Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
16 results
Search Results
Item Psychocorrection of Adolescents 'Anxiety by Music Therapy(2021) Matokhniuk, L.; Avramenko, N.; Kushnir, Y.; Shportun, O.; Shevchuk, V.; Shorobura, I.; Kaplinsky, V.; Overchuk, V.; Koval, T.Personal anxiety in adolescence is largely determined by psychological factors (personal, adaptive, motivational), and the correction of personal anxiety in adolescents is possible by combining two areas of work: reducing the effects of psychological factors on its occurrence; development of constructive forms of behavior in psychogenic situations, in conditions of increased anxiety through the use of music therapy. The aim of the study is to study the state of anxiety in adolescence after psychocorrection by music therapy. A set of methods was used to study the psychological features of anxiety in adolescents, ways to overcome and level before and after the psychocorrection program. There are a number of positive changes in the indicators of personal and motivational factors of anxiety: an increase in self-esteem and responsibility, increased self-esteem, which, in turn, led to a decrease in the difference between this indicator and the level of claims, a change in attitude realistic type, changing the distribution of affiliation motives and achieving in favor of the motive of the desire to accept and the desire to succeed, respectively. The effectiveness of the crrective effect was manifested in the change in the distribution of subjects by levels of anxiety. A high level of personal anxiety was recorded, after the implementation of the program it halved. During the study, a number of positive changes in the indicators of personal and motivational factors of anxiety were recorded. The results show, however, that psychocorrectional work with music therapy is effective in the work of a psychologist. The obtained results can be used both during the training of future psychologists, the development of a psycho-correctional program and during family counseling.Item Розвиток комунікативної культури особистості: історичний аспект проблеми(Вінниця: ВДПУ, 2022) Малик, Валентина; Фрицюк, ВалентинаУ статті розкрито проблеми розвитку комунікативної культури особистості в історичному аспекті. Уточнено поняття «культура», як специфічно людський спосіб діяльності, що містить у собі систему певних не біологічних механізмів, завдяки яким стимулюється, програмується, координується й реалізується активність людей у суспільстві. Охарактеризовано культурологічний підхід, як основний у дослідженні, що має адекватно віддзеркалювати духовну ситуацію часу, ядром якої є ідеї культуровідповідного розвитку й гуманізації людини й суспільства; підхід передбачає розгляд феномену культури в якості стрижневого щодо розуміння й пояснення людини, її свідомості й життєдіяльності. Доведено, що комунікативна культура, з погляду міжкультурної комунікації, – це, насамперед, успадковані та усталені норми соціальної практики людей, які належать до певних національних чи етнічних спільнот; особливості такої соціокультурної діяльності зберігаються в колективній пам’яті («ментальній програмі»), прищеплюються змалку, матеріалізуються й пізнаються через системи культурних кодів.Item Сутнісні характеристики особистісного розвитку.(2021) Галузяк, В. М.У статті зроблено спробу визначити сутнісні характеристики особистісного розвитку на основі аналізу зарубіжних і вітчизняних психологічних підходів, що акцентують увагу на ролі самої особистості в її становленні (К. Юнг, Г. Олпорт, В. Франкл, Е. Фромм, А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Десі, Р. Райан, К. Рифф, Е. Дінер, Дж. Левінджер, О.Ф. Лазурський, Л.С. Виготський, Л. І. Божович, О.М. Леонтьєв, І.С. Кон, К.А. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, В. А. Петровський, Д.О. Леонтьєв, Г.О. Балл, С.Д. Максименко, Н.В. Чепелєва). З’ясовано, що в сучасній зарубіжній і вітчизняній психології особистісний розвиток найчастіше пов’язується з якісними трансформаціями особистості, виникненням різних форм саморегуляції й оволодіння власною поведінкою, формуванням механізмів особистісної самодетермінації, розвитком особистісного потенціалу, становленням суб'єкта життєдіяльності, автора і творця власного життєвого шляху. Особистісний розвиток розуміється як процес якісних змін у структурі особистості, її самосвідомості, мотиваційно-ціннісній сфері, особистісному потенціалі, до якого відносяться ядерні і вершинні характеристики особистості (ціннісні і смисложиттєві орієнтації, особистісна свобода, особистісна автономія, життєстійкість, особистісна надійність, відповідальність тощо). Особистісний розвиток відбувається через становлення механізмів опосередковування, вироблення внутрішньої позиції і формування здатності до розвинених форм саморегуляції, що ґрунтуються на довільній мотивації, реалізації цінностей і особистісних смислів. Сутність особистісного розвитку полягає в послідовному розвитку механізмів саморегуляції і досягненні її найвищого рівня – самодетермінації. Результатом особистісного розвитку є досягнення певного рівня особистісної зрілості, яка проявляється в свідомому контролі поведінки, здатності протистояти як власним імпульсам, так і зовнішньому тиску, саморегуляції й самодетермінації життєдіяльності на основі внутрішньої позиції.Item Реалізація гендерної рівності в системі освіти і виховання на засадах концепціїї педагогіки свободи.(2022) Растригіна, А. М.У статті актуалізовано проблему гендерної рівності з огляду на суперечності, що все ще існують з цього приводу у вітчизняній системі освіти і виховання. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми у сучасному вітчизняному й зарубіжному науковому дискурсі. Доведено, що гендерна компонента сучасної освіти потребує розширення меж наукового пошуку у тому числі в її виховному сегменті. Представлено концептуальні основи педагогіки свободи як сучасної моделі реалізації гендерної рівності в системі освіти і виховання. Зокрема обґрунтовано категорію особистісної свободи в контекстуальному полі проблеми гендерної рівності та методологічні підходи й принципи її розвитку на засадах педагогіки свободи, а також розкрито можливості практичного розв’язання досліджуваної проблеми у сучасному закладі вищої освіти на засадах егалітарного світогляду.Item На шляху становлення суб’єктно-комунікативного підходу до особистості.(2022) Прищак, М.; Pryshchak, M.У статті досліджено проблеми означення та становлення суб’єктно-комунікативного підходу до особистості. Визначено та проаналізовано причини необхідності зміни методологічних основ дослідження сутності та розвитку особистості та її суб’єктності: зміна парадигми буття людини; криза діяльнісного підходу до людини (особистості); зростання ролі духовно-смислового виміру сутності та розвитку суб’єктної особистості; проблемами з визначенням предмета психології. Доведено необхідність трансформації парадигми «свідомості-Я» та діяльнісної парадигми буття людини в комунікативну парадигму, парадигму «Я – Інший». Обґрунтовано необхідність міждисциплінарного підходу до дослідження особистості та її суб’єктності.Item Етика відповідальності як норма педагогічної діяльності.(2021) Петрук, Н.; Petruk, N.У статті проаналізовано методологічні засади сучасної комунікативної філософії, на основі яких відбувається обґрунтування моральних норм у педагогічній діяльності. З’ясовано, що норми етики відповідальності є необхідними для встановлення умов людського порозуміння, міжособистісних комунікацій, реалізації гуманістичних цінностей в педагогічній діяльності. Акцентовано увагу на тому, що норми порозуміння і співжиття повинні утверджуватися шляхом дискурсу, який передбачає об’єктивність, правомірність власної позиції й не заперечує автономності окремої особистості.Item Мета, сутність і основні характеристики особистісно-орієнтованого навчання в сучасних умовах.(2016) Коломієць, А. М.; Мазайкіна, І.О.; Kolomiets, A.M.; Mazaikina, I.O.У статті розкрито мету, сутність і основні характеристики особистісно-орієнтованого навчання на сучасному етапі розвитку суспільства. Показано, що суспільно-політичні, економічні та соціальні перетворення, які відбулися в Україні за останнє десятиліття, змінили ціннісні орієнтації в системі освіти. Основною метою особистісно-орієнтованої освіти є підтримка людини, формування в неї механізмів самореалізації, саморозвитку, саморегуляції, самоосвіти, самовиховання.Item Творчий потенціал як інтегральна характеристика особистості(Вінниця : Твори, 2020) Воронецька, В. В.У статті проаналізовані теоретичні підходи до трактування поняття «творчий потенціал». Акцентовано увагу на тому, що компонентами структури творчого потенціалу школяра виступають групи особистісних якостей, що забезпечують його здатність виступати в ролі суб'єкта продуктивної діяльності: інтелектуальні, пізнавальні здібності; креативні здібності; здатність до співпраці, колективної організації, взаємодії; ціннісно-мотиваційна сфера; працездатність. Зазначено, що психологічною базою творчого потенціалу особистості виступають її мотиваційні, інтелектуальні та психофізіологічні резерви розвитку. Проаналізовано здібності особистості, що забезпечують підвищену творчу чутливість, творчу ініціативу, самостійність і продуктивність розумової діяльності, гнучкість (нестереотипність) розуму, його евристичність, оригінальність, здатність швидко застосовувати прийоми дій відповідно до нових умов діяльності.Item Виховання відповідальності як якості особистості у дітей шостого року життя в контексті забезпечення наступності дошкільної і початкової освіти.(Вінниця : Планер, 2011) Корякіна, І. В.; Корякина, И. В.; Koryakina, I. V.У статті підкреслюється необхідність зміни підходів до забезпечення успішної готовності дітей шестирічного віку до навчання в школі. Однією з базисних характеристик особистості є необхідність формування відповідальності за свої вчинки, поведінку, слова. Дається характеристика структурних компонентів відповідальності і розкриваються умови її виховання в дошкільному віці.Item Формування універсальних навчальних дій як педагогічна проблема(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Заболотний, В. Ф.; Zabolotnyy, V.Статтю присвячено проблемі формування універсальних навчальних дій учнів під час вивчення фізики за допомогою технологічного підходу. Розглянуто та проведено аналіз наукової літератури з даної теми. Висвітлено поняття «універсальні навчальні дії», описано основні види універсальних навчальних дій. Обґрунтовується доцільність використання формування універсальні навчальні дій школярів під час вивчення фізики. Розкрито можливості, які надає технологічний підхід під час вивчення фізики. Описано види основних універсальних навчальних дій, а саме: особистісні, регулятивні, пізнавальні, комунікативні. Особистісні універсальні навчальні дії дають можливість сформувати пізнавальну самостійність, розвинути інтелектуальні і творчі здібності учнів. Комунікативні універсальні навчальні дії забезпечують соціальну компетентність і врахування позиції інших людей, вміння слухати і вступати в діалог, брати участь у колективному обговоренні проблем. Регулятивні універсальні навчальні дії забезпечують організацію учнями навчальної діяльності: планування, прогнозування, корекція, оцінка. Пізнавальні універсальні навчальні дії включають загально-навчальні, логічні, дії постановки і розв’язання проблем. До пізнавальних дій включають загально-навчальні і логічні універсальні навчальні дії. У свою чергу загально-навчальні універсальні дії включають: самостійне виділення і формування пізнавальної мети. Логічні універсальні навчальні дії включають: аналіз, синтез, доказ, встановлення аналогій. Різні види універсальних навчальних дій, дають можливість організувати навчання учнів.