Кафедра мистецьких дисциплін дошкільної та початкової освіти
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/93e51297-050f-40ad-a437-027526d67d83
Browse
6 results
Search Results
Item Художньо-комунікативний контент підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Барановска, І. Г.; Мозгальова, Н.Г.; Барановская, И. Г.; Мозгалева, Н.Г.; Baranovska, N.G.; Mozgaleva, N.G.У статті проаналізовано художньо-комунікативний контент підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін. Розглянуто та уточнено смисл понять: спілкування, педагогічне спілкування, комунікація, художня комунікація, художньо-комунікативний процес. Розкрито діалогічну природу мистецтва. Закцентовано увагу на особливостях та властивостях символічної мови мистецтва, зокрема музичного. Представлено інноваційні технології та методи формування комунікативних умінь та стимулювання художнього спілкування.Item Інтерпретація музичних творів – методичний аспект(Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 2019) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.; Мозгальова, Н.Г.; Мозгалева, Н.Г.; Mozgalоva, N.G.; Щолокова, О.П.; Щолокова, О.П.; Shcholokova, O. P.В статті порушується питання активізації художньо-інтерпретаційної діяльності студентів музичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Художньо-інтерпретаційна діяльність розглядається як фактор творчого становлення, зростання та самореалізації студентів. Методом категоріального аналізу питання «інтерпретація» встановлено низку його значень, які розглянуто та реалізовано в поетапній експериментальній методиці підготовки майбутніх учителів музики до інтерпретації музичних творів. Представлено хід та результати констатувального етапу педагогічного експерименту. На засадах герменевтичного та художньо-ментального підходів розроблено та презентовано експериментальну методику підготовки студентів до інтерпретації музичних творів. Розглянуто широкий спектр методів інструментального навчання, виконавських вправ та самостійних художньо-інтерпретаційних завдань, які визначають ієрархію етапів (початково-установчий, змістово-технологічний, аналітично-підсумковий) презентованої методики. Доведено ефективність текстоцентричної парадигми навчання в практиці інструментальної підготовки майбутніх учителів музики на засадах комплексного використання методів індивідуального навчання та діалогічних методів виконавського занурення, паліативу та фасилітації. Впровадження лекційного курсу «Основи музичної інтерпретації», застосування комплексу (аналітичних, практичних, творчих) методів та різноманітних художньо-інтерпретаційних завдань сприяло зростанню мотиваційної спрямованості та активності респондентів, підвищенню їх інтересу до художньо-інтерпретаційної діяльності. Представлені результати дослідно-експериментально роботи з реалізації методики підготовки майбутніх учителів музики до інтерпретації музичних творів свідчать про її доцільність та ефективність.Item Поліхудожня освіта майбутніх вчителів мистецьких дисциплін: проблеми і перспективи(Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2019) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovskya, I.G.; Мозгальова, Н.Г.; Мозгалева, Н.Г.; Mozgaleva, N.G.В статті порушується питання поліхудожньої освіти майбутніх вчителів мистецьких дисциплін в контексті завдань нової Української школи. Розкрито поліфункціональню природу мистецтва. Встановлено, що види мистецтва мають спільну основу – емоційно-образне відображення дійсності, всім їм властива потреба виразити своє ставлення до навколишнього світу. Визначено ідею інтеграції в освіті значним здобутком дидактики, оскільки за умови її успішного методичного впровадження реалізується мета якісної освіти. Доведено, що рівень сучасної комп’ютеризації дозволяє суміщати традиційні технологічні прийоми навчання із електронними. Обґрунтовано важливість впровадження інтегративних мистецьких технологій в освітній процес. Презентовано інноваційні технології «майндмеппінг», «веб-квест», «сторіторінг». Подальшого вивчення потребують питання удосконалення механізмів поліхудожнього впливу на учнівську молодь, забезпечення різних форм навчання мистецтву в контексті освітніх інновацій.Item Українські народні традиції як засіб виховання дітей дошкільного віку(РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка ., 2017) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.; Мозгальова, Н.Г.; Мозгалева, Н.Г.; Mozgalоva, N.G.Народні традиції – це самобутнє культурно-історичне явище. Вони складають ту основу, на якій базується єдність усіх поколінь українського народу, усіх етносів, що населяють Україну. Народні традиції забезпечують формування вірності Вітчизні, національним вартостям, а через них – і вічним загальнолюдським цінностям. Українські народні традиції, їх окремішність, здобутки – це вклад в загальнолюдську скарбницю духовності, в світову культуру. Педагогічна сутність народних традицій полягає у вихованні та відтворені в наступних поколіннях того кращого, що вироблено українським народом упродовж усієї історії свого існуванняItem Творча самореалізація студентів у мистецьких колективах(Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.; Мозгальова, Н.Г.; Мозгалева, Н.Г.; Mozgalоva, N.G.У статті представлено науково-теоретичне обґрунтування художньо-творчої реалізації студентів. Аналіз наукових джерел з філософії, психології, педагогіки, музикознавства, методики навчання музики та музичного виховання дозволив виявити існуючі різноаспектні трактування понять «самореалізація», «творча самореалізація». Визначено, що філософи вважають самореалізацію складним процесом, який є необхідною життєвою потребою індивіда та має неабияку цінність у суспільстві; психологи визначають як цілісне, системне явище, дослідження якого потребує вивчення властивостей його структурних компонентів та зв’язків з іншими психічними процесами; педагогічна наука пов’язує проблеми самореалізації з унікальністю, індивідуальним творчим потенціалом особистості, самоактивністю у процесі особистісного росту. Обгрунтовано джерела творчої самореалізації (духовний потенціал особистості музиканта, який відображає міру активізації його духовних сил), її характерні ознаки (уміння здійснювати художньо-творчу діяльність з метою спілкування через світ художніх образів) та педагогічні умови формування (створення атмосфери розкутості, емоційного задоволення, в якій студенти знаходять радість творчості та інтелектуальних відкриттів). Діяльність мистецьких колективів розглядається як освітній простір, в якому мистецький досвід та традиції народу є органічною складовою продукування фахівців-професіоналів та інтелігентів, здатних до цілісного вирішення проблем сучасного життя, до набуття гуманістичних ідеалів, до художньо-творчої самореалізації у різних видах мистецько-педагогічної діяльності.Item Розвиток музичної освіти України кінця XVII – XVIII ст..(Вінниця: ФОП Корзун Д.Ю., 2017) Барановська, І. Г.; Барановская, И. Г.; Baranovska, I.G.; Мозгальова, Н.Г.; Мозгалева, Н.Г.; Mozgaleva, N.G.; Уманська, Л.М.; Уманская, Л.М.; Umanskaya, L.M.У статті порушується проблема значення історичної музичної спадщини українського народу, досліджується питання становлення та розвитку музичної освіти України XVII – XVIII ст., вивчаються особливості діяльності братських шкіл, колегіумів, академій, музичних цехів тощо. Окрема увага приділяється виникненню музичних жанрів, що утворилися в церковній хоровій музиці. Акцентується увага на значенні українського фольклору (дум, різних жанрів народної пісні). Обґрунтовується значення гетьманських та поміщицьких маєтків, як провідних центрів музичної культури України (на прикладі діяльності хору, оркестру та театральної трупи у маєтку графа Потоцького у Тульчині).