Lexical and Semantic Synesthesia as a Means of Impressionistic Imagery
Date
2023
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Журнал крос-культурної освіти/ Journal of Cross-Cultural Education. Вінниця: ВДПУ,№ 1.
Abstract
Impressionism nowadays is regarded as a type of artistic thinking that emerges
in the periods of crisis in culture and society. Best known in art, it did not develop into
a specific literary style, but was used as a method, a technique in the works of many
early XX century writers, including V. Woolf, J. Conrad, K. Mansfield, and is
manifested in the strengthening of the pictorial principle, metaphorical style, in an
almost poetic rhythm, and in a special type of synesthetic imagery.
This paper aims to examine peculiarities of the linguistic presentation of the
impressionist outlook in synesthetic constructions, define and analyze their types, and
clarify how synesthesia contributes in creating specific impressionistic imagery. The
research is based on the methodology of intermediality with the application of
traditional descriptive linguistic research methods of distributional, componential,
contextual and interpretive analysis.
By its psychological nature, synesthesia is defined as a phenomenon in which
sensations of one modality are assessed and described in terms of another sensory
system. Our appeal to the phenomenon of synesthesia reflects the tendency of modern
linguistics towards intermedial studies and new poly-paradigmatic approach to the
linguistic research.
Taking into account the specifics of the impressionistic texts, we identify simple
and complex synesthetic nominations, and also consider a semantic typology, which is
based on the semantics of a word and the direction of metaphorical transfer. The
collected linguistic material was used to build lexico-semantic classification of
synesthesia and helped to make conclusions about specific features of impressionist
language which is motivated by the impressionist worldview.
Description
В сучасній науці імпресіонізм розглядається як тип художнього мислення,
характерний для періодів кризи культури. Добре відомий у художньому
мистецтві, він не розвинувся в окремий літературний стиль, а використовувався
як метод у творчості багатьох письменників початку ХХ століття і проявився у
посиленні образотворчого начала, метафоричності стилю, в майже поетичному
ритмі, в особливому типі синестетичної образності.
Метою статті є дослідити особливості мовної презентації
імпресіоністичного світогляду в синестетичних конструкціях, визначити й
проаналізувати їх види, а також з’ясувати, як синестезія сприяє створенню
своєрідних імпресіоністичних образів. Дослідження базується на методології
інтермедіальності із застосуванням традиційних дескриптивних лінгвістичних
методів дослідження, дистрибутивного, компонентного, контекстуального та
інтерпретаційного аналізу.
За своєю психологічною природою синестезія визначається як явище, при
якому відчуття однієї модальності оцінюються й описуються з точки зору іншої
сенсорної системи. Наше звернення до феномену синестезії відображає
тенденцію сучасної філологічної науки до інтермедіальності та нового полі-
парадигмального підходу до лінгвістичних досліджень.
У ході аналізу мовного матеріалу було виділено прості та складні
синестетичні номінації, а також розглянуто семантичну типологію синестезій,
яка базується на семантиці слова та напрямі метафоричного переносу. Зібраний
лінгвістичний матеріал був використаний для побудови лексико-семантичної
класифікації синестезії та допоміг зробити висновки про особливості мови
імпресіоністів як таку, що вмотивована імпресіоністичним світоглядом.
Keywords
impressionism, synesthesia, V. Woolf, K. Mansfield, J. Conrad, intermediality, імпресіонізм, синестезія, В. Вульф, К. Менсфілд, Дж. Конрад, інтермедіальність