Фізична культура, спорт та здоров'я нації : збірник наукових праць
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a90627b1-db0e-4018-a499-662adf1f7283
Browse
7 results
Search Results
Item Складові тренувальних навантажень у пауерліфтингу(Вінниця : Твори, 2023) Драчук, Сергій; Швець, Оксана; Богуславська, ВікторіяАктуальність теми дослідження. Ефективність керування складовими тренувального навантаження є запорукою подальшої професіоналізації пауерліфтингу. Однак у літературних джерелах і в практичній діяльності існують розбіжності щодо кількості та чергування змагальних вправ, частоті занять у мікроциклі, тривалості інтервалів відпочинку тощо. Тому тренувальний процес вимагає уточнення та корекції використання окремих компонентів навантаження. Мета роботи: проаналізувати та встановити складові навантаження у навчально- тренувальному процесі пауерліфтерів в умовах професіоналізації та глобалізації на сучасному етапі розвитку спорту. Методи дослідження: аналіз літературних джерел та інформації сайтів мережі Інтернет, систематизація та узагальнення наукового матеріалу. Результати дослідження. У пауерліфтингу всі тренувальні заняття за величиною навантаження поділяються на малі (50% від максимальної кількості підйомів штанги), середні (51-70%), великі (71-90%), максимальні (понад 91%). При цьому вагу штанги класифікують так: мінімальна (до 60% від максимальних зусиль), мала (61-70%), середня (71-80%), велика (81-90%), близькогранична (91-99%) та гранична (100%). Для характеристики тренувального процесу використовують наступні зони інтенсивності тренувань: дуже мала (30-39%), мала (40-49%), середня (50-69%), помірно велика (70- 79%), велика (80-89%), близькогранична (90-99%), гранична (100%). Для спортсменів-початківців, як правило, планується не більше 1-3 серій в одній вправі; у той час як у більш підготовлених атлетів кількість серій зростає та може досягати 3-5. Кількість тренувальних занять на тиждень і їх тривалість також залежить від рівня підготовленості пауерліфтерів. Висновки. Ефективність підготовки атлетів у пауерліфтингу залежить від раціонального планування компонентів тренувального навантаження. Методичною основою такої раціоналізації виступає врахування відповідності величини навантаження індивідуальним можливостям спортсменів зі спрямованістю до максимальних досягнень на кожному конкретному етапі становлення спортивної форми.Item Особливості планування річного макроциклу в пауерліфтингу(ТОВ "ТВОРИ", 2021) Драчук, Сергій; Дідик, Тетяна; Кульчицька, Ірина; Черниш, Михайло; Drachuk, Sergey; Didyk, Tatiana; Kulchitskaya, Irina; Chernysh, MikhailПроблема раціональної побудови річного макроциклу підготовки пауерліфтерів на сьогодні є однією з важливих, зважаючи на те, що атлети, які постійно конкурують один з одним на змаганнях, за усіма сторонами підготовленості знаходяться приблизно на одному рівні. Мета роботи – проаналізувати відмінності річного планування спортивної підготовки в пауерліфтингу в умовах професіоналізації та глобалізації сучасного спорту. Методи дослідження: аналіз літературних джерел та інформації з сайтів або контент-аналіз інтернет-джерел мережі Інтернет, систематизація та узагальнення наукового матеріалу. Результати дослідження. Будова річного плану тісно пов’язана із становленням спортивної форми пауерліфтерів. Структура річного циклу передбачає наявність програм мезоциклів, в яких важливими, взаємопов’язаними компонентами є засоби загальної та спеціальної фізичної підготовки. Співвідношення цих засобів підпорядковується періоду підготовки, кваліфікації спортсмена та його ваговій категорії. У місячний план підготовки включають і таку величину навантаження, як кількість підйомів штанги (КПШ). Особливу увагу звертають на показник інтенсивності навантаження під час долання обтяжень вагою 90 % від максимуму і більше. Висновки. Ефективність підготовки атлетів у пауерліфтингу залежить від раціонального планування тренувань річного макроциклу. Методичною основою планування виступає теорія періодизації. Динаміка фізичних навантажень в різних структурних утвореннях річного макроциклу може бути достатньо варіативною. При цьому враховують кількість підйомів штанги вагою 90 % від максимальних зусиль і більше, розподіл КПШ відповідно із зонам інтенсивності, середньомісячну тренувальну вагу.Item Вдосконалення функціональної та фізичної підготовленості кваліфікованих легкоатлетів шляхом застосування методики енергетичного дихання(ТОВ "Твори", 2020) Драчук, Сергій; Дідик, Тетяна; Поляк, Вадим; Кульчицька, Ірина; Порядіна, Валерія; Drachuk, Sergey; Didyk, Tatyana; Polyak, Vadim; Kulchitskaya, Irina; Poryadina, Valeria; Драчук, Сергей; Дидык, Татьяна; Поляк, Вадим; Кульчицкая, Ирина; Порядина, ВалерияАктуальність теми дослідження. Ефективність навчально-тренувального процесу в спорті перевіряється спортивним результатом. У спортсменів бігунів результат визначається часом подолання дистанції. Результат форму-ється завдяки ступеню вдосконалення функціональних систем організму, які забезпечують потрапляння кисню до працюючих органів у необхідній кількості. Вдосконалити функціональні можливості дихальної системи бігунів можна за допомогою спеціальних дихальних методик. Мета дослідження –підвищення функціональної тафізичної підготовленості кваліфіко-ваних бігунів на середні дистанціїшляхом застосування методики енергетичного дихання. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічний експеримент, спірографія, рухові тести (біг 200 м, 400 м, 2х400м, 400 м+800 м+300 м), математична обробка результатів дослідження.Item Оптимізація тренувального процесу кваліфікованих легкоатлеток-бар'єристок на основі розвитку фізичних якостей(ТОВ «Планер», 2019) Кульчицька, Ірина; Kulchytska, Iryna; Драчук, Сергій; Drachuk, Serhii; Шемчак, Ігор; Shemchak, Ihor; Кулик, Денис; Kulyk, DenysАктуальність теми дослідження. Одним із важливих питань теорії спорту є оптимізація тренувального процесу. Ця проблема залишається не до кінця вивченою у легкоатлетів-бар’єристів, оскільки більшість досліджень присвячено вдосконаленню методики тренування. Тренувальний процес спортсменів, які спеціалізуються в бар'єрному бігу відрізняється високою складністю, пов'язаною з необхідністю володіння високим рівнем розвитку фізичних якостей і технічною підготовленістю, яка реалізується на максимальній швидкості бігу. З’ясовано, що пошук найбільш ефективних засобів і методів удосконалення фізичної підготовки, організаційно-методичних форм проведення тренувань залишається актуальним напрямом. Метою дослідження була розробка програми акцентованого розвитку фізичних якостей та її впровадження в тренувальний процес кваліфікованих легкоатлеток-бар'єристок. Для досягнення мети дослідження використовувалися наступні методи: аналіз і узагальнення даних наукової літератури, педагогічне тестування та експеримент, математичні. Результати роботи та ключові висновки. Було впроваджено в тренувальний процес спортсменок програму, в основу якої увійшли різноманітні вправи спрямовані на вдосконалення координації, спритності, гнучкості та рухливості в суглобах. У процесі досліджень доведена її ефективність, про що свідчать результати вірогідного покращення показників фізичної підготовленості досліджуваних спортсменів. На основі отриманих результатів встановлено, що розробка оптимальних тренувальних програм і раціональне поєднання засобів і методів фізичної підготовки є перспективним напрямом оптимізації тренувального процесу.Item Оцінка фізичного стану старшокласників закладів середньої освіти(ТОВ «Планер», 2019) Драчук, Сергій; Drachuk, Serhii; Дідик, Тетяна; Didyk, Tetiana; Кульчицька, Ірина; Kulchytska, Iryna; Свірщук, Наталія; Svirshchuk, NataliiaУ теперішній час спостерігається негативна тенденція погіршення фізичного здоров’я вже і серед дітей шкільного віку. На погіршення здоров’я дітей значно впливає зниження їхньої рухової активності. Тому підвищується значущість уроку з фізичної культури в школі. Однак сучасна система шкільного фізичного виховання потребує вдосконалення, тому що за час навчання в школі рівень здоров’я дітей не підвищується, а подекуди знижується. Це пов’язане з тим, що фізичне виховання в школі спрямоване насамперед на розв’язання освітніх завдань. Мета дослідження – виявити рівень фізичного стану учнів старших класів, які навчаються у закладі середньої освіти. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, педагогічний експеримент, тестування рухових якостей, спірометрія, антропометрія, динамометрія, пульсометрія, сфігмоманометрія, дихальні проби, проби Ромберга, бігова проба PWC170, експрес-оцінка фізичного здоров’я, математична обробка результатів дослідження. Результати дослідження. Згідно з результатами досліджень, показники, які характерні для складових фізичного стану старшокласників, істотно не відрізняються від середньостатистичних результатів, отриманих раніше іншими дослідниками. За їхньою оціночною шкалою переважна більшість цих показників відповідають «середньому» рівню розвитку. Виняток становлять деякі показники рухових якостей, такі як стрибучість та гнучкість – у юнаків, та швидкість, координаційні здібності, швидкісно-силові можливості – у дівчат. Вони перебувають на рівні «задовільно». До того ж, стрибучість у дівчат взагалі характеризується оцінкою «незадовільно». Проте, ураховуючи комплексність структури фізичного стану, про його рівень міркували за сукупністю ознак, насамперед фізичним розвитком та станом функціональних систем. Отримана в такий спосіб експрес-оцінка фізичного стану в юнаків та дівчат засвідчила, що він відповідає рівню «нижче середнього», і тільки в одній групі дівчат характеризувався як «середній». Висновки. Здоров’я потребує захисту протягом усього життя людини. Особливо гостро проблема стосується молодого покоління. Для управління процесом оздоровлення необхідна інформація про кількісні та якісні показники, які характеризують рівень фізичного стануItem Вплив занять з використанням різних засобів розвитку швидкості на функціональний стан організму легкоатлетів-початківців(Вінниця: ТОВ "Планер", 2017) Драчук, Сергій; Драчук, Сергей; Drachuk, Serhiy; Черниш, Михайло; Черныш, Михаил; Chernysh, MykhayloВикористання рухливих ігор хоча і повільно, але також стимулює прямолінійне зростання досліджуваних показників. Використання на етапі початкової підготовки власне швидкісних бігових вправ проявляється протягом 8 тижнів тренувань різким покращенням показників функціонального стану юних спортсменів, проте подальше їх застосування призвело до погіршення параметрів тепінг-тесту, коефіцієнту реактивності та рухливості нервових процесів, хоча при цьому величини показників, які характеризують здатність людини протистояти гіпоксії, продовжували зростати, що може свідчити про відсутність тісних взаємозв’язків останніх із чинниками, що формують часові, просторово-часові, силові та ритмічні стереотипи техніки змагальної справи.Item Шляхи вдосконалення швидкісних якостей школярів на етапі початкової підготовки(Вінниця ТОВ «Планер», 2016) Драчук, Сергій; Драчук, Сергей; Drachuk, Serhii; Чуйко, Юрій; Чуйко, Юрий; Chuiko, YuriiВикористання власне швидкісних вправ для вдосконалення швидкості юних легкоатлетів на етапі початкової підготовки є неефективним. Найкоректнішими засобами розвитку швидкості дітей 10-11 років є швидкісно-силові вправи. Першочергове застосування рухлих ігор створює якісні передумови для наступного використання інших засобів розвитку швидкісних можливостей дітей.