Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
7 results
Search Results
Item Psychocorrection of Adolescents 'Anxiety by Music Therapy(2021) Matokhniuk, L.; Avramenko, N.; Kushnir, Y.; Shportun, O.; Shevchuk, V.; Shorobura, I.; Kaplinsky, V.; Overchuk, V.; Koval, T.Personal anxiety in adolescence is largely determined by psychological factors (personal, adaptive, motivational), and the correction of personal anxiety in adolescents is possible by combining two areas of work: reducing the effects of psychological factors on its occurrence; development of constructive forms of behavior in psychogenic situations, in conditions of increased anxiety through the use of music therapy. The aim of the study is to study the state of anxiety in adolescence after psychocorrection by music therapy. A set of methods was used to study the psychological features of anxiety in adolescents, ways to overcome and level before and after the psychocorrection program. There are a number of positive changes in the indicators of personal and motivational factors of anxiety: an increase in self-esteem and responsibility, increased self-esteem, which, in turn, led to a decrease in the difference between this indicator and the level of claims, a change in attitude realistic type, changing the distribution of affiliation motives and achieving in favor of the motive of the desire to accept and the desire to succeed, respectively. The effectiveness of the crrective effect was manifested in the change in the distribution of subjects by levels of anxiety. A high level of personal anxiety was recorded, after the implementation of the program it halved. During the study, a number of positive changes in the indicators of personal and motivational factors of anxiety were recorded. The results show, however, that psychocorrectional work with music therapy is effective in the work of a psychologist. The obtained results can be used both during the training of future psychologists, the development of a psycho-correctional program and during family counseling.Item Психологічні особливості емоційної регуляції в осіб юнацького віку(Вінниця : ВДПУ, 2019) Шульга, Г. Б.; Сосновський, Б. М.; Шуй, Н. В.У статті розкриваються аспекти проблеми емоційної регуляції осіб юнацького віку, визначається її значущість для психічного здоров’я особистості. Емоційну регуляцію схарактеризовано як уміння особистості нормалізувати та контролювати власний емоційний стан. Конкретизовано, що розвиток уміння у студентів управляти власними емоціями конструктивно впливає на інтенсивність та тривалість їх переживань. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей емоційної регуляції осіб. Виявлено рівні розвитку структурних компонентів емоційної зрілості та когнітивної регуляції емоцій досліджуваної вибірки. Констатовано недостатню розвиненість емоційної регуляції осіб юнацького віку.Item Розвиток емпатії в учнів підліткового віку(Вінниця : Твори, 2020) Галузяк, В. М.У статі проаналізовано різні підходи до розуміння сутності феномену емпатії. Емпатія розглядається як якість особистості, що виявляється в здатності відчувати і розуміти емоційні переживання іншої людини. Емпатія лежить в основі моральної поведінки людини і дає змогу досягати взаєморозуміння у міжособистісних стосунках. У структурі емпатії виокремлено й описано когнітивний (здатність подумки переносити себе в позицію іншої людини, розуміти її думки і почуття, сприймати і пізнавати внутрішній світ іншої людини), емоційний (здатність співпереживати, відчувати емоційні стани іншої людини) і поведінковий (здатність активно відгукуватися на почуття іншої людини, допомагати і підтримувати) компоненти. Врахування показників розвитку кожного компонента емпатії дало змогу визначити три рівні її сформованості в учнів підліткового віку: початковий (елементарний), середній (ідентифікаційний), високий (рефлексивний). З’ясовано, що розвиток емпатії в учнів підліткового віку можливий за таких психолого-педагогічних умов: організація спільної діяльності підлітків, яка слугує своєрідною школою почуттів і сприяє кращому розумінню почуттів навколишніх людей; постановка перед учнями завдань на ціннісне самовизначення у ситуаціях морального вибору; організація педагогічної взаємодії з підлітками на основі діалогічного підходу, що передбачає їх сприйняття як психологічно рівноправних партнерів, безумовно позитивне ставлення до них, відкритість і довіру, налаштованість на взаєморозуміння, надання свободи вибору, права на власну позицію. Відповідно до визначених умов розроблено методику поетапного розвитку емпатії підлітків, яка передбачає послідовне використання на першому етапі ситуацій, орієнтованих на констатацію емоційних станів інших людей; на другому етапі – ситуацій, спрямованих на пізнання підлітком власного внутрішнього світу і переживань іншої людини; на третьому етапі – ситуацій, спрямованих на допомогу й вияв альтруїстичної поведінки у відповідь на переживання іншого.Item Розвиток емпатії в учнів підліткового віку(Вінниця, 2020) Галузяк, В. М.; Haluziak, V.У статі проаналізовано різні підходи до розуміння сутності феномену емпатії. Емпатія розглядається як якість особистості, що виявляється в здатності відчувати і розуміти емоційні переживання іншої людини. Емпатія лежить в основі моральної поведінки людини і дає змогу досягати взаєморозуміння у міжособистісних стосунках. У структурі емпатії виокремлено й описано когнітивний (здатність подумки переносити себе в позицію іншої людини, розуміти її думки і почуття, сприймати і пізнавати внутрішній світ іншої людини), емоційний (здатність співпереживати, відчувати емоційні стани іншої людини) і поведінковий (здатність активно відгукуватися на почуття іншої людини, допомагати і підтримувати) компоненти. Врахування показників розвитку кожного компонента емпатії дало змогу визначити три рівні її сформованості в учнів підліткового віку: початковий (елементарний), середній (ідентифікаційний), високий (рефлексивний). З’ясовано, що розвиток емпатії в учнів підліткового віку можливий за таких психолого-педагогічних умов: організація спільної діяльності підлітків, яка слугує своєрідною школою почуттів і сприяє кращому розумінню почуттів навколишніх людей; постановка перед учнями завдань на ціннісне самовизначення у ситуаціях морального вибору; організація педагогічної взаємодії з підлітками на основі діалогічного підходу, що передбачає їх сприйняття як психологічно рівноправних партнерів, безумовно позитивне ставлення до них, відкритість і довіру, налаштованість на взаєморозуміння, надання свободи вибору, права на власну позицію. Відповідно до визначених умов розроблено методику поетапного розвитку емпатії підлітків, яка передбачає послідовне використання на першому етапі ситуацій, орієнтованих на констатацію емоційних станів інших людей; на другому етапі – ситуацій, спрямованих на пізнання підлітком власного внутрішнього світу і переживань іншої людини; на третьому етапі – ситуацій, спрямованих на допомогу й вияв альтруїстичної поведінки у відповідь на переживання іншого.Item Психолого-педагогічні характеристики процесу самовизначення в ранньому юнацькому віці(Київ ; Вінниця : Планер, 2018) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.; Давідчук, А. О.; Давидчук, А. О.; Davidchuk, A. O.У статті на основі зарубіжних та вітчизняних джерел розкрито психолого-педагогічні характеристики процесу самовизначення старшокласників. Розглянуто загальні риси формування особистості в ранньому юнацькому віці. Визначено, що суттєвим аспектом проблеми ціннісного самовизначення є карта природних передумов людини, які визначають еволюцію параметрів та рівнів самовизначення. Найбільш сенситивним для самовизначення є вік старшокласників, який характеризується розвиненими когнітивними структурами і здатністю до інтроспекції та визначається типом темпераменту, потребами юнацького віку, характером людини, позитивним полюсом «образу Я» та «Я-концепції». Крім природних передумов розвитку рівнів самовизначення, важливими психолого-педагогічними аспектами є сформованість індивідуально-особистісних характеристик людини, пов'язаних із її моральним, культурним та духовним ядром. Ціннісне самовизначення на даному етапі онтогенезу – найбільш цілісна характеристика людини як особистості, суб’єкта, який визначився у житті, в суспільстві, в культурі.Item Психологічний зміст і чинники етнічної толерантності юнацтва(Вінниця : ВДПУ, 2015) Коломієць, Л. І.; Коломиец, Л. И.; Kolomiіets, L.У статті проаналізовано зміст і чинники етнічної толерантності осіб юнацького віку. Етнічна толерантність визначається як інтегративна полікомпонентна характеристика, яка пронизує всі сфери людського життя. Систематизовано чинники й умови її розвитку, прояву та стійкості. Обґрунтовано концептуальну модель етнічної толерантності в сукупності таких чинників: суспільного, індивідуально-психологічного й соціально-психологічного. Означено діагностичні індикатори, які лежать в основі системного вивчення етнічної толерантності юнацтва.Item Підліток у соціальному просторі (з досвіду сталого розвитку позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого профілю)(Київ-Вінниця: ФОП Тарнашинський О.В., 2017) ГЛАДУН, О.В.; Gladun, O.V.У статті проаналізовано наукові розвідки психолого-педагогічних дисциплін, що стосуються розвитку особистості підлітка у середовищі однолітків в навчальному закладі. Швидкий темп змін, що відбуваються в цей час у фізичному та психічному стані підлітка викликає низку гострих відчуттів, переживань, заперечень, конфліктів із власним «Я» та оточуючими. Психологічна нестабільність, непідкорена емоційна сфера, зміни зовнішності часто стають причинами поведінкових відхилень, труднощів у стосунках з оточуючими, внаслідок чого підліток без необхідної педагогічної підтримки залишається осторонь основних подій у шкільному середовищі, згодом – у соціумі. Реалізація особистості можлива за повної її взаємодії з соціумом та соціальними інститутами. Тому період підліткової кризи, ранньої юності є найбільш сприятливими і важливими для формування сприятливих стосунків з різними сферами життя, самопізнання себе, утвердження власного «Я» і власної позиції у колективі (групі), професійного самовизначення, розвитку умінь самоаналізу, самовиховання. Припустимо, що позашкільна освіта є рушійним фактором у підтримці статусності підлітка, розвитку його психічної та фізичної сфери, громадянських почуттів та обов’язків, системи стосунків з оточуючими різних вікових категорій, активності підлітка та його позитивних особистісних характеристик.