Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
26 results
Search Results
Item Формування педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів засобами музично-ігрової діяльності.(Вінниця : Планер, 2011) Мар’євич, Н. К.; Марьевич, Н. К.; Marievich, N. K.В статті висвітлено головні елементи педагогічної майстерності, проаналізовано феномен педагогічної творчості, також презентовано результати спеціального дослідження рівнів осмислення студентами виховного потенціалу дитячої музичної гри та її ролі у формуванні педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів.Item Теоретичні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців туристичного профілю до міжкультурного спілкування(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Баглай, О. І.; Baglay, O.У статті проаналізовано теоретичні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму щодо набуття ними навиків міжкультурного спілкування. Автор виокремлює вимоги щодо цієї підготовки у вищих навчальних закладах. Встановлено, що провідна роль належить туристичним комунікаціям, здатним організувати щире, добровільне спілкування. Щоб результативність спілкування була продуктивною, потрібна власна зацікавленість у цьому, икладання вольових зусиль, вміння домовлятися, налаштовуватися на доброзичливі відносини. Зазначено, що правильно побудований діалог культур веде до порозуміння між особистостями, що репрезентують різні культурні групи. Наведено визначення терміну «міжкультурне спілкування». Успіх міжкультурного спілкування залежить від того, як люди різних культур досягають єдності у виконанні поставлених завдань, застосовуючи для цього інформацію. При підготовці навчальних програм професійної підготовки кадрів для сфери туризму необхідно брати до уваги культорологічний аспект їхнього змістового наповнення. Формування професійно важливих якостей і властивостей фахівця сфери туризму, спрямованих на реалізацію міжкультурного спілкування у майбутній професійній діяльності є вимогою сьогодення щодо професійної підготовки такого фахівця. Одним з напрямів вдосконалення туристичної освіти сфери є створення умов для подальшого розвитку педагогічної майстерності викладачів, представлення інтересів системи професійної туристичної освіти на загальнодержавному й міжнародному рівнях.Item Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя математики(Київ- ; Вінниця : Планер, 2016) Абрамчук, В. С.; Abramchuk, V.; Бабюк, Д. О.; Babyuk, D.; Абрамчук, І. В.; Abramchuk, I.В статті визначені основні якісні характеристики структури і змісту готовності майбутніх вчителів математики до професійного саморозвитку і самореалізації. Важливою задачею у підготовці сучасних учителів-математиків є їх орієнтація на розвиток творчої активності, здатних до творчих роз’яснень, переконань учнів, соціальних потреб запиту на вибір конкурентоспроможних на ринку праці професій. Професійна підготовка майбутніх фахівців у педагогічних ВНЗ визначає сукупність умов, направлених на підвищення її ефективності, на актуалізацію суб’єктивних основ готовності студентів до професійної діяльності. До таких основ можна віднести формування стійкості внутрішньої мотивації, когнітивних, технологічних, рефлексивних і соціальних аспектів готовності особистості до саморозвитку і самореалізації. Вплив соціально-економічних факторів на розвиток освіти не завжди є безпосереднім але обов’язково повинні бути створені суспільні умови для розвитку точних наук, на підняття престижу вчителів, на створення умов росту їх культурного і професійного рівня. У формуванні творчої особистості більше схиляємось до відмови від принципу передачі готових знань і перенесення акценту на ідеї педагогічної і професійної компетентності викладача, інноваціям і інноваційним технологіям, ознайомлення студентів з нерозв’язаними проблемами в природничих науках, новітніми досягненнями в математиці і суміжних дисциплінах. Отже, вчитель це «локальний центр культури в педагогічному та громадському колективі». Тому формування майбутнього вчителя-новатора, вчителя-мислителя повинна стати однією з найголовніших задач суспільства.Item Модель формування професійного мислення майбутніх фельдшерів у процесі фахової підготовки(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Сурсаєва, І. С.; Sursayeva, I.; В статье анализируется модель формирования профессионального мышления будущих фельдшеров в процессе профессиональной подготовки в медицинских колледжах, содержащий методологические подходы (деятельностный, системный, аксиологический, гносеологический, гуманистический), специфические принципы формирования профессионального мышления (принцип проблемности, принцип профессиональной направленности, принцип интегративности, принцип креативности, принцип коммуникативности), дидактические теории, педагогические условия формирования профессионального мышления будущих фельдшеров (обеспечение развивающего характера образовательной среды медицинского колледжа в процессе проблемного обучения, осуществления интеграции содержания естественных и клинических дисциплин, включение будущих фельдшеров в квазипрофессиональной деятельность средствами игрового моделирования и международного проектирование), критерии и показатели профессионального мышления, уровня сформированности профессионального мышления. Модель включает также три этапа формирования профессионального мышления студентов-медиков: диагностический (подготовительный), становления, совершенствования. Представлены результаты экспериментальной работы по формированию указанного феномена.; The article analyzes the model of professional thinking formation of the future doctor’s assistants in the process of professional training in medical colleges that contains methodological approaches (such as active, systematic, axiological, epistemological, humanistic), specific principles of professional thinking formation (problematic principle, the principle of professional orientation, integration principle, the principle of creativity, communicative principle), didactic theories, pedagogical conditions for professional thinking formation of future doctor’s assistants (providing educational environment of medical college in the process of the problem-based learning and making the integration of clinical and natural sciences content, including the future doctor’s assistants in kvaziprofessional future activities through the simulation game and the international modeling, criteria and indicators of professional thinking, levels of professional thinking. The model includes three stages of professional thinking of medical colleges’ students: diagnostic (preparatory), development, improvement. The results of experimental work on the formation of this phenomenon are highlighted.У статті аналізується модель формування професійного мислення майбутніх фельдшерів у процесі фахової підготовки в медичних коледжах, що містить методологічні підходи (діяльнісний, системний, аксіологічний, гносеологічний, гуманістичний), специфічні принципи формування професійного мислення (принцип проблемності, принцип професійної спрямованості, принцип інтегративності, принцип креативності, принцип комунікативності), дидактичні теорії, педагогічні умови формування професійного мислення майбутніх фельдшерів (забезпечення розвивального характеру освітнього середовища медичного коледжу у процесі проблемного навчання, здійснення інтеграції змісту природничих та клінічних дисциплін, включення майбутніх фельдшерів у квазіпрофесійну діяльність засобами ігрового моделювання та міжнародного проектування), критерії та показники професійного мислення, рівні сформованості професійного мислення. Модель включає також три етапи формування професійного мислення студентів-медиків:діагностичний (підготовчий), становлення, вдосконалення. Висвітлено результати експериментальної роботи з формування зазначеного феномена.Item Оптимізація підготовки молодших спеціалістів технічного профілю в коледжах(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Марцева, Л. А.; Martseva, L.У статті розглядається проблема підвищення якості підготовки молодших спеціалістів, яка потребує систематичного коригування мети, змісту, методів їхньої професійної підготовки, постійної роботи з підвищення психолого-педагогічної кваліфікації викладацьких кадрів, активізації пізнавальної діяльності студентів, вивчення, узагальнення та впровадження в навчальний процес кращого педагогічного досвіду та рекомендацій психолого-педагогічної науки. Професійна освіта має функціонувати на основі саморегуляції, яка забезпечить наступність та інтеграцію професійної підготовки в навчальних закладах різного типу з метою задоволення потреб ринку праці. Основним механізмом в системі професійної освіти, який дає змогу реалізувати випереджальний характер навчального процесу, є оперативне оновлення змісту підготовки з орієнтацією на розвиток інтелектуальних здібностей майбутніх фахівців, що передбачає: скерованість освіти на загальнолюдські цінності (суспільну мораль, гуманізм, релігію, національні та етнокультурні традиції тощо); співпрацю навчальних закладів з наукою і виробництвом з метою вдосконалення змісту освіти, упровадження сучасних технологій, підвищення кваліфікації педагогів, надання місця практики та працевлаштування випускників; колегіальне (скоординоване з роботодавцями та іншими зацікавленими сторонами) розроблення стандартів професійної освіти, переліку напрямів підготовки (спеціальностей), визначення обов’язкового мінімуму змісту підготовки за фахом (сукупності компетенцій). Оптимізація професійної підготовки майбутніх фахівців потребує створення технологічно обґрунтованого інноваційного освітнього середовища, яке істотним чином детермінуватиме особистісний і професійний розвиток студентів і забезпечуватиме комфортну реалізацію психолого-педагогічних завдань.Item Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи в педагогічних коледжах на засадах компетентнісного підходу(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Крижановський, А. І.; Kryzhanovsky, A.У статті проведено дефінітивний аналіз поняття «професійна компетентність учителя», визначено, що професійна компетентність є системною характеристикою вчителів, відображає теоретичний рівень їх професійної підготовки, освітню практику і особистісну гуманістичну позицію; формування професійної компетентності майбутніх учителів носить процесуальний і системний характер, основу якого складає рівень професійної освіти, в нашому дослідженні – у педагогічних коледжах. На основі аналізу літератури, узагальнених вимог роботодавців до професійних умінь учителів, освітньо-професійної програми й освітньо-кваліфікаційної характеристики вчителя початкових класів, схарактеризовано професійну компетентність майбутніх учителів початкової школи як сукупність ключових (комунікативна, інформаційно-комунікаційна), базових професійних (психолого-педагогічна, рефлексивна) і спеціальних (методична, предметна, дидактична) компетентностей. Обґрунтовано, що проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в педагогічних коледжах на засадах компетентнісного підходу має не тільки науковий, але і великий практичний інтерес, пов’язаний з неузгодженістю стандартів початкової школи та програм підготовки у коледжах і вищих педагогічних навчальних закладах , великою різноманітністю навчально-методичних комплексів, за якими ведеться навчання в початковій школі та активним упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес педагогічних коледжів.Item Педагогічні умови формування готовності студентів до партнерської взаємодії у професійній діяльності: монографія(Вінниця : Друк, 2020) Молоченко, В. В.; Molochenko, V. V.Розглядаються педагогічні умови формування готовності студентів до партнерської взаємодії у професійній діяльності.Item Критерії та показники сформованості професійної етики майбутніх медичних сестер(Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2019) Біліченко, О. В.; Биличенко, А. В.; Bilichenko, O. V.У статті професійна етика медичних працівників охарактеризована як єдність трьох процесів:обміну інформацією, пізнання людьми один одного, формування і розвитку міжособистісних відносин. Зазначено, що професійна етика у процесі професійної взаємодії у медичній сфері реалізує такі функції: мотиваційно-стимулюючу, інформаційно-комунікативну, перцептивно-комунікативну та інтерактивно-комунікативну функції. Акцентовано увагу на тому. що професійна етика є феноменом, механізм функціонування якого обумовлений особливостями інтелектуальної і емоційної взаємодії суб'єктів діяльності, а її внутрішня структура визначається єдністю чотирьох компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, особистісного, діяльнісного, що сприяють успішній реалізації відповідних функцій взаємодії між фахівцями медичного профілю і пацієнтами. У статті проаналізовано погляди науковців на визначення критеріїв і показників професійної етики, готовності майбутніх молодших медичних спеціалістів до професійного самовдосконалення, сформованості емпатійної культури студентів вищих медичних навчальних закладів, готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації, професійно-етичної культури майбутнього лікаря. Запропоновано критерії сформованості професійної етики майбутніх медичних сестер: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісний, діяльнісний. У табличній формі представлені показники виокремлених критеріїв.Item Аспекти підготовки майбутніх фахівців до забезпечення психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами(Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2018-11-08) Коломієць, Л.; Коломиец, Л.; Kolomiіets, L.Розкрито аспекти підготовки майбутніх фахівців до здійснення психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Проаналізовано потенціал навчальних дисциплін, виокремлено складові нормативно-правового забезпечення, технології реалізації професійних функцій майбутніми психологами в умовах інклюзивного середовища закладу освіти, що мають стати змістом професійної підготовки.Item Особливості підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах інклюзивної освіти(Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2018-11-08) Мороз, А.; Moroz, A.; Кушнір, Ю. В.; Кушнир, Ю. В.Статтю присвячено аналізу особливостей підготовки майбутніх едагогів до роботи в умовах інклюзивної освіти. Здійснено огляд актуального стану впровадження інклюзії в Україні. Подано опис професійної підготовки, як процесу формування системи інтегративних якостей майбутнього фахівця та окреслено напрямки освітньої та особистісної підготовки педагогів.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »