Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
85 results
Search Results
Item Особистісна зрілість учителя як чинник ефективності педагогічної діяльності.(2016) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.В статті розглядається феномен особистісної зрілості вчителя як ключовий чинник ефективності педагогічної діяльності. На підставі аналізу психологічних підходів до розуміння сутності розвитку особистості визначено критерії особистісної зрілості вчителя: проактивність (самодетермінація, автономія, ініціативність); рефлективність, здатність до рефлексивних виходів за межі виконуваної діяльності; спонтанність, автентичність, відсутність страху перед саморозкриттям; реалістичність сприйняття себе і оточення, здатність бачити речі та інших людей такими, якими вони є насправді; внутрішній локус контролю, прийняття відповідальності за свої дії на себе; толерантність, гнучкість, терпиме ставлення до суперечностей, несхожості, розуміння відносності речей, відкритість до всього нового; позитивна Я-концепція, довіра до себе; креативність, захопленість, схильність до ризику, творчого перетворення дійсності; наявність власної життєвої філософії і особистісно-професійної позиції. Гуманізація школи і організація освітнього процесу на принципах особистісного підходу потребує вчителя з високим рівнем особистісної зрілості, здатного виступати перед учнями не безособовим функціонером, виконавцем професійних обов'язків, а оригінальною особистістю, яка має свою позицію, відкрита у вираженні власних почуттів, емоцій і ставлень, налаштована на конструктивну міжособистісну взаємодію. Підготовка таких учителів вимагає реалізації комплексу педагогічних умов в освітньому середовищі вищих навчальних закладів, пов’язаних із забезпеченням суб'єктної позиції студентів, розвитком їх рефлексивного потенціалу, діалогізацією, проблематизацією і персоналізацією педагогічного спілкування.Item The teacher’s authority as the factor of personal influence on students(Warszawa: Wydawca: Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2015) Haluzyak, V.M.; Галузяк, В. М.; Holkovs'ka, I.L.; Холковська, І. Л.; Холковская, И. Л.The article defines the essence and types of authority as a factor of the teacher's personal impact on students. Authority is viewed as a relatively stable emotional-value attitude of students to the teacher. An analysis of the qualitative differences between feelings of sympathy and respect provided grounds for identifying two types of pedagogical authority, the first of which is based mainly on sympathy, the second on respect.Item Корекція особистісних детермінант професійного спілкування майбутніх учителів(Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2010) Галузяк, В. М.; Haluziak, V.У статті розкривається зміст методики формування готовності майбутніх учителів до продуктивного педагогічного спілкування шляхом корекції їх особистісних диспозицій.Item Способи і прийоми розвитку діалектичного професійного мислення майбутніх учителів.(2018) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.Діалектичне мислення розглядається як важливий критерій особистісно-професійної зрілості педагога, що виявляється в конструктивному ставленні до педагогічних суперечностей, здатності усвідомлювати їх динамічну єдність як внутрішніх джерел розвитку педагогічного процесу. З’ясовані особливості діалектичного педагогічного мислення: континуальність, збалансованість, толерантність до невизначеності. Визначені стадії розвитку діалектичного педагогічного мислення: 1) дихотомічне мислення за принципом «або – або»; 2) континуальне мислення – усвідомлення наявності проміжних, перехідних форм між полюсами протилежних педагогічних позицій; 3) збалансоване мислення – усвідомлення того, що «золота середина» між полюсами педагогічної суперечності не стабільна, а мінлива і може змінюватися залежно від контексту. Розвиток діалектичного мислення майбутні учителів відбувається внаслідок зіткнення з різноманітними педагогічними поглядами, протилежними ідеями та позиціями, альтернативними думками, внаслідок аналізу й осмислення яких з’являється новий спосіб бачення педагогічної реальності та інтеграції педагогічних суперечностей. Описані способи і прийоми розвитку діалектичного педагогічного мислення: прийоми децентрації, прийоми переструктурування, аналітичні прийоми, прийоми введення додаткового змістуItem Концептуальні підходи до розвитку лідерського потенціалу майбутніх учителів(Вінниця : Твори, 2019) Галузяк, В. М.У статті представлено аналіз різних підходів до розуміння лідерства та підготовки лідерів, які можуть скласти теоретичну основу розвитку лідерського потенціалу майбутніх учителів. З’ясовано, що у сучасній організаційній психології набувають популярності трансформаційні концепції лідерства, які приходять на зміну традиційним підходам, центрованим на лідерові. Їх відрізняє низка характеристик, що відображають зміни у розумінні феномену лідерства: розгляд лідерства не як індивідуального впливу лідера на підлеглих, а як лідерських стосунків, в яких важлива роль відводиться послідовникам; перехід від конкурентного лідерства до кооперативного; посилення виховної функції лідера. Виокремлено дві моделі розвитку лідерського потенціалу майбутніх учителів, які відрізняються за своїми завданнями і способами реалізації: нормативно-адаптивну і особистісно-розвивальну. Кожна модель має свої переваги та обмеження і за певних умов може виявитися ефективною. Загальна стратегія має полягати у тому, щоб з урахуванням конкретних обставин знаходити оптимальний баланс між обома моделями, що уможливить підготовку вчителів-лідерів, здатних не просто керувати, а сприяти особистісному зростанню суб’єктів освітнього процесу, об'єднувати їх навколо спільної мети і надихати на здійснення позитивних змін.Item Формування у майбутніх учителів індивідуального стилю педагогічного спілкування(Вінниця : Твори, 2019) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.Обгрунтовано модель мотиваційно-ціннісної детермінації стильових особливостей педагогічного спілкування. Виділено базові параметри педагогічного спілкування та розроблено оригінальну класифікацію стилів. Розкрито програму соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування індивідуальних стилів педагогічного спілкування майбутніх учителів шляхом корекції їх мотиваційно-ціннісних диспозицій.Item Педагогічний супровід особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя(Вінниця : Твори, 2019) Акімова, О. В.; Акимова, О. В.; Akimova, O. V.; Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.; Бурлака, Н. І.; Бурлака, Н. И.; Burlaka, N. I.; Васаженко, Н. О.; Vasazhenko, N. O.; Волошина О.В.; Voloshyna, O. V.; Губіна, С. І.; Губина, С. И.; Hubina, S. I.; Дембіцька, С. В.; Дембицкая, С. В.; Dembitska, S. V.; Дмітренко, Н. Є.; Дмитренко, Н. Е.; Dmitrenko, N. Ye.; Донець, В. Г.; Донец, В. Г.; Donets, V. H.; Загородній, С. П.; Загородний, С. П.; Zahorodnii, S. P.; Каплінський, В. В.; Каплинский, В. В.; Kaplinskyi, V. V.; Кобилянська, І. М.; Кобылянская, И. М.; Kobylianska, I. M.; Кобилянський, О. В.; Кобылянский, О. В.; Kobylianskyi, O. V.; Мигун, П. П.; Myhun, P. P.; Нагорняк, С. В.; Nahorniak, S. V.; Пінаєв, Б. О.; Пинаев, Б. О.; Pinaiev, B. O.; Пінаєва, О. Ю.; Пинаева, О. Ю.; Pinaieva, O. Yu.; Погріщук, О. Б.; Погрищук, О. Б.; Pohrishchuk, O. B.; Стемпень, Ян; Stempen, Yan; Столяренко, О. В.; Столяренко, О. В.; Stoliarenko, O. V.; Stoliarenko, O. V.; Холковська, І. Л.; Холковская, И.; Kholkovska, I.; Шахов, В. В.; Шахов, В. І.; Шахов, В.; Shakhov, V. I.; Shakhov, V. V.У монографії розкриваються різні аспекти педагогічного супроводу особистісно-професійного розвитку студентів педагогічних закладів вищої освіти: філософські основи особистісно-професійного становлення майбутніх учителів, формування у них творчого мислення, професійної самосвідомості, соціокультурної компетентності, індивідуального стилю педагогічного спілкування, готовності до діалогічної взаємодії з учнями, iннoвaцiйнoї виxoвнoї діяльності, діяльності в умовах інклюзивного навчального середовища та ін.Item Психолого-педагогічний супровід становлення майбутніх учителів як суб’єктів педагогічного спілкування(Вінниця : Твори, 2019) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.У статті представлено методику психолого-педагогічного супроводу становлення майбутніх учителів як суб’єктів педагогічного спілкування та проаналізовано результати її експериментальної апробації. Методика ґрунтується на засадах особистісного підходу, в контексті якого спілкування розглядається як єдність двох взаємопов’язаних рів¬нів: зовнішнього, операційно-дійового і внутрішнього, глибинного, який містить мотива¬ційно-смислові характеристики особистості. Обґрунтовується ідея оптимізації індивідуальних стилів педагогічного спілкування на основі усвідомлення та корекції їх особистісних детермінант: властивих майбутнім учителям генералізованих мотивів домінування, афіляції та досягнення, професійно-ціннісних орієнтацій та особистісних конструктів. Розроблена програма психолого-педагогічного супроводу містить чотири послідовні етапи: рефлексивно-діагностичний, проективний, експериментально-конструктивний і підсумковий. Результати експериментального дослідження показали, що запропонована програма психолого-педагогічного супроводу забезпечує не тільки формування комунікативних умінь, способів і прийомів спілкування, а цілісний розвиток особистості майбутніх учителів як суб’єктів педагогічного спілкування, корекцію їх мотивів, професійно-ціннісних орієнтацій, особистісних конструктів і структур самосвідомості, що знаходить інтегрований вияв у гармонізації індивідуальних стилів педагогічного спілкування.Item Використання навчального діалогу в сучасній практиці підготовки майбутніх учителів(Вінниця : Твори, 2019) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.У статті на основі емпіричного дослідження визначено методи і форми навчального діалогу, які найчастіше використовуються викладачами в сучасній практиці підготовки майбутніх учителів, а також з’ясовано ставлення студентів до різних форм навчального діалогу та його розвивальних можливостей. Виявлено, що викладачі високо оцінюють роль діалогу як засобу організації продуктивної навчальної та міжособистісної взаємодії, формування професійної позиції студентів і розвитку їх професійно важливих особистісних якостей. Водночас діалогічний потенціал вбачається ними здебільшого в методах навчання, які передбачають активний обмін репліками (бесіди, дискусії, диспути тощо). При цьому недостатньо усвідомлюються діалогічні можливості методів навчання, побудованих на основі внутрішнього діалогу (підготовка есе, відповідь авторові, письмове дослідження наукового або художнього педагогічного тексту, фільму тощо). Труднощі, пов’язані з використанням діалогічних методів навчання, на думку викладачів, мають більшою мірою технічний (брак часу, умінь тощо), ніж світоглядний і психологічний характер. З’ясовано, що на вибір прийнятної для студентів комунікативної форми навчання впливає ряд чинників, в якому поряд з особистісними властивостями можна виокремити досвід попереднього навчання, його успішність, наявність емоційного контакту і взаєморозуміння з педагогами. Орієнтація на діалог дає змогу забезпечити активну суб'єктну позицію студентів у навчально-професійній діяльності, предмет якої поступово трансформується з навчального в професійний. Це створює умови для формування у майбутніх учителів професійної позиції як системи ціннісно-смислових орієнтацій, що стають концептуальною основою майбутньої професійної діяльності.Item Authority of educator: essence, structure, forming stages(Łódź : Wydawnictwo Społecznej Akademii Nauk, 2019) Haluziak, V. M.; Галузяк, В. М.; Kholkovska, I. L.; Холковська, І. Л.In the article on the basis of analysis of the different approaches to the understanding of essence of pedagogical authority, the structure, types, principles and stages of forming of authority of a class teacher as an organizer and coordinator of educating process are determined. The authority of an educator is explained as relatively steady emotionally-valued attitude of students toward a teacher in which in some degree trust, respect and admiration are combined. The analysis of quality distinctions between sympathy and respect has led to the determination of two types of pedagogical authority, one of which is based on mainly liking and gratitude, the other is based on respect and confession.