Факультет дошкільної і початкової освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1138775f-1b08-47bf-a499-ce539393afa0
Browse
17 results
Search Results
Item Активізація емоційно-почуттєвої сфери дошкільників засобами візуального мистецтва(Вінниця: ФОП Корзун Д.Ю., 2018, 2019-10-10) Чорноіваник, В.; Барановська, І. Г.; Chornoivanik, V.; Baranovska, I.G.Cприйняття живопису – педагогічний засіб емоційно-естетичного розвитку дошкільників, що дозволяє кожній дитині відчути настрій художника, пережити естетичні почуття, виразити власні емоції та особистісно-оцінне ставлення, розкрити внутрішній потенціал, збагатити уявлення та розвинути творчі здібності дітей дошкільного віку. Використання художньо-творчих ігрових технологій сприйняття творів живопису на заняттях з малювання забезпечує високий рівень мотивації, активізацію емоційно-почуттєвої сфери дошкільників, викликає позитивний емоційний стан, стимулює розвиток творчих здібностей, створює умови для успішної соціалізації особистості.Item Музичне мистецтво як засіб активізації творчого потенціалу молодших школярів(Вінниця: ФОП Корзун Д.Ю., 2018, 2019-10-10) Перевертень, А.; Барановська, І.Г.; Pereverten, А.; Baranovska, I.G.Активність у навчанні є не просто діяльним станом школяра, але й якісним показником цієї діяльності, в якому проявляється особистість самого учня з його відношенням до змісту, характером діяльності, його потребами і мотивами, прагненнями, інтересами і нахилами. Необхідність формування творчої активності школярів визначається специфікою уроку музичного мистецтва. Тому для того, щоб привести творчий потенціал, що закладений в кожній людині в активний, діючий стан, необхідно створювати умови для того, щоб життєдіяльність учнів змогла стати життєтворчістю. Останнє педагоги визначають як найважливіше і актуальне завдання вчителя музики.Item Педагогічні умови виховання естетичного смаку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва(Вінниця: ФОП Корзун Д.Ю., 2018, 2019-10-10) Паранюк, М.; Барановська, І.Г.; Paranyuk, M.; Baranovska, I.G.Естетичний смак є однією з найважливіших характеристик особистого становлення, що відбиває рівень самовизначення кожної окремої людини. Естетичний смак – здатність молодших школярів до індивідуального відбору естетичних цінностей, а тим самим до саморозвитку і самовиховання. Естетичний смак є своєрідним почуттям міри, вмінням знаходити необхідну достатність в особистому ставленні до світу культури і цінностей. Наявність естетичного смаку проявляється як відповідність внутрішнього і зовнішнього, гармонія духу і соціальної поведінки, соціальної реалізації особистості. Виховання естетичного смаку молодших школярів залежить не тільки від педагогічних умов, створених на уроках мистецтва, але й спонукає вчителя до використання цікавих методів, прийомів, інтегрованих творчо-ігрових завдань.Item Особливості творчого розвитку молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва(Вінниця: ФОП Корзун Д.Ю., 2018, 2019-10-10) Мальована, Т.; Барановська, І.Г.; Baranovska, I.G.; Malovanaya, T.Мета статті – визначити критерії творчого розвитку учнів на основі його чотирьохкомпонентної структури (емоційний, когнітивний, мотиваційний, діяльнисний) і ступінь використання у навчально-виховному процесі функціональних можливостей образотворчого мистецтва у творчому зростанні особистості молодшого школяра.Item Методичні засади художньо-естетичного виховання молодших школярів у позаурочний час(Вінниця: ФОП Корзун Д.Ю., 2018, 2019-10-10) Барановська, І.Г.; Baranovska, I.G.Одним із основних принципів художньо-естетичного виховання молодших школярів ми вважаємо принцип етнізації, як зазначено в «Концепції національного виховання», він зумовлює потребу в формуванні національної свідомості, любові до рідного краю і свого народу. Не менш важливим є принцип доступності та послідовності, який передбачає обов’язковий рух від простого до складного у процесі ознайомлення з новим матеріалом, виражає зв’язок між розвитком особистісної якості (естетичної, розумової, моральної, вольової тощо) та успішністю виконання учнем тієї пізнавальної діяльності, у процесі якої він формується. Тому, важливо не поспішати, збільшувати навантаження поступово, дотримуючись почуття міри.Item Інтерпретація музичних творів – методичний аспект(Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 2019) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.; Мозгальова, Н.Г.; Мозгалева, Н.Г.; Mozgalоva, N.G.; Щолокова, О.П.; Щолокова, О.П.; Shcholokova, O. P.В статті порушується питання активізації художньо-інтерпретаційної діяльності студентів музичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Художньо-інтерпретаційна діяльність розглядається як фактор творчого становлення, зростання та самореалізації студентів. Методом категоріального аналізу питання «інтерпретація» встановлено низку його значень, які розглянуто та реалізовано в поетапній експериментальній методиці підготовки майбутніх учителів музики до інтерпретації музичних творів. Представлено хід та результати констатувального етапу педагогічного експерименту. На засадах герменевтичного та художньо-ментального підходів розроблено та презентовано експериментальну методику підготовки студентів до інтерпретації музичних творів. Розглянуто широкий спектр методів інструментального навчання, виконавських вправ та самостійних художньо-інтерпретаційних завдань, які визначають ієрархію етапів (початково-установчий, змістово-технологічний, аналітично-підсумковий) презентованої методики. Доведено ефективність текстоцентричної парадигми навчання в практиці інструментальної підготовки майбутніх учителів музики на засадах комплексного використання методів індивідуального навчання та діалогічних методів виконавського занурення, паліативу та фасилітації. Впровадження лекційного курсу «Основи музичної інтерпретації», застосування комплексу (аналітичних, практичних, творчих) методів та різноманітних художньо-інтерпретаційних завдань сприяло зростанню мотиваційної спрямованості та активності респондентів, підвищенню їх інтересу до художньо-інтерпретаційної діяльності. Представлені результати дослідно-експериментально роботи з реалізації методики підготовки майбутніх учителів музики до інтерпретації музичних творів свідчать про її доцільність та ефективність.Item Інноваційні підходи розвитку творчої обдарованості дітей у позашкільних закладах освіти(Вінниця, 2019) Барановська, І. Г.; Чернятинська, А.С.; Похила, С.С.; Барановская, И. Г.; Чернятинская, А.С.; Похыла, С.С.; Baranovska, I.G.; Chernyatinska, A.S.; Pokhyla, S.S.У статті висвітлено проблеми розвитку творчої обдарованості дітей у позашкільних навчальних закладах. Встановлено, що обдаровані діти (діти з особливими освітніми проблемами) в сучасному освітньому просторі є найбільш незахищеним ланкою суспільства. У швидко змінюваному світі вони потребують особливої уваги з боку вчителів, батьків, психологів і медиків в процесі виховання, навчання, адаптації, соціалізації і самореалізації особистості. Розкрито унікальність понять «обдарованість» і «творча обдарованість» дитини. Проаналізовано роботи вчених, досліджено компоненти і показники дитячої обдарованості. З’ясовано, що позашкільні заклади освіти в Україні мають давні традиції навчання та виховання учнівської молоді за інтересами, вподобаннями, індивідуальними можливостями. Принципи їх діяльності дозволяють враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. На прикладі роботи Вінницької обласної станції юних натуралістів висвітлені інноваційні підходи розвитку творчо обдарованих дітей. Подальшого уваги дослідників потребують питання виявлення ранньої обдарованості дошкільнят, забезпечення наступності розвитку обдарованості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.Item Забезпечення наступності творчого розвитку дитини на етапі «школа – дошкільний заклад»(Вінниця, 2019) Барановська, І. Г.; Чернятинська, А.С; Похила, С.С.; Барановская, И. Г.; Чернятинская, А.С.; Похыла, С.С.; Baranovska, I.G.; Chernyatinska, A.S.; Pokhyla, S.S.В статті висвітлено питання забезпечення наступності творчого розвитку дитини на етапі «школа – дошкільний заклад». Проаналізовано сутність понять «розвиток», «творчий розвиток», «наступність творчого розвитку», розкриті механізми їх функціонування. Встановлено, що творчий розвиток дитини – безперервна взаємодія природженого і набутого. Наступність дошкільної та початкової освіти визначено як змістовний двобічний зв’язок, що передбачає, спрямованість освітньої роботи в дошкільному закладі відповідно до вимог початкової школи. Забезпечення наступності творчого розвитку дитини – організація природного входження дитини в процес систематичного навчання й виховання, готовність дитини до спілкування на більш високому ступені в умовах нового освітнього середовища.Item Мистецькі інтегративні технології в поліхудожній освіті(Вінниця, 2019) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.В статті розглянуто деякі питання модернізації вищої педагогічної освіти, впровадження інноваційних підходів, розробки мистецьких інтеративних технологій, змін класичних форм навчання майбутніх учителів. Встановлено, що поліхудожня освіта – це поліхудожнє виховання та розвиток, поліхудожній підхід до здійснення навчально-виховного процесу. Поліхудожня освіта ґрунтується на універсальних можливостях мистецтва, його поліфункціональній природі. Проаналізовано поняття «інтеграція мистецтв» в поліхудожній освіті. Схарактеризовано рівні та види інтеграції. Розглянуто особливості інтеграції як інноваційної педагогічної технології. Представлено експлікацію інтегративних мистецьких технологій, розроблених на основі занурення у мистецьку спадщину, живого спілкування з творами мистецтва, діалогу з музейним предметом. Розглянуто квест як інтегративну ігрову мистецько-педагогічну технологію, що цікава для дітей та дорослих. Доведено, що розробка квестових мистецьких інтегративних технологій дозволяє успішно використовувати можливості та переваги комп’ютерних аудіовізуальних технологій у освітній роботі з студентською та учнівською молоддю, мотивує до здобуття нових мистецьких знань, удосконалення виконавських умінь, творчого пошуку, самовдосконалення та самореалізації. Схарактеризовано низку спеціальних програм для створення веб-квестів, анімації, відео презентацій, написання фонограм, роботи з мікрофоном. Подальших розвідок потребує вивчення досвіду впровадження інтегративних мистецьких технологій в освітній процес середньої та вищої шкіл країн Європи, Азії, Америки, удосконалення механізмів поліхудожнього інтегративного впливу на різні вікові категорії учнівської та студентської молоді, розробка інтегративних мистецьких технологій поліхудожньої освіти дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.Item Українські народні традиції як засіб виховання дітей дошкільного віку(РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка ., 2017) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.; Мозгальова, Н.Г.; Мозгалева, Н.Г.; Mozgalоva, N.G.Народні традиції – це самобутнє культурно-історичне явище. Вони складають ту основу, на якій базується єдність усіх поколінь українського народу, усіх етносів, що населяють Україну. Народні традиції забезпечують формування вірності Вітчизні, національним вартостям, а через них – і вічним загальнолюдським цінностям. Українські народні традиції, їх окремішність, здобутки – це вклад в загальнолюдську скарбницю духовності, в світову культуру. Педагогічна сутність народних традицій полягає у вихованні та відтворені в наступних поколіннях того кращого, що вироблено українським народом упродовж усієї історії свого існування