Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : збірник наукових праць

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/bc009876-8b81-456e-9ed0-eb8b94261ec8

News

Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців : збірник наукових праць

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 76

Using digital learning tools in the english language teaching in primary school
(Вінниця : Друк плюс, 2022) Khomyshak, Oksana Bohdanivna
In the context of the English language teaching modernization and digitalization, the problem of using digital learning tools at English lessons in primary school has been revealed in the article. Besides, the transformation of English teaching policy and implementation of new approaches, forms, methods and teaching aids in young learners’ learning, a great educational role of digital learning tools is outlined in the article. A thorough analysis of a number of pedagogical, psychological and methodological literature is made in order to state the topicality of the presented research and point out its theoretical basis. Special attention is paid to the didactic value of software tools for creating and designing English digital coursebooks. A wide range of advantages of digital coursebooks, such as creativity, technology, mobility, accessibility, convenience, interactivity, communicatively orientation and authenticity, is illustrated in a detailed analysis of student’s project in the research.The pedagogical opportunities of using multimedia tools, in particular, video songs on YouTube channel, in the English language teaching is demonstrated by the author. A big number of video songs are suggested to be used at different stages at English lessons considering various educational goals. The article deals with the positive emotional and motivational influence of such multimedia tools use in teaching English as well as they ensure young learners’ communicative activity and encourage them to learn English much more interesting and vigorously. In addition, the didactic potential of digital learning tools (software tools, multimedia tools and educational channels), which enable teacher and pupil interaction and the formation of all aspects of English communicative competence in the process of English teaching in primary school, is studied in the presented research.
Formation of teacher's professional competence in the process of heuristic dialogue: theoretical aspect
(Вінниця : Друк плюс, 2022) Protsenko, Irina Ivanivna
In the presented research on the basis of the analysis of philosophical, pedagogical and psychological scientific literature the essence of the basic concepts is substantiated: «competence» – possibility of establishment of communication between knowledge and a situation, «professional competence» – is characterized by level of professional education, experience and individual abilities. aspirations to continuous self-education and self-improvement, creative and responsible attitude to business. It is determined that the essence of the basic definitions depends on changes both in pedagogical practice and in the theory of pedagogical systems. It is found out that the formation of professional competence as an integral result of pedagogical education of a teacher is carried out in the conditions of taking into account the motivational sphere of his personality; self-education, upbringing and self-education; individualization and differentiation of training, optimization of the content of the educational process; professionally- oriented nature of the learning process; interdisciplinary connections; stimulating their needs to expand their horizons, etc. These are generally recognized ways of forming competence, which become the basis for finding new innovative conditions to achieve the goal of education. Thus, the analysis of the content of the basic concepts of the study «competence», «competent», «competence» allowed to clarify their compatible characteristics and the relationship between them. These concepts are revealed by the authors from the standpoint of different scientific approaches to determining their content, namely functional and informational. The essence is represented through a range of functional powers and information that allows a person or government body to make informed and informed management decisions.
Здоров'язбережувальна компетентність сучасного викладача іноземної мови як важлива складова професійної компетентності
(Вінниця : Друк плюс, 2022) Осадчий, В’ячеслав Володимирович; Василюк, Олена Михайлівна
Проблема важливості здоров'я сучасної людини обумовлює необхідність включення викладачів і студентів як учасників освітнього процесу у здоров’язбережувальну діяльність під час навчальної та професійної діяльності. Особлива роль у цьому процесі відводиться викладачу, який має вирішувати питання та здійснювати дії, що пов'язані із зміцненням та збереженням власного здоров'я та здоров’я студентів. Специфіка діяльності викладача іноземної мови, що пов’язана із тривалою і кропіткою роботою над великими обсягами текстової інформації, спонукає до з’ясування питання щодо здоров’язбережувальної компетентності як важливої складової його професійної компетентності. Питання вимагає розкриття та дослідження всіх його аспектів також у зв’язку із тим, що переважна більшість наукових досліджень присвячені формуванню здоров’язбережувальної компетентності учителів закладів загальної середньої освіти, а не викладачів закладів вищої освіти. У ході здійснення наукового пошуку було з’ясовано поняття здоров’я, що визначається як характеристика стану та гармонійного функціонування всіх складових індивідуального здоров’я людини (фізичного, психічного, соціального, духовного), позитивної взаємодії організму з оточуючим середовищем, що забезпечує його збереження й зміцнення. Визначено соціальну природу здоров’я, у зв’язку із чим, на нашу думку, викладач має вплив на процес здоров’язбереження на макрорівні, мезорівні та мікрорівні. Окреслено поняття «здоров’язбереження», «культура здоров’язбереження», «здоров’язбережувальні технології». На основі аналізу цих понять, уявлень про природу здоров’я та його структуру, а також аналізу трактувань здоров’язбережувальної компетентності учителя закладів загальної середньої освіти та специфіки діяльності викладача іноземної мови з’ясовано сутність і поняття «здоров’язбережувальна компетентності викладача іноземної мови». Це уможливлює подальші наукові пошуки щодо шляхів формування здоров’язбережувальної компетентності викладача іноземної мови.
Substantiation of organizational and pedagogical conditions of implementation of extraordinary distance learning in higher education institutions
(Вінниця : Друк плюс, 2022) Zarishniak, Inna Mykolaivna; Hrabovych, Mariia Viktorivna
The article is devoted to the analysis of the potential of extraordinary distance learning of students. Emphasis is placed on the differences between this type of distance education and online education. Taking into account the latest publications, the domestic experience of introducing distance education in higher education institutions has been studied and the reasons for the unpreparedness of domestic higher education institutions for the transition to the distance mode of emergency distance learning have been clarified. It is emphasized that most researchers identify the positive aspects of compulsory distance education, including the possibility of using blended learning as the optimal format in an emergency situation. With the help of an online survey of teachers and students of Vasyl Stus Donetsk National University, the advantages and difficulties of transition to distance learning have been identified. It has been proven that technical difficulties are problems with power outages and problems with the Internet and so on. It has been found that the psychological disadvantage of distance learning is excessive workload, which leads to impaired vision, physical fatigue and spiritual limitations. In addition, many found it difficult to communicate with the camera and microphone turned off. Didactic difficulties of distance learning are revealed - it is identification of independence of performance by students of test tasks and necessity of creation of new materials, search of new pedagogical receptions for activization of educational activity in a remote mode. It was emphasized that the respondents mentioned the lack of all-round assistance from the management of distance learning and a large amount of reporting documentation as a lack of organizational and managerial nature. The advantages of extraordinary distance learning are identified - it is the ability to work remotely, mobility and convenience, transparency of the assessment system, the use of cloud technologies. It is stated that the most convenient communicator for online classes is Microsoft Teams. According to the survey, 67.4% of students did not have special problems with the acquisition of new knowledge, skills and abilities in the transition to distance learning. The definition of “organizational and pedagogical conditions for the implementation of distance learning in the Free Economic Zone” has been clarified. Psychological and pedagogical (subjective) and organizational and managerial (objective) conditions for the implementation of emergency distance learning in higher education institutions are substantiated.
Використання технології проблемного навчання на уроках інтегрованого курсу “Я досліджую світ”
(Вінниця : Друк плюс, 2022) Грошовенко, Ольга Петрівна; Жовнич, Олеся Володимирівна; Коваль, Тетяна Василівна
У статті акцентовано увагу на технології проблемного навчання як інновації, яка характеризується раціональною організацією освітньої діяльності. Виняткова роль технології проблемного навчання схарактеризована у контексті реалізації концепції Нової української школи, принципів особистісно орієнтованого, компетентнісного, інтегрованого підходів. Імплентація технології проблемного навчання досліджена на уроках інтегрованого курсу “Я досліджую світ”. У статті звернено увагу на тому, що в основі технології проблемного навчання – проблемна ситуація. Проблемну ситуацію розглянуто як інструмент технології проблемного навчання, що виникає в результаті мислительної взаємодії учня з навчальним матеріалом. Особливу увагу закцентовано на необхідності опанування учителем прийомами створення проблемної ситуації на уроці. Проблемна ситуація має викликати пізнавальну потребу, допомогти дитині розкрити суть процесу або явища, що вивчається. У результаті теоретичного пошуку зроблено висновок, що проблемна ситуація характеризується уявною несумісністю двох чи більше інформацій. Створення проблемної ситуації – основа проблемного навчання, що передбачає належний рівень підготовленості, зацікавленості учня в пошуку невідомого результату. У процесі вивчення молодшими школярами інтегрованого курсу “Я досліджую світ” у дітей формуються уявлення про навколишній світ. Уроки за інтегрованим курсом “Я досліджую світ” загалом мають практичне спрямування. Інтегрований курс “Я досліджую світ” базується на творчій співпраці між учнем та учителем, навчанні на ситуаціях, наближених до реального життя. Технологія проблемного навчання у цьому контексті є актуальним інструментом формування природничих компетентностей. Технологія проблемного навчання розглядається з позиції ефективного інструменту отримання бажаного освітнього результату, методологічного рівня розгляду педагогічних проблем, впровадженням системного мислення. Концепцію проблемного навчання розглянуто як таку,що має в своїй основі підоснову розвитку, міцності знань при їх самостійному досягненні. Технологію проблемного навчання розглянуто як педагогічну методику, що може служити різним цілям і органічно застосовуватися в різних педагогічних технологіях.
Підготовка майбутніх учителів початкових класів і мистецтва до формування soft skills дітей
(Вінниця : Друк плюс, 2022) Барановська, Ірина Георгіївна; Демченко, Олена Петрівна; Граб, Оксана Дмитрівна
В статті порушується важливе питання реформування системи вищої освіти, впровадження в освітній процес вищих педагогічних університетів інноваційних технологій навчання. Окреслено характерні тенденції у розвитку суспільства, з’ясовано важливі проблеми сьогодення, вивчено потреби ринку праці. Визначено напрями розв’язання проблеми формування soft skills учнів засобами театралізованої діяльності. Інноваційним інструментом підготовки майбутніх учителів до формування soft skills дітей засобами театралізованої діяльності визнано метод проєктів. З’ясовано, що професія вчителя початкових класів та мистецтва пов’язана з різного роду напруженими ситуаціями, що мають, як позитивно, так і негативне забарвлене підґрунтя. Педагогічну творчість визнано основою успіху вчителя. Визначено перелік soft skills майбутніх учителів: творче мислення, емоційний інтелект, ефективне використання ресурсів та ефективне спілкування, командна робота. Ці навички визнано життєво необхідними для учнів та студентів. Засобом формування soft skills навичок обрано театральне мистецтва. Дано визначення поняттю театралізована діяльність. Представлено результати опитування вчителів-практиків та учнів 3-4 класів, що допомогли визначити наявні в системі української освіти суперечності. Узагальнено і показано роботу з упровадження в освітній процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського проєкту Еразмус + (Модуль Jean Monnet) 620252-EPP-1-2020-1-UA- EPPJMO-MODULE «EU experience of soft skills development of preschool and primary school-age children by theatre activities in teacher training». Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Подальших досліджень потребує розробка інтегрованих освітніх програм, робота над створенням університету третього покоління.
Digitalization as a prospective direction of the contemporary education system
(Вінниця : Друк плюс, 2022) Shakhina, Iryna Yuriivna; Podzygun, Olena Anatoliivna; Petrova, Anastasiia Ivanivna; Gordiichuk, Galyna Borysivna
The issues of digitalization, digitalization of the society and educational environment are covered. It is investigated that digitalization is aimed at ensuring the longlife learning process, as well as its individualization on the basis of advanced learning technologies. Digitization of education directly depends on the level of mastery of educator’s digital awareness which is aimed at making educational activities up to date and more productive. The scheme of the digital education system is given. The management of digitalization in the educational environment is carried out through digital marketing, aimed at organizing the interaction with teaching and support staff, research and teaching staff, graduates, students, applicants using a range of digital communication channels; monitoring changes in the formation of a positive image of the educational institution; stimulating the creation of new digital communities and innovations; development of personalized marketing materials for target audiences. The factors influencing the digital transformation of educational institutions are considered in the article. It is established that one of the main elements of education digitalization is digital literacy, which is defined as a set of knowledge and skills necessary for the safe and effective use of the digital technologies and Internet resources. Based on the analysis of various sources, digital literacy is based on the digital competence of the educator and is defined as the willingness and ability to use digital resources, computers, mobile devices and cloud technologies in the educational process, and to create and effectively use educational digital system opportunities and all its components in the educational process. The fundamental difference between digital literacy and digital competence is the inclusion of a component of motivation and responsibility. The types of skills on which digital literacy and its components depend on are highlighted. The main components of digital competence of educators are listed. The levels of educator’s digital competence are considered and characterized at the following levels: basic, advanced and proficient.
Тенденції розвитку електронних підручників в системі освіти України
(Вінниця : Друк плюс, 2022) Семенов, Євгеній Костянтинович
Сучасні цифрові технології змінюють світосприйняття і впливають на широке впровадження різноманітних гаджетів, що є запорукою стрімкого поширення інформації у цифровому вигляді. Постійно зростаючий темп накопичення інформації, у тому числі професійної, призводить до того, що знання та навички, які надаються студентам в перші роки навчання, після завершення навчання в закладі освіти вже можуть бути застарілими. Це, в першу чергу, стосується тих навчальних дисциплін, які тісно пов’язані з застосуванням в професійній діяльності цифрових технологій. Для багатьох навчальних дисциплін підручник у класичній формі, віддрукований на папері, вже не може у повному об’ємі бути джерелом актуальної інформації. Виникає потреба у підручниках, які можна оперативно редагувати та доповнювати. Дану проблематику вирішують електронні підручники. Створення таких засобів навчання дозволяє швидко змінювати навчальний контент в залежності від впровадження нових технологій у різних галузях життєдіяльності людини, а особливо у галузі цифрових технологій. У статті проаналізовано поняття «електронний підручник», виділено перспективні напрями розвитку електронного підручника з трансформацією у глобальну онлайн систему освіти в цілому. Запропонована класифікація користувачів електронних підручників в залежності від потреб та типів сприйняття інформації. Перспективною є можливість створення загальнодоступної сукупності електронних підручників з можливістю коментування їх змісту, використання інтерактивного змісту, роботи в режимі редагування і доповнення інформації, перетворення електронного підручника на платформу для спілкування автора з читачами. Запропоновані методики роботи з електронними підручниками в режимі спільного доступу р реалізацією розділених прав для різних типів користувачів.
Дидактичний потенціал використання цифрового контенту з доповненою реальністю
(Вінниця : Друк плюс, 2022) Пінчук, Ольга Павлівна; Лупаренко, Лілія Анатоліївна
Авторами здійснено аналіз практичного досвіду вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі комп’ютерно орієнтованих педагогічних технологій щодо використання VR і AR у процесі навчання. У ході дослідження проводився скринінг довгострокових трендів (за матеріалами світових прогнозів і тематичних оглядів); аналізувались глобальні соціально-економічні та науково- технологічні виклики, що стосуються сфери ІКТ; оцінювалися потенційні можливості використання технології віртуальної, доповненої та змішаної реальності для освіти; застосовувались методи порівняльного аналізу і тестування цифрових додатків й освітніх послуг. Охарактеризовано деякі поняття, необхідні для однозначного розуміння представлених результатів: імерсивність, об’єкти імерсивних технологій, відчуття присутності, віртуальна реальність, доповнена реальність, розширена реальність, змішана реальність, заміщена реальність, віртуальний і доповнений метавсесвіт. У статті коротко викладено напрями практичного застосування технологій віртуальної і доповненої реальності у бізнесі, виробництві, корпоративному навчанні. Увагу дослідників зосереджено на використанні технології розширеної реальності в освітньому процесі: ігрова діяльність і технології розширеної реальності; освітній цифровий контент на базі технології розширеної реальності; огляд освітніх мобільних додатків з підтримкою технології доповненої реальності; застосування узагальненої моделі електронної освіти Хана. Недостатньо дослідженим, а отже актуальним для подальших наукових розвідок є розширення візуальних можливостей шкільних підручників шляхом використання інтерактивних моделей, відеозображень та об’єктів доповненої реальності, зокрема для предметів природничо- математичного циклу. Обґрунтованість і результативність таких досліджень буде залежати від наявності і стану розроблення відповідних критеріїв та показників оцінювання освітнього цифрового контенту, зокрема контенту з доповненою реальністю.
Психологічні особливості дистанційного навчання у закладах вищої освіти: практичний досвід
(Вінниця : Друк плюс, 2022) Кириленко, Валерій Вадимович; Кириленко, Неля Михайлівна; Крижановський, Андрій Іванович; Ромащук, Ольга Ігорівна
У статті розглядаються психолого-педагогічні аспекти дистанційного навчання у закладах вищої освіти. Зокрема, формування психологічної готовності студентів до дистанційного навчання, психологічний аналіз навчальної технології дистанційного навчання та специфіка його психологічних механізмів. Застосування комп’ютерних навчальних систем в умовах дистанційного навчання створює сприятливі умови для врахування запропонованого нами психологічного механізму при побудові навчального процесу. Це виявляється в тому, що за цих умов з’являється можливість передавати студентам усі функції управління навчальною діяльністю, включаючи вибір завдань за рівнями складності, а також вибір послідовності вивчення навчального матеріалу. А завдяки врахуванню індивідуальних психологічних особливостей студентів можливо досить точно визначити, які саме функції управління доцільно передавати студентам на певному етапі навчання, адже врахування специфіки психологічних механізмів дистанційного навчання є важливою передумовою його ефективності. У статті представлено педагогічний досвід організації дистанційного навчання у КЗВО «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж» на базі багатофункціональної платформи LMS Collaborator, визначено цифрові інструменти з метою забезпечення дистанційного навчання, окреслено пункти, що забезпечує досліджувана нами система: управління користувачами, ролями та правами доступу, імпорт та інтеграцію з кадровими системами, контроль доступу та дій; організацію навчання та контроль успішності студентів, доступ та дії, повну автоматизацію освітнього процесу; зручність оцінювання академічної успішності здобувачів освіти, ведення електронних журналів успішності та активності студентів в системі; можливість адміністратора співпрацювати з розробниками системи, повідомляти про неточності в роботі, консультуватися з приводу коректного налаштування роботи тих чи інших модулів; мобільність і комфорт. У статті також окреслені перспективи вдосконалення системи дистанційного навчання в коледжі.