Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
9 results
Search Results
Item Цифрове освітнє середовище в закладах освіти(Вінниця : ВДПУ, 2023) Гуревич, Роман; Гордійчук, Галина; Кобися, Володимир; Коношевський, Леонід; Коношевський, ОлегОсновні напрями цифровізації освітнього середовища (ЦОС) закладу освіти пов’язані з розвитком ресурсів і матеріально-технічної бази закладу освіти, формуванням кадрового забезпечення, підготовкою програмних і навчально-методичних матеріалів. Освітні наслідки ЦОС закладу освіти орієнтовані на підвищення мотивації здобувачів до навчання, формування їхньої цифрової грамотності та розвиток цифрових компетентностей викладача. У статті визначено перспективи ЦОС закладу освіти, виявлено наявні проблеми та способи їх розв’язання, обґрунтовано потенціал цифрового освітнього середовища закладу освіти у формуванні цифрової грамотності здобувачів освіти. У процесі дослідження ЦОС закладу освіти як основи формування цифрової грамотності здобувачів, автори використовували системний та средовищний підходи, які дозволяють розглядати розвиток технічного, інформаційного, комунікативного, соціального, ціннісного, правового, когнітивного й інших аспектів цифрової грамотності в єдиному просторово-часовому аспекті.. На основі аналізу позитивного і негативного досвіду створення ЦОС закладу освіти та характеристики його функціоналу визначені основні проблеми цифровізації освіти та можливі способи їх вирішення; діагностовані потенційні ризики та загрози реалізації освітнього процесу в ЦОС. Визначена роль ЦОС у формуванні цифрової грамотності здобувачів освіти. Цифрове освітнє середовище позиціонується неодмінним атрибутом формування цифрової грамотності здобувачів освіти, середовищем їхньої цифрової соціалізації. Уточнена роль ЦОС закладу освіти в організації особистісно орієнтованої освіти з метою підвищення якості освіти, соціальної затребуваності та професійної успішності здобувачів.Item Розвиток цифрової грамотності здобувачів освіти засобами цифрових освітніх середовищ(Вінниця : ВДПУ, 2023) Гуревич, Роман Семенович; Коношевський, Леонід Леонідович; Коношевський, Олег Леонідович; Слободянюк, АллаЦифровізація освітнього середовища (ІОС) закладу вищої освіти (ЗВО) пов’язана з розвитком ресурсів і матеріально-технічної бази закладу освіти, формуванням кадрових ресурсів, і підготовкою програмних і навчально-методичних матеріалів. Освітні ефекти цифровізації ІОС орієнтовані на підвищення мотивації студентів до навчання, формування їхньої цифрової грамотності та розвиток цифрових компетентностей викладачів. Схарактеризовані перспективи цифровізації ІОС, сформульовані наявні проблеми та способи їх вирішення, обґрунтовано потенціал цифрового ІОС у формуванні цифрової грамотності здобувачів освіти. Дослідження цифрового ІОС як основи формування цифрової грамотності студентів спирається на ідеї системного та середовищного підходів, що дозволяють розглядати розвиток технічного, інформаційного, комунікативного, соціального, ціннісного, правового, когнітивного й інших аспектів цифрової грамотності в єдиному просторово-часовому полі. На основі аналізу досвіду створення цифрового ІОС, характеристики його функцій визначені основні проблеми цифровізації освіти, намічені можливі способи їх вирішення. Діагностовано потенційні ризики і загрози реалізації освітнього процесу в цифровому ІОС. Визначена роль цифрового ІОС у формуванні цифрової грамотності студентів. Цифрове ІОС позиціонується неодмінним атрибутом формування цифрової грамотності студентів, середовищем цифрової соціалізації здобувачів освіти. Уточнена роль цифрового ІОС в організації особистісно орієнтованої освіти й ухвалення рішень на основі даних щодо управління системою освіти в цілях підвищення якості вищої освіти, соціальної затребуваності та професійної успішності випускників ЗВО. Практична значущість дослідження полягає в можливості використання його результатів для визначення перспектив освітньої політики в розвитку цифрової грамотності студентів і цифрової компетентностей викладачів в умовах цифрового суспільства.Item Цифрова компетентність педагогів в умовах інформатизації освіти(Вінниця : ВДПУ, 2023) Гуревич, Роман Семенович; Коношевський, Леонід Леонідович; Коношевський, Олег Леонідович; Костенко, НаталіяВ статті розглянуте питання формування цифрової компетентності педагогів. Обґрунтовано доцільність використання компетентнісного підходу до формування інтелектуальних ресурсів освітньої системи та надано аналіз стандартів навчального процесу, що реалізується у цифровому просторі. Встановлено взаємозв’язок між цифровою грамотністю педагогів та їхньою цифровою компетентністю. Складовими частинами цифрової компетентності автори пропонують включити такі знання: розуміння загальної структури та взаємодії пристроїв комп’ютера; розуміння потенціалу цифрових технологій для інноваційної діяльності; базове розуміння надійності та достовірності одержуваної інформації, вміння користуватися програмами для проєктування навчального заняття. Визначено, що це середовище має створюватися відповідно до таких принципів: визначення здобувача освіти як активного суб’єкта пізнання; його орієнтація на самоосвіту, саморозвиток; опора на суб’єктивний досвід студента, облік його індивідуальних особливостей, навчання в контексті майбутньої професійної діяльності.Item Тенденції розвитку електронних підручників в системі освіти України(Вінниця : Друк плюс, 2022) Семенов, Євгеній КостянтиновичСучасні цифрові технології змінюють світосприйняття і впливають на широке впровадження різноманітних гаджетів, що є запорукою стрімкого поширення інформації у цифровому вигляді. Постійно зростаючий темп накопичення інформації, у тому числі професійної, призводить до того, що знання та навички, які надаються студентам в перші роки навчання, після завершення навчання в закладі освіти вже можуть бути застарілими. Це, в першу чергу, стосується тих навчальних дисциплін, які тісно пов’язані з застосуванням в професійній діяльності цифрових технологій. Для багатьох навчальних дисциплін підручник у класичній формі, віддрукований на папері, вже не може у повному об’ємі бути джерелом актуальної інформації. Виникає потреба у підручниках, які можна оперативно редагувати та доповнювати. Дану проблематику вирішують електронні підручники. Створення таких засобів навчання дозволяє швидко змінювати навчальний контент в залежності від впровадження нових технологій у різних галузях життєдіяльності людини, а особливо у галузі цифрових технологій. У статті проаналізовано поняття «електронний підручник», виділено перспективні напрями розвитку електронного підручника з трансформацією у глобальну онлайн систему освіти в цілому. Запропонована класифікація користувачів електронних підручників в залежності від потреб та типів сприйняття інформації. Перспективною є можливість створення загальнодоступної сукупності електронних підручників з можливістю коментування їх змісту, використання інтерактивного змісту, роботи в режимі редагування і доповнення інформації, перетворення електронного підручника на платформу для спілкування автора з читачами. Запропоновані методики роботи з електронними підручниками в режимі спільного доступу р реалізацією розділених прав для різних типів користувачів.Item Використання цифрових сервісів та інструментів у професійній підготовці майбутніх учителів.(2022) Гуревич, Р. С.; Кобися, В. М.; Кобися, А. П.; Кізім, С. С.; Куцак, Л. В.; Опушко, Н. Р.В статті проаналізовано використання цифрових сервісів та інструментів у професійній підготовці майбутніх учителів у закладах вищої освіти. Адже в умовах модернізації освіти, введення нових державних освітніх стандартів, оновлення змісту освіти формується соціальне замовлення на професійну підготовку сучасних фахівців, здатних до інноваційної діяльності в умовах інформатизації освіти. Сучасний педагог не може здійснювати освітню діяльність без використання сучасних освітніх цифрових інструментів, а такі сервіси, як електронна пошта, пошук в Інтернеті, мобільні телефони, відеодзвінки, є незамінними й універсальними. Зрозуміло, що інформатизація освіти передбачає вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах інформаційного освітнього середовища закладів вищої освіти (ЗВО). Визначено сутність поняття «цифрові технології». Представлено сутнісні характеристики цифрових інструментів. З’ясовано, що цифрові інструменти сприяють створенню інноваційного цифрового середовища в ЗВО; інтенсифікують комунікативні зв’язки всіх учасників освітнього процесу, створюючи умови для самореалізації, співпраці, рефлексії; збагачують традиційні методи навчання інноваційними формами; забезпечують інтерактивну взаємодію у процесі навчання. Цифрові інструменти активно використовуються в освіті й сприяють підвищенню її якості. Зроблено висновки, що освітній процес із використанням цифрових інструментів є більш гнучким, персоналізованим, доступним, особливо в умовах дистанційного навчання. Посилюється необхідність взаємодії викладача зі студентами, як у традиційному форматі, так і з використанням цифрових інструментів.Item Формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах університетської освіти(Вінниця : Друк плюс, 2022) Севастьянова, М. С.Тривалий час паперовий підручник був основним засобом навчання, а вчитель - головним джерелом знань. Нині до взаємодії учителя та учня, як суб’єктів освітнього процесу, активно долучаються цифрові технології, саме вони дають можливість швидкого доступу до різної інформації та знань, що постійно нагромаджується та оновлюється. З огляду на це, професійне становлення майбутнього вчителя початкових класів без володіння цифровою компетентністю, що містить взаємодію з цифровими технологіями неможливе. В статті здійснено аналіз нового підходу до підготовки майбутнього вчителя, якому доведеться працювати в умовах суцільної цифровізації освіти та суспільства. Проаналізовано значення цифрової компетентності майбутнього вчителя початкових класів, що є невід’ємною складовою фахової підготовки. Використовуючи методи узагальнення і систематизації визначено поняття «цифрової компетентності» та зміст компетентнісного підходу. З’ясовано, що сучасний вчитель початкових класів має досконало орієнтуватися в інформаційному просторі та цифрових технологіях, одержувати інформацію та керувати нею, розробляти електронні продукти (навчальні програми, електронні підручники, електронні методичні комплекси тощо); створювати електронні таблиці, діаграми, презентації, текстові документи; використовувати бази даних; освоювати нові вміння, що допоможуть ефективно працювати та бути конкурентоспроможним в освітньому просторі. Встановлено, що цифрова компетентність є головною в навчанні впродовж життя, а також однією зі складових професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Здійснено відбір цифрових технологій, що сприятимуть кращому засвоєнню дисциплін студентами закладів вищої освіти (ЗВО).Item Використання засобів доповненої реальності у підготовці педагога на прикладі комплексного курсу «Створення програмного забезпечення AR»(2022) Уманець, В.. О.; Бойчук, В. М.; Павлюк, Б. В.; Ангелов, Я. С.; Umanets, V. O.; Boychuk, W. M.; Pavlyuk, B. V.; Angelov, Y. S.У статті представлено авторське бачення можливостей використання засобів доповненої реальності у підготовці педагога на основі аналізу досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців, які розглядають AR як сучасний засіб навчання. Висвітлено проблеми впровадження засобів доповненої реальності в освітній процес підготовки педагога в закладах вищої освіти (ЗВО), зокрема, проблема підвищення ефективності мотивації та навчання здобувачів освіти через використання AR-додатків на мобільних пристроях; формування інформаційної культури засобами AR-технології, тощо. Також авторами окреслено перспективи використання в освітньому процесі закладів вищої освіти засобів доповненої реальності. У процесі дослідження даної проблеми охарактеризовано поняття, необхідні для однозначного розуміння представлених результатів: розширена реальність, змішана реальність, віртуальна реальність, доповнена реальність, віртуальний і доповнений метавсесвіт. Увагу дослідників зосереджено на використанні технологій доповненої реальності в освітньому процесі: ігрової діяльності, змішаної та розширеної реальності. Автори дослідження переконані, що застосування засобів AR у освітньому процесі ЗВО позитивно впливають на емоційно-вольову сферу здобувачів освіти, підвищують мотивацію до пізнання нового, активізують інтерес студентів до вивчення нових тем, розвивають емоційний інтелект і творче мислення, сприяють якісним змінам в організації освітнього процесу. У статті описується збільшення (доповнення) візуальних можливостей електронних (цифрових) підручників шляхом використання інтерактивних об’єктів доповненої реальності, що впливає на якість формування готовності майбутніх педагогів до використання та впровадження технологій та засобів AR. Досліджено програмне забезпечення для створення та використання освітнього цифрового контенту, зокрема й з елементами доповненої реальності для підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 014.09 Середня освіта (Інформатика).Item Цифровізація загальної середньої освіти України (кінець ХХ ст. – ХХІ ст.).(2022) Литвинова, С. Г.; Мар’єнко, М. В.; Носенко, Ю. Г.; Сухіх, А. С.; Яцишин, А. В.; Lytvynova, S. H.; Marienko, M. V.; Nosenko, Y. H.; Sukhikh, A. S.; Yatsyshyn, A. V.Одне з головних завдань закладу загальної середньої освіти (ЗЗСО) полягає в підготовці підростаючого покоління до життєтворчості в умовах динамічного, швидко змінного, технологічно насиченого простору. Аналіз джерельної бази показав, що проблема цифровізації вітчизняної загальної середньої освіти з огляду на процеси комп’ютеризації, запровадження дистанційного навчання, підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників недостатньо розкрита у вітчизняних дослідженнях. Мета статті: здійснити аналіз процесів та результатів комп’ютеризації і цифровізації, запровадження дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти, підготовки та розвитку цифрової компетентності педагогічних працівників в Україні. Встановлено, що кількісне і якісне забезпечення комп’ютерною технікою та підключенням до мережі Інтернет в Україні демонструє позитивну динаміку. Наразі 99,8 % вітчизняних ЗЗСО забезпечені комп’ютерами і підключенням до мережі Інтернет. У процесі цифровізації загальної середньої освіти реалізуються проєкти за участю урядових інституцій та провідних ІТ-компаній світу: проєкти Intel і Microsoft Україна, всеукраїнські проєкти «Розумники» (Smart Kids)», «Хмарні сервіси в освіті», «Всеукраїнська школа онлайн», а також SELFIE, «Цифрограм» для вчителів тощо. Охарактеризовано особливості і проблеми запровадження дистанційного і змішаного навчання в ЗЗСО в умовах світової пандемії. Проаналізовано діючі механізми розвитку цифрової компетентності вітчизняних вчителів. Встановлено, що вивчення думки вчителів, як ключових гравців у здійсненні дистанційного навчання та розбудови інформаційно-цифрового середовища ЗЗСО, визначення їхнього рівня цифрової компетентності та цифрової готовності має стати стратегічним завданням нової української школи.Item Удосконалення іншомовної підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі за допомогою цифрових технологій.(2022) Кобися, В. М.; Чепелевська, М. М.; Kobysia, V. M.; Chepelevska, M. M.Туристична галузь є проявом міжнародної взаємодії компаній і організацій із надання туристичних послуг, адже значна частина туристів прагнуть побувати в інших країнах, ознайомитися із звичаями і культурою інших народів, відвідати всесвітньовідомі пам’ятки і місця. Така діяльність передбачає володіння мовами для міжнаціонального спілкування. В сучасному світі мовою міжнародного спілкування є англійська, тому володіння англійською є професійною необхідністю для майбутніх фахівців туристичної галузі. Оволодіння іноземною мовою закладено у навчальні плани підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі, але, досить часто, для якісного оволодіння іноземною мовою програмового навчального часу і змісту замало. Тому значна увага звертається на самостійну іншомовну підготовку здобувачів освіти. Для цього розроблено низку методик і засобів, але з розвитком і широким впровадженням в освітній процес цифрових технологій, арсенал засобів для самостійного вивчення і поглиблення рівня володіння іноземними мовами значно розширився. У статті проаналізовано методики і засоби вивчення і поглиблення рівня володіння іноземними мовами за допомогою комп’ютерно орієнтованих технологій. Охарактеризовано методики вивчення іноземної мови за допомогою цифрових-ресурсів, що мають низку переваг перед традиційними методами навчання: дозволяють тренувати різні види мовленнєвої діяльності і поєднувати їх в різних комбінаціях; допомагають усвідомити мовні явища, формувати лінгвістичні здібності, створювати комунікативні ситуації; автоматизувати мовні і мовленнєві дії; а також забезпечують реалізацію індивідуального підходу й інтенсифікацію самостійної роботи студента. Важливо, що навчання з допомогою цифрових технологій – це творчий процес, який дозволяє розвивати і розробляти нові прийоми навчання, його використання стимулює студентів до подальшого самостійного вивчення мови. Адже в процесі активного використання іншомовних електронних ресурсів студент здобуває навички коректної поведінки в типових ситуаціях та уявлення про основні елементи іноземної культури, відчуває справжнє занурення у живу мову, отримує можливість для розвитку мовленнєвих навичок.