Наукові публікації. Виступи

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a285badf-bb08-4410-b011-2a7bc167f5c6

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 90
  • Item
    Філософські підходи до розуміння сутності поняття «морально-етична культура».
    (2024) Скакун, С.; Каплінський, В.
    Наукове дослідження проблеми морально-етичних цінностей у майбутніх учителів неможливе без знання того, як вони розвивались у минулому. У філософських системах Давньої Греції наявні перші спроби наукового обґрунтування специфіки морального виховання, його завдань і цілей. Тут же досить чітко визначився і зв’язок морального виховання з процесом самовдосконалення особистості. Першим в античній філософії, хто звернувся до внутрішнього світу людини, був Демокріт. Саме він заклав основи традиції в етичній думці. Ця традиція полягала в розрізненні мотиву й вчинку. Він вважав, що бути доброю людиною – означає не тільки не чинити несправедливості, а й не бажати цього.
  • Thumbnail Image
    Item
    Культура якості у закладах вищої освіти
    (Біла Церква, 2024) Губіна, С. І.; Фрицюк, В. А.
    В Україні функціонує національна модель управління якістю освіти, що ґрунтується на найкращих світових практиках та відповідає вимогам Міжнародної організації зі стандартизації (ISO). З кожним роком зростає необхідність розвивати культуру якості освіти для всіх, хто залучений в освітній процес, удосконалювати систему внутрішнього забезпечення якості у вищій освіті, постійно покращувати якість та проводити процедури зовнішнього незалежного оцінювання якості міжнародними акредитаційними агентствами, що є запорукою підвищення конкурентоспроможності освітнього закладу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Технологічні інновації в освітньому процесі ЗВО
    (Харків, 2024) Фрицюк, В. А.; Губіна, С. І.
    Важливою складовою процесу технологічного оновлення є технологічні інновації. Вони передбачають проведення комплексу робіт, спрямованих на створення і освоєння нових видів освітніх послуг, а також на технологічні зміни в їхній якості. Технологічні інновації являють собою кінцевий результат його інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового чи удосконаленого продукту або послуги, впроваджених на ринку, нового чи удосконаленого процесу або способу виробництва (передачі) послуг, що використовуються в практичній діяльності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дотримання принципів академічної доброчесності в освітньо-науковому середовищі ЗВО
    (Вінниця: ВДПУ, 2023) Губіна, С. І.; Мельник, Л. В.; Фрицюк, В. А.
    У статті проаналізовано поняття «академічна доброчесність» з огляду на культуру якості, яка сприяє підвищенню конкурентоспроможності європейської освіти завдяки забезпеченню її якості через усвідомлення необхідності розвивати культуру і поширювати найкращий досвід у цій галузі. Встановлено, що особливо актуальною криза академічної доброчесності постала в умовах сьогодення у зв’язку із розвитком, впровадженням та широким використанням інформаційних інтернет-ресурсів та технологій для подання у вільному доступі результатів інтелектуальної власності серед української наукової та освітньої спільноти. З’ясовано, що механізм дотримання академічної доброчесності в Україні із врахуванням положень Проєкту сприяння академічної доброчесності в Україні – SAIUP за підтримки Посольства США висвітлений у Методичних рекомендаціях для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності, в основу якого закладено шість основних блоків. За результатами аналізу світового досвіду доведено, що напрацювання практичних навичок якісного академічного письма – то є складний процес, опанування якого потребує самовдосконалення, постійних і наполегливих зусиль. Розглянуто та проаналізовано засади успішного навчання академічному письму. Доведено, що академічна доброчесність у сучасному світі є тим основним важелем, який будує фундамент внутрішньої гармонії людини, стійкість її характеру та послідовність морального образу. Представлено способи покращення академічної доброчесності під час підготовки здобувачами вищої освіти письмових робіт.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості розвитку логічного мислення студентів у процесі змішаного навчання
    (Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2023) Акімова, О. В.; Сапогов, М. В.; Гапчук, Я. А.; Дяченко, М. О.; Akimova, O. V.; Sapogov, M. V.; Hapchuk, Y. A.; Diachenko, M. O.
    У статті розглянуто особливості розвитку логічного мислення студентів у процесі змішаного навчання. Оскільки мета освітньої системи, яка змінюється відповідно до вдосконалення освітніх технологій, полягає в тому, щоб зробити студентів більш активними в процесі навчання, а також розвинути у них такі навички, як логічне мислення, здатність до навчання протягом життя, Soft skills та ряд інших навичок та компетентностей необхідних для здійснення професійної діяльності. Логічне мислення є навичкою, яка складається з розумових процесів розпізнавання, аналізу та оцінки. Розвиток логічного мислення, процесів оцінки та пошуку відбувається під час навчання розв’язування задач. Логічне мислення є одним із шляхів розвитку розумової діяльності, а також демонструє подібні та відмінні моменти з іншими типами мислення. Найбільш часто використовуваними видами мислення, пов’язаними з логічним мисленням, є критичне, творче, систематичне, рефлексивне та аналітичне мислення Таким чином, цілі здібностей залежать від рівня знань і розуміння когнітивних областей і є діяльністю прикладного рівня. Автори розглядають також змішане навчання, як комбінацію методів навчання, що включають очне навчання за допомогою асинхронних та/або синхронних комп’ютерних технологій. Освітні технології, що використовуються в змішаному навчанні, можуть бути у формі систем управління навчанням (LMS), що є платформою онлайн-навчання, яка використовує доступ до інтернету та широко використовується для полегшення онлайн-навчання у змішаному навчанні для всіх предметів. Навчальне середовище в змішаному навчанні сприяє розвитку логічного мислення за допомогою таких параметрів як: підтримка самостійного навчання, підтримка спільного навчання, обговорення, практика та продуктивність, підтримка зворотнього зв’язку, конструкція знань. Серед мотиваційних чинників успішного розвитку логічного мислення студентів у процесі змішаного навчання можна зазначити, що навчальне середовище сприяє розвитку логічного не тільки під час онлайн сесій, а й у процесі асинхронної роботи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Підготовка майбутніх учителів біології до професійної мобільності
    (ВДПУ, 2023) Акімова, О.; Баюрко, Н.; Akimova, O.; Bayurko, N.
    У статті характеризуються окремі особливості підготовки майбутніх учителів біології до професійної мобільності. Описано методи, прийоми, технології, які доцільно використовувати з цією метою, а саме: бесіди, переконування, творчі завдання, еколого- психологічні тренінги, мозковий штурм, імітаційне моделювання, метод проектів; створення власного «Екологічного портфоліо», метод моделювання професійних ситуацій, інтелектуальні ігри, конкурси, вікторини, рольові й ділові ігри, тематичні вечори, конференції, дидактичні ігри та вправи, облаштування нових екологічних стежин, створення та впровадження інформаційно-агітаційних програм еколого-краєзнавчого напрямку; створення мобільного екологічного центру тощо.
  • Thumbnail Image
    Item
    Професійна мобільність майбутніх педагогів як чинник становлення фахівців нової генерації
    (Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Гуревич, Р. С.; Акімова, О. В.; Баюрко, Н. В.; Gurevich, R. S.; Akimova, O. V.; Bayurko, N. V.
    У статті здійснено аналіз особливостей процесу формування професійної мобільності майбутніх педагогів як чинника становлення фахівців нової генерації. Узагальнено поняття професійного саморозвитку майбутніх педагогів, що передбачає зростання, становлення, інтеграцію та реалізацію у педагогічній діяльності професійно значущих особистісних рис і здібностей, професійних знань і вмінь; активне якісне перетворення здобувачами свого внутрішнього світу. Доведено, що професійний саморозвиток є динамічним і неперервним процесом самопроектування особистості; засобами професійного саморозвитку є самовиховання, самоосвіта, самовдосконалення в поєднанні з практичною фаховою діяльністю. У статті окреслено підходи до розуміння сутності педагогічної творчості та співвідношення її з творчим педагогічним мисленням: гуманістичний, продуктивний, особистісний, інноваційний. Установлено, що вдосконаленню професійної мобільності майбутнього вчителя сприяє така організація процесу навчання, у межах якої: здійснюється відбір і конструювання змісту на основі принципу модульності; організаційні форми й методи навчання усувають труднощі у прийнятті професійних рішень і психологічні бар’єри, сприяючи розвитку навичок самокорекції; досягається їх адекватність структурним компонентам професійної мобільності. Засобами професійного саморозвитку визначено самовиховання, самоосвіту, самовдосконалення в поєднанні з практичною фаховою діяльністю. Водночас, готовність до професійного саморозвитку сприяє розвиткові такої важливої особистісної якості майбутніх педагогів, як професійна мобільність, яка є одним із чинників становлення фахівців нової генерації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Value determination of personal self-fulfillment of gifted youth students at a teaching university
    (ВДПУ, 2023) Akimova, O.; Sapogov, M.; Koval, M.; Акімова, О.; Сапогов, М.; Коваль, М.
    The study of the problem of personal self-realizationof gifted youth is recognizedas one of the priority directions in the conditions of European integration of higher education, as is proven in the article. Supporting gifted students becomes an important task for society. The value determination of the process of personal self-realizationof gifted students is recognizedas a priority way of solving this problem in the article. It is noted that this problem acquires special significance when it comes to the future teacher, who must acquire the appropriate skills for raising gifted children during the period of study in institutions of higher education. The concept of «giftedness» will be interpreted in the article as favorableprerequisites for the development, personal attitude, and orientation of a developing young person. At the same time, it is also an individual peculiarity of a person's abilities, thanks to which he achieves success in the chosen field of activity. The article also presents other interpretations of giftedness: as general abilities that determine a person's capabilities for certain activities; as a system of endowments, which are natural prerequisites for abilities; as individual characteristics of cognitive abilities; as the appropriate level of development of abilities that allow the individual to achieve success in various fields of activity; as a peculiar system of abilities in a person, the unity that they form and, in sum, contribute to high achievements. The authors single out the following types of giftedness: artistic giftedness in the fields of art, authorship, music, literature, and sculpture; leadership talent (high intelligence; ability to make decisions and plan for the future; flexibility; sense of responsibility; persistence and enthusiasm; self-confidence; ability to express oneself clearly); creative talent; and academic and intellectual giftedness (observation; sharp thinking; special memory; problem-solving abilities).
  • Thumbnail Image
    Item
    Тенденції розвитку вищої педагогічної освіти : історико-порівняльний аспект
    (Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління, 2024) Акімова, О. В.; Сапогов, М. В.; Гапчук, Я. А.; Задворняк, Л. С.; Akimova, O. V.; Sapohov, M. V.; Hapchuk, Y. A.; Zadvorniak, L. S.
    У статті розглядається проблема особливостей та тенденцій розвитку сучасної вищої педагогічної освіти в історико-порівняльному аспекті. Доведено, що модернізація вищої педагогічної освіти в Україні певним чином обумовлена тенденціями, що відбуваються у всьому світі, перш завсе вони пов’язані із процесами інтернаціоналізації, глобалізації та інтеграції вітчизняної системи вищої освіти в європейський та світовий освітній простір, впровадженням ідей цифрової трансформації та мобільності викладачів та студентів на основі гуманістичної освітньої парадигми. Провідною тенденцією розвитку педагогічної освіти та науки кінця ХХ–початку ХХІ століття визнано включення історії педагогіки з урахуванням її закономірностей та історічного підходу до аналізу досліджуваної проблеми як елементу методології. Другою важливою тенденцією розвитку вищої педагогічної освіти в історичному аспекті та історико-педагогічних досліджень кінця ХХ – початку ХХІ століття визначено важливість обрання для дослідження персоніфікованих та індивідуалізованих проблем, або проблем локальних та мікропроблем. Наступною тенденцією визнано дослідження особистості як об’єкту історико-педагогічного дослідження, виявлення її ціннісних ідеалів, особистісних характеристик. До сучасних тенденцій розвитку вищої освіти в Україні у статті віднесено формування у майбутніх фахівців професійного, перш за все, логічного та творчого мислення. Розвиток професійного й логічного мислення безпосередньо впливає впливає на особистісно-професійний розвиток студента та його ціннісні орієнтації у процесі досягнення цілей. У статті робиться висновок, що нині цілеспрямований розвиток логічного мислення у майбутніх педагогів є необхідністю та визначають деякі важливі шляхи вирішення цього питання, перш за все можливості цього закладені у логіці та структурі навчальної дисципліни, виборі сучасних інноваційних технологій та відповідній методиці навчання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Патріотичне виховання студентської молоді в освітньо-цифровому середовищі закладу вищої освіти
    (Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024-04) Акімова, О. В.; Сапогов, М. В.; Гапчук, Я. А.; Задворняк, Л. С.; Хрущак, О. О.; Akimova, O. V.; Sapohov, M. V.; Hapchuk, Y. A.; Zadvorniak, L. S.; Khrushchak, O. O.
    У статті розглядається проблема патріотичного виховання студентської молоді в освітньо-цифровому середовищі заклададу вищої освіти. Доведено, що вивчення рідної історії, народних традицій й культури українського народу є головним чинником здійснення патріотичного иховання в освітньому середовищі закладів вищої освіти. Сформулювано завдання цього виховного напряму в розвивальному середовищі закладів освіти, а саме: створення гуманістичної атмосфери, спрямованої на прогресивний розвиток творчого потенціалу здобувачів вищої освіти; забезпечення інтеграції між напрямами освітнього процесу; використання виховних можливостей навчальних дисциплін; розробка патріотично спрямованого змісту діяльності викладачів та студентів. Виокремлено педагогічні умови ефективності патріотичного виховання, а саме: цілеспрямованість та науков-педагогічне забезпечення патріотичного виховання студентів; виокремлення у дисциплінах психолого-педагогічного цикла тем, проблем, професійних ситуацій, що чинять позитивний вплив на становлення у майбутніх учителів патріотичної свідомості; включення студентів в активну суспільно значущу діяльність з осмислення історичного досвіду минулого України. Схарактеризована інтеграція патріотичного виховання з іншими напрямами виховання, а саме з художньо-естетичним вихованням, котре визначається такими основними положеннями, як моральні переконання, громадянська активність й світогляд студентів, має великий позитивний вплив. Доведено, що патріотичне виховання студентської молоді безпосередньо пов’язано із формуванням ціннісних орієнтацій студентів, адже ціннісні орієнтації особистості виступають якостями, що об’єднують людей та визначають особливості соціальної системи: на основі культурних традицій, вірувань, ідей, ціннісних зразків. Визначено, що важливим напрямом патріотичного виховання студентської молоді є створення освітньо-цифрового середовища закладу вищої освіти. Середовищний підхід розглядається у науковій літературі по-різному, як: теорія й технологія керування розвитком особистості студента; як новітня методологія теорії та практики вищої освіти; як науковий інструмент вивчення індивідуальних можливостей особистості; як засіб вирішення прогресивних освітніх завдань; як системну діяльність у межах створеного освітнього середовища; як новітню стратегію розвитку освітніх систем, котра спрямована на самореалізацію та особистісно-професійне зростання молоді.