Кафедра англійської мови та методики її навчання
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/6af62906-96bc-471d-a1d2-8aae0f798517
Browse
51 results
Search Results
Item Analysing the Impact of Artificial Intelligence on the Development of Contemporary Philology: The Use of Automated Tools in Linguistic Research(Archives des Sciences, 2024) Грачова, І. Є.; Hrachova, I.; Бахов, І.; Bakhov, I; Іщук, Н.; Ishchuk, N.; Джиджора, Л.; Dzhydzhora, L.; Страшко, І.; Strashko, I.Відносини між лінгвістикою та штучним інтелектом досі залишаються суперечливими. Актуальність даної роботи полягає в трактуванні технічного прогресу як перспективного для галузі лінгвістики, оскільки синергія штучного інтелекту та лінгвістики може призвести до переосмислення лінгвістичних парадигм. Ця стаття методологічно ґрунтується на детальному вивченні відповідної літератури з новітньої історії цих двох галузей. У результаті в статті пропонується детальний аналіз відповідної наукової літератури та розглядається взаємозв'язок між лінгвістикою та штучним інтелектом. Штучний інтелект розглядається як галузь науки про людину, і в проміжний період між двома полями виникли моделі, які не завжди були зрозумілі, але виступали буферами проти взаємодії одного поля з іншим. Якщо штучний інтелект є галуззю гуманітарної науки, тоді лінгвістика також може перейняти цю спадщину, що може призвести до переосмислення парадигм лінгвістики та кинути виклик протиставленню між точними та експериментальними науками. Простежено еволюцію способів мислення про автоматичну обробку мови з точки зору когнітивної науки штучного інтелекту та обговорено різні типи знань, що розглядаються в лінгвістичних обчисленнях. Наголошується на важливості мови як у людино-машинному спілкуванні, так і в розвитку мислення та інтелекту. Висуваються ідеї, здатні подолати внутрішнє протиріччя штучного інтелекту. Практичне значення роботи полягає в тому, що в ній висвітлюється, як за допомогою автоматичної обробки мови людство поступово усвідомило необхідність використання технологічних знань для розуміння мови. Це поєднання відкриває не тільки знання про саму мову, а й загальні знання про світ, про культуру мовця, про ситуацію спілкування, про практику людських відносин. Висновки дослідження вказують на великий потенціал взаємодії лінгвістики та штучного інтелекту для подальшого розвитку обох сфер.Item Peculiarities of Translating English Audiovisual Text: A Didactic Aspect(Revista Romaneasca pentru Educatie, 2024) Грачова, І. Є.; Дерік, І.; Hrachova, I.; Derik, I.; Юхимець, С.; Yukhymets, S.; Битківська, Я.; Bytkivska, Y.; Козачишина, О.; Kozachyshyna, O.; Кобута, С.; Kobuta, S.Метою дослідження було вивчення особливостей перекладу аудіовізуального тексту українською мовою з акцентом на дубляж, а також визначення ролі крос-лінгвістичних та крос-культурних відмінностей у дидактиці аудіовізуального перекладу (далі – АВП). У дослідженні було використано порівняльний аналіз біографічної драми «Королева» (2006) та її дубльованої версії українською мовою для виявлення суттєвих особливостей перекладу. Дослідження показало, що АВП передбачає когнітивну обробку перекладачем текстового матеріалу вимагаючи лінгвістичної компетентності у двох мовах та набуття стратегій, пов'язаних із семантичним аналізом та синтезом. Дослідження продемонструвало, що структурні, семантичні та стилістичні особливості є специфічними для жанру фільму та диктують вибір перекладацьких перетворень, які включають контекстуальні та синонімічні заміни, пропуск, посилення, перестановку, антонімічний та описовий переклад. Порівняльний аналіз дубльованих діалогів у творі «Королева» (2006) може допомогти учням у вивчити різні техніки перекладу, покращити свої мовні навички, зрозуміти культурні відмінності та визначити сфери вдосконалення. Дослідження наголошує на необхідності додаткового дослідження для забезпечення більш якісних українських субтитрів та дубльованих версій фільмів.Item Is Artificial Intelligence a Utopia or the Future of Foreign Language Learning?(AWEJ, 2024) Грачова, І. Є.; Ворначев, А.; Кушмал, Л.; Нікольська, Н.; Hrachova, I.; Vornachev, A.; Kushmar, L.; Nikolska, N.У роботі розглядається проблема штучного майбутнього у вивченні англійської мови. Англійська мова займає провідне місце у всіх сферах людської діяльності. У 21 столітті це непросто уявити людську діяльність без допомоги штучного інтелекту. Штучний інтелект, як унікальний винахід людства, має свою історію. Також він активно використовується при вивченні іноземної мови. У цій галузі працює багато дослідників, але немає однозначного висновку про позитивні та негативні сторони використання ШІ у вивченні мови. Дослідження проводилося у зв'язку з фундаментальним питанням про те, чи є штучний інтелект майбутнім або утопією у вивченні англійської мови. Респонденти відповіли на п'ять запитань. Результати свідчать, що всі люди використовують штучний інтелект у своєму житті. Штучний інтелект є практичним інструментом у перекладі та автоматичній корекції правопису. Не дивно, що всі респонденти мають практичний комунікативний досвід з ШІ. Що стосується майбутнього штучного інтелекту, відповіді продемонстрували незаперечну потребу в штучному інтелекті та позитивному ставленні до цього. Однак варто пам'ятати, що тільки розумне використання ШІ матиме значні наслідки в майбутньому.Item Експеримент в лінгвістиці(Сучасні дослідження з іноземної філології. Мовознавство. Ужгородський національний університет, 2023) Кушмaр Л., Грачова І., Нікіфорова В.Стаття стосується ролі та значення експерименту в лінгвістиці. Сприйняття світу людиною значною мірою залежить від мови, яка забезпечує смисловий зв’язок між різними сферами людського існування. Мова – явище суспільне. Вона виступає як засіб спілкування, оскільки мовні одиниці усвідомлюються, кодуються та сприймаються людиною. Мова – особливе явище зі своїми таємницями. Мовні засоби створюють різноманітні світоглядні уявлення людини, що віддзеркалюються в мові за допомогою лексики. Світ у свідомості мовця відображається лінгвально та концептуально. Структура концептуальної картини світу відтворюється системою асоціативних зв’язків. Мовна картина світу формується лексичним значенням відповідних словесних понять. Мовні явища можливо досліджувати за допомогою експерименту як найпродуктивнішого методу отримання матеріалу у цьому напрямку. Мета експериментального дослідження полягає в тому, щоб дослідити, як певний елемент або елементи, незалежна змінна(и), впливають на певну поведінку чи результат, залежну змінну. Розрізняють чотири види асоціативних експериментів: парні асоціації; серійні асоціації; словесна диференціація; вільні асоціації. У проведенні експерименту є наступні етапи: формулювання гіпотези; визначення плану експерименту; залучення учасників для проведення дослідження; аналіз та інтерпретація дані. Отримані дані можна вивчати за допомогою різних методик із застосуванням цифрових носіїв. Застосування експерименту має ряд переваг: концепція активного словника передбачає оцінку ступеня володіння релевантними словами, яку, природно, можна отримати шляхом опитування середньостатистичної людини; експеримент можна використовувати, коли інші методи не дуже ефективні; легше провести експеримент, ніж аналізувати словники. Світогляд є фундаментальним поняттям, яке виражає специфіку людського буття. На його формування впливають усі види психічної діяльності людини і він відображається у мові. Результати експериментів дають змогу відтворити картину світу і виявити особливості мови. Перспектива подальших досліджень полягає у детальному вивченні значення експерименту в лінгвістичній практиці.Item Навчання ідіом на позначення часу, години, хвилини, моменту, і секунди у старшій школі(Журнал крос-культурної освіти. ВДПУ, 2023) Грачова І.Є., Костюк К.У статті розкривається сутність поняття «фразеологія», «ідіома», аналізуються різні погляди науковців на класифікацію фразеологічних одиниць. Досліджено та уточнено ефективність прийомів та методів навчання ідіом з часовим компонентом учнів старших класів, а також розроблено систему завдань та вправ для вивчення таких сполучень. Під час теоретичного та практичного вивчення мови активна увага приділяється усім рівням мови. Враховуючи той факт, що фразеологія є однією з найскладніших галузей лексикології англійської мови, можна стверджувати, що існує велика потреба у вивченні та дослідженні цієї проблеми. З огляду на складність явища фразеології, а також поняття фразеологічної одиниці, дана тема дуже часто ігнорується у школах і розглядається опосередковано, або ж взагалі не вивчається. Отож, існує неабияка потреба у розробленні нових методів та методик навчання фразеологічних одиниць учнів старшої школи, які в найближчому майбутньому будуть вступати до закладів вищої освіти, а отже розширювати свій кругозір, соціальні та культурні навички. Актуальність зазначеної проблеми зумовила потребу у дослідженні лінгводидактичних основ навчання фразеологізмів з компонентом time, hour, minute, moment, second учнів старшої школи. Мета дослідження полягає у створенні, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці прийомів та методів навчання фразеологічних 2 одиниць учнів старшої школи, з урахуванням їх вікових, психологічних особливостей та інтересів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проаналізовано та уточнено ефективність прийомів та методів навчання фразеологізмів з часовим компонентом учнів старших класів, а також розроблено систему завдань та вправ для вивчення таких фразеологізмів. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що створено систему вправ та прийомів для навчання фразеологізмів учнів старших класів, які можуть застосовуватися на уроках англійської мови під час вивчення відповідної теми.Item Значення штучного інтелекту у вивченні іноземних мов(Запорізький національний університет, 2024) Грачова І.Є., Колот Л.А., Дубініна О.В.Освіта сьогодення – це якісне здобуття знань людиною, де особлива роль належить цифровізації, що робить процес мобільним, гнучким, персоналізованим і диференційованим. Метою дослідження є конкретизація поняття штучного інтелекту (ШІ) та визначення його ролі та значення як для викладача, так і для здобувача вищої освіти у процесі вивченні іноземних мов. Методи нашого дослідження: узагальнення та систематизація наукових джерел з елементами теоретичного аналізу та синтезу. Метод перекладу дозволив проаналізувати праці зарубіжних науковців, а метод вибірки сприяв виокремленню головних ідей із досліджуваної тематики. Штучний інтелект – це здатність машини до ефективного вирішення завдання з метою адекватної й успішної допомоги людині. Використання штучного інтелекту на заняттях з вивчення іноземних мов дає можливість виокремити низку особливостей. Для викладача – це колосальна допомога в економії часу, що полягає у множинному виборі; автоматизована перевірка виконаних робіт, можливість швидкого пошуку необхідної інформації, автоматизований переклад; безпосереднє залучення носіїв мови; моніторинг прогресу здобувачів з метою знаходження найбільш ефективних форм засвоєння знань; урахування особливостей кожного студента; автоматизована та негайна реакція на розвиток і модифікацію кіберзагроз. Для здобувача – це безперервне й автоматичне оцінювання; можливість ставити запитання та знаходити інформацію із предмета вивчення; навчання у відносно вільному середовищі; можлива зміна місця навчання, викладача та форми здобуття знань; навчання з будь-якої точки світу в будь-який час, персоналізоване навчання, постійна охорона персональних даних. До недоліків використання технології штучного інтелекту в системі вищої освіти у процесі опанування іноземних мова віднесено: неналежний розвиток критичного мислення у здобувачів знань, відсутність безпосереднього живого контакту між усіма учасниками; використання інших форм штучного інтелекту для вирішення поставлених завдань через небажання працювати самостійно; недоступність якісних додатків для вивчення іноземних мов через їхню вартість. Необхідність системного підходу до застосування технологій штучного інтелекту у процесі вивчення іноземних мов має стати рішенням через адаптивні навчальні програми. Перспектива подальших досліджень передбачає детальне вивчення новітніх форм штучного інтелекту, які стануть найбільш ефективними у процесі опанування іноземних мов.Item Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» у ході позакласної гурткової роботи з англійської мови над міжнародним проєктом “Climate Action Project” в старших класах.(Журнал крос-культурної освіти, 2023) Довгалюк Т., Подосиннікова Г., Паламарчук А.Дослідження присвячене актуальній на сьогоднішній день проблемі реалізації змістової лінії «Громадянська відповідальність» на уроках англійської мови в старшій школі. Метою дослідження є вивчення можливостей та переваг реалізації змістової лінії «Громадянська відповідальність» в межах підготовки старшокласників до участі в міжнародній проєктній діяльності та розробка її практичного втілення. Для теоретичного опрацювання матеріалу були використані такі методи: критичний аналіз психолого-педагогічної літератури та різних точок зору на досліджувану проблему, наукове спостереження, вивчення й узагальнення передового досвіду впровадження міжнародної освітньої проєктної діяльності, якісний та кількісний аналіз змісту діючих підручників з англійської мови для старших класів з метою з’ясування ступеня відображення в них змістової лінії «Громадянська відповідальність». Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано доцільність реалізації інтегрованої змістової лінії «Громадянська відповідальність» в межах підготовки до участі в міжнародному освітньому проєкті виучуваною іноземною (англійською) мовою в старших класах закладів загальної середньої освіти й розроблено план реалізації цієї проєктної діяльності на практиці. У ході наукового дослідження проаналізовано суть змістової лінії «Громадянська відповідальність» як одного з компонентів діючої програми з іноземних мов, досліджено шляхи реалізації згаданої лінії у ході позакласної діяльності засобами міжнародної проєктної діяльності з використанням дигітальних додатків та платформ. Розглянуто основні характеристики міжнародного проєкту “Climate Action Project”, його освітні можливості для формування іншомовної комунікативної компетентності та розвитку громадської свідомості старшокласників. Здійснено якісний та кількісний аналіз змісту діючих підручників з англійської мови з метою з’ясування ступеня відображення в них змістової лінії «Громадянська відповідальність». Розкрито роль дигітальних додатків та платформ Earth project application, E-Portfolio, Word Wall та Instagram у реалізації завдань проєкту “Climate Action Project” та розвитку інформаційно- цифрової компетентності старшокласників. Створено та докладно описано комплекс поліфункціональних завдань для практичної реалізації змістової лінії «Громадянська відповідальність» в межах підготовки старшокласників до участі в міжнародному проєкті «Climate Action Project». Автори роблять висновок про доцільність участі старшокласників у міжнародному проєкті “Climate Action Project” з метою формування у них іншомовної комунікативної, громадянської та інформаційно-цифрової компетентностей, а також таких важливих умінь ХХІ століття, як: критичне мислення, співпраця в команді, лідерство та соціальна активність.Item МОВА, ОСВІТА, КУЛЬТУРА: Інтеграційні тенденції в сучасному світі XXIІ міжнародна студентська Інтернет-конференція(Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University Foreign Languages Department, 2024-03-19)Збірник містить матеріали XXІI міжнародної студентської Інтернет-конференції «МОВА, ОСВІТА, КУЛЬТУРА: Інтеграційні тенденції в сучасному світі», підготовлені студентами та молодими науковцями з вищих навчальних закладів України, Австрії, Німеччини, Польщі, Сполучених Штатів Америки та Туреччини. Доповіді відображають широкий спектр досліджень у галузі лінгвістики, літературознавства, педагогіки, міжкультурної комунікації та методики викладання іноземних мов.Item Lexical and Semantic Synesthesia as a Means of Impressionistic Imagery(Журнал крос-культурної освіти/ Journal of Cross-Cultural Education. Вінниця: ВДПУ,№ 1., 2023) Pradivlianna L, Kozachyshyna O.; Прадівлянна Л.М., Kozachyshyna O.Л.Impressionism nowadays is regarded as a type of artistic thinking that emerges in the periods of crisis in culture and society. Best known in art, it did not develop into a specific literary style, but was used as a method, a technique in the works of many early XX century writers, including V. Woolf, J. Conrad, K. Mansfield, and is manifested in the strengthening of the pictorial principle, metaphorical style, in an almost poetic rhythm, and in a special type of synesthetic imagery. This paper aims to examine peculiarities of the linguistic presentation of the impressionist outlook in synesthetic constructions, define and analyze their types, and clarify how synesthesia contributes in creating specific impressionistic imagery. The research is based on the methodology of intermediality with the application of traditional descriptive linguistic research methods of distributional, componential, contextual and interpretive analysis. By its psychological nature, synesthesia is defined as a phenomenon in which sensations of one modality are assessed and described in terms of another sensory system. Our appeal to the phenomenon of synesthesia reflects the tendency of modern linguistics towards intermedial studies and new poly-paradigmatic approach to the linguistic research. Taking into account the specifics of the impressionistic texts, we identify simple and complex synesthetic nominations, and also consider a semantic typology, which is based on the semantics of a word and the direction of metaphorical transfer. The collected linguistic material was used to build lexico-semantic classification of synesthesia and helped to make conclusions about specific features of impressionist language which is motivated by the impressionist worldview.Item Gamified English Language Learning in Ukraine: Critical Divide between Tradition and Innovation(Arab World English Journal (AWEJ), 2023) Olha Matviienko; Svitlana Kuzmina; Zoya Yanishevska; Матвієнко О., Кузьміна С., Янішевська З.The article aims to describe gamification and educational technologies integrated into English teacher education as impactful and novel practices in Ukraine. Therefore the study briefly reviews educational technologies and gamification research and presents empirical evidence from Kyiv National Linguistic University. Since Ukraine is determined to be in line with the world’s progressive tendencies and is striving for digital humanistic pedagogy, the significance of this study lies in proving that technology-assisted gamified English learning essentially transforms Ukrainian education and positively affects Ukrainian schools where the quality of English is on the agenda. The study’s central question addresses the benefits of gamified learning for building English proficiency in preservice teachers and developing necessary teacher competencies, projecting the effect on their in-service teaching at Ukrainian schools in the future. Collecting the data and carrying out the research employed mixed methods, engaging 43 future teachers of English in the 1st and 2nd years of training and 11 language instructors. The findings prove that the study is relevant and deserves further investigation for a successful application in English teacher preparation in Ukraine to make school classrooms motivating and engaging for enhancing English language education and reaching ambitious goals to meet the world’s standards in teacher training.