Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
7 results
Search Results
Item Алгоритми готовності майбутнього педагога до організації корекційно-розвивальної роботи як складової інклюзивного навчання.(2022) Коргун, Л М.; Хіля, А. В.В даному науковому огляді ми окреслюємо основні аспекти, що впливають на підготовку педагогів до роботи в умовах інклюзивного освітнього простору, що пов’язані з організацією інклюзивного навчання та корекційно-розвивальної роботи. Окремо звертаємо увагу на такі аспекти підготовки педагогів, які стосуються емоційного та соціального інтелекту, формування відповідного ставлення та світогляду, розвитку Soft Skills, критичного мислення, запуску «автоматичного творчого механізму». Для цього ми описуємо важливі, на нашу думку, структурні компоненти, що можуть лягти в алгоритм програми підготовки майбутніх педагогів, що пов’язані з формуванням лідерських якостей; вмінням використовувати напрацювання та створювати мультидисциплінарну команду психолого-педагогічного супроводу; дослідженням дисциплін спеціальної освіти (дефектології, логопедії, тифлопедагогіки, сурдопедагогіки тощо); вивченням моделей супроводу дітей з особливими освітніми потребами; опрацюванням нестандартних форм усвідомлення та переживання на прикладах, образах власного досвіду, що в результаті мають вплинути на ставлення, поведінку та ефективність майбутнього спеціаліста в даній професії; формуванням умінь, що дозволять педагогу стати ментором, фасилітатором, коучем освітнього процесу; спілкування під час вивчення окремих тем із практиками, що працюють з дітьми з особливими освітніми потребами в школі, установах, закладах та організаціях; вивченням через набуття практичного досвіду спілкування впливу порушень фізіологічного та психологочного характеру, або ж тимчасових / постійних труднощів у сім’ї дитини через низку причин соціального, культурного, релігійного, економічного характеру на розвиток дитини; вивченням можливостей застосування та інноваційної ролі ІКТ, елементів доповненої та віртуальної реальності у формування відкритого суспільства для дітей з особливими освітніми потребамиItem Соціально-педагогічна підтримка дітей з інвалідністю в середовищі різноманіття: досвід ЄС.(2022) Колосова, О. В.; Кронівець, Т. М.; Хіля, А. В.Науковий огляд стосується досвіду країн Європейського Союзу у впровадженні інклюзивної освіти, зокрема в питаннях надання соціально-психологічної підтримки дітям з інвалідністю, що дозволяє нам розширити напрями такої допомоги особам, що мають особливі освітні потреби. Так, звертаючись до статистики розгортання наукових досліджень кожної з країн ЄС, ми мали змогу виокремити аспекти, проблеми, пошуки та рішення, які є актуальними для них. Пропонований короткий огляд дозволив нам наголосити на схожих, на нашу думку, питаннях впровадження та організації інклюзивної освіти у таких країнах як Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Ірландія, Іспанія, Нідерланди, Румунія, Чехія, Швеція, а також окреслити коло проблем, у пошуках рішень яких ми матимемо змогу звернутися до розвинених країн, що є географічно близькими до України. Досвід певних країн може стати прикладом стратегій державної політики в сфері освіти, у розбудові соціально-відповідального громадянського суспільства, яке буде враховувати потреби, бажання та можливості кожної особистості не залежно від індивідуальних особливостей, наявної інвалідності, або соціокультурних чи соціо-економічних передумов для виключення її із соціуму та суспільної взаємодії. Так, серед основних стратегічних напрямів, на які сьогодні варто зважати як науковцям, педагогам, так і органам виконавчої влади, є моніторинг (на основі опитування, анкетування, інших досліджень) ставлення учасників освітнього процесу до інклюзії, до матеріально-технічних параметрів забезпечення інклюзивного навчання та умов універсального дизайну, до якості та рівня взаємодії всіх учасників процесу інклюзивного навчання, а також впливу кожної конкретної групи осіб з особливими освітніми потребами на освіту, підбір технологій та навпаки вплив усталених в державі форм освітнього процесу та його складових на осіб з ООП.Item Алгоритми готовності майбутнього педагога до організації корекційно-розвивальної роботи як складової інклюзивного навчання.(2022) Коргун, Л. М.; Хіля, А. В.В даному науковому огляді ми окреслюємо основні аспекти, що впливають на підготовку педагогів до роботи в умовах інклюзивного освітнього простору, що пов’язані з організацією інклюзивного навчання та корекційно-розвивальної роботи. Окремо звертаємо увагу на такі аспекти підготовки педагогів, які стосуються емоційного та соціального інтелекту, формування відповідного ставлення та світогляду, розвитку Soft Skills, критичного мислення, запуску «автоматичного творчого механізму». Для цього ми описуємо важливі, на нашу думку, структурні компоненти, що можуть лягти в алгоритм програми підготовки майбутніх педагогів, що пов’язані з формуванням лідерських якостей; вмінням використовувати напрацювання та створювати мультидисциплінарну команду психолого-педагогічного супроводу; дослідженням дисциплін спеціальної освіти (дефектології, логопедії, тифлопедагогіки, сурдопедагогіки тощо); вивченням моделей супроводу дітей з особливими освітніми потребами; опрацюванням нестандартних форм усвідомлення та переживання на прикладах, образах власного досвіду, що в результаті мають вплинути на ставлення, поведінку та ефективність майбутнього спеціаліста в даній професії; формуванням умінь, що дозволять педагогу стати ментором, фасилітатором, коучем освітнього процесу; спілкування під час вивчення окремих тем із практиками, що працюють з дітьми з особливими освітніми потребами в школі, установах, закладах та організаціях; вивченням через набуття практичного досвіду спілкування впливу порушень фізіологічного та психологочного характеру, або ж тимчасових / постійних труднощів у сім’ї дитини через низку причин соціального, культурного, релігійного, економічного характеру на розвиток дитини; вивченням можливостей застосування та інноваційної ролі ІКТ, елементів доповненої та віртуальної реальності у формування відкритого суспільства для дітей з особливими освітніми потребамиItem Соціально-педагогічна підтримка дітей з інвалідністю в середовищі різноманіття: досвід ЄС.(2022) Колосова, О. В.; Кронівець, Т. М.; Хіля, А. В.Науковий огляд стосується досвіду країн Європейського Союзу у впровадженні інклюзивної освіти, зокрема в питаннях надання соціально-психологічної підтримки дітям з інвалідністю, що дозволяє нам розширити напрями такої допомоги особам, що мають особливі освітні потреби. Так, звертаючись до статистики розгортання наукових досліджень кожної з країн ЄС, ми мали змогу виокремити аспекти, проблеми, пошуки та рішення, які є актуальними для них. Пропонований короткий огляд дозволив нам наголосити на схожих, на нашу думку, питаннях впровадження та організації інклюзивної освіти у таких країнах як Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Ірландія, Іспанія, Нідерланди, Румунія, Чехія, Швеція, а також окреслити коло проблем, у пошуках рішень яких ми матимемо змогу звернутися до розвинених країн, що є географічно близькими до України. Досвід певних країн може стати прикладом стратегій державної політики в сфері освіти, у розбудові соціально-відповідального громадянського суспільства, яке буде враховувати потреби, бажання та можливості кожної особистості не залежно від індивідуальних особливостей, наявної інвалідності, або соціокультурних чи соціо-економічних передумов для виключення її із соціуму та суспільної взаємодії. Так, серед основних стратегічних напрямів, на які сьогодні варто зважати як науковцям, педагогам, так і органам виконавчої влади, є моніторинг (на основі опитування, анкетування, інших досліджень) ставлення учасників освітнього процесу до інклюзії, до матеріально-технічних параметрів забезпечення інклюзивного навчання та умов універсального дизайну, до якості та рівня взаємодії всіх учасників процесу інклюзивного навчання, а також впливу кожної конкретної групи осіб з особливими освітніми потребами на освіту, підбір технологій та навпаки вплив усталених в державі форм освітнього процесу та його складових на осіб з ООП.Item Підготовка студентів педагогічних спеціальностей до роботи в інклюзивному просторі: ресурсна кімната, арт-терапевтична студія(Вінниця : Твори, 2020) Саранча, І. Г.; Хіля, А. В.У даній статті ми розглядаємо питання підготовки студентів педагогічних спеціальностей до роботи в інклюзивному просторі. Розкриваємо особливості розбудови Нової української школи та впровадження інклюзивної освіти; основні принципи універсального дизайну в «роботі» ресурсної кімнати, класної кімнати НУШ та арт-терапевтичної студії. Частково зупиняємось на питаннях захисту прав дитини, забезпечення права на освіту, а також на тому, як це стосується розвитку компетентності спеціалістів педагогічної сфери.Item Особливості соціалізації дитини-шульги в умовах інклюзивного освітнього простору(Вінниця : Твори, 2020) Колосова, О. В.; Хіля, А. В.У статті досліджено особливості соціалізації дитини-шульги в умовах інклюзивного освітнього простору, описано діагностичні методики («Розповідь за картинками», «Задоволеність взаєминами в сім’ї» Х. Галямової, спостереження за виявами комунікативних здібностей за А. Щетініною, М. Никіфоровою, соціометричне обстеження «Будинок мрій», «Безлюдний острів») та проаналізовано визначені за їхньою допомогою особливості соціалізації ліворуких дітей молодшого шкільного віку. Описано ігрову програму оптимізації процесу соціалізації ліворуких дітей, яка містить чотири блоки «Я – емоційне», «Я – соціально-когнітивне», «Я – морально-ціннісне», «Я – комунікативно-діяльнісне».Item Особливості педагогічного супроводу дітей з функціональними обмеженнями у системі ЦСССДМ.(Вінниця : Планер, 2011) Хіля, А. В.; Хиля, А. В.; Hilya, A. V.У даній статті розкриваються особливості застосування реабілітаційних програм в умовах діяльності центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та закладів соціального обслуговування. Визначаються основні види послуг та кваліфікаційні характеристики педагогічних працівників для здійснення повноцінного педагогічного супроводу дітей з функціональними обмеженнями.