Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
14 results
Search Results
Item Сучасний стан та особливості процесу формування креативності майбутніх учителів технологій(2023-06-08) Любарська, ЛюдмилаУ статті визначено стан креативності в сучасному освітньому просторі, проаналізовано погляди окремих педагогів щодо формування креативності як здатності до творчості, що виявляється в різних сферах активності й розглядається як відносно незалежний фактор обдарованості та є умовою самореалізації особистості. Доведено значення формування креативності у майбутніх учителів технологій, як важливої професійно необхідної особистісної якостіItem Розвиток креативності майбутніх бакалаврів хореографії(Вінниця : ВДПУ, 2023) Фрицюк, Валентина; Кулик, Денис; Фрицюк, ВасильУ статті охарактеризовано різні підходи до тлумачення поняття «креативність», яке визначено як динамічна, інтегративна особистісна характеристика, що визначає здатність майбутніх хореографів до творчості і є умовою їхньої самореалізації в хореографічній діяльності. Акцентовано увагу на можливостях різних навчальних дисциплін професійної підготовки, зокрема, «Мистецька педагогіка та психологія мистецької освіти» для розвитку креативності майбутніх бакалаврів хореографії, описано методи, прийоми і форми, які для цього використовувалися.Item Зміст та особливості викладання навчальної дисципліни «Педагогіка творчості»(Вінниця: ВДПУ, 2022) Каплінський, Василь; Фрицюк, ВалентинаВ статті здійснено аналіз змісту та особливостей вивчення навчальної дисципліни «Педагогіка творчості», метою викладання якої є формування у студентів теоретичних знань, практичних умінь, навичок і компетенцій, що забезпечують формування творчої особистості, розвитку та саморозвитку творчих можливостей в процесі освіти та навчання, створення психолого-педагогічних умов для прояву креативності особистості в суспільно корисних і індивідуально значущих для неї видах життєдіяльності. Розкрито завдання вивчення дисципліни, що полягають у засвоєнні студентами ключових положень і проблематики сучасної педагогіки творчості, засвоєнні законів та закономірностей педагогіки творчості як галузі педагогічного знання про творчий розвиток особистості, набутті умінь діагностування креативності, аналізу отриманих результатів, створенні умов для творчого саморозвитку особистості педагога. Конкретизовано зміст двох розділів навчальної дисципліни: «Загальні основи педагогіки творчості» та «Формування і розвиток творчої особистості».Item Створення підтримуючого середовища для розвитку креативності майбутніх фахівців(Вінниця : ВДПУ, 2023) Фрицюк, Валентина; Марцева, Людмила; Любарська, ЛюдмилаУ статті наголошено про те, що серед основних умов середовища, які забезпечують креативний розвиток особистості є такі параметри середовища, як безоцінність, прийняття, невизначеність і проблемність. Доведено, що для ефективного розвитку креативності варто забезпечити студентам демонстрування зразків креативної поведінки, адже для того, щоб індивід розвивався як творча особистість, недостатньо забрати перепони й зняти контроль свідомості; потрібно, щоб структура свідомості стала іншою, необхідний позитивний зразок творчої поведінки.Item Асоціативне навчання іноземної мови як фактор розвитку креативності молодших школярів(Вінниця: ВДПУ, 2022) Гусак, Людмила; Гедз, СвітланаУ статті розкрито значення асоціативного навчання іноземних мов у розвитку креативності молодших школярів. Проблему формування креативних здібностей дітей молодшого шкільного віку не можна вважати повною мірою розв’язаною. В даній статті розкрито можливості методу асоціативних символів у процесі навчання англійській мові, як засобу формування креативних здібностей молодших школярів, що має відповідне теоретичне обґрунтування та експериментальне підтвердження. Метод асоціативних символів – мова рухів, жестів, міміки, мова нашого тіла, кодова мова уявлень і асоціацій. Це ігровий метод, який покращує сприймання і відтворення інформації, спираючись на властиве кожній дитині вміння уявляти і фантазувати. За допомогою яскравої дитячої уяви створюються образи будь-якої лексичної чи граматичної одиниці. Дитина набагато швидше запам’ятовує слово, якщо воно пов’язане з конкретним образом чи дією. Метод асоціативних символів передбачає навчання через імітацію, максимально наближену до реальності.Item Формування креативності у майбутнього вчителя початкових класів у контексті нової освітньої парадигми.(2022) Ковальчук, О. В.Стаття розглядає проблему формування креативності у майбутнього вчителя початкових класів як могутній потенціал для особистісного та професійного зростання. Здійснено аналіз понять «креативність», «творчість» у розрізі філософської, педагогічної та психологічної думки. Розкрито параметри креативності, до яких відносяться оригінальність, семантична гнучкість, образна адаптивна гнучкість, семантична спонтанна гнучкість. Визначено, що творчий потенціал особистості характеризується як інтегруюча якість особистості, що дозволяє вирішувати нові завдання у сфері своєї діяльності, ставити перед собою цілі. Проаналізовано підходи та шляхи її формування. Викладачам необхідно: творчо підходити до організації освітнього процесу; використовувати методи розвиваючого характеру, які спрямовані на вирішення проблем та нестандартних шляхів їх вирішення; розвивати рефлексивні, педагогічні уміння; досягати творчої свободи, організовувати пошукову діяльність, яка потребує сильно вираженого евристичного елементу, що включає здогадки, інтуїцію, «інсайт». Зосереджена увага на розвитку креативності під час навчальної діяльності. Зокрема, студентський вік вважається періодом соціалізації людини, формування фахівця в конкретних соціальних умовах. Виокремлено професійні риси вчителя, необхідні для здійснення творчої педагогічної діяльності, а саме здатність до творчості, готовності до самореалізації навчально-творчої діяльності, активність при розв'язанні навчально-творчих завдань. Розкрито чинники формування креативності у майбутніх вчителів початкових класів та подано методи її формування. Виявлено, що активна творча діяльність майбутнього учителя початкових класів дає позитивний результат у тому випадку, коли буде базуватися на двох основах: розвитку творчої активності студентів та подальшій організації творчого пошуку вчителя в школі. Тому одним із завдань вузівської підготовки майбутніх учителів є розвиток їхніх творчих здібностей, нестандартного мислення, формування вмінь та навичок здійснювати в майбутньому освітній процес на творчому рівні.Item Педагогічні умови формування креативності як складової соціокультурної компетентності фахівця.(2022) Московчук, О. С.; Столяренко, Олена Вікторівна; Столяренко, Оксана ВасилівнаНаш час характеризується нескінченним і потужним інформаційним потоком, що зумовлює інноваційні зміни в усіх сферах життя суспільства. У зв’язку зі складними процесами, що стосуються інформатизації та цифровізації суспільства, змінюються вимоги до компетенцій сучасних фахівців. У новому державному освітньому стандарті прописані компетенції, якими повинен володіти педагог. Крім основних, базових компетенцій, які передбачають загальні фахові знання, важливими для ефективної і продуктивної праці визнані інформаційна, комунікативна, правова, креативна, наукової літератури з метою визначення рівня дослідженості проблеми формування соціокультурної компетентності, зокрема креативності як її складової. У статті розглядається структура креативності фахівця, що здійснює професійну діяльність у межах освітніх програм закладу вищої освіти, акцентовано увагу на тих професійно важливих особистісних якостях, знаннях та вміннях, що забезпечують готовність до нестандартних підходів до вирішення складних педагогічних ситуацій, здатність до конструктивної адаптації класичних алгоритмів дій до актуальних викликів часу. З’ясовано, що креативність як здатність до творчості, продукування нових ідей, уміння відходити від традиційних схем модернізує зміст соціальної взаємодії, забезпечуючи можливість майбутньому вчителеві відповідати на запити сьогодення. Наголошено на тому, що креативність виступає базисною засадою проведення вчителем ефективної науково-дослідної роботи, систематичного вдосконалення змісту та методів навчання, накопичення наукової та навчальної інформації, налагодження продуктивної роботи в команді, спрямованої на вирішення актуальних педагогічних проблем. Креативна особистість прагне до подолання шаблону та формальності в стосунках з вихованцями, виявляє готовність до створення принципово нових ідей, пов’язаних з навчанням і вихованням підростаючого покоління.Item Особливості формування креативності майбутнього учителя початкової школи у ЗВО.(2018) Кисіль, Н. Р.; Kysil, N. R.У статті обґрунтовано критерії, які забезпечують формування креативності майбутніх учителів початкової школи. Виділено основні умови перетворення діяльності вчителя у креативну, проаналізовано головні потреби у формуванні креативності студентів у ЗВО. Розглянуто структуру розвитку креативності майбутніх учителів у закладах вищої освіти. Проаналізовано основні поняття та параметрикреативності. Висвітлено основні педагогічні умови, сприятливі для розвитку педагогічної креативності та важливість створення креативного освітнього середовища. Подано групи факторів, що перешкоджають формуванню креативності, а також сфери, що дає можливість створити креативне освітнє середовище. Описано, що може перешкоджати розвитку креативності та сприйняти проблему, використовуючи найоптимальніші для цього можливості, щоб створити новий, оригінальний продукт. Наведені приклади, що передбачають формуванню креативності й потребують створення у вищому навчальному закладі цілісної, самокерованої системи. Якою саме має бути креативна особистість та як допомогти становленню такої особистості, а саме, майбутньому вчителю початкових класів, в умовах ЗВО. КлючовіItem Особливості формування креативності майбутнього учителя початкової школи у ЗВО(Вінниця : ВДПУ, 2018) Кисіль, Н. Р.У статті обґрунтовано критерії, які забезпечують формування креативності майбутніх учителів початкової школи. Виділено основні умови перетворення діяльності вчителя у креативну, проаналізовано головні потреби у формуванні креативності студентів у ЗВО. Розглянуто структуру розвитку креативності майбутніх учителів у закладах вищої освіти. Проаналізовано основні поняття та параметри креативності. Висвітлено основні педагогічні умови, сприятливі для розвитку педагогічної креативності та важливість створення креативного освітнього середовища. Подано групи факторів, що перешкоджають формуванню креативності, а також сфери, що дає можливість створити креативне освітнє середовище. Описано, що може перешкоджати розвитку креативності та сприйняти проблему, використовуючи найоптимальніші для цього можливості, щоб створити новий, оригінальний продукт. Наведені приклади, що передбачають формуванню креативності й потребують створення у вищому навчальному закладі цілісної, самокерованої системи. Якою саме має бути креативна особистість та як допомогти становленню такої особистості, а саме, майбутньому вчителю початкових класів, в умовах ЗВО.Item Взаємозв’язок прокрастинації та творчого мислення(Вінниця : ВДПУ, 2020) Рум’янцева, К. Є.; Рум’янцева, П. Ю.Стаття присвячена проблемі взаємозв’язку феномену прокрастинації та творчого мислення. Одним із факторів, що перешкоджають особистій і професійній ефективності, є прокрастинація – надзвичайно поширене нині явище. Існує гіпотеза про те, що у людей із високим рівнем прокрастинації відповідно добре розвинене творче мислення, яке надає їм здатність до нестандартного розв’язання проблем та швидкого пристосування до ситуацій. Прокрастинація розглядається нами, як психологічний патерн поведінки, що характеризується зволіканням суб'єктом запланованих дій або прийняття рішень, яке супроводжується негативними емоційними переживаннями. Аналіз літератури показав, що прокрастинація впливає на творчу діяльність, тому можна припустити, що люди з більш високим рівнем прокрастинації мають більш високий рівень творчості. Провівши дослідження нами було встановлено таку закономірність: студентам з високим рівнем прокрастинації властиві такі фактори, як схильність до ризику та фантазування; студенти з низьким рівнем частіше обирають такі фактори, як допитливість та складність завдання; а студенти з середнім рівнем прокрастинації в однаковій мірі схильні до використання усіх факторів.