована методична система організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів і студентів у процесі вивчення математики.Item Особливості застосування засобів мультимедіа в процесі технологічної підготовки(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Шевченко, Л. С.; Shevchenko, L.В статті проаналізовано особливості застосування засобів мультимедіа в процесі технологічної підготовки. Визначено, що навчання з використанням комп’ютера як засобу набуття, засвоєння, закріплення знань, розвитку мислення і контролю за цими процесами об’єднує різні технології: від найпростіших програм для закріплення навичок до інтелектуальних навчальних систем, що здійснюють рефлексивне управління навчанням, ведуть діалог із студентом, мовою, близькою до природної, і в міру нагромадження досвіду навчання удосконалюють стратегію розв’язання навчальних завдань. Обґрунтовано необхідність застосування засобів мультимедіа в процесі технологічної освіти. Оскільки сучасний навчальний заклад має не лише сформувати в студентів певний набір компетенцій, а й сформувати потяг до самоосвіти, реалізації своїх здібностей. Необхідною умовою розвитку цих процесів є активізація навчально-пізнавальної діяльності. Важлива роль у розв’язанні цього завдання відводиться засобам мультимедіа, що створюють значні можливості активізації навчальної діяльності. Широке застосування мультимедіа в процесі технологічної підготовки дає можливість реалізувати принцип «навчання із захопленням», тоді технічні дисципліни будуть мати рівні шанси стати улюбленими для студентів.Item Технології діагностики, оцінювання та контролю предметних компетентностей з фізики у підготовці майбутніх учителів хімії і біології(Київ ; Вінниця : «Планер, 2016) Сільвейстр, А. М.; Сильвейстр, А. М.; Silveystr, A.У статті теоретично обґрунтовується та розглядається використання технологій діагностики, оцінювання та контролю предметних компетентностей з фізики у підготовці майбутніх учителів хімії і біології. Звертається увага на те, що застосування рейтингової системи контролю та оцінки результатів навчання не тільки дозволяє глибше і цілісно відображати динаміку навчальних досягнень студентів, а й посилює надійність модульної технології. Наглядно висвітлюється спрямованість на збільшення самостійної навчальної діяльності, встановлюються паритетні відносини суб’єктів навчального процесу, індивідуалізація навчання, покроковий контроль результатів освоєння модульної програми. Розкриваються основні завдання навчання фізики у підготовці студентів нефізичних спеціальностей педагогічних ВНЗ та звертається увага на системний контроль їх предметних компетентностей. Аналізуються сучасні підходи до формування рейтингової оцінки майбутніх учителів хімії і біології під час вивчення дисципліни «Фізика». Наводяться вимоги та критерії оцінювання сформованості знань, умінь і навичок та методів діяльності. Систематизуються та обґрунтовуються види, форми, засоби, методи і функції контролю знань студентів з фізики. У статті також зазначається, що завдання, які виносяться на контроль знань мають різні завдання (формування світогляду, професійно-прикладні, фундаментальна підготовка тощо), тобто складають, так звану, цільову установку. Вони включають знання студентами понять, означень, формулювання законів, явищ, процесів, експериментальних фактів, засвоєння студентами зв’язків між явищами, поняттями і законами споріднених природничих наук, зокрема фізики, хімії і біології та формування умінь. Таким чином, застосовуючи технології діагностики, оцінювання та контролю предметних компетентностей у підготовці майбутніх учителів хімії і біології з фізики, нам удалося з’ясувати умови і обставини, у яких протікає навчальний процес та провести прогнозування подальшого розвитку результатів навчальної діяльності.Item Розкриття організаційних форм технологічних систем у змісті навчальної дисципліни «основи сучасного виробництва»(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Іванчук, А. В.; Иванчук, А. В.; Ivanchuk, A.; Мельничук, В. П.; Mel'nichuk, V.У статті розглянуто методичні аспекти формування в майбутніх учителів технологій узагальнених знань про організаційні основи сучасного виробництва. В основу дослідження покладено узагальнене поняття про технологічні системи як об’єднання технологічних процесів. Відповідно сучасне виробництво розглядається як технологічні системи різних ієрархічних рівнів. Розглянуто сутність структури технологічних систем та їх роль у організації сучасного виробництва. У цьому контексті описано елементи структури технологічних систем та матеріальні й інформаційні зв’язки між ними. У результаті було розкрито суть паралельної, послідовної й об’єднаної форм організації технологічних систем. Обґрунтовано дидактичну тотожність поняття технологічна система і технологія. Сформовано серію навчальних запитань на аналіз організаційних структур технологічних систем і серію навчальних запитань на аналіз потокового виробництва як організаційної форми серійного і масового типу виробництва на прикладі різних класів потокових ліній. Серія навчальних запитань на аналіз організаційних структур технологічних систем має десять запитань з дидактичною функцією усвідомлення і поглиблення нових знань, три з дидактичною функцією закріплення знань і чотири – контролю знань. Серія навчальних запитань на аналіз потокового виробництва як організаційної форми серійного і масового типу виробництва на прикладі різних класів потокових ліній має шість запитань з дидактичною функцією усвідомлення і поглиблення нових знань.