Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : збірник наукових праць
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/bc009876-8b81-456e-9ed0-eb8b94261ec8
News
Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців : збірник наукових праць
Browse
5 results
Search Results
Item Електронна (дистанційна) освіта і заочне навчання: точки дотику, проблеми, перспективи(Вінниця : Друк плюс, 2022) Гуревич, Р. С.; Кобися, В. М.; Коношевський, Л. Л.; Коношевський, О. Л.; Опушко, Н. Р.; Драчук, М. І.Дослідження спрямоване на підвищення якості заочного навчання за допомогою сучасних педагогічних технологій, методик і засобів навчання. Проаналізовано можливості дистанційних освітніх технологій та електронного навчання, запропоновано методику організації навчання в мережі інтернет. Електронне (дистанційне) навчання приходить на зміну традиційній заочній освіті. Електронні освітні технології повністю відповідають вимогам сучасної концепції безперервної освіти, дозволяють організувати різні форми занять, що активізують пізнавальну діяльність студентів. Розроблена методика навчання в системі дистанційних освітніх технологій дозволяє: якісно організувати самостійну роботу студентів, розширити можливості для повноцінного сприйняття освітнього матеріалу та створення необхідних умов для результативної роботи й особистісного розвитку здобувачів заочної форми навчання. Під час цього як викладачеві, так і студенту необхідно освоїти сучасні форми та методи навчання, методичні та дидактичні прийоми електронного навчання, впевнено володіти різноманітними засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ); уміти здійснювати моніторинг освітнього процесу, визначати сферу професійних інтересів, виявляти проблеми, що виникають під час здійснення професійної діяльності та знаходити шляхи їх розв’язання, аналізувати та здійснювати свою професійну освіту, виокремлювати суттєві особистісно-професійні завдання самоосвіти, визначати можливі шляхи та способи одержання додаткової професійної освіти, розв’язувати завдання професійного та кар’єрного зростання, використовуючи інформацію, включаючись у комунікації та дотримуючись правил поведінки особистості в інформаційному суспільстві; керувати освітнім процесом. Показано, що застосування дистанційних освітніх технологій, електронного навчання дозволяє створити загальний освітній простір, що відкриває студенту заочної форми навчання можливість побудови індивідуальної траєкторії навчання, що відповідає його індивідуальним потребам і вимогам замовника, тим самим підвищити рівень мотивації здобувача освіти і, як наслідок, якість підготовки фахівця.Item Експериментальна перевірка ефективності організаційно- педагогічних умов підготовки вчителів до профорієнтаційної роботи(Київ ; Вінниця : Планер, 2017) Бойчук, В. М.; Коношевський, Л. Л.; Сагадіна, О. Ю.; Boichuk, V. M.; Konoshevskyi, L. L.; Sahadina, O. Yu.У статті описано педагогічний експеримент щодо впровадження методики діагностування рівня профорієнтаційної компетентності (ПОК) вчителів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО), що дає підстави зробити висновок про ефективність визначених організаційно-педагогічних умов розвитку ПОК учителів ЗЗСО у системі післядипломної освіти: здійснення педагогічної підтримки як особливого виду взаємодії в організації профорієнтаційної роботи в ЗЗСО, спрямованого на сприяння особистісно-професійного розвитку вчителів шляхом врахування їхніх освітніх потреб та індивідуального досвіду, надання оперативної адресної методичної допомоги у вирішенні профорієнтаційних проблем, залучення до різних форм профорієнтаційної діяльності; організація навчального процесу на засадах кредитномодульної системи, що передбачає блочно-модульне структурування навчальної інформації й індивідуалізацію траєкторії її засвоєння; володіння викладачами закладів післядипломної освіти ПОК, що виявляється в здатності здійснювати свою профорієнтаційну діяльність в інноваційному режимі. Реалізація вказаних організаційно-педагогічних умов і впровадження розробленої методики забезпечили комплексний розвиток аксіологічно-мотиваційного, теоретико-змістового, процесуально- діяльнісного і дослідницько-рефлексивного компонентів ПОК вчителів ЗЗСО у післядипломній освіті.Item Інформаційна культура дітей старшого дошкільного віку(Київ ; Вінниця : Планер, 2017) Коношевський, Л. Л.; Стецька, Ю. В.; Коношевский, Л. Л.; Стецкая, Ю.В.; Konoshevskyi, L. L.; Stetska, Yu.V.У статті описано основи формування інформаційної культури дітей старшого дошкільного віку. В структурі інформаційної культури дітей старшого дошкільного віку виділяється мотиваційно- особистісна складова, що створює емоційно-позитивний і особистісно- значущий інтерес до різних джерел інформації. Інформаційну культуру дітей старшого дошкільного віку варто розглядати як цілеспрямований процес взаємодії дорослих і дітей, що носить особистісно орієнтований характер, спрямований на досягнення особистісно-значущих результатів в інформаційній діяльності.Item Використання ІКТ у навчальному процесі педагогічного ВНЗ(Київ ; Вінниця : Планер, 2014) Кармазіна, О. І.; Карамзина, О. И.; Karmazina, O. I.; Коношевський, Л. Л.; Коношевский, Л. Л.; Konoshevskyi, L. L.У статті розкрито потенційні можливості використання ІКТ, зокрема інтерактивного плаката, ресурсів Інтернету і практики спілкування через Інтернет студентів — майбутніх учителівItem Самостійна робота студентів в умовах застосування інформаційно-освітнього порталу ВНЗ(Київ–Вінниця :ТОВ фірма «Планер», 2016) Коношевський, Л. Л.; Коношевский, Л. Л.; Konoshevsky, L.; Коношевський, О. Л.; Коношевский, О. Л.; Konoshevsky, O.У статті висвітлено значення інформаційного освітнього середовища в становленні професійного рівня майбутнього педагогічного фахівця під час СРС. Показано, що це діяльність, організовувана самим студентом у силу його внутрішніх пізнавальних мотивів. СРС, передусім, має бути усвідомлена як вільна щодо вибору, внутрішньо-мотивована діяльність. З’ясовано, що взаємодія студентів і викладачів, організована за допомогою ІКТ, є потужним стимулом щодо організації пізнавальної діяльності студентів, забезпечує мотиваційну основу діяльності, а також дозволяє оцінити її результати. Практика багатьох ВНЗ підтверджує, що лише знання, здобуті самостійною працею, роблять їх вихованців продуктивно мислячими фахівцями, здатними творчо розв’язувати фахові завдання, упевнено відстоювати свої позиції. У статті наголошено, що портальна технологія нині є найбільш раціональним засобом розв’язання перерахованих завдань. Вона може забезпечити розвиток єдиного інформаційного простору, дозволить організувати використання інформаційних ресурсів і управління інформаційними потоками ВНЗ. Інформаційно-освітній портал виступає як один із важливих компонентів у створенні ІОС будь-якого ВНЗ. Впорядкування освітньої інформації у межах інформаційно-освітнього порталу має важливе значення для підвищення якості науково-освітніх ресурсів, сприяє координації й ефективному управлінню розвитком наукових освітньо-інформаційних потоків. Основні переваги побудованого ІОС полягатимуть не лише в ефективнішому розробленні, наповненні та коригуванні навчального контенту інформаційно-освітнього порталу, простому індивідуальному налаштуванні будь-якого курсу під вимоги студента, а й в накопиченні статистики щодо кожного студента.